Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Економетрика
Економетрика
Економетрика (від грец. metron – міра) – наука, яка вивчає кількісні характеристики економічних явищ і процесів засобами математичного та статистичного аналізу. Термін Е. запроваджений норвезьким вченим Р. Фрішем. Економетрики вважають, що на підставі знань параметрів, внутрішніх та зовнішніх чинників можливо вирахувати, в який час та в яких розмірах відбудуться ті чи інші господарські явища та процеси. Е. – одне з відгалужень комплексу наукових дисциплін, об’єднаних поняттям – „ економіко – математичні методи”. Її головним
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Ховельмо Ховельмо (Haavelmo) Трюгве Магнус (1911 – 1999) – норвезький економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки “за роз’яснення ролі теорії ймовірностей як фундаменте економетрики і за аналіз економічних структур” (1989). Народився в Скедсмо, закінчив університет в м. Осло (економічний факультет). Заслугою X. є передусім обгрунтування методології і конкретних методів економетричного дослідження, тому його справедливо вважають засновником […]...
- Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
- Нормативні методи економічного аналізу Нормативні методи економічного аналізу – методи пізнання та аналізу в економічній теорії, які грунтуються на оцінці явищ і процесів на мікро – і ма – крорівнях з погляду справедливості і несправедливості, а отже, значною мірою на урахуванні інтересів найманих працівників. Такі методи використовують через те, що будь-який економічний процес або явище детермінується не лише економічними, […]...
- Метод генетичний Метод генетичний (гр. genesis – походженні – спосіб, метод наукового пізнання економічних явищ і процесів, економічних систем, який грунтується на аналізі їх виникнення, походження, становлення та розвитку. М. г. передбачає аналіз певного вихідного стану економічної системи (в т. ч. окремих економічних явищ і процесів, елементів і підсистем) та виведення з нього наступних станів, більш розвинених […]...
- Математичне моделювання економічних процесів Математичне моделювання економічних процесів – вираження мовою математики основних властивостей економічних явищ і процесів у їх взаємозв’язку і функціональній залежності. Суттєвими у математичному моделюванні є кількісні характеристики економічних процесів у їх поєднанні з якісними. М. м. е. п. здійснюється у формі графіків, формул, словесної моделі. Найчастіше така модель є системою рівнянь і нерівностей, що складаються […]...
- Економічні науки Економічні науки – сукупність наукових дисциплін (близько 50), які вивчають закони й суперечності розвитку економічних систем у процесі їх історичної еволюції, управління господарством, відносини між людьми і навколишнім середовищем та інші проблеми. Виокремлюють загальні та конкретні Е. н. До загальних належать економічна теорія, політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки, теорія управління народним господарством […]...
- Структурно-функціональний аналіз Структурно-функціональний аналіз – принцип системного дослідження соціально-економічних явищ і процесів, за якого цілісна економічна або соціальна система (а також їх діалектична єдність – соціально – економічна система) поділяється на окремі структурні елементи, кожен з яких виконує певну функцію. Функція при цьому розглядається як сталий механізм активної взаємодії різних підсистем, елементів і компонентів у межах цілісної […]...
- Модель Модель – наближений аналог досліджуваних об’єктів, явищ і процесів, який відображає сутнісні ознаки та властивості об’єкта, що моделюється, у процесі його пізнання, дає нові знання про об’єкт-оригінал. За свою структурою М. є певною сукупністю змінних у вигляді абстракцій, аналогій, припущень. М. мають форму графіків (графічна М.), логічних виразів (логічна М.), системи математичних рівнянь і комп’ютерних […]...
- Неокласична економічна теорія Неокласична економічна теорія – економічна теорія, дослідженням якої є поведінка т. з. „ економічної людини” (homo economicus), яка в якості продавця робочої сили, споживача чи підприємця намагається максималізувати свій дохід, звести до мінімуму затрати (зусилля). Н. е. т. виникла в 70-х роках XIX ст., її засновники – відомі австрійські економісти К. Менгер, Ф. Візер, Е. […]...
- Мікроекономіка Мікроекономіка – розділ економічної теорії, який вивчає явища і процеси на рівні окремих суб’єктів господарювання – підприємств (фірм, компаній) і домашніх господарств, передусім виробників і споживачів, та економічні відносини (зв’язки) між ними. Конкретніше М. вивчає діяльність таких суб’єктів за умов ринкової економіки, механізм ухвалення оптимальних економічних рішень у всіх сферах суспільного відтворення, а також їх […]...
- Тюнен Тюнен (Ергтут) Йоганн Генріх (1783-1850) – німецький економіст; досліджував економіку сільського господарства, теорію ренти. Обгрунтував один з варіантів теорії продуктивності, припустив існування ізольованої господарської області у вигляді кола із грунтом однакової родючості й з містом (єдиним джерелом попиту на сільськогосподарські продукти) у центрі. Досліджуючи цю модель, дійшов висновку, що оптимальним буде розміщення різних галузей сільського […]...
- Істина економічна Істина економічна – адекватне відображення та відтворення сутності економічних явищ і процесів, економічної системи загалом в об’єктивних за змістом теоріях (таких їх елементах, як учення, ідеї, закони, категорії, поняття, окремі визначення, висновки, господарські експерименти тощо) у процесі їх діалектичного розвитку. Основа I. e. – об’єктивний зміст економічних законів, понять та категорій (а отже, інших елементів […]...
- Тінберген Тінберген (Tinbergen) Ян (1903-1994) – видатний нідерландський економіст, один із засновників економетрики, відомий спеціаліст теорії динаміки, теорії економічних циклів і світової економіки. Нобелівську премію з економіки отримав “за розвиток і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів” 1969 (разом з Р. Фрішем), Народився в м. Гаага. У 1929 захистив докторську дисертацію з фізики і з […]...
- Народногосподарський облік Народногосподарський облік – кількісно-якісна характеристика економічних явищ і процесів з метою контролю та управлінння ними. Розрізняють оперативний облік (передбачає щоденне і щозмінне спостереження і контроль за господарськими операціями у процесі їх здійснення або безпосередньо після їх завершення в окремих виробничих підрозділах); бухгалтерський облік (означає безперервне документальне спостереження, а отже, відображення і контроль за господарською і […]...
- Моделі ймовірності економічної динаміки Моделі ймовірності економічної динаміки – економіко-математичні моделі розвитку окремих економічних явищ і процесів, господарства країни загалом, у яких враховуються випадкові фактори та елементи, а економічна система або її окремі складові відтворюються в процесі руху. Використовуються для прогнозування економіки, складання міжгалузевих балансів, загальногосподарських планів, аналізу структурних зрушень в економіці та ін. Побудова М. й. е. д. […]...
- Економічна статистика Економічна статистика – наука, яка досліджує кількісні сторони економічних процесів і явищ, що відбуваються у сферах матеріального й нематеріального виробництва з метою виявлення закономірностей і тенденцій розвитку економіки. Е. с. відображає також стан економіки зарубіжних країн. Е. с. – історична наука. Найважливішими показниками Е. с. є ті, що відображають економічний потенціал суспільства, відтворення ВВП, ефективності […]...
- Кількісні методи в економіці Кількісні методи в економіці – сукупність методів обробки статистичних даних для теоретичного аналізу законів розвитку економічної системи і регулювання макро – та мікроекономічних процесів. Основними К. м. в е. є: 1) облік виробництва, обміну, розподілу і споживання продукції та витрат ресурсів у натуральному і грошовому вираженнях; 2) статистичні; 3) моделювання економічних процесів. К. м. в […]...
- Абстракція Абстракція (лат. abstractio – віддалення, відволікання) – метод пізнання, що передбачає відмову від поверхневих, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв’язків. Результатом А. (поряд з використанням інших елементів діалектики) є обгрунтування окремих економічних категорій. Для пізнання економічних явищ і процесів використовуються А. багатьох рівнів. Чим ширші, місткіші А. виробляє […]...
- Фріш Фріш (Frisch) Рагнар (1873-1973) – норвезький економіст, економетрик, лауреат Нобелівської премії “за розвиток і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів” (разом з Я. Тінбергеном 1969). Народився в м. Осло, тут закінчив університет, з 1928 по 1965 – спочатку асистент професора, відтак – професор економіки ун-ту м. Осло; з 1931 водночас займав посаду директора Інституту […]...
- Показники економічні Показники економічні – абсолютні та відносні величини, які використовуються для кількісної та частково якісної характеристики економічних явищ і процесів. Абсолютні величини – кількісний вираз статистичних показників, які безпосередньо характеризують розміри соціально-економічних явищ, їх ознаки в одиницях виміру площі, маси, ваги, у грошових одиницях тощо. П. е. повинні об’єктивно відображати розвиток явищ і процесів, бути співставлюваними […]...
- Аналіз Аналіз – загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні зв’язків між ними (структури). Основними формами А. є: 1) дослідження відносно […]...
- Статистична сукупність Статистична сукупність – множина об’єктів, явищ, процесів, які мають спільні істотні ознаки і властивості, але водночас відрізняються окремими якісними ознаками і властивостями, які підлягають статистичному дослідженню. До таких спільних об’єктів належать: підприємства малого бізнесу, дрібнотоварні підприємства; наймані працівники з погодинною або відрядною формою оплати та ін. Розрізняють однорідні (сутнісно, кількісно та якісно) сукупності, що формуються […]...
- Предмет курсу Історія економічних вчень ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ 1.1. Предмет курсу Творче оволодіння економічною наукою передбачає грунтовне знання її історії, основних етапів формування і розвитку, течій і шкіл. Цим пояснюється роль предмета історії економічних вчень. Історія економічних учень – наука, яка вивчає процес еволюції суспільного виробництва та економічних концепцій, ідей і поглядів, що […]...
- Аналіз функціональний Аналіз функціональний – методологія комплексного дослідження причинно-наслідкових зв’язків, окремих рушійних сил розвитку економічних явищ і процесів, в якому наголос робиться на пізнанні залежних факторів (функцій). Сучасна наука вважає категорії “причина” і “наслідок” відносними, тобто такими, що взаємно впливають одна на одну й зумовлюють внаслідок цього зміну певних явищ або процесів. Це означає, що кожна із […]...
- Позитивні методи економічного аналізу Позитивні методи економічного аналізу – методи аналізу економічних явищ і процесів, за яких не з’ясовуються глибинні причинно-наслідкові зв’язки, а положення і висновки не враховують сутності соціально-економічної форми продуктивних сил (відносин економічної власності), морально-етичних, культурних, національних та інших цінностей і норм. Такий аналіз базується на філософії позитивізму (див. Позитивно економічно теорія). Водночас П. м. е. а. […]...
- Теорії та концепції порівняльних економічних систем Теорії та концепції порівняльних економічних систем – сукупність концепцій про спільні ознаки та відмінності різних економічних систем, або “економічна компаративістика” і певна сукупність методологічних засад їх дослідження. Одні вчені методологію такого аналізу називають теоретико-методологічними засадами основних напрямів сучасної економічної теорії, інші твердять про доцільність створення спеціальної методології дослідження таких систем. Вихідною економічною категорією Т. та […]...
- ПОЛІТИЧНІ АРИФМЕТИКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОЛІТИЧНІ АРИФМЕТИКИ (“школа політ, ариф – метиків”) – назва перших англ. дослідників (Дж. Граунт, В. Петті, Е. Галлей, Г. Кінх та ін.), котрі використали методи кількісного аналізу для вивчення соціально-демогр. процесів. Термін “політ, арифметика” належить представникові цієї школи, одному з основоположників клас, політ, економії Вільяму Петті (1628 – 1687) – автору […]...
- ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ (державознавство) – назва групи нім. дослідників – Г. Конрінг, Г. Ахенваль, А. Шлецер, М. Шмейцель та ін., які послуговувалися методами кількісного аналізу в обстеженнях соціальних процесів та явищ і заклали теорет. підгрунтя статистики як науки. Першим термін “статистика” без чіткого визначення його змісту вжив нім учений Герман Конрінг […]...
- Закон суперечності в економічному дослідженні Закон суперечності в економічному дослідженні – закон, який є найважливішим інструментом пізнання глибинної сутності економічних явищ і процесів, економічних систем, соціальної та економічної природи людини, шляхом розгалуження цілого на суперечності, виділення двох найважливіших взаємно суперечливих сторін, їх боротьба та злиття в нову категорію. Як логічний закон, закон суперечності стверджує, що жодне висловлювання, речення та їх […]...
- Емпіричне і теоретичне в економічному дослідженні Емпіричне і теоретичне в економічному дослідженні – теоретико-методологічні форми пізнання економічних явищ і процесів та рівні наукового знання на різних етапах еволюції цілісної економічної системи, результатом яких на першому рівні є передусім емпіричні знання, а на другому – цілісна економічна теорія. Емпіричне при цьому грунтується на даних спостереження, фіксації окремих фактів, їх опису, проведенні експерименту, […]...
- БІФУРКАЦІЯ БІФУРКАЦІЯ – роздвоєння, вилоподібне розділення соціальних, економічних, політичних явищ і процесів....
- Кассель Кассель Густав (1866 – 1945) – відомий шведський економіст. У сфері методології намагався довести першість якісного аналізу стосовно кількісного, необхідність розмежування в економічних процесах сутності явищ та їх зовнішньої форми (що було відомо задовго до нього, зокрема обгрунтовано в працях К. Маркса). Водночас заслуговують на увагу його ідеї про першість економічного аналізу стосовно матеріальної статистики, […]...
- БІОМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОМЕТРІЯ – галузь біології, що вивчає статистичний аналіз групових біол. явищ, розділ варіаційної статистики, методами якої (теорія ймовірностей, математична статистика) обробляють експериментальні дані спостережень та проводять планування кількісних експериментів. Основний метод Б. полягає у виборі певної статистичної моделі, перевірці відповідності її експериментальним біол. даним та в аналізі стат. і біол. результатів, […]...
- Кількісні показники Кількісні показники – статистичні величини, які в натуральних, вартісних та ін. показниках відображають здебільшого кількісні параметри соціально-економічних явищ і процесів. Розрізняють: індивідуальні, групові й загальні К. п. Виділяють показники чисельної сукупності (кількість підприємств, населення) і обсягу (кількість виробленої продукції тощо). Повніша характеристика явищ і процесів потребує поєднання двох і більше кількісних показників: випуск електродвигунів характеризується […]...
- Метафізичний метод в економічному дослідженні Метафізичний метод в економічному дослідженні – абсолютизація окремої сторони, елемента економічної системи, певних економічних явищ і процесів у відриві від зв’язку з цілим, зокрема відсутність їх комплексної оцінки (гіперболізація їх змінюваності або незмінюваності – наявності лише кількісних чи лише якісних зрушень), характеристика під кутом зору окремих сторін суперечностей (за принципом “або – або”). Перевагою М. […]...
- Механізм використання економічних законів Механізм використання економічних законів – комплекс заходів, спрямованих на подолання конфліктно-антагоністичних форм розвитку суперечностей (які пронизують закони), формування науково обгрунтованої системи управлінської діяльності різних суб’єктів (держави, наднаціональних органів та ін.) на рівні об’єктів, окремих явищ і процесів передусім через реалізацію форм економічної політики і використання правових та адміністративних важелів регулювання народного господарства. Для ефективного використання […]...
- Гіпотеза Гіпотеза (гр. hipothesis – основа, припущення) – науково обгрунтоване припущення, що висувається для нового пояснення економічних явищ і процесів (їх сутності, тенденцій розвитку тощо) та їх передбачення. Першим етапом обгрунтування Г. є припущення, необхідне для з’ясування економічної сутності нових явищ через нестачу фактів для цього або їх відсутність. Потрібний час, а отже, нові факти, ідеї, […]...
- Кейнсіанська теорія державних фінансів Кейнсіанська теорія державних фінансів – одна з найважливіших складових теорії Дж. Кейнса, згідно з якою головним інструментом економічної політики держави, управління сукупним попитом є державний бюджет, у т. ч. збільшення витрат самої держави. При цьому він наголошував на доцільності ширшої соціалізації інвестицій для наближення до повної зайнятості. Тому економічна політика держави повинна бути спрямована на […]...
- Догматизм економічний Догматизм економічний (гр. dogma – усталена думка, положення) – антидіалектичне, в т. ч. позаісторичне, розуміння економічної теорії та її окремих елементів (понять, категорій і визначень) як незмінних. Гносеологічні корені Д. е. – метафізичний метод пізнання і мислення, відірваність економічної теорії від практики, абстрагування від принципу історизму в дослідженні економічних явищ і процесів. Класові корені Д. […]...
- Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...