Міжгалузеві зв’язки – техніко-економічні відносини і зв’язки між галузями господарства щодо спеціалізації та кооперації виробництва й обміну діяльністю внаслідок суспільного поділу праці, які втілюються в кооперованих поставках продукції. Обмін діяльністю є різновидом поділу праці,
Товариство командитне – товариство, в якому один або декілька учасників несуть повну відповідальність перед кредиторами, а решта – обмежену. Отже, до його складу входять особи, які несуть необмежену й солідарну відповідальність за зобов’язаннями (як
Моделі економічного зростання неокласичні – використовувані представниками неокласичного напряму економіко-математичні аналоги, в яких процес зростання описується за допомогою виробничої функції. Серед М. е. з. н. важливою є виробнича функція Кобба-Дугласа (див. Виробнича функція Кобба-Дугласа).
Нагромадження грошового капіталу – нагромадження капіталу у грошовій і матеріальній формах, яке забезпечує рух позичкового капіталу і визначається як різниця між поточними доходами та не інвестиційними витратами. Н. г. к. також розглядається як еквівалент
Невиробничі основні фонди – сукупність основних невиробничих фондів (НФ), які використовуються для надання нематеріальних послуг і споживаються поступово, в міру їх зношування. До них належать житлові будівлі, споруди, машини, обладнання невиробничого призначення, які є
Права держави корпоративні – правовий інструмент державного регулювання діяльності відкритих акціонерних компаній, що базується на частці держави у статутному фонді таких компаній і передбачає її участь в управлінні та привласненні частки доходу. Залежно від
Маркетинг партнерський – управління процесом створення та розвитку тісної співпраці з споживанами та іншими партнерами підприємства, орієнтований на задоволення індивідуальних потреб, довготривалих переваг, завоювання прихильності споживачів. Для реалізації традиційних цілей маркетингу (привласнення максимального прибутку)
Основне виробниче відношення – відношення між працівниками і власниками засобів виробництва у сфері безпосереднього виробництва, втілене у соціально-економічній формі поєднання особистісних і речових факторів виробництва. Таким відношенням у вітчизняній економічній літературі називають власність, власність
Закон Кейнса – сформульований англійським економістом Дж. Кейнсом психолого-економічний закон, згідно з яким люди схильні, як правило, збільшувати споживання із зростанням доходів, але не настільки, як зростає дохід. Щодо категоріальної сутності закону, З. К.
Основні моделі соціально-економічного розвитку – сукупність концепцій, уявлень, ідей про поступ еволюції економічної системи від менш до більш розвинених форм. Серед них найважливішими є ринкова економіка, соціально орієнтована, змішана економіка та постіндустріальне суспільство. Від