Євробюджет – централізований міждержавний фонд грошових засобів країн – членів ЄС та сукупність відносин економічної власності з приводу їх формування і використання. Функціонує з 1958. На нього припадає майже 80% ресурсів усіх міждержавних фондів
Продуктивності теорії та концепції – сукупність ідей, поглядів представників різних напрямів і шкіл економічної теорії щодо взаємодії між виробництвом вартості та її розподілом між різними факторами виробництва. Двома полярними концепціями П. т. та к.
Валютна політика – комплекс заходів (економічних, політичних, правових, організаційних), до яких вдаються державні органи, центральні банки та міжнародні валютно-фінансові організації у сфері валютних відносин. В. п. – елемент державної економічної політики, безпосередньо пов’язана із
Вільна економічна зона (ВЕЗ) – форма прискореного розвитку окремих економічних регіонів та організації господарської діяльності на певній частині території країни, в межах якої встановлюються особливі правила економічної діяльності. Мета створення такої зони – залучення
Потреби соціальні – найвища форма потреб людини соціальної, спрямованих на задоволення її потреб у вільній і творчій праці, виявленні здібностей і талантів, у власному вдосконаленні, у всебічному розвитку всіх сутнісних сил, зокрема розвитку здібностей
Вартість основних фондів балансова – вартість основних фондів на початок і кінець кожного року, визначена балансовим методом за даними бухгалтерського обліку про наявність і рух основних фондів. В. о. ф. б. переважно є змішаною
Методи оцінки ефективності інвестицій – способи вимірювання очікуваних або фактичних результатів від упровадження інвестиційних проектів. У західній економічній літературі розрізняють: 1) методи, що базуються на розрахунках показників терміну окупності, коефіцієнта рентабельності інвестицій, капіталовкладень; 2)
Механізм зменшення основних економічних ризиків – послідовність застосування різноманітних способів зменшення глибини та гостроти найважливіших видів ризиків підприємницької діяльності. Такими ризиками у сфері безпосереднього виробництва та обміну є матеріально-технічні, профільно-технологічні, постачальницько-збутові, виробничі, кредитні. Для
Баланс трудових ресурсів – система показників, що характеризують кількість і структуру трудових ресурсів, їх розподіл та використання. Розробляється на поточний і перспективний періоди загалом з виділенням окремих регіонів. У першій частині Б. т. р.
Планування на підприємстві – процес складання індикативних планів (прогнозів) підприємства, фірми, компанії на базі планів соціально-економічного розвитку країни, окремих регіонів, галузей із визначенням обсягів виробництва товарів і послуг, джерел фінансування, ринків збуту тощо. План