ГЕНОЦЕНОЗ

Related posts:

1. ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА – розділ екології, що вивчає екол. механізми еволюц. процесу, шляхи і форми еволюц. становлення індивід, і видових адаптацій та еволюції біоценотичних систем. Е. е. вивчає, як саме в процесі еволюції виникали і розвивались екол. зв’язки і відносини в межах окремої популяції та угруповань загалом....
2. ФІТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ, угруповання рослинне – сукупність видів рослин, що склалася історично, яка існує на території з більш-менш однотипними клімат., грунт, та ін. умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і зовн. середовищем. Ф. постійно змінюється внаслідок еволюції видів, що становлять Ф., зміни клімату, грунт, та ін. зовн. умов, […]...
3. ЗРІЛІСТЬ БІОГЕОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ БІОГЕОЦЕНОЗУ, зрілість екосистеми – повне завершення усіх процесів формування біогеоценозу, досконала відпрацьованість у ньому зв’язків та структур, у т. ч. і встановлений обмін речовин-2 та макс. використання енергії. Зрілі біогеоценоз и відрізняються від молодих, недорозвинених, напр., недостатнє заселення рослинами і тваринами, зумовлене молодістю твердого субстрату (кам’яні розсипи та дюни піску, […]...
4. ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ – сукупність окремих біогеоценозів, однорідних за компонентами середовища та їхньою динамікою....
5. ПОВІТРЯ АТМОСФЕРНЕ Екологія – охорона природи ПОВІТРЯ АТМОСФЕРНЕ – 1) прир. суміш газів, що склалася в ході еволюції Землі (див. Атмосфера); 2) повітря поза житловими або(чи) виробничими приміщеннями....
6. СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність усіх умов, що діють на організм, популяцію або біоценоз, спричинюючи їх відповідну реакцію, забезпечуючи їх існування та обмін речовин і енергії. С. є складовою частиною біогеоценозу або екосистеми. Взаємодія організму і середовища має істор. характер....
7. ЛОКОМОЦІЯ Екологія – охорона природи ЛОКОМОЦІЯ – сукупність узгоджених рухів, за допомогою яких тварина і людина активно переміщуються в просторі. Типи Л. (плавання, літання, ходіння тощо) у процесі еволюції тварин змінювались та ускладнювались....
8. КОНТИНУУМ Екологія – охорона природи КОНТИНУУМ – безперервна єдність, уявлення про рослинність, тваринний світ і грунт, покрив як єдине ціле. Так, рослинність розглядається як сукупність мозаїк видових популяцій, які об’єднані насамперед умовами середовища і меншою мірою – взаємозв’язками між ними....
9. МІКРОПОПУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи МІКРОПОПУЛЯЦІЯ – 1) нечітко визначений термін для описання частини популяції. М. не здатна до тривалого самопідтримання і тому лише разом з ін. М. становить стійку систему популяції; 2) сукупність особин одного виду, що мешкають у певних межах одного біогеоценозу, 3) синонім терміна “дем” або групи споріднених демів....
10. КЛІМАТОПК Екологія – охорона природи КЛІМАТОП – 1) сукупність фіз. умов екотопу, істотних для організмів, які його населяють; 2) пов. частина біоценотичного середовища, біоценозу, біогеоценозу або ценоекосистеми, що відрізняється від навколишньої атмосфери за газовим складом (насамперед за вмістом кисню, вуглекислого газу), пов. і тепловим режимами, режимом вологості, зменшеною сонячною радіацією та освітленістю, насиченістю біолінами тощо....
11. ЗРІЛІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – те саме, що й Зрілість біогеоценозу....
12. ПОПУЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – особини одного виду, що мешкають у межах одного біогеоценозу....
13. ЦЕНОТИП Екологія – охорона природи ЦЕНОТИП – член класифікації видових сукупностей за їх функц. положенням в угрупованнях. Напр., у бот. літературі розрізняють кондомінанти, домінанти, субдомінанти, езодомінанти, інгредієнти....
14. АБОРИГЕННА ФЛОРА Екологія – охорона природи АБОРИГЕННА ФЛОРА – природна флора, що сформувалася в процесі еволюції на даній місцевості....
15. АДАПТАЦІОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АДАПТАЦІОМОРФОЗ, адаптіоморфоз – розвиток, зміна і перетворення пристосувань (адаптацій) у процесі еволюції організмів. Частіше вживають поняття адаптаціогенез....
16. ІНДЕКС ГУСТОТИ ЗАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ГУСТОТИ ЗАСЕЛЕННЯ – показник (корінь квадратний з добутку величини біомаси та щільності населення), який пов’язує середню біомасу та число особин, що характеризує вид у межах біоценозу або біогеоценозу....
17. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
18. ОХОРОНА ПТАХІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПТАХІВ – складова частина охорони тварин, включає комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп. та сусп. заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу та підтримання чисельності видів птахів на рівні, що забезпечує їхнє існування....
19. ЗАКОН СПРЯМОВАНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН СПРЯМОВАНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ – заг. хід еволюції завжди спрямований на пристосування до геохронологічно змінних умов існування і обмежений ними. 3. с. е. разом з принципом спрямованості еволюції (Л. Онеагера) пояснює, чому відбувається закономірна зміна форм живого (напр., спрямованість домінує над випадковістю, хоча мінливість іноді буває випадковою)....
20. МІМІКРІЯ Екологія – охорона природи МІМІКРІЯ – подібність одних тварин чи рослин (або їхніх органів) до ін. або до предметів навколишнього середовища. М. – захисне пристосування, що виникло в процесі еволюції і сприяє виживанню видів у боротьбі за існування....
21. СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ – прир. функц.-морф, розчленування екосистеми на підсистеми (блоки). До структ. елементів входять популяції, консорції, синузїі, яруси рослинності тощо, тобто окремі структури біоценозу та біогеоценозу....
22. ОХОРОНА ДИЧИНИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ДИЧИНИ – заходи, спрямовані на збереження чисельності та якості популяційно-видового складу ДИКИХ тварин на рівні, який забезпечував би їм нормальне існування. О. д. охоплює також заходи зі збереження та охорони їх місцезнаходження, відтворення відповідних умов існування....
23. ПАРЦЕЛА Екологія – охорона природи ПАРЦЕЛА – 1) структурна частина горизонтального розчленування фітоценозу (або біогеоценозу), що охоплює всю його товщу і виділяється за густотою населення окремих видів рослин (в основному домінантів) та особливостями мікросередовища; 2) сукупність поодиноких особин або сімей (велика сім’я), що мешкають у безпосередній близькості одна від одної, а тому часто контактують між собою; […]...
24. АБІОГЕННИЙ ПЕРІОД (ЕВОЛЮЦІЇ ЖИТТЯ) Екологія – охорона природи АБІОГЕННИЙ ПЕРІОД (ЕВОЛЮЦІЇ ЖИТТЯ) – період еволюції матерії до появи перших форм життя (приблизно 10 млрд років)....
25. ФАУНА Екологія – охорона природи ФАУНА – 1) сукупність усіх видів тварин, що склалася еволюц.-історично, які мешкають чи мешкали в геол. минулому на певній території (акваторії); 2) перелік видів тварин, що мешкають на певній території (акваторії – для водяних організмів)....
26. ПОПУЛЯЦІЯ МІСЦЕВА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ МІСЦЕВА, популяція локальна – нечітко визначене поняття, близьке до поняття “популяція екологічна”, але відрізняється від нього тим, що представники даного виду маються на увазі в межах не одного біогеоценозу, а в кількох близьких біогеоценозах....
27. АБІОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АБІОГЕНЕЗ – у широкому розумінні теорія виникнення живих істот з неорг. речовин у процесі еволюції. Утворення орг. сполук, поширених у живій природі, поза організмом та без участі ферментів унаслідок перебігу хім. реакцій між неорг. речовинами. У процесі такої взаємодії ймовірне виникнення складних орг. сполук, іноді дуже токсичних....
28. АЛОХТОЩИ Екологія – охорона природи АЛОХТОЩИ, вид місцевий – організми, що населяють певну місцевість, але виникли в процесі еволюції в ін. місці. На території сучасного поширення А. потрапили в результаті розселення. Так, А. Пн. Америки є опосум (сумчастий пацюк) і кілька видів колібрі, що переселилися з Пд. Америки....
29. БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ – галузь науки, що досліджує закономірності формування, функціонування і розвитку біогеоценозів. Засновником Б. є В. М. Сукачов, який у 40-х роках визначив її основні теор. положення. Розробка проблем Б. дає змогу передбачити, які зміни в компонентах біогеоценозу відбудуться внаслідок корелятивних зв’язків між ними та антроп. впливу на той чи ін. […]...
30. ЖИТТЄВА ФОРМА Екологія – охорона природи ЖИТТЄВА ФОРМА – 1) у тварин – група систематично споріднених організмів, здебільшого з близьких рядів або родин, що мають подібні екол.-морф, пристосування для життя в однаковому середовищі; 2) у рослин (біоморфа) – сукупність видів рослин, подібних за зовн. виглядом (габітусом), зумовленим анатомо-морф. будовою й еколого-фізіол. ознаками, які виробилися в процесі еволюції […]...
31. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ – здатність організмів підтримувати на сталому рівні температуру тіла незалежно від змін температури довкілля. Т. розвинулася в процесі еволюції як пристосовна реакція організму на мінливість температурних умов існування шляхом регуляції метаболічних процесів....
32. МОДИФІКАЦІЇ Екологія – охорона природи МОДИФІКАЦІЇ – не спадкові фенотипні відмінності, спричинювані факторами довкілля в однакових за генотипом організмів. М. – це корисна пристосовна (адаптивна) реакція організму на вплив чинників навколишнього середовища, які неодноразово зустрічались раніше у процесі тривалої еволюції даного виду....
33. ІДІОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи ІДІОАДАПТАЦІЯ – виникнення в процесі еволюції організмів окремих, пристосованих у будові і функціях органів, корисних за певних умов середовища, без підвищення заг. рівня організації. У тварин прикладом І. є захисне забарвлення – пристосування, не пов’язане з підвищенням рівня організації. У рослин пристосування плодів і насіння до поширення, листків – до зменшення […]...
34. ПРИСТОСОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ПРИСТОСОВАНІСТЬ – здатність організму до змін відповідно до змін умов існування (для особин – шляхом морфофізіол. та поведінкових реакцій, для груп особин – шляхом виникнення в процесі еволюції нових пристосувань (адаптацій))....
35. КОЛО БІОТИЧНОГО ОБМІНУ МАЛЕ Екологія – охорона природи КОЛО БІОТИЧНОГО ОБМІНУ МАЛЕ, коло біотичного обміну біогеоценотичне – багаторазовий безупинний циклічний, але нерівномірний у часі і не замкнений обіг частини речовин, енергії та інформації, що входять у біосферне коло обміну в межах елементарної екол. системи – біогеоценозу....
36. ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА -1) розробка юридичних норм, пов’язаних з охороною природи; 2) сукупність держ. заходів, закріплених у праві, які спрямовані на збереження, відновлення та поліпшення прир. умов....
37. АГРОЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи АГРОЛАНДШАФТ – змінений у процесі с.-г. діяльності людини природний ландшафт. В А., як і в ін. культурних ландшафтах, об’єднуються і взаємопроникають компоненти неживої природи (літо-, атмо-, гідросфера), грунтового покриву (педосфера) та частина біосфери (включаючи людину та її діяльність). Ін. словами, А. складається з агробіогеоценозів та ін. структур (населені пункти, тваринницькі ферми […]...
38. ГОРОТЕЛІЯ Екологія – охорона природи ГОРОТЕЛІЯ – звичайний середній темп еволюції, властивий багатьом групам організмів....
39. НАДІЙНІСТЬ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ Екологія – охорона природи НАДІЙНІСТЬ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ – здатність прир. системи типу біогеоценозу практично безкінечно функціонувати (у межах неминучих прир. флуктуацій) без різких змін структури і функції. Напр., Н. п. с. ліс. типу забезпечує збереження і діяльне функціонування лісу, у разі втрати властивості надійності ліс змінюється на пн. тундрою, на пд. – луками, степом або […]...
40. ЛИСТОПАД Екологія – охорона природи ЛИСТОПАД – масове обпадання листків з дерев, кущів та деяких трав’янистих рослин. У рослин помірних широт Л. настає восени, у рослин жаркого клімату – з початком посушливого періоду. Корисне пристосування, яке виробилося в процесі еволюції, захищає рослину від висихання в холодний період та під час посухи....