Групи слів за походженням
ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ
У цьому розділі ви будете вивчати слово. Наука про значення й уживання слів називається лексикологією. Усі слова в українській мові поділяються на ті, що побутують у ній споконвіку (власне українські, незапозичені слова), і ті, що запозичені з інших мов.
Слова, які люди, і будь-які речі, мають вік. Деякі з часом відходять у минуле, старіють. Це архаїзми. Ще одні слова – історизми – незамінні в історичних, наукових працях, художніх текстах, Є слова новонароджені – неологізми.
У будь-якій галузі науки, техніки
А ще слова розрізняються за територією їх поширення. Деякі з них характерні лише для місцевої говірки (діалекту), це – діалектизми.
Є також слова, завжди “одягнені” в офіційний одяг, як людина з краваткою. Це офіційно-ділова лексика, незамінна в офіційних умовах спілкування.
Мова – складний механізм. Одні слова вільно поводяться в словосполученнях, інші утворюють стійкі, нерозкладні словосполучення. Значення таких стійких висловів (фразеологізмів) зовсім не відповідають значенню окремих слів, що
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ РОЗДІЛУ
Неологізми Есемеска, DVD-плеер | Історизми Бунчук, писар |
Власне українська лексика Суниці, віхола | Загальновживані слова Стілець, яскравий |
Запозичені слова Бутерброд, дисципліна | Діалектні слова Когут, бульба |
Просторічні слова Звиняйте, лаболаторія | Професійні слова і терміни Курсив, синус |
Жаргонізми Велик, комп | Офіційно-ділова лексика Ухвала, регламент |
Архаїзми Рало, глас | Фразеологізми Як з гуски вода, на сьомому небі |
§ 8 Групи слів за походженням
Лексичний склад української мови становлять слова, що різняться своїм походженням. Одні з них – споконвічні. Це незапозичена лексика. до якої належать успадковані слова і власне українські слова.
Успадковані слова дійшли до нас із попередніх періодів розвитку мови, так званої прадавньої мовної єдності. Вони мають близьких родичів у споріднених мовах – білоруській, російській, литовській, польській, німецькій, французькій, англійській… Про спільне походження таких слів свідчать їх подібне звучання та будова. Прикладами успадкованих слів є назви спорідненості (мати, тато, брат, сестра…), назви частин тіла (серце, око, ніс…), назви тварин (корова, журавель, олень…), назви рослин (липа, клен, верба…), назви предметів і явищ природи (небо, земля, море…) тощо.
До власне української лексики належать слова, властиві тільки українській мові: оболонь, гай, багаття, лелека, мрія, хитрощі, баритися, гарний тощо.
До запозиченої лексики належать слова, що ввійшли в українську мову з інших мов (слова іншомовного походження): парус, кипарис, математика.
59
1. Прочитайте текст
Майже 90 % української лексики становлять слова, успадковані з прадавньої мовної єдності. До такої лексики належать слова: дід, коза, сіль, ячмінь, ведмідь, небо, день, вугор, дощ, батько, дуб, м’ясо, ткати, лосось, свиня, земля, вівця, син, кінь, дочка, мед, сестра, молоко, племінник, короп, онук, зять, зима, сосна, мати, вовк, береза, білий, тато, форель, чорний, невістка, бобер, червоний, брат, рудий, овес, літо, корова, бук, гусак, осика, собака, пшениця, свекруха, жито, олень, свекор, горох, плуг, коса, голка, жити, ходити, лось, варити.
Назви осіб за | Назви природних явищ, | Назви їжі, свійських тварин, |
Спорідненістю: | Об’єктів, рослин, | Назви дій, процесів, станів, |
Брат… | Тварин, кольорів: | Предметів для господарської |
Верба… | Діяльності: | |
М’ясо… |
60
Розгляньте таблицю. Доберіть і запишіть власні приклади до наведених у таблиці слів.
Власне українська лексика
Групи слів за значенням | Характерна будова слова | Приклади |
Назви осіб чоловічої статі за типовою рисою характеру або поведінки | Іменники із суфіксом – ій | Плаксій, Крутій |
Назви процесів, ознак | Іменники у формі множини на – ощі | Веселощі Пустоті |
Назви малят | Іменники середнього роду на – ен (я) | Лисеня, Мишеня |
Іменники – назви постійної дії | Іменники жіночого родина – нин(а) | Біганина, Плутанина |
Прізвища, утворені від назв осіб за їхньою діяльністю, вдачею | Іменники із суфіксами – енк(о), – ук(-юк) | Бондаренко, Бондарчук |
Прізвища, що характеризують людину | Складне слово, у якому перша частина – форма наказового способу дієслова | Непийвода, Тягнирядно |
61
Спишіть слова власне української лексики в алфавітному порядку. Визначте, до якої частини мови вони належать. Поставте наголос.
Загальний, віхола, вщухати, вщерть, гарний, линути, людина, нісенітниця, плекати, скеля, суниці, хист, жовтень, височінь, соняшник, мріяти, діяти, узагалі, багаття, очолювати, батьківщина, володар, промовець, гаяти, лелека, садиба, паляниця, мереживо, смуга, згодом, хурделиця, мрія, безумовно.
62
Установіть відповідність між словами власне української лексики та їх тлумаченням.
1 | Багно | А | Заросла травою низина, луг, вигін |
2 | Гай | Б | Глина, мул |
3 | Глей | В | Невеликий ліс |
4 | Оболонь | Г | Болото, драговина |
5 | Пуща | Г | Теплі країни, звідки прилітають птахи |
6 | Рінь | Д | Густий непрохідний ліс, лісові зарослі |
7 | Вирій | Е | Піщана відмілина, пісок, гравій |
8 | Полонина | Є | Колодязь, джерело |
9 | Криниця | Ж | Білка |
10 | Вивірка | 3 | Гірська рівнина, гірське пасовище |
11 | Зигзиця | И | Робити придатним для вжитку, ладнати |
12 | Лагодити | І | Зозуля |
63
1. Прочитайте слова. До якої частини мови вони належать? Зверніть увагу, що ці слова за походженням належать до власне української лексики.
Осторонь, нишком, миттю, крадькома, наввипередки, навпомацки, завбільшки, завширшки, завдовжки, обмаль, горілиць, віч-на-віч, удосвіта, надвечір, заздалегідь, позаторік, навпростець, вряди-годи.
2. З виділеними словами складіть і запишіть речення.
64
Спишіть речення, добираючи з довідки замість крапок потрібні за значенням слова. До якої групи лексики за походженням вони належать?
1.1 колись в країні тій був на троні цар… (В. Симоненко). 2. Ти думаєш, я люблю отих…, боягузів, пристосовників? (Н. Рибак). 3. Хлопець стрибнув десь згори просто в золоту кучугуру соломи, з радісними вилясками став товктися в ній та перекидатися, тішачи дорослих своїми телячими… (О. Гончар), 4. Серед гурту заробітчан-українців вибухнув сміх, хоч було в цьому більше гіркоти, ніж… (І. Цюпа). 5. Піднявся гомін та… ; парубки ловили дівчат, жартували (Панас Мирний). 6. Широке суспільне визнання принесла Сергієві… головна роль у фільмі “Тарас Шевченко”.
Довідка: біганина, Бондарчук, веселощі, Плаксій, пустощі, крутій.
65
Розгляньте таблицю. Запишіть свої приклади запозичень з різних мов.
Запозичена лексика
Мови – джерела запозичень | Ознаки запозиченого слова | Приклади |
Грецька | Слова-терміни на – ика(-іка), – ія | Граматика, фізика, графіка, біологія |
Латинська | Префікси екс-, ре-, де-, суфікси – аці(я), – ус, – aт, – тор | Екскурсія, реконструкція, демонтаж, радіус, концентрат, ректор |
Німецька | Звукосполучення шл, шн, шт на початку слова та ей, ай після приголосного | Шланг, шнек, штаб, штраф, крейда, майстер |
Англійська | Звук дж, звукосполучення – инг(-інг) | Джинси, джемпер, мітинг, боулінг |
Французька | Звукосполучення уа, пом’якшення губних та к перед у (буква ю), кінцевий наголошений голосний у незмінюваних іменниках, звукосполучення – льйон | Вуаль, тротуар, бюро, пюре, кювет, філе, муліне, таксі, бульйон |
66
Прочитайте текст. Доберіть до виділених слів іншомовного походження власне українські відповідники, користуючись довідкою.
67
Запишіть пари відповідних слів.
Запорозьке козацтво під час морських походів завдавало превентивних ударів супротивникові, чим значною мірою послаблювало агресивні дії Османської Імперії не тільки проти України, а й інших європейських країн. Наслідком морських походів козацтва було і визволення невільників із турецько-татарської неволі. Сьогодні немає можливості навести точні факти про це через відсутність систематизованих даних, але подекуди в історичних джерелах ми їх знаходимо.
Козаки дуже грунтовно готувалися до морських походів. Окрім зброї та військових припасів, запорожці запасалися одягом і провіантом – сухарями, копченим м’ясом, крупами тощо. Категорично заборонялося брати алкогольні напої, а за порушення цього закону винного карали – п’яницю викидали за борт (За матеріалами uk. wikipedia. org/wікі/Морські_походи_запорозьких_козаків).
Довідка: ворожий, відомості, упорядкований, ретельний, суворо, випереджальний, харчі.
Related posts:
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХ ПОХОДЖЕННЯМ Лексикологія. Фразеологія Слова, слова… Вони в собі всі різні: Тривожні й тихі, радісні й сумні; Є терпеливі, є жорстокі й грізні, Лукаві й чесні, мудрі і смішні. Микола Ткач Ви знатимете: – групи слів за значенням, походженням, уживанням у мові. Ви вмітимете: – розрізняти власне українські й запозичені слова, загальновживані й стилістично забарвлені, застарілі слова […]...
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА Мета: навчальна: ознайомити шестикласників з власне українськими та запозиченими словами; розвивальна: розширювати мовознавчий світогляд; виховна: виховувати шанобливе ставлення до рідного слова та інших мов світу. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, морфологія, синтаксис, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, література, іноземні мови. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ […]...
- ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Лексикологія. Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й […]...
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХНІМ ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Ключові слова та поняття: – лексичне та граматичне значення слова; власне українські й запозичені слова; архаїзми, історизми, неологізми; діалектні слова; професійні слова й терміни; фразеологізми ЛЕКСИКА – це сукупність слів мови, її словниковий склад. ЛЕКСИКОЛОГІЯ – це розділ науки про мову, що вивчає лексику. Слово має лексичне значення. Це зміст слова – те, […]...
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ І СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА, ДІАЛЕКТНІ, ПРОФЕСІЙНІ СЛОВА Й ТЕРМІНИ, ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА Мета: навчальна: дати поняття про загальновживані й стилістично забарвлені слова; розвивальна: розвивати гнучкість мислення учнів; виховна: виховувати уважне та шанобливе ставлення до слова. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, стилістика, синтаксис і пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, література, географія, біологія. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ […]...
- Групи слів за вживанням. Загальновживані та стилістично забарвлені слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 11 Групи слів за вживанням. Загальновживані та стилістично забарвлені слова Пригадаймо! Спілкуючись, ми обираємо певний мовний стиль. Вибір мовного стилю залежить від ситуації спілкування, мети, адресата спілкування. Невимушена розмова з товаришем, написання твору, відповідь на уроці, виступ на урочистих шкільних зборах, написання заяви про відвідування спортивної секції – це все різні ситуації […]...
- Лексико – семантичні групи слів і їх стилістика Стилістика української мови Лексико – семантичні групи слів і їх стилістика До лексичного складу мови належать певні групи повнозначних слів з неоднаковою семантикою. їх прийнято називати лексико – семантичними. Лексико – семантичні групи слів – такі групи повнозначних слів, кожна з яких своєрідна лексично, семантично і за виконуваними стилістичними функціями. Лексико – семантичні групи слів […]...
- Омоніми – Групи слів за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Групи слів за значенням Омоніми (гр. Homos – однаковий і Grapho – пишу) – слова, що мають однакове звучання й написання, але зовсім різне значення. Від багатозначних слів відрізняються тим, що означають предмети, ознаки, дії, що не мають між собою нічого спільного. Омонімічний ряд складається з елементів, що належать […]...
- Поділ лексики за походженням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Поділ лексики за походженням За походженням слова поділяють на Власне українські та запозичені з інших мов. Власне українські слова, наприклад: Вогнище, чемний, нищити, впродовж, проте. Запозичені слова, наприклад: Комп’ютер, ейфорія, анонс. Словниковий склад мови постійно поповнюється як словами, що створюються на основі українських словотвірних засобів, так і запозиченими з […]...
- ПОДІЛ НА ГРУПИ СЛІВ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО РІЗНИХ ЧАСТИН МОВИ. СЛУЖБОВІ СЛОВА Мета: відновити і закріпити знання учнів про слова – назви предметів, ознак, дій; повторити поняття “частини мови”, “іменник”, “прикметник”, “дієслово”; формувати вміння розрізняти частини мови за питаннями; відрізняти їх від службових слів, правильно вживати у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; виховувати пізнавальний інтерес. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. […]...
- Пароніми – Групи слів за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Групи слів за значенням Пароніми Терміном Паронімія (від гр. Para – біля, поряд і опута – ім’я) зазвичай називають таке мовне явище, коли два слова, схожі за звучанням, але різні за значенням, помилково вживають одне замість іншого, наприклад: боцман замість лоцман, кремінь замість кремній. Слова, які утворюють такі пари, […]...
- СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ДІАЛЕКТИЗМІВ, ПРОФЕСІЙНИХ СЛІВ, ТЕРМІНІВ, ПРОСТОРІЧНИХ СЛІВ Мета: навчальна: навчати розуміти роль незагальновживаної лексики в системі української літературної мови; розвивальна: розвивати художні смаки учнів засобами мови; виховна: виховувати прагнення до відповідного стилістичного оформлення свого мовлення. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, стилістика, синтаксис, пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, література, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І […]...
- Види прийменників за походженням – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Види прийменників за походженням За походженням прийменники поділяються на дві групи: похідні й непохідні. До Непохідних належать прийменники, спосіб творення яких визначити неможливо: До, без, на, під, при, по, над, крізь, за, для тощо. Похідними називаються прийменники, що утворилися від іменних частин мови та прислівників, а також поєднанням […]...
- Лексика за її походженням. Власне українські слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 41. Лексика за її походженням. Власне українські слова Українська лексика формувалася протягом багатьох століть. За походженням вона поділяється на дві групи – незапозичені ті іншомовні (запозичені) слова. Серед незапозичених є слова: 1) спільні для багатьох слов’янських мов: земля, небо, вода, сіль, плуг, сестра, брат, рука, білий, чорний, говорити, два, давно, близько; 2) […]...
- УЖИВАННЯ ЗАСТАРІЛИХ СЛІВ І НЕОЛОГІЗМІВ У МОВЛЕННІ, ВИЗНАЧЕННЯ ЇХНЬОЇ РОЛІ В ТЕКСТАХ РІЗНИХ СТИЛІВ Мета: навчальна: формувати вміння і навички визначати роль уживання застарілих слів і неологізмів у мовленні; розвивальна: розвивати стилістичні смаки; виховна: виховувати почуття гордості за багатство і красу української мови. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, синтаксис, стилістика. Міжпредметні зв’язки: мова, література, історія. Тип уроку: формування умінь і навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. […]...
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ. Синоніми ЛЕКСИКОЛОГІЯ §36. ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ. Синоніми 496. Прочитайте. Різне чи одне й те саме явище природи називають виділені слова? Мете, мете метелиця! Пороша, хуртовина! То на дорозі стелиться, То в хату снігом кине. Вертелиця, куделиця, Хурделя, завірюха. Метелиця, кужелиця Ще й виверта кожуха. Ще: віхола, віхтелиця, Завійниця хурдиста… І все це до “хурделиці” Синоніми […]...
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ Й СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 7.ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ Й СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА За вживанням усі слова поділяють на загальновживані та стилістично забарвлені. Загальновживані слова використовують усі люди в усному й писемному мовленні. Це такі слова, як мати, батько, син, дочка, брат, сестра, хліб, сіль, вода, пшениця, яблуня, вишня, вітер, дощ, будинок, зелений, великий, жити, думати, […]...
- Групи іменників І та II відмін ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.1. Іменник Групи іменників І та II відмін 1. Іменники І та II відмін поділяються на три групи: тверду, м яку й мішану (іменники III та IV відмін на групи не поділяються). Іменники (крім іменників чоловічого роду з кінцевими – ар, – […]...
- Групи слів за значенням. Омоніми ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 68 Тема. Групи слів за значенням. Омоніми Мета: познайомити учнів із поділом слів на групи за значенням; дати поняття про омоніми; навчити школярів відрізняти омоніми від багатозначних слів, правильно вживати їх у мовленні; збагачувати словниковий запас учнів; прищеплювати любов до української мови. Обладнання: підручник, тлумачні словники, текст для творчого завдання. ХІД […]...
- ВІДМІНИ Й ГРУПИ ІМЕННИКІВ Морфологія та орфографія. Іменник § 28. ВІДМІНИ Й ГРУПИ ІМЕННИКІВ Про поділ іменників на чотири відміни, а також про іменники твердої, м’якої та мішаної груп ПРИГАДАЙМО, 1. Що таке закінчення та основа слова? 2. Які є шиплячі приголосні? 234 Провідміняйте усно подані іменники. Чи однакові в них відмінкові закінчення? Зробіть висновок, як відмінюються іменники – […]...
- ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Слово “лексика” походить від грецького “Lexikos” – “словесний”, “словниковий”. Усі слова, що вживаються в мові і становлять її словниковий склад, називаються лексикою. Крім того, лексикою позначають окремі шари або групи слів (книжна лексика, іншомовна лексика), а також словниковий склад мови письменника чи окремого художнього твору (лексика Марка Вовчка, лексика “Катерини” Шевченка). Фразеологія – розділ […]...
- Власне українські і запозичені слова – ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Власне українські і запозичені слова У складі української лексики за походженням виділяють Власне українські слова і слова, Запозичені з інших мов. Власне українські слова – це слова, що виникли в українській мові після спільнослов’янської мовної єдності й були засвідчені в історичних пам’ятках і художніх творах українського народу. Ці слова складають основу української лексики і […]...
- Походження слів: власне українські та запозичені слова. Ознайомлення з тлумачним словником і словником іншомовних слів. Правопис слів іншомовного походження І СЕМЕСТР ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Уроки 5, 6 Тема: Походження слів: власне українські та запозичені слова. Ознайомлення з тлумачним словником і словником іншомовних слів. Правопис слів іншомовного походження Мета: подати відомості про походження української лексики, повправляти в розрізненні власне українських та запозичених слів; ознайомити з будовою тлумачного словника та словника іншомовних слів; формувати вміння роботи зі […]...
- Стилістичні можливості загальновживаної лексики Стилістика української мови Стилістичні можливості загальновживаної лексики В усіх стилях і жанрах мови соціально й комунікативно найважливішою є загальновживана лексика. Загальновживана лексика – слова й лексичні сполучення слів, якими користується кожен, хто володіє певною мовою. Вони пов’язані з повсякденним життям усіх громадян, позначають такі реалії, в яких кожен мовець щодня має потребу, і тому вони […]...
- Антоніми – Групи слів за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Групи слів за значенням Антоніми (гр. Anti – Проти і Опута – Ім’я) – це слова з протилежним значенням. Антоніми характеризуються не лише протилежністю своїх значень, а й певною спільністю, на основі якої й відбувається протиставлення, тобто ці слова позначають поняття однієї тематичної групи: Любов – ненависть; тривога – […]...
- Синоніми – Групи слів за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Групи слів за значенням Синоніми (гр. Synonymia – Однойменний) – це слова, які називають одне поняття, відрізняючись при цьому або відтінками значення, або емоційно-стильовим забарвленням, або тим і тим одночасно. Синоніми часто пожвавлюють і урізноманітнюють текст, сприяють уникненню небажаних повторів. Синоніми є одним із найбагатших джерел збагачення мовлення. Синонімія […]...
- ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ § 14. ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ Нові слова можуть утворюватися шляхом переходу однієї частини мови в іншу. Так, прикметник може перейти в іменник (набережна, черговий), іменник – у прислівник (зимою, кругом). ПОРІВНЯЙТЕ: Старий Дніпро синів унизу. Старий увійшов до хати, П. Куліш Помолився до образів. П. Куліш: Весною запахло, […]...
- Лексикологія. Групи слів за значенням Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 111 Тема. Лексикологія. Групи слів за значенням Мета: – навчальна: повторити матеріал із теми “Лексикологія”, поглибити знання учнів про групи слів за значенням, закріпити навички розпізнавання, визначення і використання у мовленні омонімів, синонімів, антонімів, удосконалювати вміння учнів відрізняти омоніми від багатозначних слів, правильно вживати їх у мовленні; – розвивальна: розвивати […]...
- Лексика і фразеологія Українська мова Лексика і фразеологія Лексика – словарний склад мови. Слово має лексичне значення. Лексичне значення – це те, що слово означає. Слова, що мають тільки одна лексичне значення, називаються однозначними. Квасоля – Городина, овоч. Слова, що мають два та більше лексичних значень, називаються багатозначними. Томат – 1. Овоч. 2. Соус із цього овоча. Багатозначні […]...
- Добір спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови Урок 78 Тема. Добір спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови Мета: закріплювати знання про іменники, прикметники, дієслова (без зазначення термінів); добирати спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови, визначати в них корінь; розширювати лексичний запас учнів; виховувати шанобливе ставлення до народних символів України. Обладнання: заготовки для виконання вправи 64. ХІД УРОКУ I. […]...
- Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів. Словникові статті в словниках різних типів Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 87 Тема. Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів. Словникові статті в словниках різних типів Мета: – навчальна: поглибити знання про групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми; навчити знаходити в мовленні ці мовні одиниці; – розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до […]...
- Словниковий склад української мови. Власне українські й запозичені слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 60 Тема. Словниковий склад української мови. Власне українські й запозичені слова Мета: дати учням поняття про лексикологію як розділ науки про мову, про власне українські й запозичені слова, вчити користуватися словником іншомовних слів; розвивати спостережливість та вміння поповнювати свій лексикон новими словами; виховувати повагу до рідної мови. Обладнання: підручник, словники, таблиця, […]...
- ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ. СПОКОНВІЧНО УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКА Лексикологія української мови як учення про лексичний склад § 37. ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ. СПОКОНВІЧНО УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКА 434. Прочитайте текст. Пригадайте, що ви знаєте про склад української лексики за походженням. Чому в нашій мові багато спільних з іншими слов’янськими мовами слів? Слова, як і люди, мають свою долю. У деяких багатий родовід. На більшість […]...
- Правопис, вживання та утворення графічних скорочень, абревіатур і складноскорочених слів Тема 3. Особливості лексичного складу української літературної мови у професійному мовленні 2. Правопис, вживання та утворення графічних скорочень, абревіатур і складноскорочених слів Абревіатури фахових термінів у певній професійно-орієнтованій галузі Скорочення для зорового сприйняття називають графічними скороченнями. Вони не мають граматичного оформлення, позначаються малими літерами. Наприклад: і т. д., р-н, м-ць, тов.; повторення початкових літер: тт., […]...
- Поділ іменників на групи – Іменник Українська мова Частини мови Іменник Поділ іменників на групи І відміна 1. Тверда: іменники з основою на твердий приголосний, крім шиплячих (борона, кобза, порода, химера, пора, копа, сваха). 2. М’яка: іменники з основою на м’який приголосний (скриня, зброя, дзвіниця, Марія, змія, шия, Ілля, суддя). 3. Мішана: іменники з основою на шиплячий (огорожа, пожежа, круча, онуча, […]...
- Іменники – назви істот і неістот – Іменник Самостійні частини мови Іменник Іменники – назви істот і неістот Іменники поділяються на: – назви істот означають назви живих предметів, відповідають на питання хто? – жінка, поет, боягуз, сорока, бджола; – назви неістот означають назви неживих предметів, назви понять і відповідають на питання що? – думка, мікроскоп, калина, заняття. До назв істот належать міфічні та […]...
- Розрізнення спільнокореневих слів і слів, близьких за значенням Урок 79 Тема. Розрізнення спільнокореневих слів і слів, близьких за значенням Мета: поглиблювати знання учнів про істотні ознаки спільнокореневих слів; вчити розрізняти спільнокореневі слова та слова, близькі за значенням; удосконалювати вміння добирати спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови, і виділяти корінь; формувати увагу до лексичного значення слова; виховувати наполегливість та оптимізм. ХІД УРОКУ […]...
- ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ Словотвір. Орфографія § 18. ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ Про те, як змінюються приголосні при творенні слів за допомогою суфіксів – ськ-, – ств-, – ин- ПРИГАДАЙМО. З якими звуками можуть чергуватися приголосні [г], [к], [х]? 147 У кожній парі слів визначте похідне слово. На основі спостереження розкажіть про зміни приголосних при творенні слів. Париж […]...
- Тренувальні вправи з теми “групи слів за значенням” Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 90 Тема. Тренувальні вправи з теми “групи слів за значенням” Мета: – навчальна: повторити вивчені групи слів, навчити застосовувати набуті знання на практиці; формувати життєву компетентність; – розвивальна: розвивати мовне чуття, абстрактне мислення, мовленнєві вміння, навички зі ставлення, порівняння; – виховна: виховувати ставлення до справи, якою займаєшся; до колективу, у […]...
- Написання слів іншомовного походження. Ознайомлення зі словником іншомовних слів ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 45 Написання слів іншомовного походження. Ознайомлення зі словником іншомовних слів Запам’ятаймо! У загальних назвах іншомовного походження букви звичайно не подвоюються: адреса, басейн, грип, колектив, піца, сума. Лише в деяких загальних назвах пишемо подвоєні букви: бонна, ванна, вілла, мадонна, манна, мулла, панна, тонна. У власних назвах іншомовного походження пишемо подвоєні букви: […]...