Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по українській мові ⇒ Головні та другорядні члени речення. Тематичне тестування (тема: Словосполучення, речення)

Головні та другорядні члени речення. Тематичне тестування (тема: Словосполучення, речення)

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ

Урок № 27

Тема. Головні та другорядні члени речення. Тематичне тестування (тема: Словосполучення, речення)

Мета: систематизувати й узагальнити знання про головні й другорядні члени речення, формувати вміння визначати члени речення; з’ясувати рівень засвоєння знань та сформованості вмінь з теми “Словосполучення, речення”; формувати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, удосконалювати навчики самостійної роботи, розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу.

Тип

уроку: комбінований урок (систематизація й узагальнення знань; перевірка й облік здобутих знань, умінь і навичок).

Обладнання: тестові завдання.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Систематизація раніше засвоєного теоретичного матеріалу.

Робота з підручником. Самостійне опрацювання таблиці “Другорядні члени речення” (с. 67).

ІІІ. Виконання вправ на застосування систематизованих знань.

Пояснювальний диктант. У записаних реченнях підкреслити головні й другорядні члени речення.

1. Я вірю в краще майбутнє рідного народу. (М. Заньковецька.) Мій край веселий, тополиний ще

вирве з коренем бур’ян. (М. Сом.) Посміялась чужа доля з Перекотиполя. (Л. Глібов.)

2. Я вірю у велике майбутнє українського слова. (С. Васильченко.) Я дуже люблю звучну, барвисту й таку м’яку народну українську мову. (Л. Толстой). Земля євшанна, тополина – то неповторний рідний край. (Д. Білоус.)

Словник.

Євшан – степовий запашний полин, ін. назва – татарське зілля, аїр.

Творча робота за варіантами.

І варіант. Скласти й записати речення, в яких у ролі означень виступали б слова рідний, наш, найперший.

ІІ варіант. Скласти й записати речення, в яких у ролі обставин виступали б слова навіки, впевнено, без вагань.

Перевірка творчої роботи.

ІV. Повідомлення мети тематичної перевірки і способів її проведення.

V. Пояснення вчителя щодо проведення тестування.

VІ. Виконання тестових завдань.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)

І варіант

1. Словосполучення і речення вивчає такий розділом науки про мову:

А) фонетика;

Б) графіка;

В) синтаксис.

2. Словосполучення складається із

А) рівноправних слів;

Б) головного й залежного слова;

В) слів, які виступають у реченні підметом і присудком.

3. До словосполучень не можуть належати:

А) поєднання іменників із прикметниками ( погожий день, щире слово);

Б) поєднання іменників або займенників із прийменниками (після уроків, зі мною);

В) поєднання дієслів із прислівниками (працювати наполегливо, рухатися швидко).

4. Змістовий зв’язок встановлюється у словосполученні за допомогою

А) питання, яке ставиться від головного слова до залежного;

Б) питання, яке ставиться від залежного слова до головного;

В) питань, які ставляться окремо до головного слова і до залежного.

5. Граматичний зв’язок між словами у словосполученні здійснюється за допомогою

А) питання, яке ставиться від головного слова до залежного;

Б) питання, яке ставиться від залежного слова до головного;

В) закінчення або закінчення і прийменника.

6. Речення є

А) засобом вираження думки;

Б) засобом називання предметів, їхніх ознак, дій;

В) поєднанням звуків, з яким пов’язане певне значення.

7. Граматична основа речення складається

А) з підмета і означення;

Б) з підмета і присудка;

В) з присудка та обставини.

8. З двох дієслів – неозначеної форми дієслова і змінюваного допоміжного дієслова (вчимося плавати, почало сутеніти) складається:

А) простий присудок;

Б) складений іменний присудок;

В) складений дієслівний присудок.

9. Другорядні члени речення – це

А) підмет, присудок, обставина;

Б) означення, додаток, обставина;

В) означення, обставина, присудок.

10. Членами речення не виступають слова таких частин мови:

А) іменники, дієслова;

Б) прикметники, займенники;

В) прийменники, сполучники.

11. Спонукання до дії (наказ, прохання) вражається

А) у розповідному реченні;

Б) у питальному реченні;

В) у спонукальному реченні.

12. Залежно від того, виражають чи не виражають речення емоційні переживання мовця, вони поділяються

А) на розповідні та окличні;

Б) на окличні і неокличні;

В) на окличні і спонукальні.

ІІ варіант 1

1. Словосполучення складається

А) з двох рівноправних слів;

Б) з головного й залежного слова;

В) з поєднання слів самостійної та службової частин мови.

Скласти й записати словосполучення дієслово+прислівник (напр.: читати виразно; писати грамотно).

2. Речення

А) виражає закінчену думку;

Б) поєднує в собі два слова: головне і залежне;

В) називає предмет, явище або процес.

Скласти й записати поширене речення, підкреслити в ньому всі члени речення.

3. За метою висловлювання речення бувають

А) розповідні, питальні, окличні;

Б) розповідні, спонукальні, окличні;

В) розповідні, питальні, спонукальні.

Скласти (пригадати) й записати спонукальне речення (напр.: Будь не примітливий, а привітливий. (Нар. творч.).

4. Граматична основа речення складається

А) з головних членів речення: підмета і присудка;

Б) з одного головного і одного другорядного члена речення;

В) з другорядних членів речення, найбільш важливих для розуміння змісту речення.

Скласти й записати речення, підкреслити в ньому граматичну основу.

5. Додатком у реченні На сопілці соловейком виграва Іванко (П. Зуб.) є слово

А) Іванко;

Б) на сопілці;

В) соловейком.

Скласти й записати речення за схемою: означення – підмет – присудок – обставина (напр.: Білесенькі сніжиночки спустилися згори).

6. Словосполученням є таке поєднання слів:

А) опадає листя;

Б) берези і липи;

В) улюблена пора року.

Скласти й записати непоширене словосполучення із словом співати (напр.: співати колядку).

ІІІ варіант

1. Непоширеним є словосполучення, яке

В) складається з двох самостійних слів.

Б) складається з трьох і більше самостійних слів;

В) складається не менш як з чотирьох самостійних слів.

Скласти й записати непоширене словосполучення (напр.: дотепне слово; дісталися швидко).

2. Головні члени речення, це

А) підмет і додаток;

Б) підмет і присудок;

В) присудок і обставина.

Скласти й записати поширене речення, підкреслити в ньому головні члени речення (напр.: Вишиваю вишиваночку я для братика Іваночка (В. Гринько).

3. Складений іменний присудок складається

А) з двох дієслів – неозначеної форми дієслова і змінюваного допоміжного дієслова) (вмію вишивати);

Б) з іменної частини (іменника, прикметника, займенника) і допоміжного дієслова-зв’язки) (стану лікарем);

В) з одного слова.

Скласти (пригадати) й записати речення із складеним іменним присудком (напр.: Рік був щасливий).

4. Обставина – це

А) головний член речення, що означає предмет і відповідає на питання хто? що?

Б) другорядний член речення, що означає ознаки дії і відповідає на питання як? де? куди? звідки? коли? чому?

В) другорядний член речення, що означає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?

Скласти (пригадати) й записати речення, в якому слово щедро виступало б обставиною (напр.: Де господар добре робить, там і поле щедро родить. (Нар. творч.).

5. Присудок у реченні Словом можна зцілити людину є

А) складеним іменним;

Б) складеним дієслівним;

В) простим.

Скласти й записати речення із складеним дієслівним присудком, присудок підкреслити (напр.: Кожна українка може вишити гарний рушник).

6. Речення Небеса блакитні сяють з глибини (Д. Павличко.) є

А) розповідним, неокличним;

Б) розповідним, окличним;

В) спонукальним, окличним.

Скласти (пригадати) й записати спонукальне окличне речення (напр.: Як той дуб, ти гордо стій! (Б. Грінченко.)

VІІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано й здано).

VІІІ. Підбиття підсумків уроку.