Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ІНВОЛЮЦІЯ
ІНВОЛЮЦІЯ
Екологія – охорона природи
ІНВОЛЮЦІЯ – редукція або втрата в процесі еволюц. розвитку окремих органів або спрощення їхніх організації і функцій, напр., редукція кишок у деяких паразитичних червів, членистоногих. І. називають також дегенеративні зміни найпростіших і бактерій, спричинювані несприятливими умовами існування.
Related posts:
- ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ – наука про паразитичних червів (гельмінтів) та спричинювані ними захворювання людини і тварин (гельмінтози)....
- ГОМОЗ Екологія – охорона природи ГОМОЗ – хвороба деяких рослин, викликана несприятливими умовами довкілля, пошкодженням тканини комахами і мікроорганізмами, яка часто супроводжується виділенням камеді із стебел, іноді з листів. Г. уражає здебільшого кісточкові плодові рослини....
- ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
- ГІПОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГІПОМОРФОЗ – напрям істор. розвитку живих істот, що веде до спрощення їхньої організації. Г. пов’язаний зі зміною або спрощенням умов існування. Напр., у разі переходу деяких червів до паразитичного способу життя....
- ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА Екологія – охорона природи ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА – галузь медицини, що вивчає вплив соц. чинників середовища життя на стан здоров’я населення, розробляє профілактичні заходи запобігання захворюванням, що викликаються несприятливими умовами довкілля....
- ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНЕ – захворювання, що спричинюється несприятливими умовами праці та проф. шкідливістю виробництва. Додаткова характеристика – частіше реєстрування виникнення певного захворювання у працівників даного виробництва порівняно з працівниками ін. галузей. Див. також Пневмоконіоз....
- АФІЛІЯ Екологія – охорона природи АФІЛІЯ – редукція листків у рослин. Див. також Безлистість....
- АБРЕВІАЦІЯ Екологія – охорона природи АБРЕВІАЦІЯ – недорозвинення або повна втрата потомством органів, які були в їхніх предків. Виникає в ході регр. еволюції внаслідок послаблення індивід, розвитку на кінцевих стадіях онтогенезу в ряді поколінь. Виявом А. є, напр., поступова редукція кінцівок у різних видів ящірок аж до безногих форм, що відбувається шляхом негативної анаболії....
- ГАПЛОСПОРИДІЇ Екологія – охорона природи ГАПЛОСПОРИДІЇ – організми, що належать до найпростіших. Г. паразитують у тканинах деяких тварин та людини....
- МОДИФІКАЦІЇ Екологія – охорона природи МОДИФІКАЦІЇ – не спадкові фенотипні відмінності, спричинювані факторами довкілля в однакових за генотипом організмів. М. – це корисна пристосовна (адаптивна) реакція організму на вплив чинників навколишнього середовища, які неодноразово зустрічались раніше у процесі тривалої еволюції даного виду....
- Вплив паразитів на хазяїна – Біологічні основи паразитизму і паразитарних інвазій у людини МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 3 БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ 3.2. Біологічні основи паразитизму і паразитарних інвазій у людини 3.2.4. Вплив паразитів на хазяїна Вплив паразита на хазяїна дуже різноманітний. Перш за все паразит, знаходячись у тілі хазяїна, діє механічно. Так, міхур ехінокока тисне на органи, порушує їх функціонування. Стьожкові черви й […]...
- ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ – відношення живих організмів до світла. Серед рослин розрізняють світлолюбні (геліофіти); тіневитривалі (умбропатієнти); затінкові (сціофіти); які не потребують світла (напр., багато грибів і бактерій). Тваринам також властива Г. у тій чи іншій мірі....
- ГЕТЕРОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОМОРФОЗ – відновлення (регенерація) у тварин органа, не схожого на видалений. Напр. відновлення вусика замість складного стебельчастого ока в десятиногих раків. Г. виявлено у більшості типів тварин від найпростіших до хордових....
- ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ – сукупність усіх фаз розвитку організму, які розпочинаються, як правило, від зиготи, включають усі наступні і закінчуються зрілістю, коли організм здатний започаткувати наступне покоління. Тривалість Ж. ц. визначається числом поколінь (генерацій), що розвиваються упродовж року, або числом років, протягом яких здійснюється один Ж. ц. У тварин розрізняють простий Ж. […]...
- ГІНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ГІНОГЕНЕЗ – спосіб розвитку зародка лише з ядра й плазми яйцеклітини. Г. – одна з форм партеногенезу. У прир. умовах Г. виявлено у деяких круглих червів і риб....
- БЕЗЛИСТІСТЬ Екологія – охорона природи БЕЗЛИСТІСТЬ – афілія, повна редукція листків у рослин. Функцію фотосинтезу в них виконують зелені стебла....
- ПСАМОН Екологія – охорона природи ПСАМОН – сукупність мешканців піщаних берегів водойм (вище від рівня води); П. складається з діатомових та ін. водоростей, інфузорій, деяких дрібних червів, личинок комах та ін. організмів....
- АМЕНСАЛІЗМ Екологія – охорона природи АМЕНСАЛІЗМ – форма взаємозв’язку між організмами, за якої один із них пригнічує життєдіяльність ін., не зазнаючи негативного зворотного впливу. Напр., виявом А. між плісеневими грибами роду Pinicillum та бактеріями є пригнічення росту бактерій, спричинене дією на них пеніциліну, що виділяється грибами....
- АКАРИЦИД Екологія – охорона природи АКАРИЦИД – хім. речовина, що застосовується для вибіркового знищення паразитичних кліщів....
- ФІТОНЦИДИ Екологія – охорона природи ФІТОНЦИДИ – біологічно активні речовини, що утворюються та виділяються вищими рослинами і здатні вбивати або пригнічувати ріст бактерій, мікроскопічних грибів, найпростіших. Ф. відкрив (1928-1930) відомий учений Б. П. Токін. Ф. є одним із чинників прир. імунітету рослин; захищають рослини від збудників інфекц. хвороб та комах-шкідників. Ф. виділяються рослинами у довкілля, що […]...
- АРИФМОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АРИФМОМОРФОЗ – тип еволюц. перетворень організмів, що полягає у зміні кількості однорідних органів, напр, числа променів у плавцях деяких риб....
- БІВОЛЬТИННІСТЬ Екологія – охорона природи БІВОЛЬТИННІСТЬ – властивість деяких видів тварин (напр. комах) мати два покоління потомства впродовж одного року....
- РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – хід зміни чинників середовища, кільк. градації екол. чинників, їх сезонні зміни, тривалість прояву. Напр., для росту й розвитку рослин найсуттєвішими є Р. е. вологості, освітлення, трофності тощо....
- СМУГА ЗАХИСНА Екологія – охорона природи СМУГА ЗАХИСНА – ліс. й неліс. площі, виділені для захисту шляхів від снігових, піщаних, пилових заносів, для використання сан.-гіг. та естетичних Функцій. Різняться екол. умовами та особливостями популяцій і угруповань, що тут формуються....
- СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
- НІТРОЗАМІНИ Екологія – охорона природи НІТРОЗАМІНИ – речовини, що можуть утворюватися в травному каналі з нітритів і амінів або містяться в деяких продуктах, напр. у м’ясних виробах, оброблених засільною сумішшю; з усіх сортів пива найбільше Н. містить темне (старе) пиво верхового бродіння. Н. виявлені також у деяких косметичних засобах і тютюновому димі. Н. належать до найсильніших […]...
- ЕВРИГІГРОБІОНТ Екологія – охорона природи ЕВРИГІГРОБІОНТ – організм, здатний витримувати істотні зміни вологості середовища, що характерно, напр., для тварин літоралі....
- ДІАПАУЗА Екологія – охорона природи ДІАПАУЗА – стан відносного фізіол. спокою (сплячка) тварин, в основному у членистоногих (напр., комах), що характеризується різким гальмуванням їх росту і розвитку, аж до повного припинення, різким сповільненням обміну речовин. Д. може тривати від кількох годин до кількох років, найчастіше кілька місяців. Д. – один із способів пристосування тварин до переживання […]...
- ПЛЕЙСТОН Екологія – охорона природи ПЛЕЙСТОН – мешканці (ті, що пасивно плавають чи напівзанурені) порівняно тонкого (звичайно до 15 м завглибшки) поверхневого шару води в океані або в континентальній водоймі з особливими умовами середовища, що є результатом прямої взаємодії атмосфери та гідросфери. Напр., саргасові водорості, рястка, деякі медузи....
- ПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ПЛАНКТОН, біосестон – сукупність організмів (водоростей, найпростіших, деяких ракоподібних, молюсків тощо), які пасивно плавають у товщі води і не здатні до самостійного пересування на значні відстані. Розрізняють фітопланктон та зоопланктон, озерний П. – лімнопланктон та річковий П. – потамопланктон....
Юм »