Теорія підприємницької економіки П. Дракера – обгрунтована американським економістом концепція побудови якісно нового типу інноваційної економіки; основним суб’єктом якої є підприємці й менеджери, які систематично впроваджують нововведення. Підприємці, на думку Дракера, не є ні
Державна контрольно-ревізійна служба (государственная контрольно-ревизионная служба) – контрольна служба в системі Міністерства фінансів, яка здійснює державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, за штатом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в
Фритредерство (англ. free trade – вільна торгівля) – ідея класичної школи політичної економії, що проголошувала у зовнішньоекономічній політиці держави принципи лібералізму. Зокрема А. Сміт, виступаючи проти поглядів меркантилістів, твердив про необхідність і корисність вільної
Інфлювання та Дефлювання – коригування (зміна) реальної величини створеного в той чи інший проміжок часу ВНП. Щоб отримати реальний показник ВНП, використовуються фактичні дані про рівень номінального ВНП в окремі роки і проводиться їх
Фінансова стратегія підприємства – комплекс взаємопов’язаних, довготермінових, найважливіших цілей та їх конкретизація у відповідних планах, напрямах і засобах досягнення цілей щодо обсягів виробництва, капіталовкладень, цін, збуту та ін. Ф. е. п. – важлива складова
Гроші депозитні – основний вид сучасних грошей (на них припадає 80-90% усієї грошової маси країн Заходу), рух яких пов’язаний з чеками, з кредитними картками, використанням електронних грошей. На чековий оборот у розвинених країнах Заходу
Конфуцій Кунцзи (бл. 551 – 479 до н. е.) – китайський мислитель, засновник етико-політичного та соціально-економічного вчення – конфуціанства. Обстоював стабільність суспільно-політичного устрою; консерватизм традиційних відносин всередині багатосімейних общин на основі дотримання традиційних ритуалів;
Закон загальної раціоналізації – особливий економічний закон (діє у декількох суспільно-економічних формаціях), який виражає сталі й суттєві зв’язки між еволюцією деяких економічних та соціальних систем на певному етапі їх розвитку, з одного боку, і
Суспільна (ринкова) вартість – втілена й уречевлена в товарі абстрактна праця, один із найважливіших факторів визначення ринкової ціни. Величина суспільної (ринкової) вартості визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу і змінюється прямо пропорційно до кількості
Індивідуальний робочий час – час, затрачений окремим товаровиробником (підприємством, науково-дослідною установою, науковою лабораторією тощо) на виробництво одиниці товару чи – послуги (наприклад, інжиніринг). І. р. ч. залежить від рівня технічної оснащеності, комп’ютеризації, організації виробництва,