Головна ⇒ 📌Довідник з української мови ⇒ Ідеографічна класифікація фразеологізмів – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ

Ідеографічна класифікація фразеологізмів – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ

Розділ 2

ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ

§ 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів

Попередній аналіз фразеологічного складу української мови, апробований різними дослідниками розподіл на ідеографічні групи, власний досвід ідеографічної класифікації фразеологізмів

Східно-слобожанських і східно-степових говірок Донбасу дають змогу запропонувати в найзагальнішому вигляді таку ономасіологічну систематизацію української фразеології. Усі ФО розподіляємо між трьома фразеотематичними групами (ФТГ): “Людина”,

“Абстрактні відношення” і “Природа”. Фразеотематичні групи поділяються на фразеосемантичні поля (ФСП). У межах названих полів виділяються варіантно-синонімічні групи (ВСГ), а останні представлені фразеосемантичними рядами (синонімічні й варіантні ряди), уписаними в структурно-семантичні й мотиваційні моделі. Таким чином, кожна модель окреслена фразеотематичною групою, варіантно-синонімічним полем і варіантно-синонімічною групою. Як зразок, подаємо один із фрагментів такої класифікації.

ФТГ Людина структурується таким чином: ФТП Людина як жива істота; ФТП Людина як розумна істота; ФТП Людина

як суспільна істота.

ФТП Людина як жива істота представлена декількома фразеосемантичними полями: ФСП Зовнішній вигляд; ФСП Фізичний стан; ФСП Психічний стан; ФСП Одяг; ФСП Рух. ФТП Людина як розумна істота включає такі фразеосемантичні поля: ФСП Розум; ФСП Емоції, почуття, стан; ФСП Характер, поведінка. ФТП Людина як суспільна істота містить ФСП Стосунки між людьми. ФСП Зовнішній вигляд включає ряд варіантно-синонімічних груп, як-от ВСГ “дуже високий”, ВСГ “дуже товстий”, ВСГ “дуже худий”, ВСГ “лисий”, ВСГ “дуже брудний”, ВСГ “некрасивий, невродливий”, ВСГ “одутлий”. ФСП Фізичний стан об’єднує варіантно-синонімічні групи “триматися виструнчено”, “дуже голодний”, “вагітна”, “дуже мерзнути”. ФСП Психічний стан складається з варіантно-синонімічних груп “сміятися”, “боятися”; ФСП Одяг – з варіантно-синонімічних груп “личити/не личити”, “неохайний”; ФСП Рух – з варіантно-синонімічних груп “зникнути”, “вискочити”, “почувати себе незручно”.

У варіантно-синонімічні групи вписуються структурно-семантичні моделі (ССМ). Так, ВСГ “дуже високий” представлена такими ССМ: ССМ 1 “високий, великий + як + дерево (висока рослина) = дуже високий”: високий як верба, високий як сосна, високий як дерево, високий як тополя; ССМ 2 “високий + як + довгий предмет = дуже високий”: високий як драбина, високий як жердина, високий Як палюга, високий як стропило, високий як шпала, високий як стовп, високий як кепебердяиська (чугуївська, пирятинська) верства; ССМ 3 “високий + як + тварина = дуже високий”: високий як чорногуз, високий як журавель, Високий як чапля, високий як верблюд, високий як жирафа; ССМ 4 “неможливо + умістити + в певні рамки = дуже високий”: У двері не проходить; ССМ 5 “високий + як + висока будівля = дуже високий”: Високий як каланча, високий як пожежна вишка; ССМ 6 “вище високої будівлі = дуже високий”: Вище хати, вище криші, ССМ 7 “аж + до (під) + верхня частина будівлі = дуже високий”: Аж до стелі, аж під стелю; ССМ 8 “зачіпає (дістає, збиває) + високі предмети = дуже високий”: Зачіпає хмари, зірок дістає, стовпи збиває; ССМ 9 “за + декілька кілометрів + видно = дуже високий”: За кілометр видно, за верству видно, за три кілометри видно, за сім верств видно та ін.

Варіантно-синонімічна група “дурний” ідеографічно може бути представлена таким чином:

ФТГ Людина

ФТП Людина як розумна істота

ФСП Розум

ВСГ Дурний

ССМ 1 “голова + означення = нерозумна людина”: Куряча голова, порожня голова, дубова голова: “Іди, іди, Капустяна голово, гадаєш, що тебе хтось прийме” (І. Франко); ССМ 2 “мати + тварини (комахи) + в голові = не дуже розумний, недоумкуватий або неадекватно сприймає дійсність”: Зайчики в голові стрибають (у кого), Жуки у голові (в кого) ; ” – Чи в його всі вдома? Зайця, часом, в голові немає?” (М. Коцюбинський); “Та вони всі вчені з жуком у голові, робота ж клята – думай і думай, от і морочиться в голові” (В. Підмогильний); ССМ 3 “сторонні предмети + в голові = дурнуватий, пришелепуватий”: Тирса в голові, клоччя в голові, младенці в голові (Номис); ССМ 4 “бракує (не вистачає, немає) чого-небудь + у голові = розумово обмежений, ненормальний”: Нема лою в голові, немає однієї клепки в голові (у кого), “Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, А на це вистачило” (О. Гончар); Нема кишок в голові; ума ні з шило нема ; ССМ 5 “птахи + в голові + щебечуть = розумово обмежений”: “- Тобі, чоловіче, на старість Горобці в голові цвірінькають. Де то видано, де то чувано, аби зернина вміла говорити!” (Казки Буковини); ССМ 6 ” + прибитий + якимось предметом + = нерозумний”: З-за рогу (вугла) мішком прибитий, ” – Я – дурень, ідіот, … пришелепуватий, прицюцькуватий, З-за рогу мішком прибитий” ); Наче намаханий із-за рогу мішком, “Нарешті, всі чомусь зійшлися на тій думці, що його “Мішком з-за рогу вдарено”, і перестали звертати на нього увагу” (Григорій Тютюнник); ССМ 7 “бракує вдома + = дурний, недоумкуватий”: Не всі долга, нема всіх дома, “Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома ” (І. Франко), пор. з нарощенням: Не всі вдома; не всі дома – половина поїхала; не всі дома – пішли по дрова; не всі дома: поїхали по курай,” – Я давно знав, старий діду, Що у вас не всі дома, частина у відрядженні. Думаєте, допоможуть оці ваші каляки-маляки?” (В. Москалець); ССМ 8 “дурний + як + предмет = дуже дурний”: Ото дурний, як сак; дурний, як чобіт; дурний, як сто пудів диму; дурний, як довбня ; Дурний (розумний), як сало; дурний, як сало без хліба; дурний, як квасоля; дурний, як Соломонів патинок; дурний, як пень; дурний, як сосновий пень ; ССМ 9 “дурний + + власне ім’я = дуже дурний”: дурний, як Омелько; Дурний Харько Макогоненко; ССМ 10 “дурний (розумний) + як + тварина = дуже дурний”: Дурний, як божий баран; дурний, як баран; дурний, як турецький кінь ; Дурний, як вівця; розумний, як Хведькова кобила; розумний, як Беркове теля ; ССМ 11 ” + якесь пошкодження + = дурнуватий”: заскочили шарики за ролики : “Шумер сам склав і підписав смертного вироку собі. Да-а-а… Шарики йому за ролики заскочили, да-а!” (Б. Нечерда), дірка в голові.

У двох наступних фразеотєматичних групах – “Абстрактні відношення і поняття” та “Природа” – назвемо фразеосемантичні поля та частково розшифруємо їх.

ФТГ Абстрактні відношення і поняття включає:

ФСП Можливість; ФСП Простір; ФСП Кількість; ФСП Якість.

Варіантно-синонімічне поле Кількість, наприклад, об’єднує ВСГ “дуже багато” і ВСГ “зовсім мало”. А варіантно-синонімічна група “дуже багато” включає такі структурно-семантичні моделі:

ССМ 1 “як + дрібних предметів + “: Як макового цвіту, як макового зерна, як зірок на небі, пор.: “Він мав дітей як маку і ані клаптика поля” (М. Коцюбинський);” – Прийди, серце Василю, завтра ввечері до мене! В мене буде дівчат, Як зірок па небі; в мене буде хлопців, як макового цвіту на городі” (І. Нечуй-Левицький); “Ні, хай би оті дрібні сироти, водили, що вони їх, Як макового зерна, пустили по світу” (О. Гончар), Багато, як трави, Як ряски, як рясту, яку бочці огірків, як насіння в соняшнику, як реп’яхів на собаці; ССМ 2 “як + тварин + “: Як мурашні, як мурашви, пор.: “Людей у полі, Як мурашні” (О. Гончар),” – Там покупців – Як мурашви. Туди-сюди кидаються, а брати не поспішають…” (Є. Гуцало); ССМ 3 “набратися + як + + жадібна людина + побутових речей”: Набратися як Мартин мила; ССМ 4 “і + на + засіб перевезення + не вбереш”: і на воза не вбереш.

ФТГ Природа включає ФСП Час.

Варіантно-синонімічне поле Час представлене варіантно-синонімічними групами “ніколи”, “дуже довго”, “дуже рано”, “дуже пізно”.

У свою чергу варіантно-синонімічна група “ніколи” включає:

ССМ 1 “як (коли) + тварина + здійснить + неможливу дію”: як (коли) рак свисне, “Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинськнх, Коли рак свисне”: (І. Вільде); ” – Коли ж бо ти збираєшся розкошувати? – Хіба що аж тоді, Як рак засвище” (М. Понеділок), як п’явка крикне, лемк. як зозуля на Новий рік закукат, ссл. Як риби забалакають; ннад. як півень знесеться ; ССМ 2 “на (за, у) + фіктивного святого”: На святого лінтяя, на Миколи та ніколи, на кінський Великдень.

Отже, на сучасному етапі вивчення національної фразеології апробуються різні схеми їх ідеографічного опису, ведуться спроби представити як загальномовну фразеологічну картину світу, так і ареальні фразеологічні картини, які можуть бути зафіксовані відповідними ідеографічними словниками. Антропонімічність фразеологічного фонду, добре розвинені шари пейоративної фразеології становлять навіть певні фразеологічні універсалії. Упорядкування таких розрядів і спостереження над їх конкретним наповненням відкриває панорамну ретроспективну картину прототипів як окрему культурно-національну ланку загальноукраїнського континууму.

Розділ 3

СЕМАНТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМУ

Семантично фразеологізми перебувають у тісному зв’язку зі всіма виявами матеріального й духовного життя етносу, з його менталітетом, системою цінностей тощо. Цікаво простежити, наприклад, як відображається наша просторова орієнтація. Просторовий вектор угору як символ чогось досконалого, високого, позитивного вербалізований лексемами Високо, вгору, небо, ступінь, птах, зірка й виразно виявляється у ФО Високо піти вгору, бути на сьомому небі, підноситися на вищий ступінь, птах високого польоту, прагнути до зірок, дістати зорі з неба тощо. Одночасно деякі риси української ментальності, як-от негативне ставлення до суспільної нерівності, високого суспільного становища, здобутого нечесно, що призводить індивідуумів до пихатості, відбите у висловах зАлазити вгору, підносити до небес (кого), Дерти носа вгору, кирпа (кирпонька) Вгору (у кого), В іронічному високо літати.

Різновекторний рефлексивний досвід етносу виявляється передусім саме в значенні усталених висловів.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Вибірковість фразеології – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 4. Вибірковість фразеології Досвід ідеографічного опису мовних одиниць узагальнюється в працях А. Аксамитова, Ю. Гвоздарьова, І. Гетмана, Ю. Караулова, а па матеріалі української фразеології – М. Алефіренка, М. Демського, А. Івченка, Н. Коваленко, П. Редіна та ін. У монографії “Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень)” Ю. Прадід вирізняє такі завдання ідеографічного […]...

  2. Фразеологічне значення – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 6. Фразеологічне значення Проблема значення в лексикології настільки багатоаспектна й складна, що У. Вайнрах назвав один із параграфів про нього “Стан нашого невігластва”. Не менш складна й проблема фразеологічного значення – чи не найзаплутаніша у фразеологічній семантиці. Звертають увагу звичайно на своєрідність фразеологічної семантики порівняно із семантикою слова, на […]...

  3. ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Укладання словників різних типів (у тому числі й ідеографічних), історико-етимологічний аналіз ФО, використання лінгвогеографічних методів дослідження фразеологічного складу, дослідження з порівняльної фразеології, систематизація усталених висловів з погляду їх зв’язків з позамовною дійсністю привели вчених до визнання необхідності системного вивчення фразеосемантичних мікро – й макроструктур, поставили на порядку денному проблему ідеографічного […]...

  4. Багатозначність фразеологізмів – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 9. Багатозначність фразеологізмів Багатозначність (полісемію) розуміють як наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох і більше значень, тобто віднесеність її до двох чи більше об’єктів позначення. Лексична полісемія досліджена вже достатньо, наявність же кількох значень фразеологізму, образна семантика якого нібито “не допускає варіації значення” (О. Єфімов), деякими дослідниками […]...

  5. Генетична класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 14. Генетична класифікація Генетичний принцип, а точніше – класифікацію за джерелами, розробив на початку 60-х років XIX ст. Л. Булаховський. Вона включає вісім груп: 1) прислів’я та приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови з анекдотів, жартів тощо; 4) цитати й образи зі Старого й Нового Завітів; 5) ремінісценції античної старовини; […]...

  6. Семантична класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 13. Семантична класифікація Ідіоматичні словосполучення (ідіоми) і фразеологічні одиниці, за Л. Булаховським, – це характерні стійкі сполучення слів, у яких слова набувають “цілком або відносно специфічного змісту”. Ідіома – це своєрідні вирази з певних мов, що за своїм ужитком є цілісні й одиничні за змістом, звичайно не можуть бути точно […]...

  7. Функціональна класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 15. Функціональна класифікація Для усного монологічного мовлення Д. Баранник запропонував функціональну класифікацію, виділивши п’ять основних груп: 1) фразеологічні метафори народного характеру: Брати в шори, пасти задніх, хитрий як лисиця (ідіоми, приказки); 2) фразеологічні метафори літературного характеру: аннібалова клятва, троянди й виноград (крилаті метафоричні словосполучення); 3) фразеологічні образні узагальнення народного характеру: […]...

  8. КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Залежно від того, за якою ознакою розподіляють фразеологізми на групи, по-різному їх і класифікують. Виділяють різну кількість груп. Укладач найавторитетніших фразеологічних словників російської мови О. Федоров, наприклад, увесь фонд фразеологізмів залежно від семантики й значень слів – компонентів, які входять до складу ФО, поділяє на дві основні групи: ідіоми і фразеологічні […]...

  9. Синонімія у фразеології – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 10. Синонімія у фразеології Фразеологізми в мові функціонують не ізольовано, а органічно вписуються в мовну систему. Цілісність значення фразеологічних одиниць зумовлює витворення системних відношень, аналогічних лексичним одиницям: полісемія, омонімія, синонімічні, варіантні й антонімічні відношення. Проблема синонімії у фразеології пов’язана перш за все з відсутністю єдиного погляду на це […]...

  10. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 53 БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: розкрити багатство стилістичних можливостей фразеологізмів; розвивати естетичні смаки десятикласників; виховувати повагу до народної мудрості, до творчості майстрів слова. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і стилістика: функціональні стилі. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Пунктуація: розділові знаки. Культура мовлення: точність, багатство і […]...

  11. Загальна характеристика покритонасінних та їхня класифікація Розділ II. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 4. Покритонасінні УРОК 42 Тема. Загальна характеристика покритонасінних та їхня класифікація Мета. Сформувати в учнів поняття про загальні ознаки покритонасінних рослин та сучасну їхню класифікацію. Основні поняття і терміни: Покритонасінні, Однодольні, Дводольні, Капустові, Бобові, Айстрові, Пасльонові, Селерові, Розові, Однодольні, Злакові, Лілієві, Цибулеві. Обладнання: підручники, робочі зошити, гербарні зразки (стрижнева або […]...

  12. ЕЛЕМЕНТАРНІ ЧАСТИНКИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА АТОМНА І ЯДЕРНА ФІЗИКА Розділ 5 Атомна і ядерна фізика § 53. ЕЛЕМЕНТАРНІ ЧАСТИНКИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА Вивчаючи фізику, ми не раз говорили про існування в природі частинок, які називаються елементарними. Ви вже ознайомилися з електроном, фотоном, протоном і нейтроном. Але що ж таке елементарна частинка? У самому слові елементарна закладено подвійний зміст. З […]...

  13. Антонімія фразеологічних одиниць – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 12. Антонімія фразеологічних одиниць Антонімія належить до семантичних універсалій, проте фразеологічна антонімія, на відміну від лексичної, на сьогодні вивчена значно менше. Певну увагу українським фразеологічним антонімам приділяли Л. Авксентьев, Н. Бабич, Н. Бобух, В. Калашник, Ж. Колоїз, Л. Скрипник. Складність дослідження фразеологічних антонімів полягає в самій природі ФО, […]...

  14. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 11. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Джерела походження українських фразеологізмів різні. Найважливішим є мова народу. Фразеологізми походять від словосполучень на позначення поведінки людини у праці (працювати засукавши рукава; гнути спину; наступати на граблі; гребти лопатою), побуті та родинних стосунках (побити горшки; заварити кашу; копилити губу; кліпати […]...

  15. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Під стилістично забарвленими фразеологізмами розуміють, по-перше, їх стильову належність, закріплення за певними сферами мовленнєвого спілкування. Наприклад, ФО П’ята колона, входити в плоть і кров звичайно вживаються в книжному стилі. Фразеологізми Ні в казці сказать пі пером описать, стрільці – молодці властиві фольклорному мовленню, […]...

  16. Творення фразеологізмів на базі окремих слів Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів Творення фразеологізмів можна пов’язувати з імплікацією/експлікацією: імплікація посилює знаковий характер мовної одиниці, експлікація – її експресивність. Розгортання окремих слів у фразеологізм відбувається шляхом нарощування вихідного слова в разі уточнення якогось його значення. Для ФО Важливий (важний, великий) птах конкретизацією семантики базового слова […]...

  17. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАТІ ВИРАЗИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: навчальна: ознайомити учнів із джерелами українських фразеологізмів, розширити знання про прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми та формувати вміння доречно їх використовувати; розвивальна: розвивати інтерес до яскравих мовних засобів; виховна: виховувати ціннісне ставлення до мудрості народної. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, інші науки, фольклор, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ […]...

  18. Фразеологічні варіанти – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ §11. Фразеологічні варіанти Взаємодія двох протилежних тенденцій у складі фразеологічних одиниць (тенденція до стабільності в семантиці, формі та їх структурі і протилежна – тенденція до формального оновлення мовної оболонки) породжує численні й різноманітні фразеологічні варіанти, під якими ми будемо розуміти такі лексико-граматичні різновиди фразеологічної одиниці, які за тотожності загального […]...

  19. Особливості засвоєння фразеології 5.3. Особливості засвоєння фразеології Розділ “Фразеологія” за програмою для 12-річної школи передбачено для вивчення в 5 класі. Це пояснюється тим, що фразеологія, як і лексика, побудована на системності. Системні відношення простежуються між словами і фразеологізмами, а тому знання таких відношень допоможе учням розмежовувати фразеологізми в межах синонімічних рядів, що, у свою чергу, сприятиме піднесенню культури […]...

  20. СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Основною тенденцією в лінгвістичній науці в останні роки стає принцип системності, визначення функціонального статусу мовної одиниці в системі, зокрема вивчення її в межах тематичних та фразеологічно-семантичних груп, у відношеннях загального і часткового, активного і пасивного, діалектного і загальнонародного. Виразно це представлено й у відношеннях та опозиціях фразеологічних одиниць, що […]...

  21. Історичні зміни у фразеології Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 29. Історичні зміни у фразеології Спостереження над різними історичними станами фразеологічного складу – одне з найоб’єктивніших свідчень еволюції усталених висловів. Такі порівняння уможливлюються як різночасовими фіксаціями словників, так і монографічними описами окремих періодів, спостереженнями над живими процесами їх розвитку й перетворення. Майбутнє фразеології, зазначає прибічник лексикографічної розробки фразеології О. […]...

  22. Обсяг фразеології – ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ Розділ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ § 2. Обсяг фразеології Установилося два погляди на обсяг фразеології, які чітко підсумував О. Ожегов у праці “Про структуру фразеології” (1974): фразеологія в широкому розумінні і фразеологія у вузькому розумінні. До фразеології в широкому розумінні традиційно відносять прислів’я, деякі приказки, крилаті вислови, “різні стійкі змеханізовані вирази, штампи та народно-розмовні […]...

  23. Стилістичне використання фразеологізмів Стилістика української мови Стилістичне використання фразеологізмів Одним із стилістичних засобів мови й мовлення, по-особливому виразних, оригінальних і емоційних є фразеологізми. Фразеологізми (грец. phrasis – зворот і logos – слово, вчення) – семантично й граматично пов’язані сполучення слів, а також речення, які використовуються в мові як її усталені і здебільшого легко й образно сприймувані одиниці. Фразеологізми […]...

  24. Фразеологізми. Джерела української фразеології І СЕМЕСТР ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Урок № 12 Тема: Фразеологізми. Джерела української фразеології Мета: подати відомості про фразеологізми, формувати вміння вирізняти їх у реченнях та тексті, розкривати їхнє значення; формувати вміння користуватися фразеологічним словником; розвивавати логічне та образне мислення; сприяти збагаченню та уточненню словника учнів; виховувати пошану до усної народної творчості. Тип уроку: урок вивчення нового […]...

  25. Олександр Потебня – предтеча української фразеології – ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ Розділ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ § 3. Олександр Потебня – предтеча української фразеології Становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни звичайно пов’язують насамперед із працями Ш. Бал лі та В. Виноградова. Однак заради справедливості зазначимо, що багато аспектів фразеології як лінгвістичної дисципліни загалом й української зокрема були об’єктом уваги най видатнішого українського мовознавця, основоположника психологічного напряму […]...

  26. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 22. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних Становлення українських фразеологізмів на базі іншомовних фразем можна нерідко назвати творенням лише умовно: часом ідеться про калькування, тобто передачу нових виразів шляхом копіювання моделей інших мов і наповнення їх елементами української. наприклад, поставити крапки над “І” – з фр. Mettre les points […]...

  27. Сфера первісного функціонування фразеологізмів Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 42. Сфера первісного функціонування фразеологізмів Як бачимо з попереднього параграфа, у фразеології української мови представлені найрізноманітніші сфери буття народу. Детальніше розгляньмо деякі з названих і нові сфери первісного функціонування прототипів українських фразеологізмів (особливо за родом занять), їх семантико – образну динаміку, “згасання” чи активізацію, заміну одного живильного […]...

  28. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 34. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів Основними функціонально-стильовими розрядами фразеологізмів є розмовні, просторічні, фольклорні й книжні. До Розмовних Належать літературні, дещо знижені фразеологізми, властиві переважно усному мовленню. Вони становлять найбільшу частину всього загальномовного фразеологічного фонду (саме тому в словниках біля них немає позначки “розм.”) і характеризуються повсякденністю, буденністю. Розмовні […]...

  29. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: навчальна: навчити уточнювати лексичне значення фразеологізмів; розвивальна: розвивати гнучкість і образність мислення учнів; виховна: виховувати увагу та повагу до народної мудрості. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, пунктуація. Міжпредметні зв’язки: мова, література, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Перевірка домашнього завдання Виразне читання […]...

  30. Стилістичні функції фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 35. Стилістичні функції фразеологізмів Синтез функціонального й структурно-семантичного підходів до ФО породжує бісинхронний підхід до мови, що створює органічну єдність мови – коду й реалізації цього коду в процесі мовлення. Він же породжує й опозицію денотативно-сигніфікативного й експресивно-стилістичного аспектів. Виразні семантико – стилістичні якості фразеологізмів – їх […]...

  31. ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Найчіткішу зміну основних етапів у розвитку історії словосполучення – від вільного до нерозкладного – показав Б. Ларін у тричленній схемі: звичайні словосполучення (змінні, “вільні”) – стійкі метафоричні словосполучення (“фразеологічні єдності”, “стереотипні речення”) – ідіоми (“фразеологічні зрошення”, “нерозкладні речення”). Відповідно зменшується й ступінь мотивації словосполучень. Фразеотворення звичайно відбувається за певними зразками, […]...

  32. ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Як уже зазначалося, проблема систематизації фразеологічного матеріалу, його класифікації постійно перебуває в полі зору мовознавців. Дифузність фразеологічного значення, різноструктурність, семантична редукція компонентів ФО ускладнюють вибір основи для їх класифікації. В. Виноградов розподілив фразеологізми на групи за ступенем єдності компонентів. Однак для ФО властиві й інші характеристики. Вона виконує певну синтаксичну […]...

  33. Творення слів на базі фразеологізмів – СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Розділ 4 СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА § 7. Творення слів на базі фразеологізмів Спостереження над процесом відфраземного словотворення допомагають простежити за конкретними виявами взаємодії слів і фразеологізмів, за їх функціональною і семантичною співвіднесеністю, виявити специфіку універбів як межі стійких нарізнооформлених лексем, глибше пізнати не лише один зі шляхів збагачування словникового складу мови, а й саму […]...

  34. НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 18 НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ У фразеології продовжують розроблятися синхронічний і діахронічний аспекти, уточнюється термінологія, досліджуються системні зв’язки ФО, розкривається – із залученням генетичних і типологічних паралелей – механізм фразеотворення. Багато з таких питань утрадиційнилося. Новими аспектами у фразеології ми вважаємо не тільки нові напрями досліджень фразеології, а й більш фундаментальне висвітлення […]...

  35. Відображення матеріального й духовного життя у фразеології Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 41. Відображення матеріального й духовного життя у фразеології Матеріальне й духовне життя народу становлять невичерпне джерело фразеотворення й водночас є екстралінгвістичним тлом, на якому об’ємніше проступають і мовні цінності. Стійкі вислови, лаконічно й образно передаючи “великі мислені маси” (О. Потебня), створюють фразеологічну картину світу. В останній завжди […]...

  36. ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Мотивація внутрішньої форми, етимон образного сприйняття внаслідок різних екстралінгвістичних чинників із часом може затемнюватися, а то й зовсім втрачатися для пересічного мовця. Відбувається процес перекодування первісної ознаки, творення “образу образу” (О. Потебня), хоча кожний новий етап його внутрішнього розвитку базується на попередньому образі. “Розмотати” етапи перекодування образу, наблизитися до […]...

  37. ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Історичний та етимологічний аспекти східноукраїнської фразеології плідно розробляли О. Потебня, Ф. Буслаєв, І. Срезневський, М. Сумцов, пізніше – М. Толстой, Л. Коломієць, Ф. Медведєв, Я. Спринчак, М. Демський, В. Мокієнко, А. Івченко, Ф. Янковський, І. Лепешев, В. Коваль та ін. Велику цінність становлять матеріали семитомного “Етимологічного словника української […]...

  38. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 49. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Примітно, що практично всі українські етимологи – М. Демський, А. Івченко, Л. Коломієць, Л. Скрипник, Я. Спринчак, В. Ужченко та ін. – широко використовують фразеологічні паралелі з російської мови та інших слов’янських джерел. Як і деякі російські – О. Бірих, В. […]...

  39. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів Розділ 13 КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ В УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ § 39. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів На стикові двох наукових дисциплін – фразеології та етнолінгвістики – склалися відчутні передумови для виникнення нового напряму – етнофразеології, у центрі якої перебувають вислови, пов’язані з традиційною народною культурою. В. Коваль подав навіть короткий список східнослов’янських етнофразем (серед яких і 31 […]...

  40. Творення фразеологізмів на базі вільних синтаксичних конструкцій Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 17. Творення фразеологізмів на базі вільних синтаксичних конструкцій Найчастіше фразеологічні одиниці утворюються на базі вільних синтаксичних конструкцій, які постають у процесі спілкування. Дуже часто дериваційною базою служать дієслівно-іменні словосполучення. При цьому дієслівна форма вживається або в недоконаному виді (Втрачати рівновагу, додавати духу (кому)), або в доконаному (Заорати носом, уложити […]...

Ви зараз читаєте: Ідеографічна класифікація фразеологізмів – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ
«
»