Фактор

Related posts:

1. Минула праця Минула праця – праця, втілена у засобах виробництва, предметах споживання, об’єктах інтелектуальної власності та ін. М. п., на відміну від живої, не створює вартості й додаткової вартості, а є однією з найважливіших умов її створення. Водночас, взаємодіючи з живою працею, М. п. стає джерелом нової продуктивної сили (т. зв. синергічного ефекту), певної частки додаткової вартості. […]...
2. Норма додаткового продукту Норма додаткового продукту – відношення додаткового робочого часу до необхідного, виражене у процентах. У різних суспільно-економічних формаціях додатковий продукт має специфічні суспільні форми. При капіталізмі він є матеріально-речовим змістом додаткової вартості, тому тут Н. д. п. виражається через норму додаткової вартості У всіх суспільствах, крім первіснообщинного, Н. д. п. показує частку продукту, яка привласнюється власниками […]...
3. Норма додаткової вартості Норма додаткової вартості – відношення додаткової вартості до змінного капіталу, виражене у процентах. Її формула, де т – додаткова вартість; v – змінний капітал; м – норма додаткової вартості. Джерелом додаткової вартості є додаткова праця найманого робітника, яка затрачається протягом додаткового робочого часу. З кількісної точки зору відношення додаткової вартості до змінного капіталу і відношення […]...
4. Фактори економічного прогресу Фактори економічного прогресу – окремі елементи економічного способу виробництва, які створюють або сприяють створенню споживних вартостей, виникненню нової продуктивної сили, але не мають фізичної продуктивності, не створюють вартість (а отже, додаткову вартість). Такими елементами є речові фактори виробництва: засоби виробництва (або капітал, за термінологією західних економістів), земля, знання, інформація, наука, географічне середовище тощо, а також […]...
5. Фактори виробництва Фактори виробництва – будь-які елементи процесу виробництва, які впливають на нього, визначають його результати та ефективність; у вузькому розумінні Ф. в. – це продуктивні сили суспільства. У першому випадку до Ф. в. відносять технічний прогрес, розвиток науки, освіти і кваліфікації працівників, соціальний, етичний, гуманітарний, екологічний, духовний фактори та ін. У другому – засоби і предмети […]...
6. Надприбуток Надприбуток – надлишок прибутку, що утворюється як різниця між суспільною та індивідуальною вартостями товару і є надлишком над прибутком, який закладено в основу ціни. Механізм утворення Н. такий самий, як і надлишкової додаткової вартості. За характером утворення розрізняють такі форми Н.: а) техніко-економічний – утворюється внаслідок вищої продуктивності праці, досягнутої за рахунок удосконалення техніки і […]...
7. КАПІТАЛ ЯК ФАКТОР ВИРОБНИЦТВА СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 9 . КАПІТАЛ ЯК ФАКТОР ВИРОБНИЦТВА Мета: сформувати поняття: капітал, приватизація, власність; вчити захищати свої проекти відкриття фірм; виховувати повагу до інших людей, чесність у виробничих відносинах, за умов конкуренції. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: електронна презентація навчального СD “Людина й суспільство”, 11 клас. Обладнання: медіа-дошка, комп’ютери. ХІД УРОКУ […]...
8. Людський фактор Людський фактор – комплекс здібностей, властивостей, рис людини, які на різних етапах історичного розвитку залучаються до процесу виробництва економічних благ. Наприкінці XIX – на початку XXст. у виробництві брали участь працівники з низьким рівнем освіти, кваліфікації, які мали однобічну спеціалізацію й виступали додатком до машини (в системі Тейлора це виявлялося у примусовому й жорсткому нав’язуванні […]...
9. Ступінь експлуатації Ступінь експлуатації – відносна величина додаткової вартості, що безоплатно вилучається власниками засобів виробництва у процесі експлуатації найманої праці. Точним вираженням С. е. робочої сили К. Маркс називав норму додаткової вартості – відношення додаткової вартості до змінного капіталу. За підрахунками Маркса, в середині ХІХ ст. С. е. в Англії (найрозвиненішій на той час країні світу) становив […]...
10. Економічні ресурси Економічні ресурси – сукупність ресурсів, які використовуються в господарській діяльності для виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і нематеріальних благ, задоволення потреб населення, що зростають. Е. р. поділяють на природні (сировинні, геофізичні), трудові, капітальні (основні фонди), оборотні засоби (матеріали), фінансові, інформаційні. Е. р. – пасивні речові та активні особисті фактори виробництва, які використовують для виробництва […]...
11. Продуктивності теорії та концепції Продуктивності теорії та концепції – сукупність ідей, поглядів представників різних напрямів і шкіл економічної теорії щодо взаємодії між виробництвом вартості та її розподілом між різними факторами виробництва. Двома полярними концепціями П. т. та к. є марксистська політична економія і численні концепції факторів виробництва, продуктивності капіталу та ін. Згідно з марксистською концепцією, продуктивною працею, що створює […]...
12. Авансований капітал Авансований капітал – початкова сума капіталу у формі певної грошової суми, яку підприємець витрачає на придбання засобів виробництва та робочої сили для організації власного бізнесу й отримання прибутку. За капіталістичного способу виробництва та частина А. к., що витрачається на придбання засобів виробництва, перетворюється на постійний капітал, а та, що спрямовується на оплату робочої сили, стає […]...
13. Відносна додаткова вартість Відносна додаткова вартість – додаткова вартість, яка утворюється внаслідок скорочення необхідного і подовження додаткового робочого часу в межах незмінної тривалості робочого дня. Обгрунтована ця категорія К. Марксом. Виробництво В. д. в. широко практикується відтоді, як робітничий клас домігся законодавчого обмеження тривалості робочого дня, а також в умовах активного впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, за […]...
14. Розкрийте сутність марксистської теорії заробітної плати Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Розкрийте сутність марксистської теорії заробітної плати Марксова теорія заробітної плати випливає з його теорії додаткової вартості. Автор “Капіталу” на відміну від усіх представників класичної політичної економії, які розуміли під заробітною платою плату за працю, трактує заробітну плату найманого робітника як результат обміну останнього з капіталістом на […]...
15. Обгрунтуйте положення К. Маркса про органічну будову капіталу Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Обгрунтуйте положення К. Маркса про органічну будову капіталу Новим для політичної економії стало положення Маркса про органічну будову капіталу, яке передбачає поділ капіталу на дві вартісних частини: постійний капітал – вартість засобів виробництва – і змінний капітал – вартість робочої сили. Саме через ці категорії Маркс […]...
16. Моральне зношування основних фондів Моральне зношування основних фондів – зниження вартості використовуваних основних фондів незалежно від ступеня втрати ними своєї споживної вартості, яке (зниження) не переноситься на ново – створену вартість. М. з. о. ф. відбувається, по-перше, шляхом втрати основними фондами частини своєї вартості внаслідок вищої продуктивності праці в галузях, які виробляють аналогічну продукцію з меншими витратами праці, що […]...
17. Нагромадження капіталу Нагромадження капіталу – перетворення додаткової вартості на капітал, у т. ч. – на різні типи капіталу (капіталістичної власності) та відповідна система відносин економічної власності між найманими працівниками, капіталістами, державою та ін. суб’єктами з метою досягнення основної мети. Для капіталізму характерне розширене відтворення, за якого частина додаткової вартості спрямовується у фонд нагромадження, а інша – споживається […]...
18. Час обороту капіталу Час обороту капіталу – період, протягом якого авансована у грошовій формі вартість (капітальна вартість) проходить стадії виробництва й обігу й повертається до капіталіста в такій самій формі, але збільшена на величину додаткової вартості. При цьому відбувається послідовна зміна форм капіталу: грошовий капітал – продуктивний капітал – товарний капітал – грошовий капітал. Одиницею виміру Ч. о. […]...
19. Жива праця Жива праця – свідома, доцільна діяльність людини, витрата розумової і фізичної енергії, спрямована на створення споживчої вартості або корисного ефекту, необхідних для задоволення власних потреб і суспільства в цілому. Ж. п. виражає не тільки відношення людини до природи, але й відносини між учасниками процесу виробництва. Вона нерозривно взаємозв’язана із засобами виробництва, які створюють його речові […]...
20. Вмінення концепція Вмінення концепція – концепція деяких західних науковців (Ф. Візера, Дж. Кларка та ін.), згідно з якою джерелом кількісно визначених частин продукції та її вартості є праця і капітал. Грунтується на концепції “факторів виробництва”, “знижувальної продуктивності капіталу”, концепціях “граничної продуктивності”. її відмінність від концепції “факторів виробництва” полягає в намаганні точно визначити ті частки сукупного суспільного продукту, […]...
21. Норма прибутку Норма прибутку – відношення додаткової вартості до всього авансованого капіталу (до суми постійного і змінного капіталу), виражене у відсотках. Н. п. показує рівень прибутковості підприємства, ступінь самозростання капіталу загалом, тому капітал вкладається насамперед у галузі з вищою Н. п., яка є однією з рушійних сил виробництва. Такими галузями на сучасному етапі НТР є наукомісткі галузі […]...
22. Оборот змінного капіталу Оборот змінного капіталу – постійно повторюваний кругооборот тієї частини авансованого капіталу, яка спрямовується на купівлю робочої сили. Спільним для різних елементів змінного капіталу в О. з. к. є: повне перенесення вартості робочої сили на новостворений продукт і включення її у вартість готового продукту; повернення витрачених капіталістом на купівлю робочої сили коштів після кожного кругообороту. Відмінності: […]...
23. Розподіл функціональний Розподіл функціональний – розподіл національного багатства, передусім національного доходу в капіталістичному суспільстві залежно від власності та влади і факторів виробництва. Такими факторами Ж. Б. Сей першим назвав землю, працю і капітал, стверджуючи при цьому, що власники кожного з цих факторів (землевласники, наймані працівники і капіталісти) отримують справедливу частку національного доходу залежно від внеску кожного з […]...
24. Як К. Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість? Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Як К. Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість? Карл Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість. Під абсолютною додатковою вартістю він розуміє надлишок над вартістю робочої сили в результаті подовження тривалості робочого дня або зростання інтенсивності (напруги) праці, а під відносною додатковою вартістю – надлишок […]...
25. Витрати граничні Витрати граничні – додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї /додаткової/ одиниці продукції. Обчислюються як сума витрат на її виробництво. Концепція граничних/”маргінальних”/ витрат поширена в західній економічній літературі і базується на теорії „ граничної корисності” II застосування дозволяє контролювати витрати підприємства при виробництві / скороченні/ останньої/додаткової/ одиниці продукції. Величина граничних витрат знаходиться в обернено пропорційній […]...
26. Закону вартості інтернаціональні форми Закону вартості інтернаціональні форми – специфічні форми та особливості дії закону вартості в умовах інтернаціоналізації економічних систем. Інтернаціоналізація виробництва та обміну зумовлює дію закону вартості в його інтернаціональній формі, зокрема формування інтернаціональної вартості, яке залежить від: 1) середньої інтенсивності праці в масштабі світового господарства та інтенсивності національної праці в різних країнах світу; 2) середньої продуктивності […]...
27. Проста капіталістична кооперація Проста капіталістична кооперація – найпростіший вид капіталістичних підприємств, заснованих на приватній капіталістичній власності на засоби виробництва та створений продукт, в яких під контролем капіталіста планомірно працювало багато найманих робітників з метою виробництва більшої додаткової вартості. Як наслідок планомірної праці найманих робітників й пропорційності виникла нова колективна продуктивна сила, зумовлена також конкуренцією та змагальністю між робітниками, […]...
28. Закон ринкової вартості Закон ринкової вартості – об’єктивно необхідна трансформація вартості в ринкову (або суспільну) вартість у процесі еволюції простого товарного виробництва в капіталістичне внаслідок внутрігалузевої конкуренції та наявність сталих і сутнісних зв’язків між вартістю та її розвиненою формою. Тому ціни на товари і послуги коливаються навколо ринкової вартості. Внаслідок міжгалузевої конкуренції З. р. в. трансформується в закон […]...
29. Оплата праці Оплата праці – часткова компенсація власником засобів виробництва в грошовій або натуральній формах витраченої найманими працівниками у процесі виробництва праці. За капіталістичного способу виробництва власниками засобів виробництва, інших об’єктів власності (капіталу) є індивідуальний (окремий підприємець) та колективний (корпорації, держава і навіть наднаціональні органи) капіталіст. Залежно від цього збільшується або зменшується обсяг компенсації витрат праці найманого […]...
30. Економічна розвідка, фактор у конкурентній боротьбі Економічна безпека підприємства Розділ 3. ЕКОНОМІЧНА РОЗВІДКА (економічне шпигунство) 3.1. Економічна розвідка Як фактор у конкурентній боротьбі Місце і роль економічної розвідки в конкурентній боротьбі. Рушійним механізмом сучасного економічного прогресу є конкуренція. Саме вона примушує всіх суб’єктів економічної діяльності слідувати законам підвищення ефективності виробництва. Економічний прогрес суспільства дає переваги тим, хто пропонує продукцію з меншими […]...
31. Постійний капітал Постійний капітал – частина капіталу, яка в процесі виробництва не змінює величини своєї вартості. П. к. існує у формі різноманітних засобів виробництва (станки, машини, устаткування, виробничі будівлі, споруди, сировина, паливо тощо), вартість яких конкретною працею робітника переноситься на новостворений продукт. П. к. бере участь у процесі праці своїм речовим змістом, виступає при цьому фактором виробництва, […]...
32. Збагачення праці Збагачення праці – якісно нова форма організації праці, яка передбачає зростання зацікавленості людини – працівника у збагаченні змісту самого процесу праці (див. Зміст праці). З. п. передбачає відмову від принципів тейлоризму (роздрібнення операцій і жорсткої регламентації рухів кожного працівника тощо), виконання кожним робітником дедалі більшої кількості операцій, вибір різних варіантів виконання робіт, посилення його самостійності, […]...
33. Оборотний капітал Оборотний капітал – частка виробничого капіталу капіталістичних підприємств, вартість якого в процесі споживання повністю переноситься на продукт. До О. к. належить частина постійного капіталу (сировина, матеріали, паливо, незавершене будівництво тощо) та змінний капітал, що авансується на купівлю робочої сили. Особливість робочої сили полягає в тому, що вона не тільки переносить свою вартість, але й створює […]...
34. Фактор часу в економіці Фактор часу в економіці – врахування різних періодів часу при обгрунтуванні рішень у народному господарстві. Урахування ф. ч. в е. зумовлено тим, що, інвестуючи певну суму сьогодні, за сприятливої кон’юнктури інвестор може їх повернути в більших розмірах, тобто доходи, пов’язані з майбутніми періодами, за сучасних умов менш корисні, ніж доходи, отримані в даний час. Вплив […]...
35. Величина вартості товару Величина вартості товару – кількісна характеристика вартості товару, яка дає змогу поглиблювати її якісну характеристику. Історично склався непрямий метод визначення витрат праці – робочим часом, протягом якого мають місце ці витрати. Оскільки за одиницю часу може витрачатися різна кількість енергії працівника, то вартість вимірюється не індивідуальним, а суспільно необхідним робочим часом. Це час, потрібний для […]...
36. Методи визначення продуктивності праці Методи визначення продуктивності праці – розрахунок ефективності, результативності праці у натуральному, трудовому і вартісному показниках. Натуральні показники зручні для визначення продуктивності праці за однорідного виробництва, незмінного асортименту виробів упродовж тривалого часу. Трудові показники – вимірювання продуктивності праці обчисленням витрат праці на одиницю продукції (показник трудомісткості). Цей показник визначається за формулою Пп = Р/П (Пп, – […]...
37. Інтенсивність праці Інтенсивність праці – напруженість живої праці, яка визначається витратами робочої сили за одиницю часу. Динаміка І. п. вимірюється витратами фізичної, розумової, нервової енергії протягом однієї години, робочого дня, тижня тощо, а ступінь напруженості праці – обсягом фізичних, розумових, нервових зусиль працівника, темпом його праці, кількістю водночас виконуваних функцій і обслуговування машин та іншими факторами. Рівень […]...
38. Грошовий капітал Грошовий капітал – функціональна форма промислового капіталу, яка існує у грошовій формі і приносить додаткову вартість Його кругообіг починається із купівлі на авансований капітал засобів виробництва і робочої сили з метою створення вартості і перш за все додаткової вартості. а завершується реалізацією товарів на ринку, в яких у товарній формі втілена сукупна вартість, створена у […]...
39. Виробничі фонди промисловості Виробничі фонди промисловості – сукупність основних і оборотних фондів, необхідних для ведення промислового виробництва і виражених у вартісній формі. Речові засоби праці (будівлі, споруди, машини, устаткування, вимірювальні та регулювальні прилади тощо) є матеріально-технічною базою промисловості й складовою її виробничого потенціалу. Основні фонди промисловості 1990 становили 153 млрд. крб, 2000 – 267 млрд. грн., 2003 – […]...
40. Оцінка вартості робочої сили Оцінка вартості робочої сили – методи визначення цінності всіх елементів “людського потенціалу” (загальноосвітнього та кваліфікаційного рівня, рівня здоров’я людини та ін.) у процесі функціонування робочої сили упродовж працездатного періоду. В західній економічній літературі, а також у працях окремих українських і російських економістів вартість робочої сили намагаються оцінити як вартість людського капіталу. Проте поняття людського капіталу […]...