Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Колгоспна власність
Колгоспна власність
Колгоспна власність – сукупність різноманітних засобів виробництва та відносини між членами трудового колективу, колгоспом і державою з приводу привласнення умов виробництва (передусім землі) та результатів колективної праці. До об’єктів К. в. належали будівлі, споруди, сільськогосподарські машини, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, багаторічні насадження тощо. Земля закріплювалася за колгоспами у безоплатне і безтермінове користування. К. в. виникла в СРСР внаслідок здебільшого примусової колективізації наприкінці
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Власність особиста Власність особиста – певна сукупність майна і цінностей, що знаходяться у власності домогосподарств та відносини економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування цього майна, його обміну, розподілу і споживання. Суб’єктами цих відносин безпосередньо є члени домашніх господарств (в т. ч. сім’ї), а опосередковано – організації (підприємства, фірми, компанії) та установи, які виплачують заробітну плату […]...
- Власність комунальна Власність комунальна – форма колективної власності, за якої засоби виробництва і результати виробництва та праці привласнюються територіальними колективами (громадами). В. к. закріплена у Конституції України. Аналогом В. к. у зарубіжній літературі і практиці є поняття “муніципальна власність”. Запроваджена в Україні з 1990 з визнанням інституту місцевого самоврядування. Сформувалася шляхом безоплатного передання частки загальнодержавної власності; у […]...
- Власність економічна Власність економічна – система виробничих відносин між людьми /класами, соціальними верствами, групами, окремими індивідами) щодо привласнення різноманітних об’єктів власності/засобів виробництва, предметів споживання, послуг, робочої сили, патентів і т. ін./ у всіх сферах суспільного відтворення /безпосередньому виробництві, розподілі, обміні та споживанні/. Вона включає в себе дві основні сторони: кількісну і якісну. Кількісна означає сукупність матеріальних благу […]...
- Власність колективна Власність колективна – привласнення різних об’єктів власності (засобів виробництва, цінних паперів, патентів тощо) колективом фізичних або юридичних осіб та відносин між людьми у процесі такого привласнення. В. к. поділяють на два основні типи: трудову і нетрудову. Трудова В. к. базується на праці (фізичній або розумовій) всіх членів трудового колективу. Нетрудова В. к. – на найманій […]...
- Власність на виготовлений продукт Власність на виготовлений продукт – відносини між різними суб’єктами власності (індивідами, колективом тощо) з приводу привласнення виробленої продукції у різних сферах суспільного відтворення. В умовах індивідуального виробництва існує спочатку трудова приватна В. на в. п. Ця продукція відображає трудовий внесок виробника, отже, й розмір власності на неї. Тому приватна В. на в. п. забезпечує виробникові […]...
- Власність трудова Власність трудова – власність, яка заснована на власній праці, унеможливлює використання найманої праці й означає привласнення засобів виробництва, створеного продукту окремою особою, сім’єю чи трудовим колективом. Додатковими критеріями належності власності до трудової (крім невикористання найманої праці), а також розмежування форм трудової та нетрудової власності є привласнення необхідного або додаткового продукту, рівень доходів, який або дає […]...
- Власність на робочу силу Власність на робочу силу – підсистема відносин економічної власності між найманими працівниками, підприємцем і державою з приводу привласнення робочої сили в усіх сферах суспільного відтворення. Оскільки робоча сила – це сукупність фізичних, організаційних і духовних властивостей людини, які вона застосовує в процесі виробництва, то В. на p. c. конкретизується у певній сукупності економічних відносин з […]...
- Державна власність на природні ресурси Державна власність на природні ресурси – сукупність економічних та юридичних відносин між державою та різними суб’єктами з приводу використання наявних у природі економічних, в т. ч. виробничих ресурсів – землі та земельних угідь, водних ресурсів, корисних копалин, лісів, рослинного і тваринного світу, а також повітряного басейну. Двома основними складовими Д. в. на п. р. є […]...
- Власність юридична Власність юридична – загальна умова виробництва, вияв волі певного соціально-політичного класу і правове оформлення цієї волі в юридичних актах і нормах, у праві власності. Оскільки В. ю. є вираженням вольових відносин між людьми, пов’язаних з певним видом матеріальних чи нематеріальних благ або з речами, то вона, як і економічна власність, має дві сторони: 1) вольове […]...
- Приватна власність на землю Приватна власність на землю – форма власності, за якої земля належить окремій особі або сім’ї і розвивається у формі трудової і нетрудової. Виникла за первіснообщинного ладу. П. в. на з. трудова сприяла формуванню стимулів до праці, оскільки від результатів такої праці безпосередньо залежав рівень споживання, але загалом П. в. на з. у цей період базувалася […]...
- Власність на засоби виробництва Власність на засоби виробництва – привласнення різними суб’єктами власності (індивідом, юридичною особою, державою та ін.) засобів виробництва в усіх сферах суспільного відтворення та виробничі відносини, які при цьому виникають. У безпосередньому виробництві В. на з. в. за капіталізму здійснюється в процесі праці й виражається в таких категоріях, як вартість, постійний капітал, основний капітал, технологічне підкорення […]...
- Земельна власність Земельна власність – сукупність виробничих відносин між людьми з приводу привласнення землі як предмета природи, а також створеного сільськогосподарськими працівниками необхідного і додаткового продукту. З. в. є частиною загальної власності, одним з найголовніших видів національного багатства. З економічної точки зору З. в. виражаєтеся у певній сукупності економічних категорій (земельна рента, ціни на сільськогосподарську продукцію, орендна […]...
- Власність державна Власність державна – привласнення державою (як суб’єктом власності) засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших створених безпосередньо виробниками об’єктів власності та певна система суспільних відносин, що при цьому розвиваються прередусім у різних сферах суспільного відтворення. Найважливішою з них є економічна В. д., яка теоретично виражається у певній підсистемі економічних законів і категорій. В. […]...
- Кооперативна власність Кооперативна власність – різновид колективної власності, яка утворюється за рахунок грошових і матеріальних внесків його членів, виробленої ними продукції, доходів, отриманих від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу. Питання управління, організації економічної діяльності вирішуються колективно К. в. притаманний демократизм, ініціатива та особиста зацікавленість співвласників. Вона особливо ефективна у сферах економіки з відносно невисоким […]...
- Власність приватна Власність приватна – власність, отримана в процесі привласнення окремою особою, максимум – сім’єю, різних об’єктів у всіх сферах суспільного відтворення. Розрізняють В. п., засновану на власній та на чужій праці. До першої належить власність дрібних виробників (ремісників, селян тощо), які не наймають робочої сили, отже, не експлуатують найманої праці. Ця форма власності існує в усіх […]...
- Інтегрована капіталістична власність Інтегрована капіталістична власність – процес переплетення, взаємопроникнення і зрощування власності міжнародних монополій (в т. ч. ТНК) інтегрованих країн, національних державно-монополістичних капіталів і власності наднаціональних органів в єдиний механізм з метою забезпечення розширеного відтворення продуктивних сил на інтернаціональній основі. І. к. в. є суспільною формою розвитку інтернаціоналізації продуктивних сил і техніко – економічних відносин (а в […]...
- Власність Власність – соціологічна категорія, яка містить низку підсистем суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних тощо), що прямо й опосередковано стосуються привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і нематеріальних благ передусім через механізм відчуження (див. Відчуження) і влади (див. Влада). Двома найважливішими підсистемами В. є економічна та юридична В. (див. Власність економічна; […]...
- Закони привласнення Закони привласнення – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки, які виникають під час взаємодії людини з природою у процесі праці та створення економічних благ, а також між людьми з приводу привласнення таких благ в усіх сферах суспільного відтворення. До З. п. належать уся сукупність економічних законів і передусім закони розвитку продуктивних сил та відносин економічної […]...
- Власність Політологічний словник Власність – соціологічна категорія, яка містить певні підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних та ін.), що прямо чи опосередковано стосується привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і духовних благ через соціально-економічну форму суспільного способу виробництва. Соціальний аспект В. розкриває процес утворення й відповідного розвитку класів, соціальних груп і […]...
- Кооперативна власність Кооперативна власність – різновид колективної власності, встановленої Законом України “Про власність”. Суб’єктами К. в. є кооперативи всіх видів (сільськогосподарські, споживчі, у сфері виробництва і послуг, житлово-будівельні, гаражні та ін.,), їх спілки чи об’єднання. Конституціями і законодавством колишніх СРСР і УРСР визнавалася колгоспно-кооперативна власність. З прийняттям Закону України “Про власність” суб’єктами права колективної власності визнані не […]...
- Аграрні реформи Аграрні реформи – трансформація економічних відносин, насамперед відносин власності, у сільському господарстві з метою їх пристосування до закономірностей розвитку продуктивних сил за умов НТР та інформаційної революції. Матеріальною основою А. р. є насамперед зміни в технологічному способі виробництва: впровадження нової техніки, культура землеробства, нові форми організації виробництва і праці, посилення концентрації до оптимальних меж, поглиблення […]...
- Економічна безпека Економічна безпека – стан захищеності економічної системи країни або групи країн від різноманітних внутрішніх і зовнішніх загроз, сукупність умов для її розширеного відтворення, а також комплекс необхідних заходів для забезпечення такої захищеності і відтворення. Залежно від структури економічної системи, у межах Е. б. виділяють безпеку розвитку продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин […]...
- Загальнодержавна власність Загальнодержавна власність – це: земля; майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних сил, органів Державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об’єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв’язку та інформації, що мають загальнодержавне значення; кошти загальнодержавного бюджету; національний банк, інші державні банки та їхні установи і […]...
- Аграрні відносини Аграрні відносини – особливий вид відносин економічної власності у суспільстві між його членами, господарствами, державою з приводу виробництва і привласнення різних умов та результатів сільськогосподарського виробництва. Найповніше А. в. виражаються у формах земельної ренти. Головними в А. в. є розподіл землі – основного засобу виробництва в сільському господарстві, тип власності та форма господарювання, а також […]...
- Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
- Закон зростання синергічного ефекту Закон зростання синергічного ефекту – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між збільшенням чисельності факторів виробництва (представленими відповідними видами праці), їх раціональною комбінацією та використанням і зростанням на цій основі продуктивності праці та доходу. З. з. с. е. базується на дії низки синергічних ефектів, які виникають у межах економічної системи. Так, у межах продуктивних сил […]...
- Закон зростання продуктивності праці Закон зростання продуктивності праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком і вдосконаленням економічного способу виробництва, з одного боку, й зумовлених цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого. Із зростанням продуктивності праці частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці, втіленої у засобах виробництва, […]...
- Земля і власність на неї Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 26. Земельне право 1. Земля і власність на неї. У піснях і віршах, картинах і книжках оспівано українську землю. Земля-матінка, земля – годувальниця” – так називає її народ України. Справді, українська земля є унікальною за своїми властивостями, недарма загарбники в 1918 і 1941-1943 pp. як цінний трофей вивозили […]...
- Спільна часткова власність Спільна часткова власність – перебування майна у спільній власності двох чи кількох осіб з визначенням частки кожного з них за згодою учасників або за рішенням суду, якщо такої згоди не досягнуто. Частки у С. ч. в. вважаються рівними, якщо інше не встановлено законодавчими актами або не передбачено згодою всіх учасників С. ч. в. Володіння, користування […]...
- Державний капітал Державний капітал – специфічна підсистема заснованих на привласненні чужої праці відносин економічної власності, що розвивається в усіх сферах суспільного виробництва між вищими чиновниками державного апарату та вищими менеджерами державних підприємств і установ, з одного боку, і найманими працівниками державного сектора економіки – з іншого. Д. к. можна також розглядати як суспільну форму розвитку державного капіталізму, […]...
- Яку власність вважав Ш. Фур’є економічною основою майбутнього ладу? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Яку власність вважав Ш. Фур’є економічною основою майбутнього ладу? Фур’є головним здобутком свого творчого життя вважав відкриття нової форми організації суспільства – асоціації, яку він називав Соціальною Гармонією. Первинною господарською одиницею асоціації, за Фур’є, є фаланга. Для неї характерні суспільна форма виробництва […]...
- Муніципальна власність на землю Муніципальна власність на землю – земельні ділянки, право власності на які належить населеним пунктам (містам, селам, селищам міського типу). Реалізацію права М. в. на з. здійснюють органи місцевого самоврядування населених пунктів, які в ряді країн називаються муніципалітетами. В Україні М. в. на з. законодавством не передбачена. Вся земля знаходиться в державній колективній чи приватній власності. […]...
- Економічна безпека техніко-економічних відносин Економічна безпека техніко-економічних відносин – рівень розвитку суспільного поділу праці та інших елементів техніко – економічних відносин (концентрації виробництва, комбінування виробництва та ін.) та їх захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, завдяки чому техніко – економічні відносини сприяють стабільному розвитку продуктивних сил. До основних внутрішніх загроз належать наявність розірваних і ще не повністю відновлених з […]...
- Підприємства різних форм власності. Приватна, колективна й державна власність УРОК 3 Підприємства різних форм власності. Приватна, колективна й державна власність Мета уроку: охарактеризувати підприємства різної форми власності; визначити їхні спільні та відмітні особливості; сприяти формуванню в учнів критичного мислення; виховувати толерантність у ставленні до оточуючих. Основні поняття: форма власності, організаційна форма, приватне, колективне, державне підприємство, правознавство. Тип уроку: комбінований. Хід уроку I. Організаційний момент […]...
- Інтелектуальна власність Інтелектуальна власність – умовний узагальнюючий термін, який вживається у міжнародних угодах та національному законодавстві деяких країн. Під ним розуміють як авторські права, так і права, пов’язані з різними видами промислової власності, а також із захистом від недобросовісної конкуренції. Поняття І. в. вперше введено у 1967 р. конвенцією, відповідно до якої було засновано Всесвітню організацію інтелектуальної […]...
- Капітал індивідуальний Капітал індивідуальний (приватний) – сукупність відносин економічної власності між найманими працівниками та власниками малих, частини середніх і окремих великих капіталістичних підприємств у всіх сферах суспільного виробництва, реалізацією яких (відносин) є виробництво і привласнення додаткової вартості у формі середнього прибутку. К. і. виникає із зародженням капіталістичного способу виробництва (на початку XVI ст.) і є найважливішою суспільною […]...
- Власність довірча Власність довірча – особлива форма юридичної власності на майно, за якої довірчий власник (особа, якій довіряють) управляє майном іншої особи (засновника, або сетлора, за англо-американськими інститутами права) відповідно до цілей та завдань цієї особи. Водночас довірчий власник використовує право управління власністю в інтересах інших осіб – беніфіціаріїв (названих засновником осіб), що означає своєрідне розщеплення права […]...
- Спільна власність Спільна власність – власність, яка характеризується множинністю суб’єктів і єдністю об’єкта. Розрізняють С. в. з визначенням часток (спільна часткова власність) і без визначення часток (спільна сумісна власність). Суб’єкти С. в., як і будь-який інший власник, на свій розсуд володіють, користуються і розпоряджаються належним їм майном, але свої правомочності здійснюють спільно і за згодою. Якщо С. […]...
- Синергії закон Синергії закон – загальний закон розвитку будь-якої організованої системи, в т. ч. економічної, її окремих метасистем, підсистем та елементів, який виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між менш складними компонентами цих структурних ланок у процесі їх взаємодії, внаслідок чого за наявності між ними оптимальних зв’язків і співвідношень формуються нові факторні джерела розвитку і виникає […]...
- Економічні системи антагоністичні Економічні системи антагоністичні – системи, протилежні за характером власності (передусім на засоби виробництва), господарським механізмом, роллю товарно-грошових відносин, економічним світоглядом тощо. За часів існування СРСР такими були економічні системи США та Радянського Союзу. Якщо в СРСР державі належало понад 90% власності на засоби виробництва, то в США – менше 5%. Водночас у США була більша […]...