ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ПРОПОЛІСУ
ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ПРОПОЛІСУ. Основним компонентом прополісу є флавоноїди, потім ідуть органічні кислоти, альдегіди, ефіри, спирти, амінокислоти тощо.
Прополіс містить велику кількість мінеральних речовин і мікроелементів. Установлена наявність у прополісі марганцю, цинку, барію, титану, олова, міді, нікелю, кобальту, ванадію, хрому, свинцю. Присутні також кальцій, фосфор, сірка, калій, натрій, залізо, магній, молібден, алюміній, кремній, ртуть, селенів, цирконій, фтор, сурма. У кількісному відношенні серед цих елементів переважають цинк
В основі лікувальної дії прополісу лежать його антимікробні, протизапальні, антивірусні, біостимуляційні й анестезуючі властивості. Прополіс застосовують при захворюваннях дихальних шляхів, середнього вуха, носоглотки, травного тракту, ендемічному зобі, довгостроково незагойних ранах; при лікуванні ерозій шийки матки, хронічних варикозних виразок, захворювань
Використання прополісної мазі дає чудовий терапевтичний ефект: знімає біль, сприяє швидкій локалізації й відторгненню некротичних мас і розсмоктуванню інфільтрату, прискорює загоєння шкіри.
Слід зазначити, що використання прополісу з лікувальною метою вимагає обов’язкової консультації лікаря. При недотриманні показань і неправильному вживанні й застосуванні прополісу може наступити загострення захворювання. При виразковій хворобі шлунка, наприклад, прополіс можна приймати у двох лікарських формах – у вигляді спиртового розчину або прополісної олії. При прийманні прополісу болі зазвичай зменшуються на 4-5-й день, а через 10-12 днів зникають. Приймаючи прополіс, треба чітко дотримуватися дозування, тому що великі дози можуть викликати зменшення апетиту, зниження загального тонусу, млявість, збільшення лейкоцитів у крові. Хворим із захворюваннями печінки приймати прополісну олію протипоказано.
Збираючись приймати препарати прополісу, треба мати на увазі, що зустрічаються люди, наділені підвищеною чутливістю до нього.