Граматична категорія числа – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ
ІМЕННИК
ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ
Граматична категорія числа
Граматична категорія числа відтворює кількісні співвідношення предметів і явищ навколишньої дійсності і належить до категорій із семантичною домінантою. Числові поняття ця іменна категорія виражає лексемами. Система граматичних значень становить парадигму з двочленним протиставленням числових показників, напр.: учень – учні, студент – студенти, ріка – ріки, зошит – зошити.
В іменнику відтворення кількісно-числової ознаки здійснюється не однотипними
Семантично категорія числа формується на класах лексем, які називають раховані предмети і в яких елементи значення виражають протиставлення за принципом розчленованості – не розчленованості. Назви рахованих предметів наділені вмотивованим, семантико – граматичним, числом, яке передає кількісну характеристику реально існуючих речей, предметів, явищ. Форми однини і множини таких класів слів, крім семантичної:, виконують граматичну функцію узгодження в числі.
Між обома типами граматичних значень – одиничності і множинності – існує бінарне протиставлення, або опозиція, з еквіполентними відношеннями, які передбачають числову парадигму з обома маркованими членами, напр.: будинок – будинки, ясен – ясени. Опозиція двох значень передається граматичними формами однини і множини того самого слова, тому категорія семантико – граматичного числа іменників є словозмінною. За межами іменників семантико – граматичного числа перебувають назви якості, дії та назви маси – речовини. У цих іменників число із семантичного погляду формальне, пусте, не виражає об’єктивних властивостей предметів і характеризує словоформи лише граматично, через узгодження слів у реченні.
Названим класам лексем властиве формально-граматичне число, виражене, як правило, одниною. В іменниках, які позначають масу – речовину, відсутнє формальне протиставлення членів числової парадигми, оскільки вони називають об’єкти позамовної дійсності, тобто підлягають не рахунку, а виміру. їх кількісна ознака може бути передана числівником, напр.: одна тонна вугілля, три літри молока, півкілограма меду, вісім метрів ситцю. Проте в окремих випадках у мові трапляються паралельні назви маси – речовини, виражені формами множини, що містять додатковий відтінок значення: різновид, сорт, вид тощо, напр.: “…ним пахли кліті… борошна, меди” (В. Терен). Це означає, що форми однини і множини є формами не того самого слова, а різних слів, закінчення має не словозмінну, а словотворчу функцію. Для такого типу лексем граматична категорія числа є класифікуючою. Пор. у назвах якості та дії, напр.: “Перемішані спогадами… розмови звертають на весняну оранку” (В. Тер єн); “Знов розшумілись левади, пасіки, Жито високе, червневі громи” (В. Терен); “Людина полинула у незвідані високості, допитливим оком заглянула у вічну темряву Всесвіту” (з газ.).
Словоформи категорії числа не однотипні як за формою, так і за змістом. У незначній частині іменників число передане засобами словотвору, напр.: громадянин – громадяни, подолянин – подоляни, киянин – кияни. Серед назв семантико – граматичного числа виділяється невелика за обсягом група іменників, які називають означену кількість предметів, це так звані кількісні іменники: одиниця, пара, десяток, сотня, мільйон, мільярд тощо. Окремий клас морфологічних одиниць утворюють збірні іменники, у яких сема нерозчленованої сукупності об’єктів позамовної дійсності передається лексемою у формі однини, напр.: козацтво, селянство, біднота, братва, терник і т. д. Форму однини мають іменники, які називають родові поняття і виражають значення узагальненого числа, напр.: “Перед зарибненням із ставка виловлюють хижу та смітну рибу” (журн.); “…щоденна робота орача, сівача, комбайнера… має сприяти одержанню високих і сталих урожаїв зернових культур” (журн.).
Іменники із зовнішніми ознаками множини, які називають “пустими” формами (двері, сани, санчата, ворота, штани), реальне протиставлення числових величин відтворюють тільки в контексті, напр.: “Взяла княгиня ножиці і вмить Сама своє волосся відтяла” (В. Терен); “Роззираються інтуристи у своїх прискіпливих окулярах” (В. Терен); “Дядьки везуть… і чавунні дверцята для плитки” (В. Терен). Аналогічна ситуація відбувається в іменниках іншомовного походження з морфологічно невираженими одниною та множиною, напр.: “Двадцять шість малих народів живуть на Далекій Півночі – саамі, ханти, мансі, ненці, евенки…” (з газ.); “Молодому саамі, як видно, холод не дошкуляв” (журн.); “Перебігають (по шосе) вантажники, таксі, мотоцикли, зрідка й фаетони” (Є. Кротевич); “Таксі біля двору загуло, фари сяйнули…” (О. Гончар).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...