ФРУКТОЗА

Related posts:

1. ВУГЛЕВОДИ МЕДУ ВУГЛЕВОДИ МЕДУ. Мед – основне джерело вуглеводного харчування бджіл. Основна сировина для одержання меду – нектар, виділюваний квітками, а також падь, що складається з випорожнень попелиці й комах і солодкого випоту листя рослин. Нектар складається з води (40-80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. До складу натуральних і падевих медів входить більше […]...
2. ОБРОБКА НЕКТАРУ ОБРОБКА НЕКТАРУ – переробка солодкої речовини, зібраної бджолами з квіток, у мед. Нектар складається з води (40- 80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. О. н. складається в основному з двох процесів: зміни хімічного складу цукрів; випару зайвої вологи. У зібраному з рослин бджолами нектарі міститься до 80 % (іноді й більше) […]...
3. КОЛОЇДИ МЕДУ КОЛОЇДИ МЕДУ – складні його речовини, що не розчиняються у воді й перебувають у вільному стані. До складу меду входять білки й ферменти. Здебільшого колоїди квіткового меду несуть позитивний заряд, а падевого – негативний. К. м. мають певний колір і мутність. У темних медах міститься близько 0,8 % колоїдних речовин, у світлих – 0,2 % […]...
4. НАГРІВАННЯ МЕДУ НАГРІВАННЯ МЕДУ – проводиться у виняткових випадках, тому що після підігрівання він втрачає частину своїх корисних якостей. При кип’ятінні меду відбувається розкладання цукрів, що містяться в ньому, з виділенням води й утворенням карамеланів. Карамелізований мед набуває неприємного запаху і смаку, змінює колір (темнішає). При вапняній реакції карамелізований мед утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати […]...
5. ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ – загальна кількість меду, зібрана за один сезон. Сюди входить кількість меду, зібраного у вуликах, і кількість меду, залишеного бджолам як кормовий запас на період зимівлі....
6. КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ – кількість тепла, виділювана при згорянні 1 кг меду. У 100 г меду міститься близько 330 ккал, або 1300 Дж. Головними складовими меду є вуглеводи, що в процесі переробки організмом виділяють тепло. Кількість вуглеводів у меді коливається від 65 до 80 %. В організмі людини вони окисляються, у результаті чого утворюються вуглекислий газ […]...
7. КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ – відбувається при кип’ятінні меду. Відзначається розкладання цукрів, що містяться в меді, з виділенням води й утворенням карамеланів. Такий мед набуває неприємного запаху та смаку, темніє. При вапняній реакції він утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати бджолам, тому що за дією на організм бджоли він подібний на падевий. Цукри карамелізуються при нагріванні […]...
8. НЕЗРІЛИЙ МЕД НЕЗРІЛИЙ МЕД – мед, у якому міститься більше ніж 20 % води. Наприклад, водність квіткового меду приблизно дорівнює 18 % , а падевого – на 0,5-1,5 % менша, що пояснюється більшою зрілістю останнього. В’язкість меду перебуває в обернено пропорційній залежності від його водності. Наприклад, в’язкість відцентрового меду можна визначити, зачерпнувши столовою ложкою мед і швидко […]...
9. ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ – необхідне, тому що бджолиний мед може містити в собі як природні, так і сторонні домішки. В. м. – процес очищення меду від сторонніх домішок (див. Обробка меду). Природні домішки не рекомендується забирати, тому що мед при цьому втратить найважливіші складові частини (ферменти, пилок тощо). До природних домішок належать: частки воску, зерна пилку, […]...
10. ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ – втрати меду під час зберігання, через прилипання до тари, висихання, під час транспортування та продажу. Вага меду може коливатися, тому що може відбуватися не тільки втрата, але й збільшення його ваги, оскільки він досить гігроскопічний. У період зберігання меду в спеціальних приміщеннях можлива втрата його ваги в літній період у межах […]...
11. КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ (саджання) КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ (саджання) – перехід меду з рідкого стану в кристалічний без погіршення його якостей. Досить часто цей процес називають зацукровуванням, але це неправильно, тому що термін “зацукровування” у харчовій промисловості означає погіршення якості продукту. При кристалізації меду в осад виділяються кристали виноградного цукру, а плодовий цукор огортає їх або утворює зверху рідкий шар (що […]...
12. ЗРІЛІСТЬ МЕДУ ЗРІЛІСТЬ МЕДУ – дозрілий мед бджоли печатають восковими кришечками. Мед з таких рамок виходить першокласним, а віск – найкращої якості. Одержувати зрілий мед можна тільки від сильних і продуктивних сімей і за наявності на пасіці достатньої кількості запасних стільників на кожну бджолосім’ю. Дозріванням меду називається процес переробки бджолами нектару або паді в мед. Це дуже […]...
13. Циклічні форми моносахаридів – Моносахариди – Вуглеводи КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 8. Вуглеводи 8.2 . Моносахариди Найважливіші моносахариди – глюкоза (виноградний цукор) і фруктоза (фруктовий цукор). Більшість цукрів, у тому числі глюкоза і фруктоза, містять асиметричні атоми Карбону, які є оптично активними. Тому структуру молекули цукру позначають за допомогою префіксів L – і D-. При цьому розглядають гідроксильну групу найбільш віддаленого від кетонної […]...
14. ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ – визначається кількістю мінеральних речовин у 100 г меду після спалювання й виражається у відсотках. До складу золи меду входить безліч хімічних елементів – калій, кальцій, залізо, фосфор, марганець, магній, йод, алюміній, натрій тощо. Квітковий мед має зольність 0,14 %, у падевому вона може варіюватися від 0,14 до 0,28 %, у деяких випадках […]...
15. Моносахариди та дисахариди – КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ Розділ 17. КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ § 17.17. Моносахариди та дисахариди Глюкоза. Найважливішим з моносахаридів є глюкоза С6Н12О6, яку ще називають виноградним цукром. Це біла кристалічна речовина, солодка на смак, добре розчинна у воді. Глюкоза міститься у рослинних і тваринних організмах, особливо велика […]...
16. ФАСУВАННЯ МЕДУ ФАСУВАННЯ МЕДУ – розлив і впакування меду в дрібну тару. Зазвичай мед розливають у скляні банки й герметично закривають бляшаними кришками. Найкраще це зробити до кристалізації меду. Мед можна також залити в глиняний керамічний посуд і липівки. Якщо мед сильно закристалізувався, можна розрізати його на невеликі шматки (200-500 г) і загорнути в пергаментний папір або […]...
17. ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ – полягає в підмішуванні до натурального меду крохмальної патоки, клейстеру, борошна, солоду, штучного меду тощо. Порошкоподібні домішки (борошно, крохмаль) визначають розчиненням меду в 3-5-кратних обсягах води, при цьому домішки осядуть на дно. При наявності в меді борошна та крохмалю 1- 2 краплі йоду забарвлять розчин у синій колір. Мед, у якому є домішка […]...
18. КУПАЖУВАННЯ МЕДУ КУПАЖУВАННЯ МЕДУ – змішування одного сорту меду з іншим, котрий має сильніший запах і темне забарвлення. Наприклад, свіжий знітовий мед водянисто-прозорий, із ніжним смаком і майже без запаху. При кристалізації білосніжний. Знітовий мед рекомендується купажувати з іншими сортами меду, наприклад із квітковим, котрий має різко-гострий смак. Змішавши ці два сорти, можна одержати саме той смак […]...
19. ДАДАН Шарль ДАДАН Шарль (1817-1902) – відомий бджоляр, народився у Франції, але 1863 року емігрував із родиною до Америки й почав займатися бджільництвом. Всім бджолярам Д. відомий як творець вулика, що протягом певного часу широко використовувався на аматорських пасіках під назвою вулика Дадана-Блатта. Д. одного разу підрахував, що якісна матка може відкласти за добу 3 тисячі яєць. […]...
20. ДОЗРІВАННЯ МЕДУ ДОЗРІВАННЯ МЕДУ – так називається досить складний процес переробки бджолами нектару або паді на мед. У зібраних бджолами нектарі й паді міститься до 92 % води. У меді – близько 20 %. Насамперед бджоли з корму видаляють надлишок вологи. Основна частина вологи з нектару передається ректальними залозами бджіл у пряму кишку ще під час польоту. […]...
21. ВОДНІСТЬ МЕДУ ВОДНІСТЬ МЕДУ – відсоток вмісту води в меді залежить від часу медозбору, вологості місцевості, погоди тощо. У суху, пекучу погоду, природно, В. низька, у дощову, відповідно, підвищена. Мед, у якому міститься більше ніж 20 % води, вважається незрілим. Наприклад, В. квіткового меду приблизно дорівнює 18 %, а падевого – на 0,5-1,5 % менше, що пояснюється […]...
22. ОРГАНИ ЧУТТІВ ОРГАНИ ЧУТТІВ – рецептори бджоли, за допомогою яких бджола пов’язана із зовнішнім світом і які сповіщають мозок про внутрішній стан організму. Наявність різноманітних чуйних рецепторів дозволяє бджолі орієнтуватися в польоті, визначати час доби, членів своєї сім’ї, будувати правильні стільники, шукати й знаходити нектароноси й пилконоси. О. зору являють собою два складні ока та 3 прості, […]...
23. АНАЛІЗ МЕДУ АНАЛІЗ МЕДУ – проводиться для визначення його якості. А. м. на натуральність містить у собі визначення таких показників: сума простих цукрів, кількість сахарози, оптична активність (кут обертання), вміст декстриноподібних речовин, наявність оксиметилфурфуролу, водність, смак й аромат. Частково натуральність меду можна визначати за пилковим складом, консистенцією, загальним кислотним складом, кристалізацією й кольором. Існує кілька видів фальсифікату: […]...
24. МЕДОВІДСТІЙНИКИ МЕДОВІДСТІЙНИКИ – спеціальні ємності, використовувані для очищення або дозрівання меду. При очищенні меду від сторонніх дрібних домішок застосовують відстоювання: домішки, важчі за мед, осідають на дно, натомість легкі – збираються на поверхні. Легкі домішки складають близько 90 % від загальної кількості забруднюючих речовин. Під час відстоювання не тільки видаляються сторонні домішки, але й відбувається розшаровування […]...
25. БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ – належать до диких-бджіл. Поширені в Індії, Індокитаї, на островах Ява, Шрі-Ланка, Борнео, Філіппінських. Одомашнюванню не піддаються. Б. г. і. будують один величезний стільник де-небудь на дереві або в печері скелі. Іноді довжина стільника може перевищувати 1 м. Всі чарунки стільника мають однаковий розмір. Матка, трутні й робочі бджоли практично не відрізняються […]...
26. ПИТОМА ВАГА МЕДУ ПИТОМА ВАГА МЕДУ – вага 1 см3 меду в грамах. П. в. меду залежить від температури й кількості води в меді. Чим вища його температура і вміст у ньому води, тим нижча його П. в. Найпростіший зі способів визначення П. в. меду, що не потребує наявності хімічних лабораторій і може бути застосовний на дрібних заготівельних […]...
27. ГАЛОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ГАЛОГЕНЕЗ – сукупність процесів у насичених розчинах солоних озер, лагун тощо, внаслідок перебігу яких кристалізуються солі....
28. ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ – визначається здатністю меду усмоктувати з повітря вологу й утримувати її. Вона тісно пов’язана з водністю меду. Наприклад, виноградний цукор не має Г. властивостей, а плодовий цукор – дуже гігроскопічний Якщо мед, водність якого складає 17,4 %, помістити у вологе (60 %) приміщення, то він не змінить своєї водності, а зберігатиметься в такому […]...
29. МЕДЯНА ПАТОКА МЕДЯНА ПАТОКА – так називається мед, що довго не кристалізується. Це пояснюється тим, що в ньому міститься велика кількість фруктового цукру, декстринів і колоїдів. М. п. може бути також різного кольору й відтінків. За поживністю цей мед майже не відрізняється від меду, що закристалізувався. М. п. можна давати бджолам у зимівлю....
30. ПЕРЕВІРКА ЯКОСТІ КОРМОВИХ ЗАПАСІВ ПЕРЕВІРКА ЯКОСТІ КОРМОВИХ ЗАПАСІВ – особливо необхідна в осінньо-зимовий період. У весняно-літній період особливих вимог до якості кормів немає, тому що в цей період бджолам доступна вода, і вони можуть споживати її в достатній кількості та прочищати кишечник. При недостачі корму в цей період бджоли можуть споживати неповноцінні корми (цукор, сиропи тощо) без будь-яких важких […]...
31. ПАДЬ ПАДЬ – солодка клейка рідина, виділювана окремими рослинами за певних умов або при ушкодженні їхніх зовнішніх покривів різними шкідниками, при розвитку бактерій або грибів на їхній поверхні. Розрізняють П. тваринного й рослинного походження. Частіше зустрічається П. тваринного походження, її виділяють попелиці, червці, молеподібні листоблішки, німфи пінниць, що харчуються соками рослин. З’являється вона в середині дня […]...
32. ІНВЕРТАЗА ІНВЕРТАЗА, або сахароза, – фермент, що розщеплює тростинний цукор (сахарозу) на прості цукри – виноградний (глюкозу) і плодовий (фруктозу). У меді, що дозріває, відбувається розкладання складних цукрів нектару на прості цукри меду, утворення деяких нових речовин і видалення з нектару зайвої вологи. Перші два процеси проходять за допомогою ферментів, що виробляються в організмі бджіл (І. […]...
33. ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ – визначення фахівцем якості меду на колір, запах і смак. При О. д. звертають увагу на колір меду. Забарвлення його різноманітне, багате відтінками. Мед буває від прозорого й світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. На колір впливають порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. Колір меду залежить насамперед від рослин, з яких […]...
34. СИТА СИТА – водяний розчин меду. На пасіках С. використовується різної концентрації: для збризкування бджіл – 1 частина меду та 2 частини води; для стимуляції на вигодовування розплоду – 1 частина меду на 1 частину води; для переробки його бджолами в мед – 4 частини меду на 1 частину води. С. є чудовим кормом для бджіл. […]...
35. ГОЛОВНА ВЕСНЯНА РЕВІЗІЯ ПАСІКИ ГОЛОВНА ВЕСНЯНА РЕВІЗІЯ ПАСІКИ – проводиться з метою з’ясування стану бджолиних сімей і створення умов для їхнього розвитку у весняний період. Ревізією визначають кількість стільникових рамок, воскової сировини, визначають воскозабезпеченість бджолосімей. Г. в. р. проводять після весняної виставки бджіл і першого їхнього обльоту. Чим раніше буде проведена перевірка стану бджолиних сімей, тим у кращий термін […]...
36. ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ – необхідна для нормальної зимівлі й весняного розвитку бджолосім’ї кількість меду й перги. Установлено, що для благополучної зимівлі бджіл кожна бджолосім’я повинна отримати близько 25 кг меду. При формуванні гнізд бджіл на зимівлю запаси корму розраховують таким чином, щоб у кожній кормовій рамці було не менше ніж 2 кг меду. Корми зберігають […]...
37. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
38. ПИЛОК КВІТКОВИЙ ПИЛОК КВІТКОВИЙ – пилкові зерна, що утворюються в пильовиках квіток. Кожне пилкове зерно складається з подвійної оболонки, усередині якої є протоплазма з двома ядрами. Кожний вид рослин має свою форму, розмір і забарвлення пилкових зерен, тому майже завжди можна визначити, з яких рослин були зібрані нектар і пилок. Розміри пилкових зерен досить різноманітні й можуть […]...
39. ЦУКРОВИЙ МЕД ЦУКРОВИЙ МЕД – виробляється бджолами з цукрового сиропу. Бджоли складають його в чарунки, попередньо переробивши на моноцукри й інші речовини. Ц. м. містить: інвертованого цукру приблизно 65,7 %; очеретяного – 4,87 %; декстринів – 8,17 %. Він відрізняється від натурального майже повною відсутністю білкових речовин, мінеральних солей і вітамінів. Найчастіше Ц. м. є кормом для […]...
40. В’ЯЗКІСТЬ МЕДУ В’ЯЗКІСТЬ МЕДУ (густота, плинність) – залежить від зрілості меду, тобто вмісту в ньому води. Виражається в абсолютних одиницях – пуазах або в умовних одиницях – відношенні швидкості витікання меду через який-небудь отвір до швидкості витікання води. Пуаз – робота, необхідна для того, щоб зрушити на 1 см протягом однієї секунди паралельно один одному два шари […]...