Категорія аспектуальності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА
ДІЄСЛОВО
6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА
Категорія аспектуальності
Категорія аспектуальності – загально-дієслівна категорія, яка охоплює всі без винятку дієслівні утворення: особові дієслова, дієприкметник, дієприслівник, інфінітив і предикативні форми на но-, – то. Ця категорія базується на семантико – словотвірній ознаці – протиставленні дієслівних форм за значенням необмеженості й обмеженості передаваної ними дії або стану. В основі категорії аспектуальності лежить дієслівна пара, в якій одна форма володіє ознакою
У кожній з пар маркованим є значення обмеженості;
Якщо в перших трьох типах протиставлені за видовою ознакою дієслова мають відмінності в лексичній семантиці, то в останньому вона тотожна в обох членах видової пари. Отже, як про це вже йшлося раніше, саме цей тип протиставлення – суто граматичний – і є власне – видовим. Три перших типи репрезентують лексико-граматичну категорію родів дії.
Протиставлення дієслівних форм за тією чи іншою семантичною ознакою аспектуальності може виявлятися і в межах доконаного чи недоконаного видів. Наприклад, дієслова доконаного виду протиставляються за ознакою одиничності/не одиничності (війнути – повіяти, сяйнути – засяяти), дієслова недоконаного виду – за ознакою розчленованості/не розчленованості (стукати-постукувати, курити – покурювати).
Категорія аспектуальності тісно, пов’язана з другою загально-дієслівною категорією – перехідності/неперехідності, а через неї – з синтаксичним рівнем граматики. Цей зв’язок виявляється в зміні валентних можливостей дієслова як результат зміни видового значення. Так, перехідні дієслова мають можливість ставати неперехідними (писати що – відписатися, гукати кого — перегукуватися) і навпаки (ходити – виходити що, літати – налітати що); можливості прийменникового керування дієслів у зв’язку зі зміною їх видового значення то розширюються, то звужуються {бігти від чого до чого – відбігти від чого, валити що в що – відвалити що від чого, бити кого (що) чим – перебити кому що чим і т. ін.).
Категорія аспектуальності пов’язана також з третьою загально-дієслівною категорією персональності/ імперсональності, зокрема з підпорядкованою їй категорією часу, оскільки значення теперішнього виражається тільки дієсловами недоконаного виду, а значення майбутнього обмежено – тільки дієсловами доконаного виду. Цей взаємозв’язок аспектуальних і видових форм чітко реалізується в категорії виду, підпорядкованій категорії аспектуальності.
Related posts:
- Категорія виду – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія виду Вид – граматична категорія дієслова, що виступає як центральна щодо загальнішої дієслівної категорії – аспектуальності. Категорія виду властива українській та іншим слов’янським мовам. Семантичною ознакою категорії виду є протиставленість двох форм – доконаної і недоконаної – за ознакою обмеженості і необмеженості тривання дії. Це одна з найскладніших категорій, […]...
- Категорія часу – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія часу Час – граматична категорія дієслова, що виявляє себе в особових утвореннях – переважно дійсного способу,- відносячи дію або стан до моменту мовлення (теперішній час), вказуючи на те, що вона відбувалася до моменту мовлення (минулий і давноминулий часи), чи на те, що її здійснення почнеться після моменту мовлення (майбутній […]...
- Категорія родів дії – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія родів дії Роди дії – підпорядковані категорії аспектуальності пари дієслів, одне з яких характеризується якимось додатковим семантичним значенням: повторюваності, розподільності, однократності і под. Обидва компоненти або частіше один із них є одновидовим – доконаного або недоконаного виду. Роди дії розвивалися паралельно з категорією виду. Деякі з них (односпрямованість/різноспрямованість: бігти […]...
- Категорія стану – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія стану Стан – граматична категорія дієслоза, якою передається взаємовідношення суб’єкта й об’єкта в процесі виконання дії. Станові форми передають дві взаємопов’язані станові ситуації, якими розкривається співвідношення реального діяча з граматичним підметом: 1) логічний суб’єкт (діяч) і граматичний підмет збігаються (Людина рубає дерево); 2) логічний суб’єкт (діяч) і граматичний підмет […]...
- Категорія перехідності/неперехідності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія перехідності/неперехідності Категорію перехідності/неперехідності, як і категорію персональності/імперсональності, визначає синтаксична ознака: здатність або нездатність дієслова керувати іменником у знахідному відмінку (а при наявності заперечної частки не – в родовому); ця семантична особливість дієслова зумовлена його лексичною семантикою. Дієслова, що означають дію (гріти, робити, читати, писати, виховувати), здебільшого перехідні; дієслова, що […]...
- Категорія персональності/імперсональності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія персональності/імперсональності Категорія персональності/імперсональності базується на семантичній ознаці, що реалізується в синтаксичній структурі. На морфологічному рівні вона виявляється в трьох категоріях: категорії особи, часу і способу. Так, дієслівна форма працюю передає одразу значення особи (1-ша особа однини), часу (теперішній час) і способу (дійсний спосіб). Невелика семантично цілісна й історично замкнута […]...
- Категорія способу – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія способу Спосіб – граматична категорія дієслова, яка виражає ставлення мовця до можливості, бажаності, необхідності й інших умов здійснення дії чи реалізації стану. Семантична суть категорії способу полягає в протиставленні реальних дій (дійсний спосіб) ірреальним модальним діям (недійсні способи). Способові значення реалізуються в формах, що є разом з тим носіями […]...
- Граматична категорія відмінка – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Граматична категорія відмінка Серед категорій відмінка, роду і числа іменника провідна роль належить категорії відмінка, особливе місце якого вмотивоване кількома причинами. Відмінок охоплює усю систему номінацій, тому кожна його словоформа є носієм якогось значення, а отже, наділена відповідною функцією. Повна семантична навантаженість відмінка відрізняє його від категорії роду, де семантика […]...
- Категорії особи і числа – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорії особи і числа Якщо загально-дієслівна категорія персональності/імперсональності грунтується на семантичній ознаці “наявність – відсутність діяча”, то значення категорії особи випливає з кореляції форм за ознакою особовості, або мовця і не мовця. При цьому значення особовості по-різному виявляє себе в однині і в множині. 1-ша особа однини – це завжди […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Частиномовною ознакою іменника е граматичне значення предметності, закладене в основний зміст категорії. У мові предметність передається рядами або групами співвідносних форм слів, які одночасно з основним, категоріальним, можуть виражати часткові граматичні значення, зумовлені різновидами змісту категорії іменника, до яких належать родова і числова ознаки предмета. Значення предметності, роду та числа […]...
- Вид дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Вид дієслова Дієслова мають два види – доконаний і недоконаний. Доконаний вид означає дію, обмежену в часі, вказує на її завершеність: Прибіг, напишу, пішов би. Дієслова доконаного виду відповідають на питання Що зробити? що зробив? що зроблю? та ін. Дієслова Недоконаного виду означають дію, не обмежену в часі, […]...
- Види дієслова – Дієслово Самостійні частини мови Дієслово Види дієслова Дієслова, які означають дію, обмежену в часі її перебігу, – доконаного виду (заспівав, перейшов, виніс, відлетіла), а дієслова, які означають дію, не обмежену в часі, – недоконаного виду (мислити, плавати, прати, прибирати). Дієслова доконаного виду відповідають на питання що зробити? Недоконаного – що робити? Дієслова доконаного виду означають дію […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА Для прикметника як частини мови граматичні категорії роду, числа та відмінка є асемантичними, похідними від однойменних категорій іменника. Зумовлюючий характер іменникових категорій закладений семантичною природою прикметника – називати ознаку предмета, тобто “постійно супроводжувати предмет”, що в мові передається граматичними формами прикметника, які без іменника не вживаються. Ознака як особливість, властивість […]...
- Двовидові й одновидові дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Двовидові й одновидові дієслова В українській мові є група дієслів, здатних виражати значення обох видів тією самою формою. Видова ознака цих дієслів морфологічно не виражена і виявляється тільки в контексті. Наприклад: Не хочу я Женитися (недоконаний вид), Не хочу я братись (Т. Шевченко). Ото Женився (доконаний вид) – І все (Л. Костенко). […]...
- Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова – Дієприслівник Самостійні частини мови Дієприслівник Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова 1. Слово. Частина мови, її форма. 2. Вид. 3. Від перехідного чи неперехідного дієслова утворений. 4. Особливості написання. 5. Спосіб творення. 6. Синтаксична роль. Зразки розбору дієприслівника Змінюючи – дієслово, дієприслівник; недоконаного виду; утворений від перехідного дієслова змінити; пишеться з и в кінці; утворений суфіксальним […]...
- Не з дієприслівниками – Дієприслівник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Не з дієприслівниками Не з дієприслівниками пишеться окремо, крім тих випадків, коли дієприслівник без Не не вживається або входить до складу префікса Недо-: не Укриваючись, Не розбивши, Не дослухавши до кінця, Але НеВгаваючи, НеЗдужаючи, НеХтуючи, НеНавидячи, НеПокоячись, НеДооцінюючи, НеДописавши. Творення дієприслівників доконаного і недоконаного виду Вид Від якої […]...
- Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова – Дієприслівник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Вид. 4. Від перехідного чи неперехідного дієслова утворений. 5. Синтаксична роль. Сон, Улетівши до хати, бере Харитю під своє крило (М. Коцюбинський). Зразок розбору Улетівши – особлива незмінювана форма дієслова – дієприслівник; доконаного виду, […]...
- Часи дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Часи дієслова В українській мові існують три форми часу: минулий, теперішній і майбутній. Дієслова Минулого часу означають дію, яка відбувалася (відбулася) до моменту мовлення. Дієслова минулого часу можуть мати доконаний (що зробив?) і недоконанйй (що робив?) вид. Дієслова минулого часу змінюються за числами (читала – читали), а в […]...
- Творення видових форм дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Творення видових форм дієслова Дієслова різних видів, що мають тотожне лексичне значення, утворюють видові пари (Робити – зробити, зігріти – зігрівати, розрізати – розрізати). Видові пари можуть утворюватися за допомогою префіксів, суфіксів, чергування звуків в основах дієслів, наголосу та інколи від іншої основи. 1. Форми доконаного виду творяться від форм недоконаного найчастіше […]...
- Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду – Дієприслівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприслівник Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу (3-ї особи множини) за допомогою суфіксів: – від І дієвідміни Учи (-ючи), – від II дієвідміни – – ачи (-ячи): Нес/уть + учи -> несучи, Малю/ють + ючи -> малюючи, Нос/ять + ячи […]...
- Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Назва частини мови, її форма. 3. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду). 4. Активний чи пасивний. 5. Вид. 6. Час. 7. Число. 8. Рід (в однині). 9. Відмінок. 10. Синтаксична роль. Тиша […]...
- Доконаний і недоконаний вид дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Доконаний і недоконаний вид дієслова Дія, виражена дієсловом, буває обмежена і не обмежена в часі. Наприклад: дієслова Роблю, малюю, біжу Позначають дії, не обмежені в часі, бо невідомо, чи вони завершаться, а дієслова Зробив, намалював, прибіжу позначають дії, обмежені в часі, оскільки дія завершилась (Зробив, намалював) або обов’язково завершиться в майбутньому (Прибіжу). […]...
- СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Прикметник становить особливу форму мовних знаків, за допомогою яких відтворюється виявлена в процесі суспільно-трудової практики ознака предметів. Міра ознаки є специфічним денотативним (реальним) значенням, ознака як властивість предмета неможлива без своєї якісної і кількісної градації – спеціального виміру інтенсивності і повноти. Відображення засобами мови міри ознаки, вираженої […]...
- Майбутній час – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Майбутній час Майбутній час означає дію, що відбудеться або відбуватиметься після моменту мовлення. На ста возах весна Приїде, мов луки, Вигнуться смички (Б.-І. Антонич). Десятками ватер на схилі узбіч Привітаємо ніч (Б.-І. Антонич). З прибережного пісочку з посвистом Зриватимуться кулички, а в затоці вас Зустрічатиме сіра чапля (Остап Вишня). Будуть сніжнії зорі […]...
- Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Дієприслівник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Дієприслівником називається особлива незмінювана форма дієслова, що, вказуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово. Наприклад: Плавці мчали до берега, Захлинаючись водою, Пробиваючись крізь кригу (Ю. Яновський). У цьому реченні основна дія виражена особовою формою дієслова Мчали, а додаткові дії – […]...
- Граматична категорія МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Граматична категорія Граматична категорія – це інтегральна одиниця, яка обіймає єдиним граматичним значенням декілька взаємопротиставлених і формально виражених родових значень. Так, протиставлення значень “теперішнє” – “минуле” – г “майбутнє”, закріплене в певному наборі матеріально виражених афіксів, утворює категорію, а відповідно й парадигму часу. Розрізняється два типи категоріальних парадигм. Перший тип […]...
- ДОКОНАНИЙ І НЕДОКОНАНИЙ ВИД ДІЄСЛОВА Мета: – навчальна: ознайомити семикласників із доконаним і недоконаним видами дієслів, сформувати вміння розрізняти дієслова доконаного і недоконаного видів; пояснити причини специфічної зміни ознаки всіх форм дієслова; – розвивальна: удосконалювати вміння доречно вживати види дієслів в усному та писемному мовленні; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до історичного минулого країни. Внутрішньопредметні зв’язки: […]...
- Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Дієприкметником називається особлива відмінювана форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання Який? яка? яке? які? Наприклад: Солодко пахло Утоптаним у землю Набубнявілим житом (Григір Тютюнник). Стояли люди Злякані, Притихлі (Л. Костенко). Дієприкметник поєднує ознаки дієслова […]...
- Активні та пасивні дієприкметники – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Активні та пасивні дієприкметники Дієприкметники виражають ознаку за дією, яку здійснює сам діяч (особа чи предмет), або ознаку предмета, що зазнає на собі дії іншого предмета. У зв’язку з цим дієприкметники поділяються на Активні і пасивні. Активні дієприкметники виражають ознаку діючого предмета (згасаюче світло – світло згасає, в’януча […]...
- ВИД ДІЄСЛОВА § 7. ВИД ДІЄСЛОВА Вправа 70 1) доконаного виду; увібрати, кинути, злетіти, зайти, вмитися, витягти, спитати, довезти. 2) недоконаного виду: свистіти, дописувати, одягати, діставати, спати, ридати, освітлювати, дарувати, зносити, володіти. КЛЮЧ. Вилами по воді писано. II. Дядько Сергій запропонував мені сьогодні зайти до нього в гості. Після уроків ми залишилися дописувати контрольну з фізики. Вправа […]...
- Категорія кількісної градації ознаки ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія кількісної градації ознаки Категорія кількісної градації ознаки грунтується на похідних якісних прикметниках, за типом творення граматичних значень є здебільшого словотвірною категорією, де сема тієї чи іншої кількості ознаки формується афіксальним способом, нагір.: багатющий – дуже багатий, темнуватий – трохи темний, задовгий – трохи довгий, надглибокий – […]...
- Доконаний і недоконаний вид дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ДІЄСЛОВО & 7 Доконаний і недоконаний вид дієслова Дієслова можуть означати завершену й незавершену дію. Залежно від цього вони поділяються на дієслова доконаного й недоконаного виду. Дієслова доконаного виду називають завершену, обмежену в часі дію та відповідають на питання що зробити? що зроблю? що зробив? що зробивши? що зроблячи?(позмагатися, позмагаюся, позмагався, позмагавшись, позмагаючись). […]...
- Категорія – “висловлювання”, “звинувачення” Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Категорія – “висловлювання”, “звинувачення” Всі ці принципи відбиваються і фіксуються в системі категорій. Категорії-основні найбільш загальні поняття логіки. Категорія хоча і є поняттям, проте це не поняття формальної логіки, а поняття діалектичної логіки, основними відмінностями якого є розгляд цього поняття в історичному […]...
- Категорія співвідносної інтенсивності ознаки ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія співвідносної інтенсивності ознаки Поняття інтенсивності ознаки е реальним, але похідним явищем позамовної дійсності. Воно виникає тоді, коли предмети порівнюються не за ознакою, а за її якісним станом, коли увага зосереджується не стільки на ознаці як властивості предмета, скільки на якості ознаки, що поєднує в собі такі […]...
- Структура політекономічної категорії Структура політекономічної категорії – комплекс закономірних зв’язків і відносин між суспільною формою і речовим змістом економічної категорії, а також між окремими елементами цих підсистем і всередині кожної з них, які теоретично виражають розвиток відносин економічної власності в їх діалектичній взаємодії з прогресом продуктивних сил. Політекономічна категорія є ядром економічної категорії, що випливає з відмінностей між […]...
- Дієприслівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприслівник Дієприслівник – це особлива незмінювана форма дієслова, яка, як помітно з самого терміна, об’єднує граматичні ознаки дієслова та прислівника: Прийшовши, хитаючись. Як і дієслово, дієприслівник називає дію (або стан), але не основну, а додаткову. Дія, названа дієприслівником, виконується тим же суб’єктом, що й основна дія, названа дієсловом-присудком: Іде, […]...
- Категорія ознаки предмета за дією ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія ознаки предмета за дією Специфіка відносних прикметників, ад’єктивованих з категорії дієслова, виявляється у спільному для всіх похідних утворень характері ознаки, яку вони передають. Подібно до іменника, категоріальні одиниці якого стали основою для відтворення ознаки за відношенням до предмета, дієслово дало широку палітру значень різноманітної дії, яка […]...
- ДІЄСЛОВА-СИНОНІМИ, ДІЄСЛОВА-АНТОНІМИ, БАГАТОЗНАЧНІ ДІЄСЛОВА. УЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ У ПРЯМОМУ І ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ Мета: вчити учнів добирати до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми, пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання; розвивати мовлення та мислення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати бажання працювати самостійно, вдумливо, наполегливо. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Робота над прислів’ями – […]...
- Питання для самоконтролю – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Питання для самоконтролю 1. Що таке дієслово як частина мови? Назвіть граматичні ознаки дієслів. 2. Що є початковою формою дієслова та які граматичні ознаки вона має? 3. Поясніть написання не з дієсловами. Наведіть приклади. 4. Що виражає категорія виду дієслів? Дайте характеристику кожному виду. 5. У чому полягає […]...
- Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми. Багатозначні дієслова. Пряме й переносне значення дієслів ДІЄСЛОВО Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми. Багатозначні дієслова. Пряме й переносне значення дієслів 306. Прочитайте текст, розкриваючи дужки. Перекажіть. Визначте тип тексту: розповідь, опис, міркування. Загубив ведмідь Медолюб свої сап’янці*. Хоч і старі були, а шкода! Сам шукав – (не) знайшов. Звірі шукали – (не) знайшли. Лисиця Облудниця аж сльозами вмилася: “Три дні й три ночі (не) їла, […]...