Функції нервової системи. Нервова тканина. Функції нейронів
Розділ 11 НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ
Коли ви йдете по рівній лісовій доріжці, ваші ноги крокують немов би самі по собі – ви не звертаєте уваги на їх рухи. Якщо ж ви переходите по колоді через струмок, характер рухів змінюється: ви пересуваєтеся обережно, слідкуючи за кожним кроком, а руки розставляєте врізнобіч, щоб зберегти рівновагу. Серце б’ється частіше, частішає й дихання, а на лобі від напруги виступає піт. Подолавши перешкоду, ви перестаєте контролювати ходьбу, серце заспокоюється,
Відповіді на ці та багато інших запитань ви отримаєте, вивчивши розділ “Нервова регуляція функцій організму людини”. Ви дізнаєтеся про будову нервової системи й функції її відділів; про клітини, які утворюють нервову тканину, про способи передачі інформації в нервовій системі, про те, як здійснюється нервова регуляція, про взаємозв’язок регуляторних систем
§ 52. Функції нервової системи. Нервова тканина. Функції нейронів
Функції нервової системи. Аби зберегти цілісність і гомеостаз, організм увесь час пристосовується до змін середовища. Кожна регуляторна система бере участь у цьому процесі. Проте провідною в ньому є нервова система – вона регулює роботу всіх фізіологічних систем організму. З’ясуємо, про що йдеться, розглянувши відомі вам приклади.
Намагаючись випити чаю, ви спокійно берете склянку, якщо температура рідини в ній не перевищує 40°С. Проте варто доторкнутися до склянки з окропом – і рука автоматично відсмикнеться. Чому дія руки змінюється? Нервова система постійно фіксує температуру об’єктів, з якими контактує людина, і, враховуючи її показники, формує програми дій виконавчих органів. Якщо температура перевищує певний поріг, вона оцінюється як загрозлива для організму. Програма дії виконавчого органа (руки) змінюється – нервова система надсилає м’язам команду, що примушує руку швидко відсмикнутися.
Мал. 52.1. Схема (а) і мікрофотографія нейрона (б): 1- тіло нейрона; 2 – дендрити; 3 – аксон;
4 – гліальні клітини; 5 – закінчення аксона
Пригадайте, як в організмі відбувається газообмін з навколишнім середовищем. За нього відповідає дихальна система і м’язи, що здійснюють дихальні рухи. Проте без участі нервової системи процес дихання неможливий. Вона отримує інформацію про рівень вуглекислого газу в крові, про стан альвеол і бронхіол і програмує роботу виконавчих органів (наприклад міжреберних м’язів), подаючи їм відповідні команди. Нервова система керує чергуванням вдиху і видиху, змінюючи режим роботи міжреберних м’язів залежно від умов внутрішнього середовища. Так нервова система спрямовує діяльність дихальної системи на збереження гомеостазу.
Отже, нервова регуляція – це керування роботою фізіологічних систем, спрямоване на адаптацію організму до середовища і підтримання показників життєдіяльності організму в межах норми. Аби управління було ефективним, нервова система постійно вирішує низку важливих завдань. Вона збирає інформацію про стан внутрішнього і зовнішнього середовища й аналізує її. На основі цього аналізу нервова система створює (або вибирає з раніше створених) програми дій для виконавчих органів. І, нарешті, вона подає команди виконавчим органам, примушуючи їх діяти. Мішенями, що сприймають сигнали нервової системи, є клітини м’язової тканини і різні залозисті клітини.
Будова нервової тканини. Органи нервової системи утворені нервовою тканиною (див. § 7). її основною структурно-функціональною одиницею є нервові клітини – нейрони.
Якими є особливості будови нервової клітини (мал. 52.1)? Від тіла нейрона, у якому розташоване ядро, відходять відростки двох видів. Численні відростки, що зазвичай багато разів гілкуються, називають дендритами, а довгий відросток більшого діаметра – аксоном. Аксон зазвичай має багато нервових закінчень. Аксони і дендрити називають ще нервовими волокнами. По аксону нейрона до інших нервових клітин або клітин-мішеней прямують нервові імпульси. Сигнали від інших нервових клітин нейрон одержує через численні контакти, які містся на мембрані його тіла і розгалуженнях дендритів. Нейрони відрізняються один від одного за розмірами тіла, розташуванням дендритів й аксона, за кількістю дендритів тощо (мал. 52.2).
Мал. 52.2. Нейрони різних видів: 1 – дендрити; 2 – тіло; 3 – аксон
Мал. 52.3. Клітини глії: 1- клітини глії; 2 – нейрон; 3 – кровоносна судина; 4 – мієлінові оболонки
Нейрон оточують дрібні гліальні клітини (мал. 52.3), що виконують захисну й опорну функції. Ці клітини беруть участь в обміні речовинами між нейроном і внутрішнім середовищем організму. Ділянки деяких нервових волокон оточені мієліновою оболонкою, утвореною клітинами глії. Життя нейрона залежить від гліальних клітин – без цього оточення він гине.
Функції нейронів у процесі передачі інформації. У нервовій системі інформація розповсюджується мережею нейронів, а для передачі інформації використовується мова нервових імпульсів. Як нейрони беруть участь у цьому процесі? Усі нервові клітини можна розділити на три групи (мал. 52.4). Одні нейрони сприймають дію
Мал. 52.4. Функціональний ланцюжок нейронів, по якому передається інформація: 1 – чутливий нейрон; 2 – інтернейрон;
3 – ефекторний нейрон
Зовнішніх і внутрішніх подразників. Такі нервові клітини називають чутливими (нейронами-рецепторами, аферентними, доцентровими). їх завдання полягає в тому, щоб закодувати повідомлення про подразник за допомогою нервових імпульсів і передати його іншим нейронам. До другої групи відносять нейрони, що передають інформацію від одного нейрона до іншого, а також нервові клітини, які оцінюють інформацію, накопичують її і зберігають. За участю цих нейронів розробляються програми дій для виконавчих органів. Такі нервові клітини називають інтернейронами. Третя група – ефекторні (еферентні, відцентрові) нейрони, що доставляють до клітин – мішеней команди, відповідно до яких діють виконавчі органи.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...