ГОСПОДАРСЬКЕ, СУСПІЛЬНЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ДАВНІХ ЄГИПТЯН

Розділ 2 ЦИВІЛІЗАЦІЇ ДАВНЬОГО СХОДУ

§ 11. ГОСПОДАРСЬКЕ, СУСПІЛЬНЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ДАВНІХ ЄГИПТЯН

– Роздивіться давньоєгипетський розпис. Про які заняття давніх єгиптян свідчать малюнки? – Як організовано працю єгиптян? Про що це свідчить? Чому перше зображення іноді називають “календарем” хліборобських робіт? * Що робить на полі перед початком жнив єгиптянин з мотузкою, зображений на другому малюнку? Про що це свідчить? – Чим відрізняється одяг різних людей на малюнку?

ГОСПОДАРСЬКЕ, СУСПІЛЬНЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ДАВНІХ ЄГИПТЯН

Зображення занять

давніх єгиптян з гробниць фараонів.

1. Що визначало господарське життя Єгипту?

Життя єгиптян було пов’язане з Нілом та землеробством. Для зволоження віддалених від Нілу земель прокопували канали, а від них – рівчаки до полів. Ця тяжка робота була щорічною. Землеробство, що грунтується на штучному зрошуванні, називають зрошувальним, або іригаційним. Єгиптяни докладали зусиль, щоб якнайдовше затримати воду на полях – тільки за цієї умови мул осідав на грунт, утворюючи родючий шар.

У долині Нілу люди вирощували зернові культури, а в його дельті розкинулися пасовиська. Нижній Єгипет славився садами

й виноградниками. З-поміж зернових культур єгиптяни надавали перевагу ячменю. Крім нього, сіяли просо та пшеницю. Культивували також льон.

З городніх рослин вирощували часник, огірки, цибулю. Техніка посіву була дуже простою: у вологий грунт кидали зерно, потім на поле виганяли худобу, щоб вона втоптала його в землю.

Рік поділявся на три частини: повінь (липень-жовтень), посів зернових та городини (листопад-лютий), посуха, жнива (березень-червень).

– Роздивіться ілюстрації. Які сільськогосподарські заняття єгиптян на них відображено?

ГОСПОДАРСЬКЕ, СУСПІЛЬНЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ДАВНІХ ЄГИПТЯН

Розписи із зображенням занять давніх єгиптян.

– Чому, не прокопуючи каналів та рівчаків, єгиптяни не могли виростити врожай?

2. Які ремесла були розвинені в Єгипті?

Давній Єгипет славився ремісниками: каменотесами, будівничими, різьбярами, ювелірами, мідниками, ковалями. У горах було багато будівельного каменю (базальту та граніту), пустелі між Нілом та Червоним морем мали поклади золота, а на Синайському півострові видобували мідь. Залізо й срібло привозили із Західної Азії.

Давні єгиптяни були вправними столярами. З деревини будували кораблі, виготовляли меблі, предмети розкоші, які полірували, а іноді вкривали золотом і сріблом. Деревину постачали з Близького Сходу, де росли розкішні кедрові ліси.

У Єгипті високого рівня досягло ткацтво. Найпоширенішою була льняна тканина. Часом її оздоблювали геометричним орнаментом, витканим з ниток червоного чи коричневого кольору. Довершеними були вироби давньоєгипетських гончарів, про вправність ремісників свідчили вироби зі шкіри. Майстерністю уславилися ювеліри. Коштовні прикраси в Давньому Єгипті виготовляли із золота, дорогоцінних каменів, срібла.

ГОСПОДАРСЬКЕ, СУСПІЛЬНЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ДАВНІХ ЄГИПТЯН

Давньоєгипетські ремісники.

– Роздивіться ілюстрації. Про які ремесла свідчать розписи гробниць?

ГОСПОДАРСЬКЕ, СУСПІЛЬНЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ДАВНІХ ЄГИПТЯН

Давньоєгипетські ремісники.

– Роздивіться скульптури. На якій з них зображено писаря, а на якій – гончаря?

ГОСПОДАРСЬКЕ, СУСПІЛЬНЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ДАВНІХ ЄГИПТЯН

1. Поміркуйте, ким і для кого міг бути написаний поданий нижче текст. 2. Про які заняття єгиптян ви дізналися? 3. Про які особливості буденного життя в Єгипті розповідає автор рукопису? 4. Чому фах писаря він вважає престижним, почесним та вигідним?

“…Я бачив мідника за роботою біля його печі. Його пальці були, як шкіра крокодила, і від нього тхнуло гірше, ніж від риб’ячої ікри… Каменяр постійно змагається з твердим каменем… Цирульник голить з ранку до вечора… Він тиняється з вулиці на вулицю в пошуках роботи. Він напружує свої руки, аби заповнити собі шлунок… Будівельник завжди хворий, бо весь час на вітрі.

Одяг у нього – лахміття… Землероб лише повернеться ввечері додому, як треба знову йти… Ткач – повсякчас усередині будинку… не дихає повітрям… Сандальнику зовсім погано, він завжди злидарює. Жує він шкіру… Подумай, адже немає посади, де не було б начальника, окрім посади писаря, оскільки він сам собі начальник”.

– Що в суспільному житті Давнього Єгипту сприяло популярності фаху писаря?

3. Як було організоване єгипетське суспільство?

Єгипетське суспільство порівнюють з пірамідою. Фараон, зрозуміло, був на її верхівці. До вищих щаблів суспільної піраміди належали вельможі (найбільш знатні й заможні люди) та державні чиновники. Посідаючи державні посади, вони допомагали фараону керувати державою. Серед державних чиновників найвпливовішими були візир (чаті) та начальник війська. Досить впливовими були й жерці – служителі храмів.

На середніх щаблях суспільної піраміди розташовувалися місцеві чиновники: писарі, рахівники, контролери. На цьому щаблі перебували також служителі храмів, скульптори, архітектори, художники й лікарі.

Нижчі сходинки суспільної піраміди посідали селяни й ремісники, які складали більшість населення. З них стягували податки – обов’язкові платежі на користь держави. Податок передбачав визначену кількість зерна, худоби, різних продуктів і ремісничих виробів. Крім того, селяни й ремісники виконували повинності – усілякі роботи з будівництва та лагодження дамб, спорудження палаців, храмів та гробниць.

У Давньому Єгипті були також невільники – раби, яких можна було купити та продати, оскільки їх вважали власністю господаря. Рабів мали лише заможні представники верхівки.

ГОСПОДАРСЬКЕ, СУСПІЛЬНЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ДАВНІХ ЄГИПТЯН

Суспільна піраміда Давнього Єгипту.

1. Чому, щоб показати єгипетське суспільство, часто використовують піраміду? 2. Поясніть розташування різних представників єгипетського суспільства. 3. Поміркуйте, чому на схемі немає рабів.

4. Що визначало спосіб життя та побут мешканців Єгипту?

Ви вже знаєте, що в державі Та-Кемет фараон був не тільки верховним правителем, а й жерцем, головнокомандувачем, верховним суддею. Володар вів відповідний до становища й спосіб життя. Зранку після вмивання фараон одягався в царський одяг, приносив жертви, слухав молитви, настанови великого жерця. Упродовж дня проводив прийоми, брав участь у судових засіданнях, прогулянках та розвагах. Правитель Єгипту ніколи не з’являвся з непокритою головою і навіть у сімейному колі носив перуку. Щоденна перука – кругла, з діадемою й підвісками, що спускалися на потилицю. Парадним головним убором була подвійна корона. Ще одна неодмінна деталь убрання фараона – накладна борода, заплетена косичкою. Основним елементом одягу була гофрована стегнова пов’язка. Її тримав широкий пояс. Фараони обов’язково носили намисто.

Знатні єгиптяни жили в глинобитних, але високих, зазвичай триповерхових, будинках з товстими стінами, садом, ставком або басейном. Свої помешкання вони вмебльовували ліжками, столами, кріслами, скринями, шафами. Харчувалися єгипетські вельможі м’ясом биків, стравами з качок, гусей і журавлів, різною рибою, виноградом, яблуками, динями, кавунами, плодами тропічних дерев (фініками, манго тощо). На свята чоловіки вдягали гофровану сукню, пояс з фартухом, велику перуку та розкішні прикраси. Заможні єгиптянки носили тонкі сорочки та гофровані сукні, браслети, діадеми, намиста. Взуття – сандалії – виготовляли зі шкіри і навіть із золота. І чоловіки, і жінки користувалися косметикою, зокрема підмальовували очі.

ГОСПОДАРСЬКЕ, СУСПІЛЬНЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ДАВНІХ ЄГИПТЯН

1. Фараон Тутанхамон з дружиною в саду. Рельєф на кришці скриньки. Середина 14 ст. до н. е.

2. Будинок єгипетського вельможі. Реконструкція.

Єгипетському простолюду за житла правили хижі з плетеного папірусу, обмазані мулом. Умеблювання було дуже скромним: циновки, крісла з папірусу, рідше – скрині. На щодень прості єгиптяни носили настегнову пов’язку з широким поясом, у свята – пояс із вишивкою та недорогі прикраси. Жінки вдягали прямі сукні з льону на бретельках.

До семи років діти не вдягали одягу. Та наставав день, коли хлопчику давали пояс і пов’язку на стегна, а дівчинці – плаття. Цей день був важливою подією в житті дитини.

ГОСПОДАРСЬКЕ, СУСПІЛЬНЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ДАВНІХ ЄГИПТЯН

1. Зображення жінки, яка збирає льон. З розпису єгипетських гробниць.

2. Єгиптянин Сенеб з родиною. Давньоєгипетська скульптура.

1. Роздивіться ілюстрацію, на якій зображено одну з найвідоміших давньоєгипетських скульптур – єгиптянина Сенеба із сім’єю. Який висновок можна зробити про родинне життя давніх єгиптян? 2. Яку фізичну ваду мав Сенеб? Як ви гадаєте, як ставилися єгиптяни до таких людей?

Оцініть себе

1. Витлумачте поняття: суспільна піраміда, вельможі, чиновники, писарі, податки, раби. 2. Які галузі господарства були поширені в єгиптян? 3. Хто посідав верхівку суспільної піраміди Давнього Єгипту? Чим становище можновладців відрізнялося від решти суспільства? 4. Порівняйте буденне життя й побут фараона, вельможі та простолюдина в Давньому Єгипті.

Які відомості про буденне життя давніх єгиптян вразили найбільше? Про що хотіли б дізнатися докладніше?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ГОСПОДАРСЬКЕ, СУСПІЛЬНЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ДАВНІХ ЄГИПТЯН