Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі
Розділ VIII. ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА
Урок 55 . Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі
Мета: сформувати поняття “традиції”, “звичаї”, “інновації”, “новаторство”; розкрити сутність функцій культури; виховувати повагу до національної та світової культури, діячів культури та мистецтва, прищеплювати шанобливе становлення до культурних надбань українського та інших народів світу.
Тип уроку: комбінований урок.
Форма проведення: екскурсія до шкільного музею “Скарбниця”.
Обладнання:
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Зараз ми з вами входимо до шкільного музею “Скарбниця”.
1. Як ви вважаєте, чому музей отримав таку назву?
2. Що зберігається в нашій “Скарбниці”?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель. Виділяють такі основні функції культури:
1) гуманістична (людино-творча, тобто розвиток творчого потенціалу людини в усіх формах її життєдіяльності (головна функція);
2)
3) інформаційна – функція трансляції соціального досвіду, яка забезпечує зв’язок поколінь всіх часів;
4) комунікативна – функція соціального спілкування, яка забезпечує адекватність взаєморозуміння;
5) ціннісно-орієнтаційна, тобто культура задає певну систему координат, своєрідну “картку життєвих цінностей”, в яких існує і на які орієнтується людина;
6) нормативно-регулююча (управлінська), яка проявляється в тому, що культура виступає засобом соціального контролю за поведінкою людини.
Основні закономірності в розвитку культури:
1) спадковість у розвитку культури (часова і просторова, позитивна і негативна);
2) залежність типу культури від природних та штучних умов життя суспільства та її зворотний вплив на їх зміну;
3) нерівномірність розвитку культури, яка виражається у двох аспектах:
А) розквіт і занепад культури не збігається з епохами розквіту і занепаду в інших сферах суспільного життя, наприклад в економіці;
Б) самі види, елементи культури розвиваються нерівномірно. Сьогодні в занепаді, наприклад, перебуває українське кіномистецтво, бібліотеки, клубні установи, книговидання;
4) особлива роль особистості, людської індивідуальності в культурному процесі.
Можна виділити декілька тенденцій у нинішній культурній ситуації, що склалась в Україні:
А) деідеологізація культури і ліквідація державної монополії на культуру;
Б) приватизація й комерціалізація культури;
В) зростання інтересу до історичної культурної спадщини, в тому числі до релігії і церкви;
Г) посилення культурно-комунікативної апатії, послаблення інтересу до питання на користь візуальних, видовищних форм (телебачення, ві – део), значне зниження відвідувань театрів, кінозалів, музеїв, бібліотек;
Д) зростання в побуті елементів антикультури (наркоманії, злочинності, корупції, рекету, проституції, порнографії, патологічних схильностей тощо);
Е) особливе занепокоєння викликає стан української мови, українського книгодрукування, бібліотечної справи, кіномистецтва.
Отже, культура не лише поступово стає головним інструментом пояснення поточних соціокультурних трансформацій, але й важливою передумовою соціально-економічного зростання суспільства, мірою соціального прогресу чи регресу.
Виступ екскурсоводів
Розповідь про пам’ятки матеріальної та духовної культури українського народу, які зберігаються в шкільному музеї.
ІV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
Підготувати повідомлення за темами:
– “Система освіти в Японії”.
– “Система освіта в США”.
– “Фінська модель освіти”.
– “Болонський процес в освіті й участь у ньому України”.
– “Швейцарська система освіти”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...