Критерії бідності

Related posts:

1. Методологія вимірювання бідності Методологія вимірювання бідності – комплекс засобів та оцінки різних рівнів та видів бідності. Вимірювання бідності передбачає такі послідовні етапи: 1) окремі індивіди або домогосподарства ранжуються на основі одного чи кількох критеріїв матеріального та нематеріального, передусім соціального добробуту; 2) визначається межа бідності, яка дає змогу виокремити бідних від небідних верств населення, окремих типів сімей; 3) дані […]...
2. Подолання бідності Подолання бідності – комплекс заходів з боку держави та організацій (підприємств, фірм і компаній), спрямованих на забезпечення бідних верств населення доходом, достатнім для задоволення матеріальних і соціальних потреб, необхідних для нормальних умов життя і відтворення робочої сили. П. б. є однією з глобальних проблем, а тому розглядається світовим співтовариством як пріоритетна в соціально-економічній політиці багатьох […]...
3. Критерії та орієнтири соціальної політики держави Державне управління Критерії та орієнтири соціальної політики держави. Відображуються в загальноприйнятих у світовій практиці показниках соціального розвитку: індекс людського розвитку, рівень освіти, середня тривалість життя, співвідношення народжуваності і смертності, природний приріст населення, калорійність харчування, рівень бідності, безробіття, структура споживання, державні витрати у напрямах соціальної сфери тощо. Вони використовуються державою як параметри соціальної політики. За їх […]...
4. Закон Енгеля Закон Енгеля – закон, який, на думку німецького економіста Ернста Енгеля, виражає залежність частки споживання продуктів харчування від рівня доходів сім’ї; чим бідніша сім’я, тим більша частка всіх витрат повинна бути виділена нею для придбання продуктів харчування. В міру зростання доходів сім’ї питома вага витрат на харчування скорочується, частка витрат на квартиру, світло, одяг, паливо […]...
5. Що Т. Мальтус пропонує для вирішення проблем бідності? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Що Т. Мальтус пропонує для вирішення проблем бідності? Зростання злиднів через надлишок населення соціально небезпечне, адже може викликати нестабільність у суспільстві (бунт), тому Мальтус пропонує вирішити проблему бідності шляхом: 1) створення ощадних кас, де нагромаджуються гроші і навчаються ощадливості; 2) […]...
6. Особисті споживчі витрати Особисті споживчі витрати – частина особистих доходів громадян, що залишається після виплати податків і відкладання певної частини доходу на нагромадження. Одержання особистих (сімейних) доходів не є самоціллю, Це лише засіб для задоволення потреб. Більша частина цих доходів переливається через торгівлю у виробничий сектор у вигляді витрат на особисте споживання. Споживчі витрати в країнах з розвиненою […]...
7. Критерії ефективності банківської діяльності Критерії ефективності банківської діяльності – комплекс найважливіших показників, за допомогою яких визначається ефективність виконуваних банком функцій та операцій. До таких показників належать: 1) стратегія банку (наявність обгрунтованих планів зростання, розробка нових продуктів і послуг, канали продажу, витрати на інформаційні технології, ступінь диверсифікації та ін.); 2) фінансовий стан (достатність капіталу та управління ним, ефективність інвестицій, зростання […]...
8. Бюджет споживчий Бюджет споживчий – фактичний баланс доходів і видатків, який характеризує рівень життя сімей різних класів і верств населення й показує джерела надходження доходів та основні статті їх витрат на придбання товарів і послуг. Існує також Б. с. нормативний, що розраховується на основі певних норм і нормативів. Він поділяється на середній і мінімальний. Середній Б. с. […]...
9. ЕНГЕЛЯ ЗАКОН Соціологія короткий енциклопедичний словник ЕНГЕЛЯ ЗАКОН – стала пряма пропорційна залежність між зростанням обсягу сімейного бюджету і зниженням при цьому частки витрат на харчування. Вперше цю залежність між прибутком сім’ї та часткою витрат на продукти харчування, одяг, меблі, побутове обслуговування та культурні потреби встановив нім, статистик Ернст Енгель (1821 – 1896). Інженер за фахом він […]...
10. БІДНІСТЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник БІДНІСТЬ – неспроможність підтримувати мінімальний рівень споживання, обумовлений фізіол., соціальними, культурно визначеними якісними нормами. Б. є багатовимірним явищем у різноманітті своїх проявів, плюралізмі пояснень, що пропонуються (раціонально-екон., культурних, структурних тощо) залежно від суб’єктів, часу і території, які розглядаються, та палітри політ, стратегій, які потрібні для її регулювання. Розрізняють абсолютну і відносну […]...
11. Орієнтири встановлення зарплати і цін Орієнтири встановлення зарплати і цін – необхідні елементи політики доходів в умовах соціальних ринкових відносин. Оскільки реальний дохід індивіда, тобто кількість товарів та послуг, які він може придбати на свою номінальну зарплату, залежить від величини номінального доходу і цін товарів і послуг, які вони одержують, то в країнах з розвиненою ринковою системою держава встановлює певні […]...
12. Критерії класифікації соціально-економічної безпеки країни Критерії класифікації соціально-економічної безпеки країни – найважливіші кількісно-якісні ознаки, на підставі яких оцінюють і класифікують сукупність факторів, що загрожують суверенітету країни або декількох країн в усіх сферах соціально-економічного життя на певному етапі та в майбутньому. Такими сферами є економіка, соціальні відносини, політика, право, ідеологія, національні відносини, духовна сфера, культура, мораль, естетико-етичні норми життя та ін. […]...
13. Соціальне та економічне становище населення Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 29. ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1990-Х років 4. Соціальне та економічне становище населення. Більшість етнічних і політичних українців підтримувала розбудову незалежної держави з огляду на створення широких можливостей для самостійного господарювання й забезпечення високого рівня життя. Однак економічна криза, пов’язана з переходом до ринкової економіки, спричинила соціальні […]...
14. Критерії економічного прогресу Критерії економічного прогресу – найважливіші сутнісні та якісні показники й зрушення в еволюції економічної системи, які сприяють розвиткові потреб, інтересів і цілей людини, усіх її сутнісних сил. До сутнісних зрушень в економічній системі сучасного капіталізму відносять виникнення народних підприємств, елементи перерозподілу національного доходу в інтересах найбідніших верств населення, впровадження елементів національного економічного планування економіки та […]...
15. Ефект мультиплікатора Ефект мультиплікатора – показник, який характеризує залежність між зміною інвестиційних витрат та рівнем обсягів виробництва й національного доходу. Е. м. займає центральне місце в кейнсіанській теорії. Згідно з концепцією Е. м. між приростом інвестицій та приростом національного доходу існує стійке співвідношення, яке грунтується на тому, що будь-які витрати на інвестиції перетворюються у первинні доходи, частина […]...
16. Собівартість продукції Собівартість продукції – частина вартості продукції, що включає поточні витрати підприємства, фірми, компанії на виробництво і реалізацію товарів, послуг та виконаних робіт. Розрізняють виробничу (включає витрати на виробництво продукції та її здачу на склад готової продукції) і комерційну, або повну (крім виробничої собівартості, включає витрати, пов’язані зі зберіганням і реалізацією продукції – позавиробничі витрати). С. […]...
17. Витрати обігу Витрати обігу – витрати, пов’язані з підготовкою до реалізації та купівлею-продажем товарів у гуртовій, роздрібній торгівлі та в громадському харчуванні. В. о складаються з витрат на оплату живої праці працівників, зайнятих у сфері обігу, і матеріальних витрат у сфері обігу (амортизація основних засобів, втрати товарів, використання пакувальних матеріалів тощо). Рівень В. о. – це відношення […]...
18. Дефіцит продовольчого споживання Дефіцит продовольчого споживання – показник продовольчої бідності (недоїдання), який характеризується відношенням норми раціонального (здорового) харчування до фактичного споживання. Згідно з цим показником, споживання м’ясопродуктів має становити 83 кг на рік на людину, тоді як фактичне споживання таких продуктів 2003 в Україні становило лише 34,5 кг на людину (тобто 41,6% рекомендованої норми). Показник Д. п. с. […]...
19. Критерії класифікації економічних законів Критерії класифікації економічних законів – найважливіші ознаки, на основі яких оцінюються різні типи економічних законів і здійснюється їх класифікація згідно з принципом субординації. І група критеріїв за значущістю (залежно від терміну дії економічних законів) – закони, які діють упродовж різних історичних періодів. Розрізняють чотири їх типи: всезагальні економічні закони, загальні економічні закони, специфічні економічні закони […]...
20. Закон зростання граничних витрат Закон зростання граничних витрат – закон, який виражає сталі й суттєві зв’язки між виробництвом товарів та граничними витратами, за яких (зв’язків) зростання кількості створюваних товарів супроводжується збільшенням граничних витрат кожної додаткової одиниці товару. Спершу граничні витрати можуть скорочуватися, відповідно до ефекту масштабу (збільшення обсягів виробництва зумовлює зростання доходу), проте згодом настає момент, коли граничні доходи […]...
21. Споживання продовольства Споживання продовольства – важлива складова особистого споживання, на основі якої (кількості та структури) вимірюють якість життя окремого індивіда, сім’ї, соціальних верств і груп населення і країни загалом. С. п. залежить від типу соціально-економічної системи, розвитку продуктивних сил, соціальної та економічної політики держави, інших чинників. З метою вимірювання рівня С. п. розрізняють мінімальний (кількісний набір товарів […]...
22. Критерії політико-економічної класифікації ринків Критерії політико-економічної класифікації ринків – комплекс базових ознак, на підставі яких оцінюють і розмежовують різні типи і види ринків у сучасній розвиненій економічній системі. Виходячи з сутності ринку як політекономічної категорії, критерії класифікації ринків визначають за двома основними ознаками: 1) як певні підсистеми економічних і передусім відносин економічної власності між різними суб’єктами, що означає якісний […]...
23. Невиробничі витрати підприємств Невиробничі витрати підприємств – витрати, які безпосередньо не залежать від процесів виробництва. До них належать основні Н. в. п. – витрати на утримання та експлуатацію житлових будинків та основних фондів невиробничого призначення (заводські будинки відпочинку, дитячі дошкільні заклади, медпункти тощо) на збереження запасів товарів, відшкодування частини управлінських витрат. На балансі підприємств можуть також перебувати витрати […]...
24. Витрати граничні Витрати граничні – додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї /додаткової/ одиниці продукції. Обчислюються як сума витрат на її виробництво. Концепція граничних/”маргінальних”/ витрат поширена в західній економічній літературі і базується на теорії „ граничної корисності” II застосування дозволяє контролювати витрати підприємства при виробництві / скороченні/ останньої/додаткової/ одиниці продукції. Величина граничних витрат знаходиться в обернено пропорційній […]...
25. Бідність Бідність – спричинена рівнем розвитку продуктивних сил і характером економічної системи крайня недостатність наявних у людини, сім’ї, окремих соціальних верств засобів для задоволення мінімальних матеріальних і духовних потреб, тобто для нормального життя та життєдіяльності. Зумовленість Б. рівнем розвитку продуктивних сил полягає в тому, що їх низький рівень розвитку призводить до загального поширення Б. в країні […]...
26. Критерії класифікації економічних систем Критерії класифікації економічних систем – найважливіші ознаки розвитку окремих підсистем і метасистем цієї системи, відповідно до яких розрізняють економічні системи, що існували впродовж розвитку світової цивілізації. Основними К. к. е. с. є критерії, які характеризують: 1) технологічний спосіб виробництва; 2) відносини економічної власності; 3) наявність або відсутність товарно-грошових відносин і ступінь їх розвитку; 4) тип […]...
27. Соціальна держава Соціальна держава – найдосконаліший за всю історію розвитку людської цивілізації, тип держави, діяльність якої спрямована на забезпечення високого рівня життя всього населення, його всебічної безпеки. Найважливішими функціями С. д. є: 1) справедливий перерозподіл доходів між різними соціальними верствами і групами через запровадження прогресивного оподаткування; 2) створення надійних умов для розвитку особистості, її творчих здібностей; 3) […]...
28. Показники прибутковості банківської діяльності Показники прибутковості банківської діяльності – найважливіші показники ефективної діяльності банків упродовж певного періоду (як правило, за рік). До них належать: 1) норма прибутку на капітал (рентабельність капіталу) – визначається як відношення чистого прибутку до балансового капіталу (ефективною вважається діяльність банку, якщо норма прибутку не менша за 15%); 2) рентабельність активів – відношення чистого прибутку до […]...
29. Критерій суспільного добробуту Критерій суспільного добробуту – основні ознаки, на підставі яких дається комплексна оцінка рівня забезпеченості населення матеріальними та нематеріальними, в т. ч. духовними, благами. Основними К. с. д. є: обсяг ВНП на душу населення (з урахуванням динаміки цін); розмір особистого споживання на душу населення; обсяг особистих витрат на соціальні цілі (розвиток освіти, охорони здоров’я, допомога безробітним […]...
30. Доходи і витрати сім’ї Доходи і витрати сім’ї – співвідношення між різними статтями бюджету сім’ї в процесі виконання нею економічних функцій, яких налічується близько 10 (див. Сім’я). В процесі еволюції соціально-економічної системи поступово відмирають одні функції, виникають інші, окремі функції наповнюються новим змістом. Так, за тотального зубожіння основної маси населення в Україні в багатьох сім’ях активно розвивається така функція, […]...
31. Оцінка фінансової стійкості банку Оцінка фінансової стійкості банку – метод визначення фінансової стійкості банку залежно від витрат банку (умовно-змінних та умовно-постійних) з урахуванням обсягів його діяльності. До умовно-змінних витрат належать відсоткові, комісійні та інші банківські і не банківські операційні витрати; до умовно-постійних – витрати на утримання основних засобів і нематеріальних активів, адміністративно-управлінські витрати, амортизаційні відрахування та ін. Різниця між […]...
32. Критерії класифікації цінних паперів Критерії класифікації цінних паперів – найважливіші ознаки, на підставі яких оцінюються та класифікуються різні види цінних паперів. Відповідно до принципу субординації розрізняють такі К. к. ц. п.: 1) за економічним статусом: а) фондові (за природою формування капіталу); цінні папери першого порядку (акції, облігації, банківські векселі); цінні папери другого порядку (опціони, ф’ючерси, права, варанти); б) комерційні […]...
33. Критерії класифікації економічної власності Критерії класифікації економічної власності – головні ознаки виокремлення типів, форм і видів власності залежно від їх співвідношення між собою, значення в соціально-економічній структурі суспільства, суб’єктно-об’єктних відносин. Основними К. к. е. в. є: 1) суб’єкти власності; 2) об’єкти власності; 3) сфери суспільного відтворення; 4) інтегральний критерій, який враховує перші три критерії або поєднує суб’єктно-об’єктний підхід та […]...
34. Фонд споживання Фонд споживання – частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства, Інша частина національного доходу спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження, Ф. с. включає в себе особисте споживання всього населення країни, а також витрати у закладах, які обслуговують населення, Ф. с. утворює межу зростання реальних доходів населення і […]...
35. Калькуляція собівартості Калькуляція собівартості – обчислення у грошовій формі витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг. До основних калькуляційних витрат належать: куплені сировина і матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати; паливо та електроенергія на технологічні цілі; основна зарплата виробничих працівників; додаткова зарплата, відрахування на соціальне страхування; витрати на підготовку та освоєння виробництва; витрати на утримання та експлуатацію обладнання; […]...
36. Вартість мінімального споживчого кошика Вартість мінімального споживчого кошика – показник, що характеризує мінімальний рівень задоволення фізіологічних і соціальних потреб. В. м. с. к визначає допустимий рівень бідності у суспільстві Сама бідність вимірюється за допомогою прожиткового мінімуму, який існує у вигляді життєвого /фізіологічного/ і соціального мінімуму. Перший відображає задоволення лише головних фізіологічних потреб і основних послуг. Другий, крім цього, включає […]...
37. Послуги неринкові Послуги неринкові – послуги, що надаються державою і не комерційними організаціями з метою безоплатного або пільгового задоволення індивідуальних і колективних потреб населення. До таких послуг належать: соціальні (соціальне забезпечення, розвиток середньої спеціальної (частково) та вищої (частково) науки та освіти), охорони здоров’я та ін., культури, в т. ч. фізичної, та мистецтва, державного управління, оборони, шляхового господарства […]...
38. Ринок предметів споживання Ринок предметів споживання – сукупність економічних відносин між підприємствами, фірмами та компаніями-виробниками, торговельними організаціями, населенням (домогосподарствами) і державою (опосередковано) з приводу організації та купівлі-продажу предметів споживання. У розвинених країнах переважна більшість сімей забезпечена товарами масового виробництва тривалого користування (у США – бл. 87% сімей), тому вони потребують передусім оздоровлення, відпочинку та ін. Витрати на відпочинок, […]...
39. Закон Кейнса Закон Кейнса – сформульований англійським економістом Дж. Кейнсом психолого-економічний закон, згідно з яким люди схильні, як правило, збільшувати споживання із зростанням доходів, але не настільки, як зростає дохід. Щодо категоріальної сутності закону, З. К. відображає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням доходів, з одного боку, і зростанням схильності до заощаджень та одночасним зниженням […]...
40. Критерії класифікації монополій Критерії класифікації монополій – розмежування окремих типів, видів і форм монополій залежно від структури економічної системи, фаз суспільного відтворення та ін. Так, відповідно до структури технологічного способу виробництва, передусім структури продуктивних сил, виділяють один узагальнений тип монополії – техніко-економічний, а в його межах розрізняють окремі види та форми, зокрема: 1) техніко-технологічна (базується на монополізації передових […]...