Літера Г г – Орфографія

Related posts:

1. Літера Г УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Приголосні звуки Літера Г Літера Г Передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давньозапозичених і зукраїнізованих: агрус, гава, газда, гандж, ганок, гатунок, гвалт, гвалтувати, гегати, гедзь, гелготати, герготати, герготіти, гигнути, гирлига, глей, гніт (у лампі), Гогель-могель, грасувати, грати (іменник), Гратчастий, гречний, гринджоли, […]...
2. Вимова звуків, що позначаються буквами г і г – Позначення звуків мовлення на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мовлення на письмі Вимова звуків, що позначаються буквами г і г У переважній більшості слів української мови вживається літера Г, що позначає дзвінкий гортанний звук : Говорити, погода, гоління, гуркіт. Літера Г Уживається в словах значно рідше. Вона передає на письмі задньоротовий зімкнений (проривний) приголосний звук, властивий обмеженій кількості […]...
3. Слова з літерою Г – Українська абетка – Фонетика Українська мова Фонетика Українська абетка Слова з літерою Г габарит гава галаконцерт галантерея галера гастролі гатунок гвалт гвардія генерація гетри гід гільотина гірлянда глей (вишневий клей) глобус гніт (у свічці) гобелен Гол гольф градус гранат граніт грати (залізна решітка) грація гречний (люб’язний) гринджоли (сані) грот гротеск гуля гудзик Ван-Гог Гете Гоген Голсуорсі зигзаг дзига...
4. Український алфавіт ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення Український алфавіт (азбука, абетка) У сучасній українській літературній мові 33 літери. Третім виданням Українського правопису повернуто в український алфавіт літеру г (ге). Цій літері відповідає задньоязиковий (зімкнений) проривний, дзвінкий приголосний звук, який є в українських, давно запозичених і українізованих словах. А, а […]...
5. ЛІТЕРА Культурологічний словник ЛІТЕРА (від лат. litera – літера) – 1) Те саме, що буква. 2) Друк. Металевий (при великих розмірах – дерев’яний) брусочок, на верхньому боці якого є обернене рельєфне зображення букви або іншого знака....
6. Вимова [г] і [г] ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ § 24. Вимова [г] і [г] В українському алфавіті є дві подібні букви г і г. Вони позначають на письмі різні звуки. Звук [г] – Глотковий, він не властивий російській мові. Цей звук вимовляється у словах: господар, генерал, галявина, газета, Євангеліє, Гомер та інших. Звук [г] В українській мові вимовляється так, […]...
7. Вимова звуків, що позначаються буквами г і г ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 26 Вимова звуків, що позначаються буквами г і г Запам’ятаймо! В українському алфавіті є дві подібні букви – г і г. Вони позначають на письмі різні звуки. Звук [г] утворюється низько в гортані (гарний, господар, гуляти, гуси, груша, гості). Звук [г] утворюється за допомогою задньої частини язика (Гава, Грунт, Ганок, […]...
8. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ Словотвір – це розділ науки про мову, який вивчає способи творення слів. Більшість слів української мови – похідні, утворені від інших слів. Саме ці слова, особливості їх творення є предметом вивчення словотвору. Словотворення є одним із головних джерел поповнення словникового складу української мови. Виникнення нових слів на базі вже існуючих – процес активний […]...
9. Велика літера і лапки в іменниках ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ §2. ІМЕННИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ІМЕННИКІВ Велика літера і лапки в іменниках 20. Прочитайте. Вкажіть іменники – власні назви. Поясніть уживання великої літери. 1. Я народився в Україні, в краю Шевченка і Франка (Г. Гришко). 2. Мене звуть Іван Бригінець, я родом із села Бригінці (3 журналу). 3. Пішов […]...
10. Написання часток окремо і через дефіс – Орфографія Українська мова Орфографія Написання часток окремо і через дефіс Частки пишуться окремо, якщо між частками бо, но, то, от, таки і словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка: іди ж бо, чим би то, все ж таки. Через дефіс пишуться частки бо, но, то, от, таки, коли вони підсилюють значення окремого слова: іди-бо, давай-но, […]...
11. Складні випадки правопису НЕ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Складні випадки правопису НЕ з частинами мови НЕ пишеться разом: 1. З іменниками та прикметниками: – якщо іменник (прикметник) без не не вживається: недуга, немовля, ненависть, немічний; – іменник (прикметник) з префіксом не – становить єдину назву (характеристику) предмета, яку в багатьох випадках можна передати синонімом: неправда (брехня), нещастя (лихо), неволя (рабство), […]...
12. Орфографія Орфографія Орфограми бувають буквені (написання букв у словах, чергування звуків) і небуквені (написання слів разом, окремо, через дефіс, перенос слів, уживання м’якого знака, апострофа)....
13. М’який знак – Орфографія Орфографія М’який знак М’який знак пишеться: 1. Після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу (мідь, молотьба, мазь, вісь, гедзь, міць, лялька, кінь, слизько). 2. Після м’яких приголосних у середині складу перед о (дзьоб, льон, сьомий). 3. У словах із суфіксами – зьк-, – цьк-, – ськ-, – […]...
14. Чергування Е з И – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування Е з И Чергування Е з И відбувається у небагатьох дієслівних коренях, якщо далі з’являється суфікс ‑а, тобто – ер – переходить в – ира-: беру – збирати, протерти – протирати, вмерти – вмирати, сперти – спирати, дерти – здирати, терти – стирати, перу – обпирати, жерти – пожирати, зтерти – […]...
15. ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ ТА М’ЯКІ, ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 24. ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ ТА М’ЯКІ, ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ Про те, які приголосні складаються з голосу та шуму, а які – лише із шуму, які з них м’які, а які – тверді, та взагалі про правильну вимову ПРИГАДАЙМО 1. Як позначаємо м якість приголосних у транскрипції? 2. Чим дзвінкі приголосні відрізняються […]...
16. Сполучення ЙО, ЬО – Орфографія Українська мова Орфографія Сполучення ЙО, ЬО Пишеться ЙО: 1. В українських словах на початку слів, після голосного та зрідка після приголосних: йому, йорж, знайомий, чийого, вйокати, підйомний. 2. В іншомовних словах (на місці іо, оу, jо, що вимовляються як один склад): йод, майор, курйоз, мільйон, Йорданія, Айова, Ескамільйо. Пишеться ЬО: для передавання звука о після […]...
17. Правопис О та У – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис О та У 1. Сумнівний звук перевіряється наголосом: голубка – голуб, розумний – розум. 2. Інколи для перевірки добираємо таку форму слова або споріднене слово, щоб у наступному складі не було ненаголошеного у чи і: кожух – кожушина, зозуля – зозулястий, поріг – порога, собі – собою. 3. Завжди вимовляється і […]...
18. Правопис слів з частинами напів – і ПІВ – – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис слів з частинами напів – і ПІВ- Частини напів – і пів – звичайно пишуться разом: напівсон, півроку, піввідра, пів’яблука. Частина пів – пишеться через дефіс лише з власними назвами: пів-України, пів-Європи. Частина пів – пишеться окремо лише в зворотах типу пів на третю: пів до восьмої, о пів на шосту....
19. Спрощення в групах приголосних – Орфографія Українська мова Орфографія Спрощення в групах приголосних 1. Відбувається у вимові та на письмі: – групи приголосних стн і ст спрощуються на сн і сл: перстень – персня, честь – чесний, область – обласний, щастя – щасливий; – винятки становлять слова кістлявий, пестливий, хвастливий, зап’ястний та прикметники, утворені від іменників іншомовного походження: контрастний, баластний, компактний, […]...
20. Написання НІ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Написання НІ з частинами мови 1. НІ пишеться разом: – з заперечними займенниками, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, ніяких, нічий (але: ні в кого, ні в якого); – у словах, які без ні не вживаються: нікчема, нісенітниця, нівечити; – у заперечних прислівниках: нізвідки, ніде, ніколи, нітрохи, нікуди, ніскільки, нінащо. 2. […]...
21. Правопис І та И в основах українських слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис І та И в основах українських слів Пишеться І: 1. Якщо відбувається чергування з О, Е: вечір – вечора, камінь – каменя. 2. Там, де в основах незапозичених російських слів виступає О або Е: вічність (вечность), чіткість (четкость). 3. Завжди на початку слова: інший. Пишеться И: 1. Там, де в російській […]...
22. Ненаголошені Е, И в префіксах пре-, при – – Орфографія Українська мова Орфографія Ненаголошені Е, И в префіксах пре-, при- Пишеться пре- 1. В якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня якоїсь ознаки: презавзятий, прекрасний, пречудовий, премудрий. 2. В словах престарілий, презирство, презирливий, пречуття й у словах старослов’янського походження: преосвященний, преподобний, престол. Пишеться при-: 1. Переважно в дієсловах, що означають: – наближення: прибігти, приблудитися, […]...
23. Вживання апострофа – Орфографія Орфографія Вживання апострофа Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ним не стоїть приголосний, що належить до кореня (крім р): б’ються, п’ятдесят, здоров’я, рум’яний, жираф’ячий. Але: духмяний, морквяний, цвях, дзвякнути; черв’як, верб’я, торф’яний; розв’язати, возз’єднання. 2. Після р при роздільній вимові: пір’я, матір’ю, узгір’я, бур’ян, подвір’я. […]...
24. ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Фонетика. Графіка. Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове позначення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені і ненаголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення […]...
25. Правопис приголосних у кінці префіксів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис приголосних у кінці префіксів Буква З пишеться: – у кінці префіксів роз-, без – незалежно від вимови: розписка, розчистити, безхмарний; – перед більшістю приголосних, незалежно від вимови: зжати, зсунути, зчистити. Буква С пишеться перед к, п, т, ф, х: скинути, сформувати, схил. В кінці префіксів від-, од-, над-, під – завжди […]...
26. Правопис О та А – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис О та А 1. У кількох дієслівних коренях голосний О перед наступним складом із суфіксом – а або – ува чергується з А, а саме: гонити – ганяти, ломити – ламати, клонитися – кланятися, могти – допомагати, котити – обкачати, скочити – скакати, кроїти – краяти, схопити – хапати. 2. Чергується […]...
27. Ненаголошені Е та И в коренях слів – Орфографія Українська мова Орфографія Ненаголошені Е та И в коренях слів Написання ненаголошених перевіряємо наголосом: Буква Е пишеться: 1. Якщо при змінюванні неясний звук випадає: палець – пальця, шевця – швець. 2. Якщо при змінюванні неясний звук чергується з І: осені (осінь), каменя (камінь). Винятки: сидіти, звисати, злипатися. 3. В сполученнях – ере-, – еле-: перейти, […]...
28. Чергування І з Й – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування Е з И Буква І пишеться: 1. Після приголосного або розділового знака, крапки з комою, трьох крапок (у вимові на місці паузи) перед словами з будь-яким початковим звуком: День і ніч не спала, малих діток доглядала. (Шевч.) Нема вже тієї хатини, і я в сивині як у сні. (Павл.) 2. На […]...
29. Правопис складних слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис складних слів Разом пишуться: 1. Усі складноскорочені слова й похідні від них: держбанк, колгосп, міськом, держстрах, універмаг; колгоспний, комсомольський. Сюди належать і всі складноскорочені слова з першими частинами авіа-, авто-, біо-, зоо-, водо‑, газо-, гідро-, електро-, мета-, метео-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фото – й подібні: стереосистема, газопостачання, метеослужба, […]...
30. Правильна вимова звуків [г], [г], позначення їх буквами “ге” і “ге” Урок 98 Тема. Правильна вимова звуків [г], [г], позначення їх буквами “ге” і “ге” Мета: закріпити вміння правильної вимови й написання слів із цими звуками; збагачувати активний лексичний запас учнів словами зі звуком [г]; формувати уявлення про фразеологізми (без уживання терміна), доречне їх уживання в мовленні; виховувати ввічливість і повагу до оточуючих; вчити користуватися тлумачним […]...