Інноваційна активність

Related posts:

1. Інтелект нації Інтелект нації – сукупність здібностей і творчих обдаровань людей, їх освітньо-кваліфікаційний рівень, на основі яких формується здатність народу засвоювати нові знання та інформацію і використовувати їх для розвитку науки, культури, мистецтва, створення і впровадження нової техніки, застосування прогресивних форм організації виробництва і праці, вироблення найоптимальніших рішень в усіх сферах суспільного життя. Найважливіший структурний елемент І. […]...
2. Підприємницька функція інноваційна Підприємницька функція інноваційна – процес упровадження підприємствами, фірмами та компаніями нової техніки і технології шляхом розвитку винахідництва, раціоналізаторства, інших об’єктів інтелектуальної власності або їх закупівлі та створення на цій основі якісно нових товарів і послуг. П. ф. і. в Україні з 1990 значно послабилась. Так, 1991 впроваджено 7303 нових прогресивних технологічних процесів, 2000 – 1403 […]...
3. Патентний пул Патентний пул – угода між декількома фірмами про спільне використання патентів у певній галузі промисловості або на окремий вид продукції. Учасники передають в П. п. ту чи іншу кількість патентів і відповідно до цього привласнюють певну частину (квоту) всіх доходів. Учасники П. п. домовляються про створення системи взаємних ліцензій на передані в пул патенти або […]...
4. Політика інноваційна Політика інноваційна – комплекс заходів і важелів держави та наддержавних органів, спрямованих на створення сприятливих умов для інноваційної діяльності, в тому числі формування інноваційних ідей і проектів, конструювання науково-дослідних зразків нововведень, їх освоєння і просування на ринок. П. і. – складова науково-технічної політики держави; її елементами с обгрунтування концепції П. і., стратегічної мети, принципів і […]...
5. Інноваційна політика держави ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Тема 6. Система державного регулювання і стимулювання інноваційної діяльності 6.2. Інноваційна політика держави Під інноваційною політикою необхідно розуміти комплекс принципів та заходів щодо планування, розробки, стимулювання, регулювання і контролю процесів інноваційної діяльності у науково-технічній та виробничих сферах. Тому, основним завданням державних органів є визначення мети інноваційної політики, основних принципів її здійснення, а також […]...
6. Стратегія інноваційна Стратегія інноваційна – комплекс довготермінових заходів, до яких вдаються суб’єкти економічної діяльності на макро – та мікрорівнях з метою вибору найефективніших напрямів і шляхів упровадження нових технологій, видів техніки, проектування принципово нових видів продукції, а також методів організації виробництва тощо, спрямовані на швидкий розвиток економіки загалом, окремих підприємств, фірм і компаній зокрема. Основою С. і. […]...
7. Ринок інтелектуальної власності Ринок інтелектуальної власності – система економічних відносин між різними суб’єктами господарювання з приводу організації, використання і купівлі-продажу патентів, ліцензій, інших об’єктів інтелектуальної власності і привласнення на цій основі частини необхідного і додаткового прибутку. В інтелектуальній власності виділяють кількісний та якісний аспекти. Кількісний аспект – різні об’єкти інтелектуальної власності (патенти, ліцензії, проекти, ноу-хау, програми математичного забезпечення, […]...
8. Європейська патентна організація Європейська патентна організація – міжурядова організація країн Західної і деяких країн Східної Європи, створена 1973 з метою гармонізації патентного законодавства країн – учасниць, видачі на цій основі європейських патентів за єдиною процедурою та нормою і досягнення тісного співробітництва у захисті інтелектуальної власності. Знаходиться в Мюнхені, почала діяти з 1977. З державами, які не входять до […]...
9. Умови сталого економічного зростання Умови сталого економічного зростання – комплекс факторів, які використовують для оцінки перспектив тривалого та динамічного економічного зростання на макро – та мікрорівні. На макрорівні такими факторами є: 1) раціональна економічна політика держави; 2) стабільно висока норма нагромадження; 3) наявність місткого внутрішнього ринку; 4) відсутність циклічних коливань в економіці; 5) інноваційна модель розвитку народного господарства. На […]...
10. Критерії класифікації монополій Критерії класифікації монополій – розмежування окремих типів, видів і форм монополій залежно від структури економічної системи, фаз суспільного відтворення та ін. Так, відповідно до структури технологічного способу виробництва, передусім структури продуктивних сил, виділяють один узагальнений тип монополії – техніко-економічний, а в його межах розрізняють окремі види та форми, зокрема: 1) техніко-технологічна (базується на монополізації передових […]...
11. Інноваційна політика і пріоритетні завдання розвитку транспорту Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.5. РОЗВИТОК ТРАНСПОРТНО-ДОРОЖНЬОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ НА Інноваційна політика і пріоритетні завдання розвитку транспорту Стратегічним завданням науково-технічної політики в області транспортної системи є вихід на світовий рівень за технічними параметрами та якістю послуг, що реалізуються. Зусилля та ресурси повинні бути спрямовані на підвищення результативності науково-технічного прогресу на транспорті […]...
12. Захист інтелектуальної власності Захист інтелектуальної власності – юридичний захист права авторства вчених, дослідників і винахідників шляхом надання їм на певний термін (переважно на 20 років) виняткового права розпорядження і використання свого винаходу або передання цього права іншій особі за плату. З. і. в. означає закріплення за авторами права на використання результатів їх інтелектуальної діяльності на тривалий час (а […]...
13. ПОВЕДІНКА ІННОВАЦІЙНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОВЕДІНКА ІННОВАЦІЙНА – форма соціальної поведінки, у якій реалізується здатність особи орієнтуватися на мету розвитку, виявлення ініціативи, формування пошуку способу життя, вихід її активності за межі звичного соціоекон. контексту життєдіяльності. Виділяються кілька стратегій інноваційної поведінки: а) самостійна розробка новацій та їх активне впровадження в життя; б) активність при впровадженні нововведень; в) […]...
14. Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
15. Організація інтелектуальної власності всесвітня (ВОІВ) Організація інтелектуальної власності всесвітня (ВОІВ) – спеціалізована установа ООН, яка сприяє охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом співпраці держав – членів різних спілок у галузі промислової власності і авторського права; передання технологій, пов’язаних з промисловою власністю, а також юридичної і технічної допомоги країнам, укладання угод і уніфікації національних законодавств; творчої інтелектуальної діяльності; збору, обробки […]...
16. Програма економічного розвитку Програма економічного розвитку – комплекс взаємопов’язаних цілей і завдань щодо перспектив розвитку господарства країни на коротко -, середньо – та довготерміновий період, з одного боку, і необхідних для їх реалізації ресурсів, заходів – з іншого, спрямованих на досягнення тактичної або стратегічної мети. П. е. р. безпосередньо охоплює всі підсистеми національної економічної системи (продуктивні сили, техніко-економічні, […]...
17. Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
18. Ліцензійна торгівля Ліцензійна торгівля – основна форма міжнародної торгівлі технологіями, яка здійснюється шляхом передання ліцензіарами іншим особам (ліцензіатам) права використання винаходів, технологічного досвіду, комерційних знань, товарних знаків, “ноу-хау” та ін. Кожний третій товар, що продається на ринках розвинених країн, виготовлений за міжнародними ліцензійними угодами. Ліцензіар продає ліцензію у тому разі, коли експорт продукції економічно невигідний або потребує […]...
19. Економічна політика Економічна політика – комплекс економічних цілей і заходів держави та уряду, які забезпечують вирішення довготермінових (стратегічних) та короткотермінових (тактичних) завдань розвитку економічної системи відповідно до інтересів країни або окремих класів і соціальних груп. Е. п. базується на теоретико-методологічних засадах економічної теорії, насамперед політичної економії, на основі пізнання об’єктивних економічних законів, потреб, інтересів і цілей різних […]...
20. Аграрна політика держави Аграрна політика держави – курс та система заходів, спрямованих на інтенсивний розвиток продуктивних сил села, на вдосконалення або докорінну зміну існуючих там форм власності, на поліпшення умов життя та побуту жителів села, на забезпечення сировиною промисловості і т. ін. А. п. д. є важливим складовим елементом її соціально-економічної політики і передбачає наукове обгрунтування стратегії і […]...
21. Методи управління народним господарством Методи управління народним господарством – система форм і заходів впливу на діяльність підприємств (об’єднань) усіх форм власності, на інтереси окремої людини, трудових колективів, соціальних верств і прошарків у всіх секторах економіки. Основними М. у. н. г. є адміністративні та економічні. Адміністративні М. у. н. г. означають вплив вищестоящих органів на підприємства та їх інтереси за […]...
22. Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
23. Управління економічною власністю Управління економічною власністю – управління об’єктами економічної власності і відносинами між людьми з приводу привласнення цих об’єктів у різних сферах суспільного відтворення. Основними об’єктами економічної власності є всі елементи системи продуктивних сил. Основною сферою суспільного відтворення, в межах якої привласнення детермінує привласнення в інших сферах, є безпосереднє виробництво. Попередня умова самого процесу праці – розподіл […]...
24. Ресурси нематеріальні Ресурси нематеріальні – елементи виробничого потенціалу системи, для яких характерні відсутність матеріальної основи для доходів і невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їхнього використання. На практиці поняття “Р. н.” використовують для характеристики сукупності об’єктів інтелектуальної власності, які охоплюють: об’єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки товарів і послуг); об’єкти, що охороняються авторськими та суміжними […]...
25. Кооперація Кооперація (лат. соореratio – співробітництво) – добровільне об’єднання власності (різних об’єктів і форм) та праці для досягнення спільних цілей у різних сферах господарської діяльності, а також система економічних відносин, які при цьому розвиваються. Об’єднання власності передбачає об’єднання таких її суб’єктів: дрібних товаровиробників, робітників, службовців, споживачів тощо. Об’єктами власності в процесі такого об’єднання є гроші, засоби […]...
26. Власність колективна Власність колективна – привласнення різних об’єктів власності (засобів виробництва, цінних паперів, патентів тощо) колективом фізичних або юридичних осіб та відносин між людьми у процесі такого привласнення. В. к. поділяють на два основні типи: трудову і нетрудову. Трудова В. к. базується на праці (фізичній або розумовій) всіх членів трудового колективу. Нетрудова В. к. – на найманій […]...
27. Ринок світовий Ринок світовий – система економічних відносин, які виникають між суб’єктами світогосподарських економічних відносин у сфері обміну, на основі інтернаціоналізації продуктивних сил і розвитку міжнародного поділу праці всіх форм, в т. ч., спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва, а отже, інтернаціоналізації виробництва і збуту товарів та послуг. P. c. є історично першою формою інтернаціоналізації господарського життя. З […]...
28. Показники економічної безпеки Показники економічної безпеки – кількісно-якісна характеристика внутрішньої безпеки країни в межах національної економічної системи. Так, у межах продуктивних сил ними є: загальноосвітній, професійний, культурний рівні людини – працівника, умови її праці, рівень економічного мислення, задоволення потреб, професійна мобільність – щодо основної продуктивної сили; ступінь фізичного та морального зношування техніки, рівень упровадження нових ресурсо – та […]...
29. Структурна перебудова економіки Структурна перебудова економіки – зміна кількісно-якісних співвідношень між сферами народного господарства та всередині них. Така зміна зумовлена прогресом технологічного способу виробництва, розвитком типів і форм економічної власності, структурними змінами в межах такої власності і передусім дією закону зростання потреб, виявом якого є зміни в структурі суспільних потреб. Внаслідок цих змін сфера матеріального виробництва в розвинених […]...
30. Управління акціонерною власністю Управління акціонерною власністю – комплекс цілей, засобів і важелів їх досягнення, що реалізуються шляхом цілеспрямованого впливу власників і менеджерів (передусім вищих) на розвиток об’єктів акціонерної власності, а також відносин між різними суб’єктами з приводу їх привласнення у різних сферах суспільного відтворення з метою отримання максимальних прибутків і дивідендів. Щодо об’єктів акціонерної власності, то управління ними […]...
31. Ринкова вартість банку Ринкова вартість банку – ціна, за якою може бути проданий банк за умов конкуренції і наявності необхідної інформації. Основними елементами, які формують Р. в. б., є: 1) фінансовий капітал; 2) інтелектуальний капітал (система знань працівників банку, навички та досвід, здатність банку своєчасно реагувати на зміни ринкової кон’юнктури, в т. ч. досвід управління банком); організаційний капітал […]...
32. Ціна виробництва монопольна Ціна виробництва монопольна – перетворена форма ціни виробництва, що формується на нижчому (монополістичному) ступені вищої стадії розвитку капіталізму і дорівнює витратам виробництва на великих підприємствах, середньому і монопольно високому прибутку. Математичне вираження Ц. в. м. є таким: Мив = с + V + р + р1 де Мцв – монопольна ціна виробництва, с – постійний […]...
33. Монополізм Монополізм – соціальний процес, за якого різні суб’єкти суспільних відносин зосереджують (монополізують) певні об’єкти і використовують у власних цілях. В юридичному контексті М. – виключне (монопольне) право окремих суб’єктів у певних сферах суспільного життя та його реалізація за допомогою економічних, правових, політичних, ідеологічних та ін. засобів. Так, М. політичний означає узурпацію однією особою (або групою […]...
34. Активність політична Політологічний словник Активність політична (від лат. activus – діяльний) – одна з форм суспільної активності, мислення й діяльності соціальних суб’єктів, які мають на меті впливати на прийняття політичних рішень, реалізацію потреб та інтересів. А. п. властива як для індивідів, що беруть участь у політиці, так і для мас; буває усвідомленою і стихійною. Кожна сучасна держава, […]...
35. Підприємництво Підприємництво – самостійне організаційно-господарське новаторство на основі використання різних можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту тощо з метою отримання прибутків і самореалізації власної мети. Категорія “П” збагачується, уточнюється уже впродовж більш як двох століть (див. Концепції підприємництва). Основні функції П. – новаторська, організаційна, господарська, соціальна та […]...
36. АКТИВНІСТЬ СОНЯЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ СОНЯЧНА – сукупність цикл, і не цикл. фіз. змін на Сонці. Зумовлена в основному взаємодією сонячного магнітного поля та плазми. У роки макс. А. с. на Сонці виникають сонячні плями, які є гігантськими електромагнітами. Навколо них відбуваються могутні вибухи – спалахи. У цей час Сонце випромінює величезну кількість енергії та […]...
37. Усуспільнення виробництва Усуспільнення виробництва – об’єктивний процес розвитку суспільного характеру виробництва, що виявляється в поглибленні суспільного поділу праці, посиленні взаємозв’язку і взаємозалежності економічно відокремлених господарських одиниць, галузей і сфер народного господарства. У. в. в усіх трьох докапіталістичних формаціях здійснювалося за технологічного способу виробництва, заснованого на ручній праці. Наприкінці XVIII – на початку XIX ст. зароджується новий технологічний […]...
38. Політика підприємства фінансова Політика підприємства фінансова – комплекс заходів, за допомогою яких формуються активи і структура капіталу, відбувається управління активами, інвестиціями та фінансовими ризиками, а також залучення фінансових ресурсів. Формування П. п. ф. має здебільшого багаторівневий характер. Наприклад, у межах політики формування фінансових ресурсів підприємства, фірми, компанії можуть розроблятися політика формування власних ресурсів і політика залучення кредитів. Своєю […]...
39. Роялті Роялті (англ. royalty, від royal – королівський) – періодична ліцензійна плата за право використання винаходів, патентів, іншої інтелектуальної власності, а також плата за право розробляти ресурси. Термін “Р.” виник на позначення прав і привілеїв, дарованих королівською владою, передусім права на землю і розробляння природних ресурсів. За право розробляти природні ресурси Р. виплачують функціональні капіталісти власникам […]...
40. Ліцензійна угода Ліцензійна угода – угода про передання ліцензіаром (власником патентів та інших об’єктів інтелектуальної власності) прав на використання ліцензій, “ноу-хау”, товарних знаків іншій особі (ліцензіату). Л. у. передбачає угоди про передання: а) однієї патентної ліцензії; б) кількох пов’язаних з патентом “ноу-хау”; в) “ноу-хау” без патентів на винахід. У двох останніх випадках Л. у. передбачає не лише […]...