Філософія історії

Related posts:

1. Введення терміна “філософія історії” Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Введення терміна “філософія історії” Термін “філософія історії” був введений до філософського обігу трохи раніше – у добу Просвітництва – Вольтером (1694 – 1778) й охоплював сукупність філософських міркувань про всесвітню історію без спеціального філософсько-теоретичного обгрунтування їхньої необхідності та правомірності. Розгорнуту аргументацію розходжень між […]...
2. Сучасне трактування філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Сучасне трактування філософії історії Сучасна філософія історії – це самостійна галузь філософського знання, яка присвячена осмисленню історичного розвитку в його основних параметрах: Початок і кінець історії, періодизація історії: – розчленовування історії на фундаментальні структури (епохи, етапи, періоди, стадії тощо), що дає змогу зобразити […]...
3. Філософія природи, її предмет Філософія посбіник Тема 6. ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ § 1. Природа як предмет конкретно-наукового і філософського осмислення Філософія природи, її предмет Філософська наука, яка дає змогу осмислити природу як ціле, як певну сутність і водночас цілком реальний об’єкт, має назву філософія природи, або натурфілософія. Майже в кожному навчальному виданні з філософії, зазначено, що “в історії філософської думки […]...
4. Новітня філософія у пошуках змісту і спрямованості історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Новітня філософія у пошуках змісту і спрямованості історії Один з основоположників екзистенціалізму німецький філософ Карл Ясперс на основі своєї філософської концепції спробував витлумачити джерела і зміст історії. Справжня філософія, за Ясперсом, це процес філософствування, не обмежений ні визначеним предметом, ні вибором методу Філософія […]...
5. Визначення філософія – Термін “філософія”, елементи його змісту Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 1. Термін “філософія”, елементи його змісту Визначення філософія Окресливши значення кореневих слів, які становлять термін “філософія”, ми склали попереднє уявлення про її зміст. Спробуємо дати йому коротке визначення, обмеживши змістові складові. Адже, як ми вже знаємо, слово стає науковим терміном, коли набуває чіткої змістової […]...
6. Проблема змісту історії: підходи щодо інтерпретації проблеми Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Проблема змісту історії: підходи щодо інтерпретації проблеми Проблема “спрямованості історії” є зрозумілою: філософи завжди розробляли і розробляють питання про те, звідки і куди рухається суспільство. Проблема “змісту історії” набагато складніша, оскільки зміст історії можна розуміти як мету історії. А чи є мета, тобто […]...
7. Філософія культури Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія культури Важливою частиною соціально-філософського аналізу суспільного буття є культура як його невід’ємна складова. Філософія культури як самостійний напрям соціально-філософських досліджень виникає у XIX столітті у межах Баденської школи неокантіанства та розкривається у працях Г. Ріккерта та В. Віндельбанда. Філософія культури – це сфера […]...
8. Філософія освіти Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія освіти Ще одним важливим напрямом сучасної соціальної філософії стає філософія освіти. Взаємодія між філософією та освітою завжди відігравала суттєву роль у розвитку людства, особливо після епохи Просвітництва, яка заклала підвалини філософського осмислення освітнього процесу, звернувши увагу на прямий зв’язок міри освіченості суспільства з […]...
9. Філософія техніки Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія техніки Філософія техніки – один із найновітніших напрямів сучасної соціальної філософії. У зв’язку з результатами науково-технічного прогресу наприкінці XX століття виникає потреба грунтовного аналізу техніки як предмета соціально-філософського дослідження. Науково-технічний прогрес поступово сприяє усвідомленню суттєвої ролі техніки у суспільному розвитку. Наприкінці XIX століття […]...
10. Філософія статі та її предмет Філософія світ людини Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Філософія статі та її предмет В усіх окреслених вище підходах філософія статі ще не розглядається як окрема філософська наука, що має свій предмет, метод і специфічну структуру. Хоча термін “філософія статі та любові” подивуємо вже у М. Бердяєва, формування філософії статі як окремої галузі […]...
11. Філософія політики Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія політики Ще одним важливим напрямом сучасної соціальної філософії є філософія політики. Політична діяльність як об’єкт філософського аналізу передбачає аналіз сутнісних рис політики – структурної складової суспільного життя та одного з головних регулятивів соціальних відносин. Однак треба чітко розмежовувати такі напрями сучасної філософської думки […]...
12. Філософія і світогляд Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ Урок 67 . Філософія і світогляд Мета: сформувати поняття “філософія”, “світогляд”; розкрити взаємодії філософії і світогляду; виховувати культуру світогляду; розвивати вміння захищати електронні проекти. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: захист електронних проектів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Робота над поняттями Дати визначення понять […]...
13. “Вічні” питання філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії “Вічні” питання філософії історії Загалом, проблематика філософії історії зводиться до чотирьох головних і “вічних” питань: – Коли і як починається історія? – Що становить зміст історії? – У чому смисл історії? – Чи має історія кінець? Починаючи розгляд цих проблем, звернімо увагу на […]...
14. Про зміст терміна філософія – Термін “філософія”, елементи його змісту Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 1. Термін “філософія”, елементи його змісту Про зміст терміна філософія Термін “філософія” з’явився в Стародавній Греції. Він виник у VІ-V ст. до н. е., коли у грецьких містах – полісах значно поширилася просвітницька діяльність софістів – платних учителів мудрості, які вважали себе її власниками […]...
15. Філософія як засіб освоєння метафізичних, діалектичних, гносеологічних, праксеологічних проблем природних наук Філософія посбіник Тема 6. ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ § 1. Природа як предмет конкретно-наукового і філософського осмислення Філософія як засіб освоєння метафізичних, діалектичних, гносеологічних, праксеологічних проблем природних наук З усього, що вже сказано про філософський зміст конкретно-наукових знань про природу, а також із викладу фундаментальних філософських наук: метафізики, діалектики, гносеології, праксеології, ми можемо зробити висновок, підтвердженням якого […]...
16. Філософія економіки Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія економіки Філософія економіки – ще один новітній напрям сучасної соціальної філософії. Її формування припадає на другу половину XX століття, і сьогодні вона вже окреслена власним змістом, сутністю та функціями і представлена різними напрямами й традиціями. Філософію економіки треба так само відрізняти від економічної […]...
17. Середньовічне бачення змісту і спрямованості історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Середньовічне бачення змісту і спрямованості історії Найвпливовішим мислителем після панування античної історіософії можна вважати середньовічного християнського патріота (Отця церкви) Аврелія Августина. Послідовник вчення Христа, який особисто Пережив чимало життєвих негараздів, проповідник нової релігії, він бачить в історії насамперед теологічну проблему. Для нього головною […]...
18. Особливості визначення змісту і спрямування історії представниками німецької класичної філософії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Особливості визначення змісту і спрямування історії представниками німецької класичної філософії З усіх праць німецького філософа Еммануїла Канта (1724 – 1804), що стосуються філософії історії, найповніше відображення історична тема знайшла у творі “Ідея загальної історії у всесвітньо-громадянському плані”. Філософ чітко проводить думку про залежність […]...
19. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ, ЧИ ПРОСТО ФІЛОСОФІЯ? Вступ до філософії – підручник ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ, ЧИ ПРОСТО ФІЛОСОФІЯ? Обговорюване впродовж декількох років питання, яку філософію викладати студентам педагогічних вузів, начебто знайшло свій розв’язок: безсумнівно – філософію освіти. Взята в єдності екзистенціально-герменевтичних та емпірико-аналітичних тенденцій, вона дійсно несе в собі неабиякий філософський зміст, і можна сподіватись, що її викладання буде не лише […]...
20. Чотири епохи світової історії за І. К. Гаттерером Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Чотири епохи світової історії за І. К. Гаттерером Іоганн Кристоф Гаттерер (1727 – 1799), котрий очолив тут кафедру історії у 1759 році, мав незвичайно широке коло інтересів в історії. Що, запитував він, є визначальною силою, яка єднає досвід людей усієї планети? Як можна […]...
21. Періодизація історії епохи Просвітництва Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Періодизація історії епохи Просвітництва Раціоналізм епохи Просвітництва підсилив у XVIII столітті ворожість інтелектуалів до церкви, релігійних забобонів, упертого неуцтва і до обмежень, що накладалися штучно на свободу особистості і здоровий глузд – усі вони вважалися характерними рисами тисячоріччя, що виникає за падінням Риму. […]...
22. Особливості пізнання суспільства Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Особливості пізнання суспільства Суспільство – це особлива соціокультурна реальність, яка потребує формування специфічних методів осягнення своєї сутності. Дослідження суспільного життя та підвалин його ефективної організації засвідчує необхідність формування спеціальних підходів у сфері осмислення соціальної природи людських стосунків. Специфіка суспільного пізнання передусім […]...
23. Філософія в Україні в 20 – 90-х роках XX ст Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Філософія в Україні в 20 – 90-х роках XX ст. З усієї історії вітчизняної філософії чи не найскладнішим є післяреволюційний період – 20 – 80-ті роки. Складним є й науковий аналіз здобутків українських мислителів цього періоду. Справа в тому, […]...
24. Особливості тлумачення історії античною філософією Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Особливості тлумачення історії античною філософією В античній філософії існувала думка, що суспільство з розвитком цивілізації деградує. Воно йде від “золотого століття” до “срібного” і від нього – до “залізного”. У біблійній традиції цей погляд відобразився у трактуванні Всесвітнього потопу як Божого покарання. Цікаво, […]...
25. Філософія політична Політологічний словник Філософія політична – галузь філософського знання, предметом якого є методолого-світоглядні й ціннісні принципи пізнання та інтерпретації політики як суспільного явища. Дуже повільно конституювалася у відносно самостійний розділ філософського знання, відокремлюючись від теорії політики. Узагальнює й доповнює теоретичні складові політики, розкриває принципи легітимності політики глибинними елементами позаполітичного узагальнено – смислового характеру. В доіндустріальний період […]...
26. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ. НОВІТНЯ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 34 . СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ. НОВІТНЯ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ Мета: розкрити особливості сучасної світової філософії, погляди видатних сучасних філософів; виховувати шанобливе ставлення до надбань філософської думки. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Форма проведення: евристична бесіда з елементами медіа-презентацій. Обладнання: медіа-дошка, комп’ютери. ХІД УРОКУ I. Організація класу II. Актуалізація знань. […]...
27. Траєкторії історії в епоху Відродження Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Траєкторії історії в епоху Відродження За доби Відродження з’являються нові ідеї історичного коловороту та поступу, які конкурують між собою. У цей час ідея коловороту була представлена італійцем Д. Віко, який у праці “Підстави нової науки про загальну природу націй” спробував відокремити людську історію […]...
28. Особливості філософії історії епохи Реформації Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Особливості філософії історії епохи Реформації Досягнення італійських істориків – гуманістів були відкинуті протестантською Реформацією. Найвідоміший з північних гуманістів, Еразм (1466 – 1536), стверджував, що чистота релігії залежить від чистоти духовної літератури, і що ця чистота занепала в Європі зі смертю класичних авторів і […]...
29. Зміна християнізованої концепції історії. Гуманізм епохи Відродження Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Зміна християнізованої концепції історії. Гуманізм епохи Відродження Ранньохристиянську теорію історичної періодизації не заперечували до XIV століття, коли італійські гуманісти вперше провели широкий перегляд цієї концепції. Незадоволені претензіями Німеччини на те, що вона – єдина спадкоємиця Риму, і натхненні багатством і владою своїх власних […]...
30. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ (ХІХ-ХХ СТ.) СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 31 ТЕМА. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ (ХІХ-ХХ СТ.) Мета: розкрити особливості сучасної філософії ХІХ-ХХ ст.; познайомити учнів із процесом формування сучасної філософської думки; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки; виховувати почуття причетності до процесу розвитку світової філософської думки. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Форма проведення: лекція, евристична бесіда. Хід […]...
31. Філософія Нового часу та її головні риси Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VII ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ Філософія Нового часу та її головні риси У XVII ст. починається надзвичайно важливий період в історії європейської філософської думки. У соціально-політичному відношенні він пов’язаний з так званими ранніми буржуазними революціями. В результаті першої з них Нідерланди здобули національну незалежність від іспанської корони. Проте не […]...
32. Сучасна марксистська філософія Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Сучасна марксистська філософія Вихід філософської думки на антропологічну проблематику не означає втрати значення марксистської філософії, щоправда, у своїй аутентичній формі, а не політизованої та ідеологізованої системи “марксистсько-ленінської ідеології”, “керівництва до дії” у невдалому соціалістичному експерименті. Після розпаду […]...
33. ФІЛОСОФІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФІЯ (грец. – любов до мудрості) – система знань про світ як ціле, універсальну основу світу, місце людини у світі та сенс її існування....
34. ІДЕАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІДЕАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ – філос. – істор. тлумачення заг. розвитку як заснованого визначальною мірою на ідеях, волі, вірі, прагненнях, теоріях, вченнях, свідомості людей. І. р. і. постає як поширення принципів ідеалізму на осмислення істор. подій, процесів, явищ. Якщо матеріаліст, розуміння істор. процесу в його радикальному варіанті перебільшує значення матеріальних засад життєдіяльності […]...
35. Поняття соціальної філософії Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Поняття соціальної філософії Особливість соціальної філософії порівняно з науками про суспільство полягає, по-перше, у її системності, і по-друге, у її загальності. Системність соціально-філософського знання означає те, що соціальна філософія досліджує не окремий сегмент суспільного буття (історичний, економічний, демографічний тощо), а зосереджується […]...
36. Феноменологічна філософія про світ людського життя Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Феноменологічна філософія про світ людського життя Феноменологія не без підстав вважається одним з основних напрямів західної філософії та культури XX ст. Виникнувши на початку XX ст., вона широко розповсюдилася в Європі, Америці, Австралії, Японії та інших країнах […]...
37. МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ (від грецьк. metod – шлях дослідження чи пізнання, вчення та logos – слова, поняття, вчення) система принципів, прийомів і процедур формування і використання методів істор. пізнання, а також вчення про цю систему. Сучасна М. і. – дуже складне за своїм змістом і формами вияву утворення, що характеризується найрізноманітнішими, а […]...
38. Історицизм Політологічний словник Історицизм – течія західноєвропейської філософсько-історичної думки кінця XIX – першої половини XX ст., що розглядала сукупність методологічних і гносеологічних проблем історичного знання і соціального теоретизування. Основоположником напрямку І. вважається засновник школи “історії духу” у німецькій філософії історії В. Дільтей, який провів грань між світом природи і життєвим світом людини і порушив питання про […]...
39. Проблема буття як передумова філософування Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 2. Онтологія як підрозділ метафізики Проблема буття як передумова філософування Перебуваючи у постійній взаємодії зі світом, людина прагне осягнути специфіку сутнісні властивості, вияви та форми того, що існує навколо, співвіднести власне буття із нескінченністю Всесвіту. Вихідним поняттям філософського осмислення дійсності, одним з основних предметів філософського знання є буття як […]...
40. ГРА В ІСТОРІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРА В ІСТОРІЇ – форма вільного самовиявлення людини, що характеризує переважно до рефлексивні рівні діяльності, відносин, спілкування, поведінки і духовного життя В античні часи (Сократ) Г. пов’язувалась у філософії з іронією, що підкреслювало відстороненість Г від буденного життя. В часи Середньовіччя, в епоху Відродження та романтизму (Франциск Асизький, карнавальна культу ра, […]...