Кооперативна власність
Кооперативна власність – різновид колективної власності, встановленої Законом України “Про власність”. Суб’єктами К. в. є кооперативи всіх видів (сільськогосподарські, споживчі, у сфері виробництва і послуг, житлово-будівельні, гаражні та ін.,), їх спілки чи об’єднання. Конституціями і законодавством колишніх СРСР і УРСР визнавалася колгоспно-кооперативна власність. З прийняттям Закону України “Про власність” суб’єктами права колективної власності визнані не лише кооперативи, а й колективні підприємства, господарські, в тому числі акціонерні товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об’єднання, релігійні та інші організації, які є юридичними особами, а також трудові колективи державних підприємств і колективи орендарів. Про правовий режим майна колективної власності див. Колективна власність на землю.
Related posts:
- Право колективної власності Право колективної власності – право власності, суб’єктами якого визнаються: трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, споживча кооперація, колективні (фермерські) господарства, господарські товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії, інші громадські об’єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами....
- Форми власності Форми власності – встановлені державою види власності. В Україні власність існує в таких формах: приватна, колективна, державна. Суб’єктами права приватної власності є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Суб’єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, господарські товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські […]...
- Кооперативна власність Кооперативна власність – різновид колективної власності, яка утворюється за рахунок грошових і матеріальних внесків його членів, виробленої ними продукції, доходів, отриманих від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу. Питання управління, організації економічної діяльності вирішуються колективно К. в. притаманний демократизм, ініціатива та особиста зацікавленість співвласників. Вона особливо ефективна у сферах економіки з відносно невисоким […]...
- Колективна власність на землю Колективна власність на землю – самостійна, поряд з державною та приватною, форма власності на землю, введена Земельним кодексом України в редакції ні і 13.III.1992. Суб’єктами права К. в. на з. є юридичні особи: колективні сільськогосподарські підприємств 1.1 сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських […]...
- Кооперативна система національна Кооперативна система національна – сукупність основних типів кооперативів (які завдяки колективній праці розвиваються і діють у різних сферах і галузях економіки) у процесі їх взаємодії, добровільно об’єднаних на засадах співробітництва і колективного управління з метою всебічного задоволення потреб та інтересів своїх членів і суспільства. Основними типами кооперативів в Україні є виробничі (існують у різних галузях […]...
- Кооперативна торгівля Кооперативна торгівля – форма торгівлі, яка базується на кооперативній власності і проводиться здебільшого у сільській місцевості та селищах міського типу і в невеликих містах. Купівля-продаж товарів здійснюються також безпосередньо між виробниками продукції та споживачами. Продавцями продукції є селяни, робітники і службовці (що мають присадибні ділянки), селянські спілки, інші колективні, фермерські господарства. Ціни на продукцію формуються […]...
- Приватизація і роздержавлення землі Приватизація і роздержавлення землі – процес переходу землі, що перебувала в державній та колективній власності, у приватну (трудову та капіталістичну) власність. Формування приватного сектора з сільському господарстві об’єктивно необхідне, оскільки без цього неможливий плюралізм типів і форм власності, а отже, стабільність економічної системи. П. і р. з. відбувається на таких засадах: 1. Громадяни України мають […]...
- Спільна власність Спільна власність – власність, яка характеризується множинністю суб’єктів і єдністю об’єкта. Розрізняють С. в. з визначенням часток (спільна часткова власність) і без визначення часток (спільна сумісна власність). Суб’єкти С. в., як і будь-який інший власник, на свій розсуд володіють, користуються і розпоряджаються належним їм майном, але свої правомочності здійснюють спільно і за згодою. Якщо С. […]...
- Довірча власність Довірча власність – один із інститутів англо-американського права. Особливістю Д. в. є те, що одна особа стає власником майна, відокремленого іншою особою для здійснення певних дій, вказаних відокремлювачем. Набувач, який є довірчим власником, використовує придбане майно тільки з метою, визначеною засновником. Внаслідок цього одна частина повноважень (розпоряджатися майном) належить одній особі, а друга частина (отримання […]...
- Загальнодержавна власність Загальнодержавна власність – це: земля; майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних сил, органів Державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об’єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв’язку та інформації, що мають загальнодержавне значення; кошти загальнодержавного бюджету; національний банк, інші державні банки та їхні установи і […]...
- Власність комунальна Власність комунальна – форма колективної власності, за якої засоби виробництва і результати виробництва та праці привласнюються територіальними колективами (громадами). В. к. закріплена у Конституції України. Аналогом В. к. у зарубіжній літературі і практиці є поняття “муніципальна власність”. Запроваджена в Україні з 1990 з визнанням інституту місцевого самоврядування. Сформувалася шляхом безоплатного передання частки загальнодержавної власності; у […]...
- Власність особиста Власність особиста – певна сукупність майна і цінностей, що знаходяться у власності домогосподарств та відносини економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування цього майна, його обміну, розподілу і споживання. Суб’єктами цих відносин безпосередньо є члени домашніх господарств (в т. ч. сім’ї), а опосередковано – організації (підприємства, фірми, компанії) та установи, які виплачують заробітну плату […]...
- Власність колективна Власність колективна – привласнення різних об’єктів власності (засобів виробництва, цінних паперів, патентів тощо) колективом фізичних або юридичних осіб та відносин між людьми у процесі такого привласнення. В. к. поділяють на два основні типи: трудову і нетрудову. Трудова В. к. базується на праці (фізичній або розумовій) всіх членів трудового колективу. Нетрудова В. к. – на найманій […]...
- Підприємства різних форм власності. Приватна, колективна й державна власність УРОК 3 Підприємства різних форм власності. Приватна, колективна й державна власність Мета уроку: охарактеризувати підприємства різної форми власності; визначити їхні спільні та відмітні особливості; сприяти формуванню в учнів критичного мислення; виховувати толерантність у ставленні до оточуючих. Основні поняття: форма власності, організаційна форма, приватне, колективне, державне підприємство, правознавство. Тип уроку: комбінований. Хід уроку I. Організаційний момент […]...
- Спільна часткова власність Спільна часткова власність – перебування майна у спільній власності двох чи кількох осіб з визначенням частки кожного з них за згодою учасників або за рішенням суду, якщо такої згоди не досягнуто. Частки у С. ч. в. вважаються рівними, якщо інше не встановлено законодавчими актами або не передбачено згодою всіх учасників С. ч. в. Володіння, користування […]...
- Інтелектуальна власність Інтелектуальна власність – умовний узагальнюючий термін, який вживається у міжнародних угодах та національному законодавстві деяких країн. Під ним розуміють як авторські права, так і права, пов’язані з різними видами промислової власності, а також із захистом від недобросовісної конкуренції. Поняття І. в. вперше введено у 1967 р. конвенцією, відповідно до якої було засновано Всесвітню організацію інтелектуальної […]...
- Власність юридична Власність юридична – загальна умова виробництва, вияв волі певного соціально-політичного класу і правове оформлення цієї волі в юридичних актах і нормах, у праві власності. Оскільки В. ю. є вираженням вольових відносин між людьми, пов’язаних з певним видом матеріальних чи нематеріальних благ або з речами, то вона, як і економічна власність, має дві сторони: 1) вольове […]...
- Муніципальна власність на землю Муніципальна власність на землю – земельні ділянки, право власності на які належить населеним пунктам (містам, селам, селищам міського типу). Реалізацію права М. в. на з. здійснюють органи місцевого самоврядування населених пунктів, які в ряді країн називаються муніципалітетами. В Україні М. в. на з. законодавством не передбачена. Вся земля знаходиться в державній колективній чи приватній власності. […]...
- Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном, що надане акціонерним товариствам, товариствам з обмеженою і з додатковою відповідальністю, повним, командитним та довірчим товариствам. Об’єктами П. в. г. т. як юридичної особи є майно, передане йому у власність засновниками й учасниками, продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше […]...
- Власність трудова Власність трудова – власність, яка заснована на власній праці, унеможливлює використання найманої праці й означає привласнення засобів виробництва, створеного продукту окремою особою, сім’єю чи трудовим колективом. Додатковими критеріями належності власності до трудової (крім невикористання найманої праці), а також розмежування форм трудової та нетрудової власності є привласнення необхідного або додаткового продукту, рівень доходів, який або дає […]...
- Набуття права власності. Власність неповнолітніх Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 22. Цивільне право 4.Набуття права власності. Власність неповнолітніх. Пригадайте, звідки у вас з’явилися речі, які є вашою власністю. Напевно, найчастіше люди набувають право власності, купуючи певні речі, майно. Ви купуєте в магазині продукти, одяг, книжки, навчальне приладдя. При цьому продавцем може бути і великий магазин – супермаркет, і […]...
- Пайовий фонд Пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) – сукупність паїв членів КСП у вартості створених у результаті діяльності КСП основних виробничих і оборотних фондів, цінних паперів, коштів, майна, придбаного на законних підставах, у тому числі від участі в діяльності господарських товариств, інших господарських об’єднань. Правовий режим П. ф. майна КСП визначається законами України “Про колективне […]...
- Приватна власність на землю Приватна власність на землю – форма власності, за якої земля належить окремій особі або сім’ї і розвивається у формі трудової і нетрудової. Виникла за первіснообщинного ладу. П. в. на з. трудова сприяла формуванню стимулів до праці, оскільки від результатів такої праці безпосередньо залежав рівень споживання, але загалом П. в. на з. у цей період базувалася […]...
- Власність на виготовлений продукт Власність на виготовлений продукт – відносини між різними суб’єктами власності (індивідами, колективом тощо) з приводу привласнення виробленої продукції у різних сферах суспільного відтворення. В умовах індивідуального виробництва існує спочатку трудова приватна В. на в. п. Ця продукція відображає трудовий внесок виробника, отже, й розмір власності на неї. Тому приватна В. на в. п. забезпечує виробникові […]...
- Колгоспна власність Колгоспна власність – сукупність різноманітних засобів виробництва та відносини між членами трудового колективу, колгоспом і державою з приводу привласнення умов виробництва (передусім землі) та результатів колективної праці. До об’єктів К. в. належали будівлі, споруди, сільськогосподарські машини, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, багаторічні насадження тощо. Земля закріплювалася за колгоспами у безоплатне і безтермінове користування. К. […]...
- Державна власність на природні ресурси Державна власність на природні ресурси – сукупність економічних та юридичних відносин між державою та різними суб’єктами з приводу використання наявних у природі економічних, в т. ч. виробничих ресурсів – землі та земельних угідь, водних ресурсів, корисних копалин, лісів, рослинного і тваринного світу, а також повітряного басейну. Двома основними складовими Д. в. на п. р. є […]...
- Колективне садівництво Колективне садівництво – об’єднання громадян в садівницькі кооперативи для використання земель з метою посадки і вирощування плодових дерев і насаджень. Для ведення К. с. кооперативам громадян за рішенням сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів передаються у власність земельні ділянки у розмірі не більше 0,12 га на одного члена кооперативу. Земельні ділянки для К. с. […]...
- Пай земельний Пай земельний – частка у земельному масиві колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, акціонерного сільськогосподарського товариства, яка передається у приватну власність коленого члена цього підприємства, кооперативу, товариства. П. з. в натурі (на місцевості) не виділяється. Його розмір визначається в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні. Право приватної власності на П. з. посвідчується сертифікатом і […]...
- Земля і власність на неї Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 26. Земельне право 1. Земля і власність на неї. У піснях і віршах, картинах і книжках оспівано українську землю. Земля-матінка, земля – годувальниця” – так називає її народ України. Справді, українська земля є унікальною за своїми властивостями, недарма загарбники в 1918 і 1941-1943 pp. як цінний трофей вивозили […]...
- Власність приватна Власність приватна – власність, отримана в процесі привласнення окремою особою, максимум – сім’єю, різних об’єктів у всіх сферах суспільного відтворення. Розрізняють В. п., засновану на власній та на чужій праці. До першої належить власність дрібних виробників (ремісників, селян тощо), які не наймають робочої сили, отже, не експлуатують найманої праці. Ця форма власності існує в усіх […]...
- Відчуження Відчуження – у цивільному праві передача майна у власність іншій особі; один із способів здійснення власником повноважень розпорядження. Розрізняють В. майна платне (купівля – продаж) і безоплатне (дарування). Здійснюється насамперед власником майна на основі договорів, укладених ним із набувачем. В. може здійснюватися і в примусовому порядку, наприклад при В. майна безоплатно у власника за рішенням […]...
- Земельна власність Земельна власність – сукупність виробничих відносин між людьми з приводу привласнення землі як предмета природи, а також створеного сільськогосподарськими працівниками необхідного і додаткового продукту. З. в. є частиною загальної власності, одним з найголовніших видів національного багатства. З економічної точки зору З. в. виражаєтеся у певній сукупності економічних категорій (земельна рента, ціни на сільськогосподарську продукцію, орендна […]...
- Власність економічна Власність економічна – система виробничих відносин між людьми /класами, соціальними верствами, групами, окремими індивідами) щодо привласнення різноманітних об’єктів власності/засобів виробництва, предметів споживання, послуг, робочої сили, патентів і т. ін./ у всіх сферах суспільного відтворення /безпосередньому виробництві, розподілі, обміні та споживанні/. Вона включає в себе дві основні сторони: кількісну і якісну. Кількісна означає сукупність матеріальних благу […]...
- Кооператив Кооператив – організаційна форма добровільного об’єднання громадян для спільної діяльності з метою здійснення економічних інтересів своїх членів на основі взаємної допомоги і майнової, а в деяких випадках і трудової участі. У багатьох випадках К. називаються товариствами, кооперативними організаціями. До кооперативних форм належать також артілі. В разі створення кооперативної системи К. є її первинною ланкою. Юридичне […]...
- Власність Власність – соціологічна категорія, яка містить низку підсистем суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних тощо), що прямо й опосередковано стосуються привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і нематеріальних благ передусім через механізм відчуження (див. Відчуження) і влади (див. Влада). Двома найважливішими підсистемами В. є економічна та юридична В. (див. Власність економічна; […]...
- Право державної власності Право державної власності – право, яке виступає у двох видах: загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) […]...
- Яку власність вважав Ш. Фур’є економічною основою майбутнього ладу? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Яку власність вважав Ш. Фур’є економічною основою майбутнього ладу? Фур’є головним здобутком свого творчого життя вважав відкриття нової форми організації суспільства – асоціації, яку він називав Соціальною Гармонією. Первинною господарською одиницею асоціації, за Фур’є, є фаланга. Для неї характерні суспільна форма виробництва […]...
- Цивільне законодавство Цивільне законодавство – система нормативних актів, які регулюють майнові і особисті немайнові відносини. Провідне місце у Ц. з. належить Цивільному кодексу України. Він регулює цивільно-правові відносини у комплексі. Крім того, останнім часом прийнято значну кількість нових законів України, які належать до системи Ц. з. Це, зокрема, Закони “Про власність”, “Про підприємства в Україні”, “Про господарські […]...
- Власність довірча Власність довірча – особлива форма юридичної власності на майно, за якої довірчий власник (особа, якій довіряють) управляє майном іншої особи (засновника, або сетлора, за англо-американськими інститутами права) відповідно до цілей та завдань цієї особи. Водночас довірчий власник використовує право управління власністю в інтересах інших осіб – беніфіціаріїв (названих засновником осіб), що означає своєрідне розщеплення права […]...
- Власність на засоби виробництва Власність на засоби виробництва – привласнення різними суб’єктами власності (індивідом, юридичною особою, державою та ін.) засобів виробництва в усіх сферах суспільного відтворення та виробничі відносини, які при цьому виникають. У безпосередньому виробництві В. на з. в. за капіталізму здійснюється в процесі праці й виражається в таких категоріях, як вартість, постійний капітал, основний капітал, технологічне підкорення […]...