Концепція популяційно-видового рівня
ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ
Розділ 12. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОХОРОНИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ
12.1. Концепція популяційно-видового рівня
Живу природу (біоту) утворюють численні види рослин і тварин. За приблизними даними, на земній кулі нараховується до 500 тис. видів рослин і до 1,5 млрд. видів тварин. Кожен вид живих організмів характеризується властивими йому рисами зовнішньої і внутрішньої будови, способом життя, своїми екологічними вимогами і, відповідно, відіграє різну роль у житті біосфери.
Біологічна різноманітність рослинного
Для існування виду перспективними є популяції, що містять у своєму складі різні вікові групи, з перевагою молодих, здатних до розмноження особин.
Сукупність історично сформованих на певній території видів рослин становить флору, а видів тварин – фауну. Різноманітність і своєрідність флори і фауни окремих регіонів і географічних зон визначається різноманітністю геологічних, орографічних, грунтових та кліматичних умов, а також такими факторами, як географічна ізоляція, міграція, вимирання, стихійні природні явища. В даний час до цих факторів приєдналась активна позитивна і негативна за впливом на живу природу діяльність людини.
Серед видів дикої флори і фауни виділяють категорії аборигенні (автохтонні) і інтродуковані, реліктові та ендемічні.
Аборигенні (автохтонні) – це види, що живуть там, де вони виникли в процесі еволюції (качконіс і евкаліпт – у Австралії; мурахоїд і дика картопля – у Південній Америці та ін.). Такими є види, що становлять основу регіонального світу живої природи.
Інтродуковані (інтр оду центи) – це види, перенесені з інших місцевостей у регіони (географічні області), де вони раніше не зустрічались. Ті з них, які успішно адаптуються до нових екологічних умов, якщо останні не дуже різко відхиляються від умов їх попереднього поширення, поповнюють видовий склад флори і фауни нових регіонів.
Релікти (від лат. Relictum – залишок) – це види рослин і тварин, які залишились існувати на певних територіях з минулих геологічних епох (тис ягідний, плаун звичайний, копитняк європейський, хохуля звичайна, перев’язка та ін.).
Заслуговують на увагу Ендемічні види (від грецьк. Endemos – місцевий). До них віднесені види рослин і тварин, поширення яких обмежене певною місцевістю. Таких видів особливо багато у географічно ізольованих місцевостях (у високих горах, на островах, в озерах, в Австралії) та серед видів з обмеженими можливостями до розселення.
Внаслідок сумісної дії природних і антропогенних факторів формується змішана флора і фауна регіонів.
Отже, для вирішення проблем охорони видового багатства живої природи важливі знання генетичного матеріалу і поширення окремих її видів на території основних та інших регіонів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...