Комунікативна природа людського буття

Філософія світ людини

Комунікативна природа людського буття

Сфера міжіндивідуальних стосунків, спілкування, комунікативна сфера завжди належали до фундаментальних вимірів людського світу. Так було упродовж віків. Так є і нині. Але сьогодні – в умовах демографічного вибуху на планеті, небувалого поширення в суспільстві систем пересування, зв’язку, інформаційного буму, особливого загострення проблем людини та демократичного облаштування соціуму – проблема комунікації висувається чи не на чільне місце в усьому універсумі

буття.
Особливої гостроти вона набуває у зв’язку із кризою просвітницької моделі облаштування “домівки буття” та вичерпаності замкненої на індивідуальну самосвідомість світоглядної парадигми, із лавиноподібним наростанням у сучасному цивілізованому світі відчуження, усамітнення, індивідуалізму, морального та ціннісного релятивізму, постійних спроб маніпулювання людиною, її свідомістю і психікою взагалі, стерео-типізацією форм життя і людських стосунків.
Як відомо, найгірше ведеться людині, коли їй немає куди подітися і немає до кого піти.
За цих обставин ситуація існування людини, буття
у світі, саме цієї, конкретної особистості у її фактичності, повсякденності, безпосередності її життєвого світу виступає як висхідна, засаднича. І зрозуміти то ситуацію можливо, лише розглядаючи людське існування як принципово комунікативне – як спів-буття людей.
Відтак виникає низка внутрішньо пов’язаних між собою проблемних зрізів, найперший серед яких – співвідношення монологічності та діалогічності людського світу.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Комунікативна природа людського буття