КОЛІНИ

Related posts:

1. ФІТОНЦИДИ Екологія – охорона природи ФІТОНЦИДИ – біологічно активні речовини, що утворюються та виділяються вищими рослинами і здатні вбивати або пригнічувати ріст бактерій, мікроскопічних грибів, найпростіших. Ф. відкрив (1928-1930) відомий учений Б. П. Токін. Ф. є одним із чинників прир. імунітету рослин; захищають рослини від збудників інфекц. хвороб та комах-шкідників. Ф. виділяються рослинами у довкілля, що […]...
2. ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати значні підвищення т-ри порівняно з оптимальною. Ж. р. забезпечується зміною обміну речовин, специф. фіз.-хім. властивостями організму, зокрема, підвищеними в’язкістю та гідрофільністю цитоплазми, посиленням транспірації тощо. Серед вищих рослин найбільш жаростійкими є сукуленти....
3. БІОЛІНИ Екологія – охорона природи БІОЛІНИ – газоподібні, рідкі та тверді активні продукти життєдіяльності організмів, які змінюють біоценотичне середовище. Поділяються на фітоліни (фітоліни-інгібітори, в яких переважають антибіотики, маразміни, фітонциди, коліни та менш поширені фітоліни-стимулятори – гібереліни, ауксини, інтерколіни тощо) і тел ер гони. Виділяють дві групи телергонів: гомотелергони, що діють у межах свого виду, і гетеротелергони, […]...
4. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
5. НЕКРОПОДІУМ Екологія – охорона природи НЕКРОПОДІУМ – скупчення на поверхні грунту рослинних решток, які частково гуміфіковані, пронизані гіфами грибів і заселені специф. фауною. На Н. розвиваються специф. біоценози, які часто мають концентричне розміщення....
6. ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) – несприйнятливість рослин до збудників захворювань і шкідників та до продуктів їхньої життєдіяльності. Особливим виявом І. (р.) є стійкість і витривалість. Стійкість рослин полягає в тому, що рослини певного сорту (іноді виду) не ушкоджуються хворобами чи шкідниками або ушкоджуються меншою мірою, ніж ін. сорти (чи види). Витривалість рослин – […]...
7. ДЕВАСТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕВАСТАЦІЯ – комплекс заходів щодо знищення збудників інвазійних та інфекц. захворювань людини, тварин і рослин на всіх фазах їхнього розвитку за допомогою специф. методів (дегельмінтизація, хіміотерапія, дезінфекція, дезінсекція тощо)....
8. ТЕЛЕРГОНИ Екологія – охорона природи ТЕЛЕРГОНИ – активнодіючі різноманітні за складом речовини, що виділяються тваринами і діють на організми того самого (гомотелергони, або феромони) чи ін. (гетеротелергони) видів....
9. АПОМІКСИС Екологія – охорона природи АПОМІКСИС – різні способи нестатевого розмноження тварин і рослин – партеногенез, апогамія, апоспорія, утворення зародка у вищих рослин без запліднення....
10. ЦІАНОБАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи ЦІАНОБАКТЕРІЇ, синьо-зелені водорості – група фототрофних мікроскопічних і багатоклітинних організмів. Підставою для віднесення цих організмів до бактерій стали подібність в організації їхніх клітин з клітинами ін. бактерій (прокаріотичний тип, наявність спільних специф. сполук – муреїн), подібність їх ген. властивостей. Разом з тим Ц. здійснюють фотосинтез з виділенням кисню (як і всі […]...
11. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
12. ГНУС Екологія – охорона природи ГНУС – збірна назва (сибірського походження) літаючих двокрилих кровосисних комах (справжні комарі, мошкара, мокреці, гедзі, москіти), іноді разом із личинково-паразитарними (гедзі) і кровосисними кліщами. У прир. умовах Г. в масі нападає на людину і теплокровних тварин, завдає шкоди здоров’ю людини, знижує продуктивність тварин....
13. РЕУТИЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕУТИЛІЗАЦІЯ – 1) використання відходів одного виробництва, галузі госп-ва, побуту як вихідного продукту для ін. виробництв або госп. галузей; 2) повторне використання рослинами із старих або відмерлих стебел і листків низькомолек. орг. сполук та елементів мін. живлення внаслідок їх відтоку до молодих ростучих органів. У однорічних рослин Р. особливо інтенсивна на […]...
14. ВАТИ Екологія – охорона природи ВАТИ – смуги низинних мор. узбереж, що затоплюються водою під час припливів і осушуються під час відпливів. Мають специф. флору і фауну....
15. ЛАНДШАФТ АРИДНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АРИДНИЙ – ландшафт пустель, напівпустель, степів із сухим теплим або жарким кліматом, в якому формуються специф. біогеоценози....
16. АВТОГАМІЯ Екологія – охорона природи АВТОГАМІЯ – біол. процес самозапилення і самозапліднення вищих рослин, а також деяких одноклітинних організмів....
17. БАКТЕРІОФІЗМ Екологія – охорона природи БАКТЕРІОФІЗМ – форма симбіозу, живлення вищих рослин за допомогою симбіонтів-бактерій (бульбочкові азотфіксатори)....
18. КОСМІЧНА РОЛЬ ЗЕЛЕНИХ РОСЛИН Екологія – охорона природи КОСМІЧНА РОЛЬ ЗЕЛЕНИХ РОСЛИН – засвоєння зеленими рослинами в ході фотосинтезу енергії сонячного випромінювання й утворення величезної кількості орг. сполук, при споживанні яких ця енергія стає джерелом усіх життєвих процесів тварин і людини на Землі. Величезні запаси цієї енергії використовуються також у формі викопного палива (торф, вугілля, нафта). Крім того, зелені […]...
19. ЗОНА ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОХІМІЧНА – широтна смуга зі специф. особливостями міграції хім. елементів у грунт, покриві. Розрізняють багато 3. г., які часто не збігаються за ареалами з зонами геогр....
20. БУХТА Екологія – охорона природи БУХТА – невелика мор. затока, більшою чи меншою мірою заглиблена у суходіл, відокремлена від основної водойми мисом або о-вами, які захищають її від вітру і хвиль. Має специф. екол. режим....
21. ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) Екологія – охорона природи ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) – організм, якому властивий специф. спосіб живлення, що базується на фільтруванні мікро – та макроскопічних об’єктів у воді (напр., беззубка, асцидія тощо)....
22. АПОСПОРІЯ Екологія – охорона природи АПОСПОРІЯ – спосіб розмноження деяких вищих рослин, який полягає у розвитку гаметофіта з вегетативних клітин спорофіта без спороутворення....
23. РЕСУРСИ РОСЛИННІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РОСЛИННІ – уся фітомаса (надземна й підземна) вищих і нижчих рослин незалежно від того, використовується вона в даний момент людиною чи ні....
24. БІОМЕТОД Екологія – охорона природи БІОМЕТОД – біол. метод боротьби зі шкідниками і хворобами, група заходів, які використовують для зменшення чисельності небажаних у господарстві організмів за допомогою інших видів (тварини-хижаки, вузько-специф. рослиноїдні види або паразити) шляхом стерилізації самців шкідливого виду, які витісняють чоловічі особини, здатні до розмноження, використання мікроорганізмів для боротьби з госп. небажаними формами....
25. ФТОР Екологія – охорона природи ФТОР – газ з їдким запахом, надзвичайно реакційно активний, існує тільки у вигляді сполук, переважно мінеральних (флюорит, кріоліт та ін.). Підприємства алюмінієвої, цементної пром-сті часто утворюють викиди сполук Ф., істотно забруднюючи повітря. Ці забруднення досить токсичні, перш за все для рослин, а також викликають подразнення дихальних шляхів, хімічні опіки на шкірі....
26. АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ – наука, яка вивчає метеорологічні, кліматичні та гідрол. умови в їх взаємодії з об’єктами і процесами с.-г. виробництва. Система специф. знань, об’єднаних законами, методами і поняттями, що розкривають зв’язки об’єктів с. г. з погодою та кліматом....
27. АПОГАМІЯ Екологія – охорона природи АПОГАМІЯ – спосіб нестатевого розмноження деяких вищих рослин, коли зародок розвивається без запліднення з будь-якої клітини гаметофіта чи спорофіта....
28. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ФІТОФАГ – РОСЛИНА” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ФІТОФАГ – РОСЛИНА”- живлення тварин рослинами шляхом поїдання їхніх тканин або органів (листків, пагонів, квіток, плодів, коренів), а іноді й цілих рослин....
29. СУКЦЕСІЯ ПЕРВИННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ПЕРВИННА – поява і розвиток рослинних угруповань у місцеіснуваннях, де рослинності раніше не було (поселення лишайників на скельних породах, вищих рослин – на пісках тощо)....
30. АЛОПАТРІЯ Екологія – охорона природи АЛОПАТРІЯ – тип видоутворення, за якого нові види виникають із популяцій, ареали яких відокремлені один від одного. Тривала геогр. ізоляція певної популяції сприяє виникненню у них специф. особливостей, які можуть закріпитися спадково. У такому разі в межах виду виникають нові форми, які не можуть схрещуватись, а отже, обмінюватись ген. матеріалом та […]...
31. ГОРИЗОНТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГРУНТУ – відносно однорідний шар грунту, розміщений паралельно до поверхні, який сформувався в процесі грунтоутворення. Характеризується певним забарвленням, специф. структурою, складом та ін. ознаками, які загалом утворюють профіль грунту....
32. ГАЛОБАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи ГАЛОБАКТЕРІЇ – бактерії, які живуть у теплих, з надлишковою солоністю води водоймах. Містять специф. світловбирний пігмент бактеріородопсин, за допомогою якого утворюється АТФ. Г. – один з небагатьох видів мікроорганізмів, які займають екол. нішу надлишково солоних лиманів і озер....
33. ФОТООКСИДАНТИ Екологія – охорона природи ФОТООКСИДАНТИ – загальна назва хімічних сполук, що утворюються в атмосфері під впливом сонячного світла з оксидів азоту та вуглеводнів. Ф. вражають систему дихання тварин і людини, поряд з іншими сполуками викликають загибель лісів....
34. ЕНДЕМІК(И) Екологія – охорона природи ЕНДЕМІК(И), ендем (и), вид ендемічний – види, роди, родини або ін. таксони тварин і рослин, поширення яких часто обмежене відносно невеликою геогр. ділянкою. Е. – специф. складова частина флори чи фауни. Розвитку ендемізму сприяли геогр. ізоляція, клімат та едафічні умови, біотичні чинники (паразитизм, конкуренція тощо). Найчастіше Е. трапляються на о-вах океанічного […]...
35. РИЗОСФЕРА Екологія – охорона природи РИЗОСФЕРА – шар Грунту (2- З мм), що прилягає безпосередньо до коріння і кореневих волосків рослин. Характеризується високим рівнем біол. активності, зумовленої Виділенням корінням орг. речовин та слизів, йонообмінними та поглинальними процесами, наявністю гіфів мікоризних грибів, величезним скупченням мікроорганізмів (т. з. бактеріориза). Склад мікрофлори залежить від типу грунту, виду і віку […]...
36. ХЛОРОВАНІ ВУГЛЕВОДНІ Екологія – охорона природи ХЛОРОВАНІ ВУГЛЕВОДНІ – загальна назва великого класу хімічних сполук, до складу яких, окрім вуглецю та водню, входить також хлор. Широко застосовуються в пром-сті, домашньому господарстві, у тому числі як розчинники, засоби захисту рослин, тому X. в. зустрічаються всюди в довкіллі: у питній воді, харчових продуктах, повітрі. Захворювання, спричинені X. в., посідають […]...
37. ЦЕНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕНЕЗ – пристосування організму до специф. умов ембріонального або личинкового розвитку, яке не зберігається у дорослої особини. Термін введений Е. Геккелем (1866) і застосовується для позначення будь-яких змін онтогенезу. Сучасне розуміння Ц. як суто ембріональних і личинкових пристосувань введене О. М. Сєвєрцовим. До таких пристосувань належать, напр., залози для прядіння у […]...
38. МІКРОЕЛЕМЕНТИ Екологія – охорона природи МІКРОЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що містяться в рослинних і тваринних організмах у малих кількостях (у тисячних і менших частках відсотка). До М. належать марганець, бор, йод, мідь, молібден, фтор, цинк та ін.). Більшість М. входять до складу специф. орг. сполук організму (ферментів, гормонів, вітамінів, пігментів) і часто зумовлюють їхню високу хім. […]...
39. ПОРОДА Екологія – охорона природи ПОРОДА – 1) створена за допомогою штучного добору група тварин одного виду, що відрізняється специф. ознаками, які передаються спадково; 2) вид чи рід (їх лісогосп. група) дерев (головні П., супутні П., хвойні П., листяні П. тощо); 3) сукупність видів (сортів) деревно-чагарникових рослин зі спорідненими госп. або біол. ознаками: кістянкові, горіхоподібні, субтропічні […]...
40. ФАЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких випадках те саме, що грунт, зона чи грунт, провінція....