Матеріальна відповідальність власника або уповноваженого ним органу – виконання обов’язку відшкодувати в установленому законом порядку і розмірі шкоду, заподіяну працівникові внаслідок невиконання або неналежного виконання повноважень з питань управління працею. Матеріальну шкоду може заподіяти працівникові власник або уповноважений ним орган, порушивши право на працю. Найчастіше це порушення законодавства про переведення на іншу роботу або звільнення. У разі незаконного звільнення чи незаконного переведення на іншу роботу
працівникові, поновленому на роботі органом, що розглядає трудовий спір, власник або уповноважений ним орган виплачує середній заробіток за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку, але не більш як за рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається понад рік не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за увесь час вимушеного прогулу. У такому самому по рядку оплачується вимушений прогул, що стався через відмову у прийнятті на роботу або несвоєчасного укладення трудового договору з працівником. Якщо неправильне формулювання причини звільнення
працівника перешкоджало влаштуванню його на іншу роботу, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більш як за рік. Якщо заява про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу через неправильне формулювання причини звільнення розглядалася понад рік не з вини працівника, власник або уповноважений ним орган виплачує середній заробіток за увесь час вимушеного прогулу. У разі несвоєчасної видачі трудової книжки власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. При затримці власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядає трудовий спір про поновлення на роботі працівника, незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу, цей орган виносить ухвалу про виплату працівникові власником або уповноваженим ним органом середнього заробітку або різниці в заробітку за весь час затримки виконання рішення (ст. ст. 235, 236 КЗпП України). Порядок та розмір відшкодування шкоди, заподіяної працівникові під час виконання ним трудових обов’язків, регулюються Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затвердженими 23.VI.1993 та ст. 456 Цив. К. України. У разі заподіяння громадянину каліцтва або іншого ушкодження, що пов’язано з виконанням ним трудових обов’язків, організація, відповідальна за шкоду, зобов’язана відшкодувати потерпілому у повному розмірі втрачений заробіток, а також надати йому або членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, одноразову грошову допомогу в установленому законом порядку. При цьому пенсії та інші доходи, які одержує працівник, не враховуються. Якщо потерпілий помер, право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які перебували на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.