Сукупний працівник – сукупність працівників, які беруть участь у виробництві матеріальних благ і послуг. Це по суті комбінований робочий персонал, необхідний для створення певної споживчої вартості. С. п. можна розглядати не тільки на рівні
Накладні витрати – додаткові до основних виробничі витрати, пов’язані з управлінням, в т. ч. організацією, плануванням, контролем та обслуговуванням виробництва, які включають у собівартість продукції. До Н. в. належать: а) адміністративно-управлінські (заробітна плата менеджерів,
Трата (Італ. Tratta – переказний вексель) – письмовий наказ позикодавця (трасанте) позичальникові (трасатові) сплатити у вказаний термін зазначену у векселі суму грошей названій третій особі (ремітентові) – першому тримачеві векселя. Т. повинна бути акцептована
Мода економічна – найдосконаліший на даний момент стиль (спосіб) економічної діяльності, а отже, безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання, який втілюється у створенні модних високоякісних товарів і наданні відповідних послуг. Етимологічно (англ. mode –
Рошер (Roscher) Вільгельм ГеоргФрідріх (1817- 1894) – німецький економіст, засновник історичної школи. Основні праці: “Короткі основи курсу політичної економії з точки зору історичного методу” (1843), “Принципи політичної економії” (1854). В останньому творі Р. додав
Державне регулювання підприємницької діяльності – комплекс форм і методів державного впливу на діяльність підприємств, фірм і компаній з метою створення нормальних умов їх функціонування та розвитку, а отже, розширеного відтворення й послаблення негативних тенденцій
Політика наукова – економіко – організаційна та адміністративно-правова діяльність держави і наддержавних органів, спрямована на репродукування та комплексне використання знань у всіх сферах і галузях національної економіки та регіональних утворень (передусім у межах ЄС).
Внутрішній ринок – система національних економічних відносин, які виникають між виробниками і споживачами матеріальних благ і послуг та інших об’єктів власності у процесі купівлі-продажу товарів і послуг. У цій системі розрізняють організаційно-економічні відносини (включають
Кредитний договір – письмова угода, в якій кредитор (банк або інша кредитна організація) і позичальник (клієнт) визначають взаємні права і зобов’язання у сфері відносин економічної власності щодо надання певної вартості (цінності) у кредит та
Ефект масштабу – зниження середніх витрат виробництва на тривалому проміжку часу внаслідок збільшення обсягів товарів та послуг, що створюються. Е. м. досягається з урахуванням критеріїв оптимальності підприємств, тобто таких його розмірів, які створюють найсприятливіші