Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ КВІТКА ЯК ОРГАН СТАТЕВОГО РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН. БУДОВА І РІЗНОМАНІТНІСТЬ КВІТОК

КВІТКА ЯК ОРГАН СТАТЕВОГО РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН. БУДОВА І РІЗНОМАНІТНІСТЬ КВІТОК

ТЕМА 3 РОСЛИНИ

§33. КВІТКА ЯК ОРГАН СТАТЕВОГО РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН. БУДОВА І РІЗНОМАНІТНІСТЬ КВІТОК

Пригадайте, які органи рослини називають вегетативними, а які – генеративними. Яке значення квітки в житті рослини?

Квітка – це генеративний орган, який забезпечує статеве розмноження квіткових рослин. Існує величезне розмаїття квіток: вони відрізняються формою, розмірами, забарвленням тощо (мал. 138).

Мал. 138. Різноманітність квіток. Завдання. З допомогою вчителя спробуйте визначити рослини, квітки

яких зображено на малюнку

Яка будова квітки? Квітка складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок (мал. 139).

Квітконіжка – частина стебла, що несе на собі квітку. Квітки без квітконіжок називають сидячими (у кукурудзи, соняшнику, конюшини).

Верхню вкорочену стеблову розширену частину квітконіжки називають квітколожем. До квітколожа прикріплюються всі інші частини квітки – чашечка, віночок, тичинки, одна або кілька маточок. Сукупність видозмінених листочків, які оточують тичинки й маточки, називають оцвітиною.

Вона може бути подвійною й простою.

Подвійна оцвітина складається

із чашечки та віночка.

Мал. 139. Будова квітки:

1 – квітконіжка; 2 – квітколоже; 3 – чашолисток; 4 – пелюстки; 5 – тичинки; 6 – маточка

Чашечку утворюють видозмінені листки – чашолистки, переважно зеленого кольору. В одних рослин чашолистки зростаються (шипшина, петунія), в інших – залишаються вільними (капуста, левкой). Чашечка захищає внутрішні частини квітки від несприятливих впливів довкілля, особливо коли квітка ще не розцвіла й перебуває у стані бутона.

Найпомітніша частина квітки – віночок. Він утворений з пелюсток – видозмінених листочків, забарвлених у різні кольори. В одних рослин пелюстки зростаються (наприклад, у картоплі та помідорів), в інших – ні (як-от, у шипшини). Основна функція віночка – приваблення запилювачів. Проста оцвітина не поділена на чашечку й віночок. Усі її листочки подібні за формою та забарвленням (як-от, у конвалії, тюльпана).

! Цікаво знати, що є рослини, у яких листочки простої оцвітини забарвлені в зелений колір, чим нагадують чашолистки. Таку просту оцвітину називають чашечкоподібною (у кропиви й буряку). Яскраво забарвлену просту оцвітину називають віночкоподібною (у тюльпана, лілії, конвалії).

Бувають рослини (наприклад, ясен), у яких квітки взагалі не мають оцвітини, тому їх називають голими. Чашечкоподібна оцвітина або голі квітки притаманні рослинам, які запилює вітер.

Головні частини квітки – тичинки й маточки. Тичинки розміщуються по внутрішньому краю оцвітини. Їхня кількість у квітці коливається від однієї (у канни) до кількох сотень (у мімози). Кожна тичинка утворена тичинковою ниткою та пиляком (мал. 140, А). Пиляк – верхня розширена частина тичинки, де розташовані пилкові гнізда. Там формуються пилкові зерна, які містять чоловічі статеві клітини, – спермії. Вони забезпечують процеси запліднення. Сукупність пилкових зерен має назву пилок.

Маточка утворена одним чи кількома зрослими листочками – плодолистками. Маточок у різних видів рослин буває від однієї, як у яблуні, до кількох десятків, як у суниць і жовтцю. У маточки розрізняють нижню розширену частину – зав’язь, де містяться насінні зачатки; середню видовжену – стовпчик (є не в усіх квіток) та верхню – приймочку (мал. 140, Б).

У кожному насінному зачатку формується зародковий мішок, де міститься жіноча статева клітина – яйцеклітина – та центральна клітина (знайдіть їх на мал. 140). Насінні зачатки вкриті покривами, які на його верхівці не зростаються і залишають отвір – пилковхід. Крізь нього в багатьох рослин проростає пилкова трубка. З насінного зачатка після запліднення зазвичай розвивається насінина, а із стінок зав’язі – стінка плода. Шкірка, яка утворюється з покривів насінного зачатка, захищає розташовані всередині насінини зародок та запас поживних речовин. Насінина разом із стінкою плода утворює плід. Плід може містити одну, кілька або багато насінин.

Мал. 140. А. Будова тичинки: 1 – тичинкова нитка; 2 – пиляк; 3 – пилок.

Б. Будова маточки: 1 – приймочка;

2 – стовпчик; 3 – зародковий мішок;

4 – насінний зачаток; 5 – зав’язь;

6 – центральна клітина; 7 – яйцеклітина

Ознайомимося з будовою квітки, виконавши лабораторне дослідження.

ДОВЕДЕМО НА ПРАКТИЦІ

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БУДОВА КВІТКИ

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: живі квітки вишні, яблуні, шипшини та інших покритонасінних рослин (за вибором учителя) або їхні гербарні зразки; постійні препарати зрізів квіток; препарувальний набір, лупа, мікроскоп, муляжі, таблиці.

Хід роботи

1. Розгляньте будову квітки та знайдіть її основні частини.

2. Визначте кількість чашолистків, пелюсток, тичинок, маточок.

3. Препарувальною голкою розгорніть квітку й розгляньте маточку. Знайдіть зав’язь, стовпчик та приймочку.

4. Зробіть поперечний зріз через зав’язь маточки. Покладіть її на предметне скло та розгляньте за допомогою лупи. Під мікроскопом роздивіться постійний препарат зрізу через зав’язь маточки. Знайдіть стінки зав’язі та насінний зачаток.

5. Розгляньте будову тичинки. Знайдіть тичинкову нитку та пиляк. Покладіть пиляк на предметне скло та дослідіть його за допомогою лупи. Роздивіться пилкові зерна. Яке функціональне призначення пилку, насінного зачатка, зав’язі?

Які є типи квіток? Не в усіх рослин квітки одночасно мають тичинки й маточки. У деяких видів рослин тичинки розташовані в одних, а маточки в інших квітках. Такі квітки відповідно називають тичинковими (чоловічими) та маточковими (жіночими). Квітки, що мають лише тичинки або лише маточки, називають одностатевими, на відміну від двостатевих, які мають і тичинки, і маточку (мал. 141).

У деяких рослин (наприклад, у соняшнику, волошки) частина квіток не має ні тичинок, ні маточок, тому їх називають нестатевими, або стерильними. Вони яскраво забарвлені і цим приваблюють комах-запилювачів до розташованих поруч квіток з тичинками та маточками.

Мал. 141. Різні типи квіток:

1 – одностатеві (голі сидячі квітки верби); 2 – двостатева квітка лілії

Мал. 142. А. Однодомна рослина кукурудза. Б. Дводомна рослина тополя:

1 – чоловіче суцвіття; 2 – чоловіча квітка; 3 – жіноче суцвіття; 4 – жіноча квітка

Є види рослин, у яких чоловічі та жіночі квітки розміщені на одній особині. Їх називають однодомними (наприклад, огірки, кукурудза, дуб). Якщо ж тичинкові та маточкові квітки містяться на різних особинах (чоловічих і жіночих), то такі рослини мають назву дводомні (наприклад, верба, тополя, обліпиха, коноплі) (мал. 142).

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

– Квітка – генеративний орган, який забезпечує розмноження квіткових рослин. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок і маточок.

– Квітки, що водночас містять тичинки й маточки, називають двостатевими, а ті, які мають тільки тичинки або маточки, – одностатевими.

– В однодомних рослин тичинкові та маточкові квітки розташовані на одній особині, у дводомних – на різних.

Поповніть свій біологічний словник: маточка, тичинки, зав’язь, насінний зачаток, зародковий мішок, однодомні та дводомні рослини, стінка плода.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

1. Назвіть частину квітки, яка має стеблове походження: а) чашечка; б) тичинки; в) маточки; г) квітконіжка.

2. Зазначте, як називають квітки, у яких одночасно є тичинки й маточки: а) одностатевими; б) двостатевими; в) нестатевими; г) однодомними.

Дайте відповідь на запитання

1. З яких частин складається квітка?

2. Яка будова тичинки та маточки?

3. Де розташований насінний зачаток і що з нього розвивається?

4. Які рослини називають одно – та дводомними? Наведіть приклади.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ви зараз читаєте: КВІТКА ЯК ОРГАН СТАТЕВОГО РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН. БУДОВА І РІЗНОМАНІТНІСТЬ КВІТОК

« Моделі фондового ринку

Тип Кільчасті черви »

Related posts: