ВИПАЛЮВАННЯ

Культурологічний словник ВИПАЛЮВАННЯ – техніка декорування виробів з дерева, рогу і шкіри; при цьому візерунок наносять на поверхню виробу розжареним металевим штампом або писаком.

ЛАВРА

Культурологічний словник ЛАВРА (грец. буквально – міська вулиця, квартал, прохід) – назва великих православних чоловічих монастирів, найбільш значних центрів поширення релігійної ідеології та паломництва віруючих. В українському та руському православ’ї Л. називали Чотири монастирі:

ГРІХ

Культурологічний словник ГРІХ – одна з основних християнських морально-етичних категорій, що означає порушення волі Бога, падіння Адама і Єви, які, згідно з Біблією, покуштували плід забороненого дерева пізнання добра і зла. Г. – поняття,

ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ

Культурологічний словник ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ (грец. Durios hippos) – у грецьких міфах про Троянську війну розповідається, що на десятому році війни греки за порадою Одіссея змайстрували величезного дерев’яного коня, всередині якого сховалися воїни. Повіривши брехливим

ПЛЮРАЛІЗМ

Культурологічний словник ПЛЮРАЛІЗМ (від лат. pluralis – множинний) – світоглядна позиція, яка утверджує множинність інтересів, різновидів буття, ідей, поглядів, які не зводяться до чогось одного і є незалежними одне від одного. Сутність плюралізму полягає

СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВОГО ПРАВА

Культурологічний словник СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВОГО ПРАВА – це юридичні і фізичні особи, які мають правосуб’єктність, тобто можуть потенційно бути учасниками фінансових правовідносин, а суб’єкт фінансових правовідносин – це реальний учасник цих правових відносин.

ЛЮДИНА

Культурологічний словник ЛЮДИНА – суспільна істота, продукт і суб’єкт трудової діяльності і культури, вищий ступінь у розвитку живих організмів. Як продукт тривалої еволюції світу, людина є матеріальною, природною істотою. Проблема взаємодії соціального і біологічного

ПРИВЛАСНЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Культурологічний словник ПРИВЛАСНЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО – господарство, побудоване на використанні природних (насамперед харчових) ресурсів, тобто збиральництво, мисливство, рибальство. Незважаючи на перемогу у світових масштабах відтворювального господарства, П. г. продовжує існувати до наших часів, становлячи у

АКУРАТНІСТЬ

Культурологічний словник АКУРАТНІСТЬ (від лат. accuro – точно виконую) – риса людини, що виявляється у точності, ретельності, охайності, своєчасності виконання певного виду діяльності. А. не є природженою рисою, а формується в процесі виконання трудових

ПОКРОВА

Культурологічний словник ПОКРОВА – одне із значних свят православ’я, відзначається 14 жовтня за н. ст. Зміст свята становить ідея покровительства. За церковною версією, покладеною в основу П., у Влахернському храмі Константинополя 1910 р. юродивому

ТЕАТР

Культурологічний словник ТЕАТР (грец. – місце, призначене для видовища, згодом – саме видовище) – вид мистецтва, що відображає дійсність у художніх сценічних образах. Театр – мистецтво синтетичне, поєднує драматургію, творчість актора (від лат. аctor

БРАЙЛЯ ШРИФТ

Культурологічний словник БРАЙЛЯ ШРИФТ – спеціальний рельєфно-крапковий шрифт для сліпих. Винайдено французьким тифлопедагогом Л. Брайлем. Різні комбінації рельєфних крапок дають змогу одержати 63 знаки для позначення літер, цифр, знаків пунктуації, математичних та хімічних формул

ПЕРЦЕПТИВНИЙ

Культурологічний словник ПЕРЦЕПТИВНИЙ (від лат. perceptio – сприйняття, відображення об’єктивної дійсності органами чуттів) – такий, що стосується сприйняття.

ЕЛОКВЕНЦІЯ

Культурологічний словник ЕЛОКВЕНЦІЯ (лат. eloquentio, від eloquor – виголошую промову) – красномовність.

ШЕПТИЦЬКИЙ Андрій

Культурологічний словник ШЕПТИЦЬКИЙ Андрій (1865-1944) – видатний ієрарх і богослов вселенської та греко-католицької церков, політичний, науковий, культурний діяч. Здобув освіту у Львові, Кракові, Вроцлаві, Мюнхені, Відні. Доктор права (1888), філософії (1892), богослов’я (1892). У

МОНІЗМ

Культурологічний словник МОНІЗМ (від грец. – один, єдиний) – філософське вчення, яке бере за основу всього існуючого одне начало – матерію (матеріалістичний М.), або дух (ідеалістичний М.).

КОНТРОЛЬ ФІНАНСОВИЙ

Культурологічний словник КОНТРОЛЬ ФІНАНСОВИЙ – 1) Одна з форм управління фінансами, особлива сфера контролю, зумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів у всіх структурних підрозділах економіки держави. Передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх

ГЕДОНІЗМ

Культурологічний словник ГЕДОНІЗМ (від грец. hedone – насолода) – філософсько-етичне вчення, за яким насолода є найвищим благом, метою життя. Протилежне – аскетизм.

ПРАВЕДНИК

Культурологічний словник ПРАВЕДНИК – згідно з церковним уявленням, людина, яка виконує всі вимоги релігії, не грішить. Така людина, як учить релігія, після смерті одержує особливу небесну нагороду, а за життя є обранцем небесної благодаті

ГАЛЬШТАТСЬКА КУЛЬТУРА

Культурологічний словник ГАЛЬШТАТСЬКА КУЛЬТУРА – археологічна культура племен раннього залізного віку (приблизно Х-V ст. до н. е.), поширена на півдні Середньої Європи. Від назви могильника, відкритого поблизу м. Гальштата в Південно-Західній Австрії.

ГОРДІСТЬ

Культурологічний словник ГОРДІСТЬ – моральне почуття; виникає в результаті усвідомлення особистістю суспільного значення своїх досягнень. Почуття Г. виступає одним з регуляторів процесу морального самовдосконалення особистості. На перших етапах психічного розвитку людини Г. виявляється у

БАНКО

Культурологічний словник БАНКО – ціна (курс), за якою банк купує чи продає цінні папери.

ДЕМОКРАТІЯ

Культурологічний словник ДЕМОКРАТІЯ (грец. народовладдя) – форма політичної організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державними справами. У широкому розумінні – форма керівництва будь-яким колективом, яка забезпечує активну участь його членів у здійсненні

ДОТАЦІЯ

Культурологічний словник ДОТАЦІЯ (лат dotatio – дар, пожертвування, від лат. doto – наділяю) – асигнування з державного бюджету на покриття збитків, для збалансування нижчестоячих бюджетів, доплата.

КОШТОРИС ВИТРАТ

Культурологічний словник КОШТОРИС ВИТРАТ – основний плановий документ, який визначає загальний обсяг, цільове надходження та використання, а також щоквартальний розподіл коштів, що відпускаються з бюджету на утримання бюджетних установ або здійснення централізованих заходів щодо

ПРОГНОЗ

Культурологічний словник ПРОГНОЗ – імовірне судження про стан якогось явища в найближчому або віддаленому майбутньому на основі спеціального наукового дослідження (наприклад, агрометеорологічний, демографічний, науково-технічний П.).

ІНТЕГРАЦІЯ

Культурологічний словник ІНТЕГРАЦІЯ (від лат. integratio – поповнення, відновлення) – 1) Об’єднання в ціле будь-яких окремих частин. Протилежне – дезінтеграція. 2) I. економічна – процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об’єднання економік низки країн. 3)

МУДРІСТЬ

Культурологічний словник МУДРІСТЬ – інтелектуальна і моральна характеристика особистості; означає високий рівень оволодіння нею соціальним досвідом. Мудра людина здатна оптимальним способом розв’язувати пізнавальні, трудові, навчальні, морально-побутові завдання. Її дії і вчинки глибоко 200 осмислені,

НЮАНС

Культурологічний словник НЮАНС (франц. nuance – відтінок) – в образотворчому мистецтві – ледь помітний перехід від одного кольорового тону до іншого (в живописі), від однієї світлотіньової градації в іншу (в скульптурі, графіці). Сукупність відтінків,

БАЗА

Культурологічний словник БАЗА (від грец. basis – підставка, основа) – основа колони, стовпа або пілястра.

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА

Культурологічний словник СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА: 1) Сукупність усіх літератур світу з найдавніших часів до наших днів. 2) Золотий фонд культури людства, що включає найвищі досягнення літератур світу. 3) Історично закономірний етап у розвитку літератур світу,

ДИСКОМФОРТ

Культурологічний словник ДИСКОМФОРТ (від лат. dis… – префікс, що тут означає брак чогось, і англ. eomfort – сукупність побутових зручностей, затишок; почуття задоволення від них) – незручний, неприємний психологічний стан людини, що викликає стійкі

КОНТРОЛЬ

Культурологічний словник КОНТРОЛЬ (франц. contrerole – подвійний список) – 1) Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. 2) Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо. 3) Заключна функція управління.

АБРИС

Культурологічний словник АБРИС (нім. Abrifi – план, креслення) – контурний малюнок або креслення, зроблені від руки методом окомірної зйомки, безмасштабне креслення. В архітектурній практиці застосовують під час обмірних робіт як спосіб фіксації фасадів, планів,

КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА

Культурологічний словник КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ – перший вищий навчальний заклад і визначний освітній і культурний центр в Україні. Початок її поклала Київська братська школа (заснована 1615 р.), яка 1632 р. об’єдналася з Лаврською школою (заснована

ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ

Культурологічний словник ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ – старокам’яний вік, датується 40-15 тис. р. до н. е. Саме з того часу походять пам’ятки первісного мистецтва.

ФОЛЬКЛОР

Культурологічний словник ФОЛЬКЛОР (англ. народна мудрість, народне знання) – народна творчість.

АРХАЇЗАЦІЯ

Культурологічний словник АРХАЇЗАЦІЯ (від грец. archaikos – старовинний, давній) – занепад, перехід до ранніх, застарілих форм, зумовлений суспільно-історичними чинниками. У мистецтві А. буває свідомою, маючи на меті повернення до джерел, пошуки “свіжої” образності.

ПАСТОРАЛЬ

Культурологічний словник ПАСТОРАЛЬ – літературний, музичний і театральний жанр, в основі якого – поетизація та ідеалізація простого сільського життя. У переносному значенні, пастораль має дещо іронічний відтінок як стан ніжності і тиші, однак з

АНДРІЙ ПЕРВОЗВАНИЙ

Культурологічний словник АНДРІЙ ПЕРВОЗВАНИЙ – один із апостолів, учнів Ісуса Христа. Згідно з Євангелієм Андрій – рідний брат Петра. Первозваним його нарекли тому, що був першим, Ісус вибрав собі в учні. А. П. для

КЛАСИЦИЗМ

Культурологічний словник КЛАСИЦИЗМ (від лат. – взірцевий) – один з основних напрямів у європейській літературі й мистецтві ХVII-ХVIII ст., зразком для якого було класичне (давньогрецьке і давньоримське) мистецтво. Напрям у мистецтві, для якого характерні

ОПОНЕНТ

Культурологічний словник ОПОНЕНТ (від лат. opponens (opponentis) – той, що протиставить, заперечує) – 1) Особа, яка заперечує чи спростовує думки доповідача або оцінює працю дисертанта при захисті дисертації на здобуття вченого ступеня. 2) Супротивник

МЕАНДР

Культурологічний словник МЕАНДР – геометричний орнамент у формі ламаної або кривої лінії з закрутками, від давньої назви звивистої річки у Малій Азії. Широко застосовувався в Греції. В Україні вперше виявлений в с. Мізинь на

ЯРИЛО

Культурологічний словник ЯРИЛО – божество у слов’янській міфології, пов’язане з родючістю; культ Я. супроводжувався карнавальними іграми, танцями.

СТУДЕНТСТВО

Культурологічний словник СТУДЕНТСТВО – особлива соціальна група молоді, яка складається з тих, хто навчається у вищих навчальних закладах. C. – складова частина учнівської молоді, яка перебуває на етапі безпосереднього формування з неї фахівців високої

АНТИПАТІЯ

Культурологічний словник АНТИПАТІЯ (від грец. – огида) – почуття неприязні, відрази до чогось чи когось. Спостерігається між людьми психологічно несумісними. А. протилежна симпатії, може виникати на грунті непринципових розбіжностей людей (зовнішній вигляд, голос, манери,

КОНСТРУКТИВНА ВІДПОВІДЬ

Культурологічний словник КОНСТРУКТИВНА ВІДПОВІДЬ (від лат. constructio – побудова) – така відповідь людини на дії або висловлювання іншої людини, яка містить корисні пропозиції щодо вирішення проблеми, що хвилює іншу людину, і може стати основою

СВІДОМІСТЬ

Культурологічний словник СВІДОМІСТЬ – властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій у попередньому мисленому накресленні їх і передбаченні

АНТРОПОМОРФНІСТЬ

Культурологічний словник АНТРОПОМОРФНІСТЬ (від грец. людина і форма) – подібність до людської постаті, її відтворення повне (скульптурне, стилізоване) або часткове (із збереженням утилітарної форми речі, до якої додаються голова, руки, іноді лише обличчя або

АВТОПОРТРЕТ

Культурологічний словник АВТОПОРТРЕТ – портрет художника, виконаний ним самим; різновид жанру портрета. Окремі зразки А. трапляються в античному та середньовічному мистецтві. Як самостійна галузь художньої діяльності утвердився в епоху Відродження. Тоді ж склалися певні

ФАСИЛІТАЦІЯ

Культурологічний словник ФАСИЛІТАЦІЯ (від лат. – образ, обличчя) – термін соціальної психології, що означає підвищення продуктивності праці під впливом присутності інших.

ІРЕДЕНТИЗМ

Культурологічний словник ІРЕДЕНТИЗМ (італ. irredentismo, від irredento – незвільнений) – політичний і суспільний рух в Італії кінця ХІХ – початку ХХ ст. за приєднання до Італії земель, що були частково заселені італійцями і не

ЛЮДИНА СХІДНОГО

Культурологічний словник ЛЮДИНА СХІДНОГО ТИПУ – людина, визначена у своїй долі та діях космічним законом відповідно до формули “людина в човні без весел”, з настановою на споглядальність, на містичне єднання з природними й надприродними

МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО

Культурологічний словник МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО – система міського самоуправління у середньовіччі; походить від привілеїв 1188 р., яке отримало німецьке місто Магдебург від архієпископа.

ЩАСТЯ

Культурологічний словник ЩАСТЯ – 1) Поняття моральної свідомості, що означає такий стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою й осмисленістю життя, здійсненням свого людського призначення. Щ. є чуттєво-емоційною формою ідеалу. Поняття “Щ.” не

ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ – галузь психологічної науки, яка склалася на стику загальної і соціальної психології. Предмет вивчення П. о.- психологічна структура (інтелектуальна, емоційна, вольова) особистості, загальні й специфічні закономірності її психіки, суперечливі процеси

МОТИВАЦІЯ

Культурологічний словник МОТИВАЦІЯ (франц. спонука) – спонукання, яке спричиняє активність організму і визначає її спрямованість. М. – система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або поведінки людини. Всебічне розкриття причин, якими пояснюється та чи

МИЛОСЕРДЯ

Культурологічний словник МИЛОСЕРДЯ – жаліслива й діяльна любов, яка виражається в готовності допомогти тим, що потрапили в біду, один з істотних виразів гуманності. У понятті М. поєдналися духовно-емоційний і конкретно-практичний (прагнення до реальної допомоги)

ФІЛОСОФІЯ

Культурологічний словник ФІЛОСОФІЯ (грец. – любов до мудрості) – система знань про світ як ціле, універсальну основу світу, місце людини у світі та сенс її існування.

СТАДІАЛЬНИЙ

Культурологічний словник СТАДІАЛЬНИЙ – такий, що виникає на певній стадії розвитку суспільства. Вважається, що суспільства, які перебували в однакових або схожих умовах розвитку, без взаємовпливів проходили однакові стадії культурної еволюції.

КОРФ Микола Олександрович

Культурологічний словник КОРФ Микола Олександрович (14.VII.1834, Харків – 25.ХІ.1883, с. Нескучне Донецької обл.) – український та російський педагог і методист, діяч у галузі народної освіти, організатор початкових земських шкіл в Україні. Захищав загальну обов’язкову

АБОРИГЕНИ

Культурологічний словник АБОРИГЕНИ (лат. aborigines; ab origine – від початку) – стародавні мешканці Середньої Італії. Згідно з римськими легендами, так звався окремий народ, який жив на Апеннінах. Витіснені сабінянами, А. оселилися в гирлі Тибру;

ЛІБРЕТО

Культурологічний словник ЛІБРЕТО (італ. libretto, букв. – книжечка) – 1) Словесний текст великого музично-драматичного твору – опери, оперети тощо. 2) Короткий виклад змісту п’єси, балету, драми, кінофільму, який звичайно видається окремою книжечкою. 3) План

АКВЕДУК

Культурологічний словник АКВЕДУК (лат. aquaeductus, від aqua – вода і duco – веду) – арковий міст із лотком або трубою, яким пропускали водовід через ріки, шляхи, яри. Спорудження А. почалося в 2 тис. до

БЕЛЬВЕДЕР

Культурологічний словник БЕЛЬВЕДЕР (італ. Belvedere – чудовий краєвид) – надбудова над спорудою; павільйон; назва деяких палаців, розташованих у мальовничому довкіллі.

КСЕНОФОБІЯ

Культурологічний словник КСЕНОФОБІЯ (від грец. xenos – чужий і phobos – страх) – страх чужого, незнайомого, іншого, інакшого.

АГІОГРАФІЧНА ЛІТЕРАТУРА

Культурологічний словник АГІОГРАФІЧНА ЛІТЕРАТУРА (від грец. hagios – святий і grap – ho – пишу) – література, що описує життя святих.

ФАРС

Культурологічний словник ФАРС (франц. farce, від лат. farcio – начиняю, наповнюю) – 1) Вид середньовічного західноєвропейського (переважно французького) народного театру і літератури побутового комедійно-сатиричного характеру (ХІУ-ХУІ ст.). Основні ознаки: масовість, сатирична спрямованість, вільнодумство, буфонада.

ПЕРЕЖИВАННЯ

Культурологічний словник ПЕРЕЖИВАННЯ – узагальнене поняття для позначення безпосереднього психічного досвіду індивіда. П. є своєрідним психофізіологічним станом, в якому виявляється зацікавлене ставлення до когось, чогось, до об’єкта свого П. П. є універсальною психічною здатністю

ПРЕЧИСТА

Культурологічний словник ПРЕЧИСТА – синонімічне позначення в християнстві Богородиці, головними атрибутами якої є чистота, непорочність і святість. Коли йдеться про П., то мається на увазі, що Діва Марія народила Ісуса Христа від Св. Духа

ПРОФАН

Культурологічний словник ПРОФАН (лат. profanus) – 1) У Стародавньому Римі – непосвячений; той, хто не має права ходити до храму. 2) Некомпетентна особа, не обізнана в якійсь галузі; неук.

МУСЕЙОН

Культурологічний словник МУСЕЙОН (грец. museion) – місце, присвячене музам, храм муз, згодом заклад, призначений для творів мистецтва, пов’язаних з музами (звідси – музей). У добу еллінізму створено славнозвісний Олександрійський музей (280 р. до н.

КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА

Культурологічний словник КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА – організована 1615 р. київським богоявленським братством. Статут К. б. ш. був затверджений 1620 р. за зразком статуту Львівської братської школи. Першими ректорами її були І. Борецький (колишній ректор

ОРТОДОКС

Культурологічний словник ОРТОДОКС (від грец. правовірний) – в буквальному значенні той, хто неухильно дотримується чогось або стежить за чимось. Термін “О.” вживається з двома протилежними відтінками: позитивним, коли підкреслюється вірність у поглядах учня своєму

ЕМАНСИПАЦІЯ

Культурологічний словник ЕМАНСИПАЦІЯ (лат. emancipatio, від emancipo – звільняю сина від батьківської влади) – звільнення від гніту, повинності, скасування якихось обмежень (напр., Е. жінок).

ПЕРСОНАЛІЗМ

Культурологічний словник ПЕРСОНАЛІЗМ (лат. persona – особа, особистість) – напрям сучасної філософії, який визнає особистість первинною творчою реальністю та вищою духовною цінністю, а світ загалом – прояв творчої активності верховної особистості – Бога.

ВОДА СВЯТА (жива)

Культурологічний словник ВОДА СВЯТА (жива) – символ зовнішнього та внутрішнього очищення; здоров’я, богатирської сили; оберегу від нечисті; воскресіння, духовного відродження. Із сивої давнини вода глибоко шанувалася всіма народами світу. Особливо цілющою вважалася свята (свячена)

ВЕРНІСАЖ

Культурологічний словник ВЕРНІСАЖ (франц. vernissage – покриття лаком) – урочисте відкриття художньої виставки в присутності запрошених осіб. Назва походить від звичаю покривати картини лаком напередодні відкриття виставки.

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

Культурологічний словник ЯКІСТЬ ЖИТТЯ – характеристика умов життєдіяльності людей з погляду якісної визначеності і відповідності їх суспільним нормам і критеріям; оцінка становища особи в різних соціальних системах, яка виражає рівень можливостей для всебічного розвитку

АСИСТЕНТ

Культурологічний словник АСИСТЕНТ (від лат. Assistentis – присутній, помічник) – 1) Перше наукове звання в Україні, яке присвоюється ректором вузу за постановою вченої ради особам, які закінчили ВНЗ, і мають достатню кваліфікацію для ведення

ЄВШАН – ЗІЛЛЯ (ПОЛИН)

Культурологічний словник ЄВШАН – ЗІЛЛЯ (ПОЛИН) – символ пам’яті; рідної землі, Батьківщини, своєрідний пароль українців. Євшан – зілля (полин) – степова запашна рослина із червоним або пурпуровим цвітом. У Біблії слово “полин” нерідко поєднується

ЛАМАЇЗМ

Культурологічний словник ЛАМАЇЗМ (від лама) – напрям буддизму, панівна релігія в Тибеті. Для Л. характерне вчення про особливу роль хамства (чернецтва) в досягненні віруючим “спасіння”.

ГІДНІСТЬ

Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення

САМОРЕГУЛЯЦІЯ

Культурологічний словник САМОРЕГУЛЯЦІЯ – здатність людини керувати собою на основі сприймання й усвідомлення актів своєї поведінки та власних психічних процесів. С. існує як процес регулювання окремих видів людської активності або діяльності в цілому: побудова

ПАЛІМПСЕСТИ

Культурологічний словник ПАЛІМПСЕСТИ – писання по стертому старому тексту на пергаменті; в широкому розумінні – поверх “священних текстів”.

ДЕЛІКАТНІСТЬ

Культурологічний словник ДЕЛІКАТНІСТЬ (від лат. delicatus – ввічливий) – морально-психологічна риса особистості, яка виявляється в її тонкому розумінні внутрішнього світу і психіки інших людей. Д. не природжена якість, вона формується в процесі цілеспрямованого виховання.

КАРІАТИДА

Культурологічний словник КАРІАТИДА (від грец. karyatides – жриці храму Артеміди у Стародавній Греції) – скульптурне зображення стоячої жіночої фігури, що служить опорою балки в будинку. К. звичайно притулені до стінки або виступають з неї.

РЕЗИДЕНТ

Культурологічний словник РЕЗИДЕНТ (франц. resident, від лат. residents (residentis) – той, що залишається на місці) – 1) За часів середньовіччя – дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні. 2) Таємний уповноважений іноземної розвідки,

ДЕФІЦИТ

Культурологічний словник ДЕФІЦИТ (від лат. deficit – не вистачає) – 1) Перевищення видатків над доходами, пасиву балансу – над його активом. 2) Нестача матеріальних цінностей порівняно з потребою в них.

РЕНТА

Культурологічний словник РЕНТА (нім. Rente, франц. rente, від лат. reddo – повертаю, сплачую) – дохід з капіталу, землі або майна, що його власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю; дохід у формі процента, одержуваного

АДЕКВАТНИЙ

Культурологічний словник АДЕКВАТНИЙ (від лат. adaequatus – співвимірний, еквівалентний, відповідний, узгоджений) – відповідний до чогось; рівний, відповідний, тотожний.

МІТРАЇЗМ

Культурологічний словник МІТРАЇЗМ – релігія, яка виникла в останні роки I ст. до н. е. в Ірані й поширилася на території Римської імперії і Передньої Азії. М. пов’язаний з поклонінням богу Мітрі. В новій

МУЗЕЙ

Культурологічний словник МУЗЕЙ – заклад, що збирає, вивчає, виставляє для огляду та зберігає твори мистецтва, пам’ятки історії, природознавчі колекції тощо.

ЛІТЕРАТУРА

Культурологічний словник ЛІТЕРАТУРА – один з наймобільніших і найдієвіших видів мистецтва. Л. – це жива художня система, яка чутливо реагує на зміни життєвого процесу. Головний елемент літературної творчості – слово, яке є вічним будівельним

ІКОНОСТАС

Культурологічний словник ІКОНОСТАС (від ікона і грец. stasis – місце стояння) – стіна, що відокремлює вівтар від основної частини православного храму. І. Виник наприкінці XIV – у XV ст. з передвівтарної перегородки. Тоді ж

ПРОЕКЦІЯ

Культурологічний словник ПРОЕКЦІЯ (від лат. projectio – кидання вперед) – спосіб сприйняття, за якого партнерові по спілкуванню приписують власні чесноти та вади.

ЮНОНА

Культурологічний словник ЮНОНА (лат. Juno (Junonis) – 1) В давньоримській міфології богиня неба, покровителька шлюбу, охоронниця жінок, дружина Юпітера. 2) Одна з найбільших малих планет.

СИГНАЛ

Культурологічний словник СИГНАЛ (від лат. signum – знак) умовний знак (фізичний процес або явище) для передавання конкретної або узагальненої інформації. С. є певним орієнтиром (подразником), який зумовлює аналітико-синтетичний зв’язок психіки людини (тварини) з навколишнім

ВАРВАРИ

Культурологічний словник ВАРВАРИ (від грец. “барбара” – іноземці) – назва, яку стародавні греки (а затим і римляни) давали племенам, що жили поза межами їх держав і відрізнялися звичаями і культурою.

ЛІТОПИС

Культурологічний словник ЛІТОПИС – 1) Хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником. 2) Визначний історичний твір князівської Русі, писаний як хроніка (щорічні записи, аннали).
Page 2 of 1312345...10...Last »