Фізіологія праці

Related posts:

1. Розподіл праці Розподіл праці – відокремлення якісно та сутнісню відмінних видів праці за певними критеріями у процесі виробництва, що здійснюється здебільшого у межах одиничного поділу праці. Такими критеріями є функціональний (виконання функцій управління, контролю та безпосереднього впливу на предмети праці тощо); професійний (спеціалізація працівників на різних видах трудової діяльності); кваліфікаційний (виконання робіт різної складності) та ін. Сутнісна […]...
2. Оплати праці договірне регулювання Оплати праці договірне регулювання – система правових відносин щодо оплати праці, яка закріплюється в угодах, що укладаються на державному, галузевому, регіональному рівнях та на окремому підприємстві. Відповідно до вимог Закону України “Про оплату праці” О. п. д. р. охоплює: 1) організацію оплати праці на підприємствах (форми, системи, тарифні сітки та ін.); 2) оплату праці працівників, […]...
3. Продуктивна сила суспільної праці Продуктивна сила суспільної праці – сукупність конкретних видів трудової діяльності, а отже, зс е системи поділу праці, спрямованих на збільшення обсягів економічних благ. Зростання П. с. с. п. відбувається внаслідок прогресивних змін у всіх конкретних видах праці шляхом удосконалення трудових навиків, набуття позитивного досвіду, підвищення загальноосвітнього та кваліфікаційного рівнів робочої сили, поглиблення суспільного поділу праці, […]...
4. Соціологія праці Соціологія праці – комплексна галузева соціологічна дисципліна, що під певним кутом зору вивчає характер і зміст праці, організацію та умови праці, ставлення людини до праці та її мотивацію, а також проблеми соціального управління трудовою діяльністю, соціальні наслідки НТР та ін. Основними складовими цієї науки є такі галузі, як соціологія організацій, соціологія професій, промислова соціологія, соціологія […]...
5. Зміст праці Зміст праці – сукупність елементів та умов процесу праці, потреб працівників і комплекс взаємозв’язків між ними за різних технологічних способів виробництва. Так, на нижчій стадії технологічного способу виробництва, що базується на ручній праці (стадії мануфактури), відбувається поділ ремісничої діяльності (праці ремісника) на різні операції. Тому мануфактура спотворює робітника, культивує в ньому однобічну спеціалізацію, гальмує розвиток […]...
6. Дисципліна праці Дисципліна праці /від лат. dyscipiina – вчення, виховання, розпорядок/- дотримання кожним працівником вимог і обов’язків, що випливають з його місця у виробничому процесі, узгодження його діяльності з діями інших учасників виробництва у процесі спільної праці. Д. п. у вузькому розумінні – це точне виконання виробником встановленого внутрішнього трудового розпорядку на підприємствах і установах, суворе дотримання […]...
7. Збагачення праці Збагачення праці – якісно нова форма організації праці, яка передбачає зростання зацікавленості людини – працівника у збагаченні змісту самого процесу праці (див. Зміст праці). З. п. передбачає відмову від принципів тейлоризму (роздрібнення операцій і жорсткої регламентації рухів кожного працівника тощо), виконання кожним робітником дедалі більшої кількості операцій, вибір різних варіантів виконання робіт, посилення його самостійності, […]...
8. Стимули до праці Стимули до праці – фактори, які виражають економічні відносини щодо залучення людей до трудової діяльності певних економічних результатів. Для з’ясування механізму стимулів до праці необхідно визначити, хто стимулює, спонукає, кого спонукають до праці (як правило, їх називають суб’єктами стимулювання), заради чого (об’єкт стимулювання), чим спонукають до праці (форми заохочення працівників і підприємств). С до п. […]...
9. Закон суспільного поділу праці Закон суспільного поділу праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і об’єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці. Спеціалізація виробництва супроводжується підвищенням ступеня його однорідності, удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня механізації […]...
10. Кооперація праці Кооперація праці – єдність і узгодженість спільних дій окремих працівників, трудових колективів та сукупних працівників національних господарств у процесі відтворення матеріальних і духовних благ. Існує з часу появи людини. Найпомітніше на розвиток К. п. впливає прогрес продуктивних сил і техніко – та організаційно-економічних відносин. Опосередковано на К. п. впливають відносини економічної власності й господарський механізм. […]...
11. Моральне стимулювання праці Моральне стимулювання праці – комплекс моральних, ідейно-політичних стимулів, що грунтуються на психологічних, морально-етичних цінностях суспільства, колективу й окремого працівника, усвідомлення ним свого обов’язку перед країною, трудовим колективом. М. с. п. у США та деяких інших розвинених країнах світу грунтується на теоріях “людського фактора”, “людських ресурсів”, “виробничої демократії” в управлінні, ставленні до людини не лише як […]...
12. Міжнародна організація праці (МОП) Міжнародна організація праці (МОП) – одна із спеціалізованих установ ООН, створена 1919 з метою сприяння встановленню міцного миру шляхом підтримання соціальної справедливості, поліпшення умов праці та підвищення життєвого рівня, сприяння досягненню економічної та соціальної стабільності. Для цього МОП за участю представників урядів, профспілок і союзів підприємців розробляє рекомендації щодо міжнародних норм і конвенцій з питань […]...
13. Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
14. Методи визначення продуктивності праці Методи визначення продуктивності праці – розрахунок ефективності, результативності праці у натуральному, трудовому і вартісному показниках. Натуральні показники зручні для визначення продуктивності праці за однорідного виробництва, незмінного асортименту виробів упродовж тривалого часу. Трудові показники – вимірювання продуктивності праці обчисленням витрат праці на одиницю продукції (показник трудомісткості). Цей показник визначається за формулою Пп = Р/П (Пп, – […]...
15. Цінність праці Цінність праці – здатність праці розвивати сутнісні сили (риси, якості) людини, вдосконалювати її біосоціальну природу. Основними сутнісними силами людини є біологічна, психологічна, економічна, соціально-політична, космічна. В процесі праці, що розглядається у фізіологічному аспекті, людський організм виконує певні функції, кожна з яких є витратами мозку, нервів, мускулів, органів чуттів та ін. Ц. п. у такому аспекті […]...
16. Кількість праці Кількість праці – маса живої та уречевленої праці, витраченої у процесі трудової діяльності людини, трудового колективу, суспільства загалом при створенні матеріальних і нематеріальних, в т. ч. духовних благ. Уречевлена праця вимірюється у процесі перенесення конкретною працею вартості засобів виробництва на новостворений продукт внаслідок амортизації і фіксується в амортизаційних відрахуваннях. Жива праця – це витрати м’язової, […]...
17. Умови праці Умови праці – комплекс факторів трудового процесу, виробничого середовища, стану місця роботи і ставлення працівника до виконуваної роботи, які впливають на здоров’я і тривалість життя, працездатність і ступінь задоволення працею, на процес відтворення сукупної робочої сили та ефективність праці. Такими факторами є: психофізіологічні (наявність або відсутність, часткова відповідність фізичних і нервово-емоційних навантажень фізіологічним можливостям людини, […]...
18. Технічний поділ праці Технічний поділ праці – відокремлення якісно відмінних видів праці у процесі спільної праці залежно від розвитку техніки. Зокрема, у межах підприємства з появою робочих машин і механізмів процес праці поділяється на: основний (безпосереднє використання техніки), додатковий (переміщення предметів праці од засобів праці та готових виробів), обслуговуючий (обслуговування техніки та її утримання в належному стані) й […]...
19. Фондоозброєність праці Фондоозброєність праці – обсяг основних фондів на одного працівника (промислово-виробничого персоналу), виражена у вартісній формі, визначається шляхом ділення середньорічної балансової вартості основних виробничих фондів на середньорічну списочну чисельність працівників. У західній економічній літературі аналогом Ф. п. є категорія “капіталоозброєність праці”. Зростання Ф. п. зумовлене законом поступового переходу функцій працівника до засобів праці, підвищенням технічного рівня […]...
20. Продуктивність праці і заробітна плата Продуктивність праці і заробітна плата – одна з найважливіших макро – та мікроекономічних пропорцій, яка характеризує динаміку первинного розподілу національного доходу на заробітну плату і прибуток, а отже, відображає відносини між найманою працею і капіталом і відповідні економічні інтереси. Загальною закономірністю у співвідношенні П. п. і з. п. за умов капіталістичного способу виробництва є випереджальне […]...
21. Закон єдності праці і власності Закон єдності праці і власності – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між різними за змістом видами праці та відповідними типами і формами власності. Початково цей закон виражає такі зв’язки між індивідуальною працею людини і приватною трудовою власністю на результати цієї праці. З. є. п. і в. відображає функціонування (функціональні […]...
22. Наукова організація праці (НОП) Наукова організація праці (НОП) – система заходів, яка забезпечує зростання ефективності живої праці завдяки використанню досягнень науки і передового досвіду. НОП покликана сприяти розв’язанню економічних і психофізіологічних проблем. Розв’язання економічних завдань передбачає зростання продуктивності праці, поліпшення якості продукції та умов праці, зниження витрат виробництва, економію матеріальних і трудових ресурсів, розвиток творчої ініціативи працівників та ін.; […]...
23. Відрядно-прогресивна оплата праці Відрядно-прогресивна оплата праці – система оплати праці на основі відрядної форми, за якої кожний виріб (операція), виготовлений понад норму, оплачується за вищою розцінкою, ніж у межах встановленої норми. За вихідну базу В.-п. о. п. береться фактичне виконання норм виробітку за попередній період, але не нижче від чинних на підприємстві норм виробітку. Підвищення розцінок визначається за […]...
24. Система оплати праці Система оплати праці – сукупність взаємопов’язаних форм і видів (підсистем) заробітної плати і принципів її організації, що відповідають вимогам розвитку продуктивних сил, передусім основної продуктивної сили – людини (людини-працівника і людини-власника). В політекономічному контексті йдеться передусім про оплату робочої сили, а частково – результативності праці. Такими найважливішими принципами є: 1) стимулювання продуктивності праці; 2) стимулювання […]...
25. Оплати праці державне регулювання Оплати праці державне регулювання – комплекс заходів держави щодо організації заробітної плати та її рівня. Відповідно до Закону України “Про оплату праці” державне регулювання оплати праці охоплює підприємства всіх типів і форм власності й передбачає: 1) умови визначення розміру мінімальної заробітної плати та порядок його встановлення й перегляду; 2) мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати […]...
26. Суспільний поділ праці Суспільний поділ праці – сукупність різних видів виробничої діяльності. Світовий поділ праці – основна форма суспільного виробництва, існує в різних формах, що відповідають рівню розвитку продуктивних сил і характеру виробничих відносин. Світовий поділ праці ділиться на загальний, що означає поділ суспільного виробництва на крупні роди (промисловість, землеробство, транспорт тощо); частковий – поділ родів на види, […]...
27. Інтенсифікація праці Інтенсифікація праці – підвищення ступеня напруженості живої праці протягом певного часу. Виявом І. п. є збільшення витрат фізичної, розумової, нервової енергії внаслідок зростання темпів праці, збільшення кількості водночас виконуваних функцій та обслуговуваних машин тощо. Стимулом для І. п. на капіталістичних підприємствах є створення найманим працівником певної вартості за коротший час або більшої вартості за той […]...
28. Ефективність праці Ефективність праці – співвідношення між результативністю праці та витратами (в т. ч. ступенем раціонального використання ресурсів), що виражається у досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат. Між витратами праці на створення одиниці продукції та Е. п. існує обернено пропорційна залежність. Е. п. є багатоаспектною економічною категорією, кожен з аспектів якої розкриває окремі її сутнісні сторони і […]...
29. Види, фактори та методи мотивації праці ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ IV ПЛАНУВАННЯ І МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕМА 22 МОТИВАЦІЯ I ОПЛАТА ПРАЦІ 22.1. Мотивація праці 22.1.3. Види, фактори та методи мотивації праці Виділяють два види мотивації: внутрішню і зовнішню. Внутрішня пов’язана з інтересом до діяльності, зі значимістю виконуваної роботи, зі свободою дій, можливістю реалізувати себе, а також розвивати свої вміння і здібності. Зовнішня […]...
30. ГУМАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ Культурологічний словник ГУМАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ – зміна змісту і форм організації праці, спрямована на усунення її монотонності й одноманітності задля підвищення задоволеності працею. Факторами Г. п. виступають ступінь відповідальності, різноманітності і складності праці, співвідношення у ній виконавських та управлінських функцій, рівень творчих можливостей та технічної оснащеності, кваліфікаційне зростання, реалізація здібностей, визнання....
31. РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ В ОРГАНІЗМІ – НЕЙРОГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА НЕЙРОГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ В ОРГАНІЗМІ Для регуляції фізіологічних процесів відповідно до потреб організму і змін навколишнього середовища існує два механізми: гуморальний і нервовий. Гуморальна регуляція фізіологічних процесів здійснюється за допомогою хімічних речовин, які поступають із різних органів і тканин тіла у кров і розносяться нею по всьому […]...
32. Естетичні умови праці: види виробничого середовища і дизайну РОЗДІЛ 3. ХУДОЖНЄ КОНСТРУЮВАННЯ ОБ”ЄКТІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕРГОНОМІКА В СТРУКТУРІ ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ § 11 Ергономічний підхід до організації праці До організації виробництва відноситься удосконалення технологій, обладнання, механізація, автоматизація, комп’ютеризація; удосконалення засобів праці: інструментів, пристосувань, підйомно-транспортних засобів, інвентарю; удосконалення предметів праці: уніфікація, використання нових матеріалів. До організації праці відносяться: раціональна організація трудових процесів, кооперація і розподіл […]...
33. Закон усуспільнення виробництва і праці Закон усуспільнення виробництва і праці – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ускладненням продуктивних сил, передусім засобів праці, та прогресом суспільного характеру виробництва, які втілюються у розвитку техніко-економічних відносин, насамперед у поглибленні суспільного поділу праці. Вихідним пунктом в ускладненні продуктивних сил є поява нових засобів праці. Так, переважання ручних засобів праці передбачає їх використання […]...
34. Енергоозброєність праці Енергоозброєність праці – забезпеченість живої праці електроенергією, або рівень споживання у виробництві електроенергії чи електричної потужності за одиницю робочого часу. Є одним з найважливіших факторів підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва. Як показник Е. п. розкриває співвідношення між використовуваними у виробничому процесі електричними потужностями (електроенергією) і витратами праці робітників. Розрізняють потенційну і фактичну Е. п. […]...
35. ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ – галузь психології, яка вивчає особливості видів трудової діяльності людини та підготовки її до праці. П. п. включає профорієнтацію (профосвіту, профконсультацію, профадаптацію), інженерну психологію, психологію НОП, трудову експертизу, має спільну теоретичну базу з психологією творчості та психологією мистецтва. У П. п. виділяють нові напрямки досліджень, а саме – психологію керівництва та […]...
36. Державний нагляд за охороною праці Державний нагляд за охороною праці – метод забезпечення дотримання законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці. Його здійснюють: Державний комітет України з нагляду за охороною праці, Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України. […]...
37. Управління продуктивністю праці Управління продуктивністю праці – управлінська діяльність, спрямована на вимірювання та оцінку досягнутого рівня продуктивності, планування стратегічне й оперативне, її зростання, комплексний контроль за засобами такого зростання, а також вимірювання та оцінка отриманих результатів. Найдоцільніше вимірювати показники продуктивності праці не лише робітників, які безпосередньо впливають на продукт, а й продуктивність праці працівників усього управлінського апарату, які […]...
38. Механоозброєність праці Механоозброєність праці – співвідношення витрат механічної енергії та живої праці у процесі матеріального виробництва, що вимірюється за допомогою певних показників. Так, коефіцієнт потенційної М. п. – це відношення потужності механічних приводів, використання яких передбачено технологічним процесом, потужності механічних двигунів до максимальної кількості працівників, що беруть участь у цьому процесі протягом однієї зміни, або розрахований на […]...
39. Охорона праці Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров’я в процесі трудової діяльності визначав Кодекс законів про працю та Закон України “Про охорону праці”. Законодавство про О. п. регулює відносини […]...
40. Закон переміни праці Закон переміни праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між змінами в техніці й технології виробництва та здатністю працівника внаслідок цього переходити від одного виду праці до іншого, а також поступове збагачення змісту праці. Основними формами його є відмирання старих професій і поява нових; суміщення професій (т. зв. ротація робочих місць); […]...