КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА

Related posts:

1. Культура матеріальна Культура матеріальна – частина загальної культури, яка є сукупністю матеріальних цінностей, створених творчою працею людей, й охоплює сферу матеріальної діяльності людини, економічні відносини, які розвиваються при цьому, а також її результати, раціональне ставлення людини до природи, ступінь практичного використання людиною сил і багатств природи. Поділ культури на матеріальну та духовну умовний, оскільки будь-який предмет, об’єкт, […]...
2. КУЛЬТУРА НАЦІОНАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА НАЦІОНАЛЬНА тісно пов’язана з поняттями “нація”, “етнос” і становить сукупність економічних, політичних, побутових, мовних, обрядових, моральних та інших чинників. Українська культура бере свій початок з часів легендарного суспільного Трипілля, охоплює всю сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених українським народом на терені України та за її межами (діаспорою) упродовж усієї його історії....
3. КУЛЬТУРА Культурологічний словник КУЛЬТУРА (лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) – може бути охарактеризована як: 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К. 2) Рівень, ступінь розвитку певної галузі […]...
4. Поняття “культура”. Матеріальна і духовна культура Розділ VIII. ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА Урок 52-53 . Поняття “культура”. Матеріальна і духовна культура Мета: сформувати поняття: “культура”, “матеріальна культура”; актуалізувати знання учнів про духовну культуру, її формування; виховувати свідоме ставлення до духовної культури як головної ознаки особистості. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення: евристична бесіда. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань. […]...
5. КУЛЬТУРА. МАТЕРІАЛЬНА Й ДУХОВНА КУЛЬТУРА СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 26. КУЛЬТУРА. МАТЕРІАЛЬНА Й ДУХОВНА КУЛЬТУРА Мета: сформувати поняття: культура, матеріальна культура; актуалізувати знання учнів про духовну культуру, її формування; виховувати свідоме ставлення до духовної культури як головної ознаки особистості. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Форма проведення: евристична бесіда. ХІД УРОКУ I. Організація класу II. Актуалізація знань. Мотивація […]...
6. КУЛЬТУРА СВІТОВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА СВІТОВА – це вікова сукупність культур цілісного світу, що визначається власною системою загальнолюдських цінностей і залежно від умов розвитку конкретизується і розгалужується на певні рівні якісного і кількісного характеру, акумулює, відсортовує і розвиває найкращі риси національних культур....
7. КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) – поняття, що має два характерологічних аспекти: 1) дезаксіологічний (позаціннісний, об’єктивістський), за яким в культуру входить все, створене людиною: і засоби творення, і засоби нищення; і літературна мова, і кримінальний жаргон. Як факти культури стоять в одному ряду плуг і гільйотина, велична симфонія і непристойна пісенька; 2) аксіологічний (ціннісний), коли […]...
8. КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА – форма культури, що являє собою нагромаджений досвід людства у матеріальному виробництві, в окремих його сферах. Культура праці і виробництва включає в себе як основні соціально-економічну і техніко-технологічну підсистеми, в яких людина виступає суб’єктом праці і виробництва, тобто реалізує у своїй діяльності об’єктивні, що склалися історично, досвід і знання […]...
9. ЕМПАТІЙНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ЕМПАТІЙНА КУЛЬТУРА (від англ. empathy – співчуття, співпереживання) – сукупність знань, переконань, вмінь і навичок, які характеризують здатність однієї людини підтримувати почуття іншої таким чином, щоб у процесі співпереживання дане почуття, залежно від його змісту, форми, часу, необхідності, ставало глибшим або нейтралізувалося....
10. КАЗНА Культурологічний словник КАЗНА (тюрк.) – 1) сховище грошей, коштовностей та інших матеріальних цінностей ханів, царів, князів, монастирів. 2) В умовах централізованих держав – сукупність їхніх фінансових ресурсів; те саме, що й фіск....
11. КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ – 1) Сукупність вимог до зовнішньої сторони процесу управління і до особистих властивостей керівника, зумовлених нормами і принципами моралі, етики, естетики і права. 2) Характеристика якісної сторони управлінської діяльності суб’єкта управління....
12. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність – форма повної матеріальної відповідальності на підставі письмового договору. Полягає у колективному виконанні членами бригади обов’язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок незабезпечення збереження матеріальних цінностей. К. м. в. застосовується при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов’язаних із збереженням, переробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли […]...
13. Культура Культура – процес гуманістичного ставлення людей до природи та людини до людини, раціональної організації людської життєдіяльності, втілений у цивілізованих продуктах матеріального і духовного виробництва, соціальних і духовних цінностях. Як самостійне поняття “К.” використовується в науці з кінця XVIII ст. (до цього вживалося як функція певних явищ і процесів). Так, Ціцерон говорив про культуру душі, під […]...
14. ДЕФІЦИТ Культурологічний словник ДЕФІЦИТ (від лат. deficit – не вистачає) – 1) Перевищення видатків над доходами, пасиву балансу – над його активом. 2) Нестача матеріальних цінностей порівняно з потребою в них....
15. ЕКОНОМІКА Культурологічний словник ЕКОНОМІКА (від грец. – житло і закон) – 1) Історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства, його базис, властивий певній суспільно-економічній формації. 2) Народне господарство даної країни. 3) Наука, що вивчає специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільної діяльності (Е. промисловості, Е. сільського господарства, Е. будівництва, Е. матеріально-технічного […]...
16. ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА – органічна складова культури суспільства, характеризує соціально-історичні особливості організації педагогічних відносин та діяльності спільноти....
17. ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА – система засобів господарської діяльності, лояльне ставлення до будь-якої форми власності, поважання успіхів комерційної, підприємницької, фермерської чи іншої діяльності, створення рівних умов для розвитку громадян у всіх сферах економічного життя країни....
18. КУЛЬТУРА ВИРОБНИЦТВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ВИРОБНИЦТВА – комплексний показник, що відображає ступінь відповідності технології та організації виробництва ергономічним (див. Ергономіка), фізіологічним, естетичним, економічним, соціальним вимогам і відбиває рівень задоволеності працівника процесом праці, її змістом і характером....
19. ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ Культурологічний словник ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ – смислоутворюючий зміст практики, що полягає у формуванні мети як суб’єктивно-ідеального образу бажаного (цілеформування) і втіленні її в об’єктивно-реальному результаті діяльності (цілереалізація). Свідомим формуванням цілей, розробкою програми дій шляхом вільного вибору можливостей і мотивів, створенням засобів праці людська діяльність принципово відрізняється 292 від інстинктивної поведінки тварин. Ц. є найвищим виявом активності свідомості […]...
20. КУЛЬТУРА МАСОВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАСОВА – явище культури ХХ ст., породжене науково-технічною революцією, урбанізацією, руйнуванням локальних спільностей та розмиванням територіальних і соціальних кордонів. К. м. характеризує особливості виробництва культурних цінностей у сучасному індустріальному суспільстві, розрахованих на масове споживання (масове виробництво культури при цьому розуміється, як аналог з поточно-конвеєрною індустрією). Масова культура являє собою культуру щоденного життя, […]...
21. ВАНДАЛІЗМ Культурологічний словник ВАНДАЛІЗМ – асоціальна діяльність, неаргументоване, безглузде, дике знищення матеріальних і культурних цінностей. До В. вдаються найбільш реакційні групи людей і окремі особи. В. ворожий людству, його культурі....
22. КУЛЬТУРА ДУХОВНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ДУХОВНА – сфера людської діяльності, що охоплює різні сторони духовного життя людини і суспільства. К. д. включає форми суспільної свідомості (політичну, правову, моральну, естетичну, релігійну, науку й філософію) та втілення їх у літературні, архітектурні та інші пам’ятки людської діяльності. До К. д. належать освіта, виховання, мова і писемність, фольклор, народне мистецтво та […]...
23. ПОБУТ Культурологічний словник ПОБУТ – позавиробнича сфера суспільного життя людей; сукупність способів і форм задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб....
24. ЗООМОРФНІСТЬ Культурологічний словник ЗООМОРФНІСТЬ (від грец. тварина і форма) – уподібнення речі якійсь тварині, реальній або фантастичній (тератоморфність); засоби такі ж, як і при антропоморфності....
25. ТАРИФ Культурологічний словник ТАРИФ (італ. tariffa, з араб.) – система ставок, за якими оплачують виробничі й невиробничі послуги, працю тощо (напр., Т. транспортні, комунальні, митні, оплати праці)....
26. ДОСВІД Культурологічний словник ДОСВІД – сукупність знань і навичок, набутих на основі і в процесі безпосередньої практичної взаємодії людей із зовнішнім світом; форма засвоєння людиною раціональних здобутків минулої діяльності....
27. ТВОРЧІСТЬ Культурологічний словник ТВОРЧІСТЬ – діяльність, результатом якої є створення якісно нових матеріальних благ та духовних цінностей. Вона має психологічний аспект і передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань та вмінь, завдяки яким створюється продукт, що характеризується новизною та оригінальністю....
28. ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ – вибіркове ставлення до сукупності матеріальних, соціальних і духовних благ та ідеалів, що розглядаються як об’єкти мети й засоби для задоволення потреб особи чи соціальної групи....
29. Матеріальна відповідальність Матеріальна відповідальність – принцип господарського розрахунку, який передбачає зобов’язання працівників з відшкодування майнових і матеріальних збитків підприємству або фізичній особі. Законодавством України передбачено обмежену та повну М. в. Обмежену М. в. несуть працівники в розмірі заподіяних ними збитків (але не більше від їх середньомісячного заробітку) за псування чи знищення засобів і предметів праці, які перебували […]...
30. Матеріальна відповідальність працівника Матеріальна відповідальність працівника – виконання ним обов’язку відшкодувати в установленому законом порядку і розмірі шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації. При покладенні М. в. права та законні інтереси працівників гарантуються встановленням відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду і лише в межах і порядку, передбачених законодавством, за умови, якщо така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними […]...