Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Еколого-економічні основи природокористування
Еколого-економічні основи природокористування
Еколого-економічні основи природокористування – сукупність принципів, важелів та засобів гуманного соціо-антропогенного впливу людської діяльності на природні екосистеми з метою підвищення ефективності земель та інших природних екосистем. Важливим принципом такого підходу є узгодження екологічних (зорієнтованих на збереження цілісності корінних природних екосистем) та економічних (спрямованих на вимірювання витрат праці) принципів розвитку системи “природа – суспільство – виробництво”. Важливо також всебічно опиратись
Related posts:
- Міжнародні еколого-економічні відносини Міжнародні еколого-економічні відносини – відносини між суб’єктами різних країн з приводу формування і розвитку інтернаціональної цілісної еколого-економічної системи, спрямованої на вирішення глобальних проблем людства. М. е.-е. в. розвиваються у процесі провадження узгодженої екологічної політики міжнародними організаціями та національними країнами, міжнародного співробітництва у справі охорони довкілля (міжнародного екологічного співробітництва) на глобальному, регіональному, континентальному та національному рівнях, […]...
- Економіка природокористування як одна із складових частин екології СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО” ТЕМА 4 ПРИРОДО-КОРИСТУВАННЯ ЯК НАУКА ПРО СТАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ ДО ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ § 20. Економіка природокористування як одна із складових частин екології – Економіка природокористування як наука. Економіка природокористування – це міждисциплінарна наука, один з основних узагальнювальних розділів екології. Економіка природокористування має безпосередні зв’язки з основними структурними одиницями сучасної екології […]...
- Оптимізація еколого-економічна Оптимізація еколого-економічна – встановлення в еколого-економічній системі такого співвідношення, яке дозволяє задовольнити матеріальні, соціальні та екологічні потреби суспільства і поліпшити стан довкілля. За оцінкою Б. Коммонера (США), для переведення світової економіки на методи екологічно безпечного виробництва необхідно щорічно до 500 млрд дол. протягом 10 років. О. е.-е. повинна знайти своє втілення в раціональній еколого-економічній політиці, […]...
- Розвиток еколого-економічний Розвиток еколого-економічний – не зворотні, спрямовані, закономірні якісно-сутнісні зміни у межах соціально-економічної системи на основі розширеного еколого-економічного відтворення та раціонального використання природних ресурсів. Такий розвиток забезпечується адекватною еколого-економічною політикою, на основі якої комплексно здійснюються еколого-економічні реформи, передусім широкомасштабна екологізація виробництва – шляхом упровадження маловідходних і безвідходних ресурсоощадних технологій з урахуванням критеріїв еколого-економічної ефективності. Окрім цього, […]...
- ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – досягнення найбільш рац. екол. рівноваги з погляду Довготермінової перспективи розвитку економіки та збереження умов життя людини за допомогою оптим. поєднання екол. компонентів і територій (екосистем) з різним рівнем антроп. впливу на них....
- ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – ступінь концентрованості глибини та напруженості антроп. впливу на прир. середовище з метою задоволення потреб суспільства. І. п. в Україні досягла високого рівня, що видно, насамперед, з інтенсивності с.-г. природокористування, яке здійснюється з використанням комплексної механізації, хімізації землеробства, меліорації земель, впровадженням ресурсозберігаючих технологій і системи природоохоронних заходів....
- Природокористування Природокористування – економічна діяльність суспільства щодо планомірного та раціонального використання і відтворення природних ресурсів (у т. ч. розширеного відтворення відновлюваних ресурсів), гармонійної взаємодії між людиною і природою з метою створення необхідних матеріальних цінностей і життєвих благ для задоволення суспільних потреб. П. здійснюється за допомогою економічних, правових та адміністративних важелів. Своєю чергою, найоптимальнішими серед економічних важелів […]...
- КОМПЛЕКСНА ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В РОЗВ’ЯЗАННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ УРОК 66. КОМПЛЕКСНА ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В РОЗВ’ЯЗАННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ Навчальна мета: актуалізувати знання про основні проблеми забруднення навколишнього середовища, міжнародні організації з охорони природи; формувати практичні уміння й навички характеризувати екологічні проблеми материків та океанів і знаходити можливі шляхи їх розв’язання, оцінювати значення міжнародного співробітництва у розв’язанні проблем взаємодії природи […]...
- Регіональне природокористування Регіональне природокористування – економічна діяльність суспільства на рівні окремих регіонів, спрямована на використання багатств і природних умов для задоволення потреб населення певного регіону і країни загалом. Основними принципами Р. п. повинні стати розширене відтворення відновлювальних ресурсів; раціональне видобування і витрачання не відновлюваних ресурсів; збалансоване використання різних видів природних ресурсів; збереження сприятливої для життєдіяльності людини сфери […]...
- ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ – див. Оптимізація еколого-економічна....
- ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ – див. Потенціал еколого-економічний....
- Природокористування: об”єкт, предмет, завдання СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО” ТЕМА 4 ПРИРОДО-КОРИСТУВАННЯ ЯК НАУКА ПРО СТАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ ДО ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ § 17. Природокористування: об”єкт, предмет, завдання – Сутність категорії “природокористування”. Термін “природокористування” запропонував і ввів у науку Ю. М. Куражсковський у 1969 році. Завдання природокористування як науки полягає у розробці загальних принципів здійснення діяльності, пов’язаної з безпосереднім користуванням […]...
- ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА – див. Оцінка еколого-соціально-економічна....
- ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ – див. Оцінка проекту еколого-економічна....
- Об’єкт природокористування Об’єкт природокористування – природні ресурси об’єкти або їх складові і природні умови, що, відміну від інших елементів матеріально-речової частини природного середовища, можуть використовуватися з метою перетворення їх на предмети, фактори та умови суспільного виробництва. О. п. є: земельні ресурси, корисні копалини, лісові ресурси, підземні та поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, дикі тварини та […]...
- Охорона природи – ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. БІОСФЕРА Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. БІОСФЕРА Охорона природи Охорона природи – сукупність заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання і відтворення природних систем і ресурсів Землі, а також космічного простору в інтересах сьогоднішніх і майбутніх поколінь. Заходи щодо охорони природи: 1. Створення безвідходних виробництв, екологічно чистих технологій; очищення повітря і […]...
- СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ – система держ. органів регулювання природокористування в Україні є багатогалузевою структурою. У кінці 1993 р. у Міністерстві охорони навколишнього середовища здійснено перехід від управління за ресурсним принципом до управління за функц. принципом. У грудні 1994 р. в Україні на його основі створено […]...
- Підприємство екологічне Підприємство екологічне – самостійне або здебільшого регульоване державою і наддержавними органами еколого-господарське новаторство на основі використання різноманітних можливостей для виконання екологічно чистих робіт, створення екологічних товарів і послуг (їх ринку) у результаті використання традиційних джерел енергії, ресурсів, що супроводжується всебічною системою захисту довкілля, а також нетрадиційних (відновлюваних джерел енергії) з метою гармонійного поєднання інтересів суспільства […]...
- Диспропорції економічні Диспропорції економічні – порушення пропорцій в розвитку окремих галузей народного господарства, економічних підрозділів /виробництво предметів споживання і виробництво засобів виробництва/, макроекономічних параметрів /фонд споживання і фонд нагромадження/, фаз відтворення тощо. Д. е. виникають внаслідок неправильної економічної політики держави, порушень у функціонуванні господарського механізму, природних і технологічних аномалій. Д. е. суттєво знижують економічну ефективність народного господарства, […]...
- ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УРОК 11. ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Навчальна мета: сформувати поняття “географічне та навколишнє середовище”, “антропосфера”, “природокористування”, “ресурсозабезпеченість”; повторити та поглибити знання про природні умови та ресурси; розвивати уміння аналізувати ступені впливу людини на природу в різні періоди розвитку людства. Обладнання: атласи, підручники, схеми, таблиці, діаграми. Основні поняття: географічне середовище, навколишнє середовище, ноосфера, антропосфера, природні ресурси, […]...
- Найважливіші баланси у сфері природокористування. Збалансованість між біологічною продуктивністю і споживанням біопродукції ТЕМА VI ПРОБЛЕМА ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ § 13. Найважливіші баланси у сфері природокористування. Збалансованість між біологічною продуктивністю і споживанням біопродукції Категорія “збалансований розвиток”. Найважливіші баланси у сфері природокористування. Збалансоване природокористування – така система діяльності, яка дає змогу забезпечити використання природних ресурсів і умов у найбільш ефективному режимі їх відтворення з урахуванням перспективи. Об’єктом природокористування є комплекс […]...
- Охорона земель Охорона земель – система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованому вилученню їх із сільськогосподарського обігу, захист від шкідливого антропогенного впливу, на відтворення і підвищення родючості грунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. О. з. має здійснюватися на основі комплексного підходу до […]...
- Захист екологічний Захист екологічний – комплекс заходів і важелів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки особи, трудового колективу й суспільства. З. е. передбачає також забезпечення придатного для нормальної життєдіяльності довкілля і природних ресурсів, природної основи для стабільного розвитку сучасного і майбутніх поколінь. З. е. здійснює передусім держава – різні гілки державної влади та спеціалізовані державні установи за допомогою […]...
- ОБ’ЄКТ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ОБ’ЄКТ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – просторово обмежений комплекс певних прир. ресурсів, для яких характерне взаємозумовлене використання їх у межах конкретних технологій....
- Природоохоронна діяльність держави Державне управління Природоохоронна діяльність держави. Сукупність усіх заходів держави, спрямованих на збереження, відновлення і поліпшення сприятливих природних умов, забезпечення раціонального природокористування та попередження екологічної небезпеки. Метою державною управління в цій галузі є перехід до стійкого розвитку держави, що забезпечує збалансоване вирішення соціально-економічних завдань і проблем збереження сприятливою навколишнього середовища та природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення […]...
- ОЦІНКА ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА – оцінка певних явищ, подій, ресурсів, об’єктів, яка однаковою мірою враховує важливість екол., соц. та екон. їх складових. Поняття застосовується відносно як прир., так і матер. цінностей. Часто одна зі складових оцінки може домінувати, напр. в оцінці пам’ятки природи переважає її соц. цінність....
- Політика екологічна Політика екологічна – комплекс форм і методів цілеспрямованої організованої діяльності держави, суб’єктів господарської діяльності, громадських політичних організацій щодо раціонального ставлення до природи з метою захисту і розвитку довкілля. П. е. передбачає, по-перше, наукове обгрунтування концепції і стратегічної мети, втілених у комплексній програмі захисту і розвитку довкілля. Такою метою є збереження екологічної рівноваги в життєвому середовищі […]...
- Плата за природні ресурси Плата за природні ресурси – вид платежу до державного бюджету за право користування і розпорядження різноманітними природними ресурсами (земельними, лісовими, водними та ін.). Така плата має нараховуватися з урахуванням комплексного впливу природо-користувачів на біоценози. Так, значне вирубування лісу призводить не лише до порушення місцевого водного чи повітряного балансу, а й лісового покриву та атмосферного складу […]...
- ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – система заходів з освоєння, використання, відновлення, перетворення та охорони прир. середовища і прир. ресурсів. П. – частина заг. проблеми взаємодії природи та суспільства. Розрізняють галузеві види П. – землекористування, водокористування, лісокористування, використання мін. ресурсів, а також комплексно-терит. (регіональне) П., що розглядає глобальні, міждерж., держ., нац. та локальні проблеми....
- ОЦІНКА ПРОЕКТУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ПРОЕКТУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – складова частина експертизи проекту, оцінка (у грошовому вираженні або в балах) впливу майбутнього впровадження проекту в життя на прир. ресурси, здоров’я людини, будівлі, виробничі процеси тощо. Здійснюється за спец, затвердженими держ. органами методиками. О. п. е.-е. має включати прогнозування можливих ланцюгових реакцій у природі, їхнього впливу на […]...