Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ
КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ
Екологія – охорона природи
КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ – систематизоване зведення відомостей про землі: 1) як грунти різного типу, придатні і непридатні для культивації, будівництва та ін. форм використання; 2) як сукупність вірогідних і необхідних зведень про прир., госп. і правове положення земель. Держ. К. 3. містить дані реєстрування землекористувачів, обліку кількості і якості земель, бонітування грунтів і екон. оцінку земель. Даними держ. К. з. користуються організації з метою забезпечення якомога ефективнішого використання земель та їх охорони, планування сусп. госп-ва, розміщення і спеціалізації с. г., проведення ін. заходів, пов’язаних з використанням земель.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Земельний державний кадастр Земельний державний кадастр – комплекс відомостей і документів, які містять систему достовірних даних про природний, господарський і правовий стан земель для забезпечення раціонального використання земельних ресурсів країни. Дані З. д. к. – основа для розрахунку земельного податку, вартості (ціни) землі, орендної плати, рентних платежів. Основними елементами сучасного З. д. к. є: 1) реєстрація землекористувань; 2) […]...
- Земельний кадастр Земельний кадастр – сукупність даних про природний, господарський і правовий стан, якісну характеристику земель (місце розташування господарства, конфігурація полів, родючість фунтів, забезпеченість теплом, вологою). В нього входять відомості щодо реєстрації землекористувань, бонітування, економічна оцінка земель. Головним завданням З. к. є раціональне використання, забезпечення охорони, підвищення родючості грунтів. В Україні відповідно до вимог Земельного кодексу та […]...
- Земельний кадастр Земельний кадастр – система відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, про якісну характеристику і народногосподарську цінність їх. З. к. призначений для забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також юридичних і фізичних осіб відомостями про землю з метою організації її раціонального використання та […]...
- Земельний баланс Земельний баланс – комплекс показників, який характеризує наявність і зміну земельного фонду за категоріями, землекористувачами та власниками, якісним станом та оцінюванням земель. При складанні З. б. використовують інформацію підприємств, організацій, установ, громадян про стан землеволодінь та землекористувань з урахуванням змін у складі земель: дані зйомок та оновлення картографічних матеріалів; дані земельно-кадастрових документів та книг; матеріали […]...
- ФОНД ЗЕМЕЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ФОНД ЗЕМЕЛЬНИЙ – сукупність усіх земель країни або конкретного регіону. Напр., у колишньому СРСР був єдиний держ. Ф. з.; усі землі в межах держави були віднесені до певних категорій: с.-г., населених пунктів, несільськогосп. призначення (пром-сті, транспорту, курортів, гірничих розробок, заповідників тощо), єдиного держ. ліс. фонду, єдиного держ. водного фонду та землі […]...
- БОНІТУВАННЯ Екологія – охорона природи БОНІТУВАННЯ – якісна оцінка окремих природних ресурсів (вод, грунтів, тваринного світу тощо), їх територіальних угруповань (біогеоценозів, заповідних ділянок, ландшафтів, угідь) або окремих госп. цінностей з метою продуктивнішого їх використання....
- ЗАКОНОДАВСТВО ЗЕМЕЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ЗЕМЕЛЬНЕ – законодавство, що визначає правовий режим усіх земель у країні, порядок їх використання та охорони. 3. з. регулює земельні відносини з метою забезпечення рац. використання земель та створення умов для підвищення його ефективності, забезпечує охорону прав землекористувачів (підприємств, організацій, установ, об’єднань громадян та окремих громадян). 3. з. встановлює пріоритет […]...
- ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ – одна із складових природно-ресурсного потенціалу – здатність земельних площ давати певну госп. продукцію (на базі біол. продуктивності) у конкретних соц.-екон. та істор. межах способів і форм використання земель або в теоретично визначеній граничній кількості....
- КАДАСТР Екологія – охорона природи КАДАСТР – реєстр, систематизоване зведення відомостей про об’єкти чи явища. Містить фіз. – геогр. характеристику, класифікацію, дані про динаміку, ступінь дослідженості, картографічні й статистичні матеріали. Може містити екол.-соц.-екон. оцінку об’єкта чи явища, рекомендації щодо заходів їх охорони та ін. К. складають періодично або шляхом безперервних спостережень за конкретним об’єктом (напр., К. […]...
- Сучасний земельний фонд і можливі резерви освоєння нових земель, млн га (за даними ФАО) ДОДАТКИ Додаток 10 Сучасний земельний фонд і можливі резерви освоєння нових земель, млн га (за даними ФАО) Регіон Загальна площа, млн га Сільгоспугіддя Лісові Площі Можливі Площі Освоєння Для Обробітку Площі оброблених земель 3 урахуванням освоєних % до загальної площі Всього Оброблених Земель Європа і країни СНД 2733 850 380 1050 70-80 470 17,2 Азія […]...
- ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ – ступінь госп. освоєності території і продуктивного використання земель різних категорій єдиного держ. земельного фонду. Визначається за структурою с.-г. (орні землі, багаторічні плодові насадження, виноградники, сіножаті, пасовища) і нес.-г. (ліси, урбанізовані території тощо) угідь. В Україні ступінь с.-г. освоєності територій досягає 70 %, частка лісів – 14, індустріальних […]...
- ФОНД ЛІСОВИЙ Екологія – охорона природи ФОНД ЛІСОВИЙ – частина земельного фонду – землі, де росте чи може рости ліс, виділені для ведення ліс. госп-ва. В колишньому СРСР єдиний держ. Ф. л. складався з держ. лісів (тобто лісів, що підпорядковувалися держ. органам ліс. госп-ва, міських лісів, закріплених лісів та лісів заповідників) і колгоспних лісів. Після перебудовчих процесів […]...
- ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – кількість окремих видів корисних копалин у надрах, обчислена відповідно до чинних нормативних документів. За вивченістю розрізняють розвідані, або промислові, запаси категорій А, Б, С1 і попередньо оцінені С2. За сусп. – госп. призначенням 3. к. к. поділяють на балансові, що відповідають сучасному рівню експлуатації, і позабалансові, які […]...
- Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду України Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду України – система вірогідних відомостей про природні, наукові, правові та інші характеристики територій і об’єктів, що входять до складу природно-заповідного фонду. Ведеться з метою оцінки складу та перспектив розвитку природно-заповідного фонду, стану територій і його об’єктів, організації, охорони й ефективного використання, планування наукових досліджень, а також забезпечення державних […]...
- КАДАСТР ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ГРУНТОВИЙ – поняття, близьке до кадастру земельного-2 у вузькому розумінні. Оперує великомасштабними грунт, картами. В основу К. г. покладено бонітет грунту або грунтові таксони, які прийняті в географії грунтів....
- Земельний фонд Земельний фонд – загальна площа земель та їх структура залежно від типів і форм власності, цільового призначення, господарського використання, правового режиму. З. ф. України поділяють на землі: сільськогосподарського призначення; населених пунктів; промисловості, транспорту, зв’язку, оборони, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначень; лісового і водного фондів; запасу. Відповідно до їх цільового використання, виділяють: сільськогосподарські землі; ліс та […]...
- ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...
- ЦІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЦІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – народногосп. (екон., соц.-екон., культ.) вартість ресурсів, що визначається сумою екон. і позаекон. оцінок, які будуються переважно на затратах різної кількості праці щодо обмежених прир. ресурсів різної якості і місцезнаходження. Зміна Ц. п. р. у часі характеризується переважно U-подібною кривою....
- ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА – вартість необхідних екон. вкладень для знешкодження прямих, опосередкованих і побічних екол. наслідків певної форми госп. діяльності (ліквідація наслідків видобутку корисних копалин відкритим способом, рекультивація териконів тощо). При визначенні Ц. е. слід враховувати те, що енергія і речовина прир. ресурсів під час експлуатації поступово деградують до стану, все менш […]...
- КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ – систематизовані зведені дані про погіршення умов довкілля (забруднення повітря, води, грунтів, знищення рослинності, тварин тощо), складені на основі картографічних матеріалів для даного регіону з урахуванням усіх джерел забруднення, їх взаємодії, поширення, а також форм впливу на природні комплекси й життя людини....
- ЗЕМЛІ ЗАПАСУ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ЗАПАСУ – категорія земель, не наданих у володіння або постійне користування держ. кооперативним та громадським підприємствам, установам, організаціям, громадянам. До 3. з. відносять переважно не освоєні і не залучені до інтенсивної госп. експлуатації землі. Вони є резервними для розширення с.-г. виробництва, розміщення пром. об’єктів, розвитку колективного садівництва і городництва....
- Єдиний державний земельний фонд Єдиний державний земельний фонд – юридична категорія, що характеризує цілісність і неподільність земельного фонду країни як об’єкта права власності, єдиним суб’єктом якої є держава. Увійшла в земельне законодавство колишнього СРСР та України після проведення націоналізації в 1917 р. Належність земель до Є. д. з. ф. означала заборону цивільного обігу земельних ділянок та запровадження єдиної форми […]...
- ВОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОКОРИСТУВАННЯ – порядок, умови і форми використання водних ресурсів. 1) Використання водних об’єктів для задоволення будь-яких потреб населення і нар. госп-ва; 2) використання води з госп. або побутовою метою без вилучення її з водних об’єктів шляхом пропускання крізь пристрої (напр., гідроелектростанції, водяні млини); 3) сукупність усіх форм і видів використання водних […]...
- Економічна оцінка землі Економічна оцінка землі – механізм визначення загальної цінності земельного фонду за різними категоріями земель і земельними угіддями з метою встановлення відмінності в якості земель з погляду економічної родючості за досягнутого рівня інтенсивності землеробства. Здійснюється з урахуванням місцевих природних та економічних умов виробництва, місцерозташування ділянок щодо місць збуту продукції. Основою для Е. о. з. служить бонітування […]...
- ВОРОНА Валерій Михайлович Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОРОНА Валерій Михайлович – (05.03,1940, м. Речиця Гомельської обл., Білорусь) – укр. соціолог, економіст, д-р екон. наук (1990), проф. (1992), д-р 1н-ту соціології HAH України (з 1992). Закінчив екон. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1967). Працював деканом, зав. кафедри, проректором Київського ін-ту народного господарства. Галузь наук, інтересів: екон. […]...
- КАДАСТР ЛІСОВИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ЛІСОВИЙ – систематизоване зведення відомостей про ліси, в т. ч. їх пряме і непряме використання, вивченість лісів та ін. показники....
- СТРУКТУРА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ – певні форми зміни елементарних грунтових ареалів у просторі, що характеризуються різними ген. зв’язками між собою і створюють певне різноманіття госп. властивостей грунтів. Загалом С. г. п. визначає ефективність використання земельних ресурсів....
- ОХОРОНА ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ГРУНТІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження цілісності грунт, покриву, вмісту гумусу та родючості грунтів. Існуючі системи землеробства недостатньо вирішують питання екол. стійкості агроландшафтів. Особливо актуальним є питання О. г. від ерозії, втрати гумусу, забруднення важкими металами, радіонуклідами, засолення тощо. Досить висока (57,5 %) розорюваність земель України, яка в степу […]...
- ЗАКАЗНИК Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК – ділянка, в межах якої (постійно чи тимчасово) заборонені окремі види і форми госп. діяльності з метою забезпечення охорони одного чи багатьох видів тварин, рослин, біогеоценозів, одного чи кількох екол. компонентів або заг. характеру місцевості. Як правило, 3. не є основним землекористувачем охоронної території. В Україні за станом на початок […]...
- ЗАКОНОДАВСТВО ВОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ВОДНЕ – законодавство, яке визначає правовий режим водних ресурсів країни, порядок їх використання та охорони, а також запобігання шкідливому впливу вод. 3. в. передбачає ведення обліку запасів води (водний кадастр). 3. в. регулює водні відносини з метою забезпечення рац. використання води населенням і сусп. госп-вом, охорони вод від забруднення, засмічення […]...
- ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ – оптим. поєднання в плануванні нар. госп-ва принципів екол. соц.-екон. та планування інвайронментального....
- ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА – система держ. природоохоронних заходів, спрямованих на перевірку відповідності проектів, планів і заходів у галузі госп. будівництва і використання прир. ресурсів вимогам екол. захисту довкілля. Е. е. оцінює вплив на середовище проживання, прир. ресурси і здоров’я людей комплексу госп. нововведень (у т. ч. й перетворення природи) в масштабах вибраного […]...
- ТЕХНОЛОГІЯ ІНТЕНСИВНА (В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ) Екологія – охорона природи ТЕХНОЛОГІЯ ІНТЕНСИВНА (В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ) – внесення рац. науково обгрунтованих доз добрив, пестицидів, використання допустимої кількості мех. енергії для підвищення врожайності. Порушення таких норм спричинює ерозію грунтів, евтрофування водойм, забруднення продукції с.-г. виробництва, зниження її якості....
- ІНДЕКС ЯКОСТІ ВОДИ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЯКОСТІ ВОДИ – перелік показників властивостей води, які характеризують її придатність для використання в госп. чи побутових цілях....
- ЗАПОВІДАННЯ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон., соц. та екол. цілей (напр., для підтримання екол. рівноваги в особливо вразливих місцях, збереження еталонів незайманої природи)....
- Охорона земель Охорона земель – система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованому вилученню їх із сільськогосподарського обігу, захист від шкідливого антропогенного впливу, на відтворення і підвищення родючості грунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. О. з. має здійснюватися на основі комплексного підходу до […]...
- ФУНКЦІЯ ШКОДИ Екологія – охорона природи ФУНКЦІЯ ШКОДИ – залежність між кількістю шкідливих викидів або ін. порушенням середовища життя та завданими ними екон. (соц. – екон., екол. – соц. – екон.) збитками....
- РЕУТИЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕУТИЛІЗАЦІЯ – 1) використання відходів одного виробництва, галузі госп-ва, побуту як вихідного продукту для ін. виробництв або госп. галузей; 2) повторне використання рослинами із старих або відмерлих стебел і листків низькомолек. орг. сполук та елементів мін. живлення внаслідок їх відтоку до молодих ростучих органів. У однорічних рослин Р. особливо інтенсивна на […]...
- ОХОРОНА РОСЛИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА РОСЛИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.- госп. та громадських заходів, спрямованих на збереження видового і популяційного складу та підтримання чисельності рослин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
- РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ Екологія – охорона природи РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ – відновлення продуктивності земель, що стали непридатними внаслідок діяльності людини (видобуток корисних копалин, створення гідроспоруд, вирубування лісів, будівництво міст тощо). Р. л., як правило, полягає у здійсненні системи заходів з оптимізації техногенних ландшафтів для подальшого їх госп. використання....