МЕДОВІДСТІЙНИКИ

Related posts:

1. ФІЛЬТРАЦІЯ МЕДУ ФІЛЬТРАЦІЯ МЕДУ – очищення меду від сторонніх домішок за допомогою різних фільтрів. Первинне очищення меду полягає в його проціджуванні через ситечко, коли він надходить із медогонки в медовідстійник або іншу тару. У процесі роботи ситечко може засмітитися, тому в приміщенні потрібно обов’язково мати запасне, щоб вчасно замінити перше. При очищенні через дуже дрібні ситечка мед […]...
2. ОБРОБКА МЕДУ ОБРОБКА МЕДУ – проводиться на пасіках і заготівельних підприємствах. На пасіках обробка меду включає розпечатування стільників, відкачування з них меду, фільтрування, тобто очищення меду від сторонніх домішок, і дозрівання меду, якщо був відкачаний незрілий мед. Найпростіша фільтрація проводиться за допомогою сита, що затримує відносно великі домішки. Для очищення меду від великих сторонніх домішок застосовують найпростішу […]...
3. ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ – необхідне, тому що бджолиний мед може містити в собі як природні, так і сторонні домішки. В. м. – процес очищення меду від сторонніх домішок (див. Обробка меду). Природні домішки не рекомендується забирати, тому що мед при цьому втратить найважливіші складові частини (ферменти, пилок тощо). До природних домішок належать: частки воску, зерна пилку, […]...
4. МЕДЯНИЙ ФІЛЬТР МЕДЯНИЙ ФІЛЬТР – пристрій для очищення меду від механічних домішок. Використовується Ф. двосекційний Ф-200, що очищає мед від шматочків воску й механічних домішок, які потрапили в продукт під час його зливання з медогонки в тару. Ф. складається з двох секцій, поміщених одна в одну й зроблених із сітки з чарунками різного діаметра. Чарунки у внутрішній […]...
5. НЕЗРІЛИЙ МЕД НЕЗРІЛИЙ МЕД – мед, у якому міститься більше ніж 20 % води. Наприклад, водність квіткового меду приблизно дорівнює 18 % , а падевого – на 0,5-1,5 % менша, що пояснюється більшою зрілістю останнього. В’язкість меду перебуває в обернено пропорційній залежності від його водності. Наприклад, в’язкість відцентрового меду можна визначити, зачерпнувши столовою ложкою мед і швидко […]...
6. ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ – втрати меду під час зберігання, через прилипання до тари, висихання, під час транспортування та продажу. Вага меду може коливатися, тому що може відбуватися не тільки втрата, але й збільшення його ваги, оскільки він досить гігроскопічний. У період зберігання меду в спеціальних приміщеннях можлива втрата його ваги в літній період у межах […]...
7. ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ – полягає в підмішуванні до натурального меду крохмальної патоки, клейстеру, борошна, солоду, штучного меду тощо. Порошкоподібні домішки (борошно, крохмаль) визначають розчиненням меду в 3-5-кратних обсягах води, при цьому домішки осядуть на дно. При наявності в меді борошна та крохмалю 1- 2 краплі йоду забарвлять розчин у синій колір. Мед, у якому є домішка […]...
8. ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ – визначається здатністю меду усмоктувати з повітря вологу й утримувати її. Вона тісно пов’язана з водністю меду. Наприклад, виноградний цукор не має Г. властивостей, а плодовий цукор – дуже гігроскопічний Якщо мед, водність якого складає 17,4 %, помістити у вологе (60 %) приміщення, то він не змінить своєї водності, а зберігатиметься в такому […]...
9. ПИТОМА ВАГА МЕДУ ПИТОМА ВАГА МЕДУ – вага 1 см3 меду в грамах. П. в. меду залежить від температури й кількості води в меді. Чим вища його температура і вміст у ньому води, тим нижча його П. в. Найпростіший зі способів визначення П. в. меду, що не потребує наявності хімічних лабораторій і може бути застосовний на дрібних заготівельних […]...
10. ЯМА ВІДСТІЙНА Екологія – охорона природи ЯМА ВІДСТІЙНА – певний резервуар для збирання та первинного очищення в процесі відстоювання стічних вод....
11. ВОДНІСТЬ МЕДУ ВОДНІСТЬ МЕДУ – відсоток вмісту води в меді залежить від часу медозбору, вологості місцевості, погоди тощо. У суху, пекучу погоду, природно, В. низька, у дощову, відповідно, підвищена. Мед, у якому міститься більше ніж 20 % води, вважається незрілим. Наприклад, В. квіткового меду приблизно дорівнює 18 %, а падевого – на 0,5-1,5 % менше, що пояснюється […]...
12. АНАЛІЗ МЕДУ АНАЛІЗ МЕДУ – проводиться для визначення його якості. А. м. на натуральність містить у собі визначення таких показників: сума простих цукрів, кількість сахарози, оптична активність (кут обертання), вміст декстриноподібних речовин, наявність оксиметилфурфуролу, водність, смак й аромат. Частково натуральність меду можна визначати за пилковим складом, консистенцією, загальним кислотним складом, кристалізацією й кольором. Існує кілька видів фальсифікату: […]...
13. СИТА СИТА – водяний розчин меду. На пасіках С. використовується різної концентрації: для збризкування бджіл – 1 частина меду та 2 частини води; для стимуляції на вигодовування розплоду – 1 частина меду на 1 частину води; для переробки його бджолами в мед – 4 частини меду на 1 частину води. С. є чудовим кормом для бджіл. […]...
14. ОЧИЩЕННЯ ГАЗІВ Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ ГАЗІВ – уловлювання забруднювальних речовин з відхідних газів різних технол. процесів, включаючи процеси горіння, а також із забрудненого повітря виробничих приміщень. Для осадження пилу можна застосовувати електрофільтри, тканинні фільтри або циклони (сепаратори). Газоподібні домішки (напр., оксид сірки(ІV) або оксид азоту) можна видаляти з димових газів за допомогою промивних розчинів: забрудники […]...
15. ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ – загальна кількість меду, зібрана за один сезон. Сюди входить кількість меду, зібраного у вуликах, і кількість меду, залишеного бджолам як кормовий запас на період зимівлі....
16. ЗРІЛІСТЬ МЕДУ ЗРІЛІСТЬ МЕДУ – дозрілий мед бджоли печатають восковими кришечками. Мед з таких рамок виходить першокласним, а віск – найкращої якості. Одержувати зрілий мед можна тільки від сильних і продуктивних сімей і за наявності на пасіці достатньої кількості запасних стільників на кожну бджолосім’ю. Дозріванням меду називається процес переробки бджолами нектару або паді в мед. Це дуже […]...
17. КОЛОЇДИ МЕДУ КОЛОЇДИ МЕДУ – складні його речовини, що не розчиняються у воді й перебувають у вільному стані. До складу меду входять білки й ферменти. Здебільшого колоїди квіткового меду несуть позитивний заряд, а падевого – негативний. К. м. мають певний колір і мутність. У темних медах міститься близько 0,8 % колоїдних речовин, у світлих – 0,2 % […]...
18. КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ – кількість тепла, виділювана при згорянні 1 кг меду. У 100 г меду міститься близько 330 ккал, або 1300 Дж. Головними складовими меду є вуглеводи, що в процесі переробки організмом виділяють тепло. Кількість вуглеводів у меді коливається від 65 до 80 %. В організмі людини вони окисляються, у результаті чого утворюються вуглекислий газ […]...
19. ГАЗООЧИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ГАЗООЧИЩЕННЯ – очищення пром. газів від твердих, рідких та газоподібних домішок. Тверді і рідкі (бризки, туман) домішки видаляють за допомогою мех. чи електр. фільтрів, газоподібні – фіз.-хім. методами....
20. ОБРОБКА НЕКТАРУ ОБРОБКА НЕКТАРУ – переробка солодкої речовини, зібраної бджолами з квіток, у мед. Нектар складається з води (40- 80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. О. н. складається в основному з двох процесів: зміни хімічного складу цукрів; випару зайвої вологи. У зібраному з рослин бджолами нектарі міститься до 80 % (іноді й більше) […]...
21. ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ – визначається кількістю мінеральних речовин у 100 г меду після спалювання й виражається у відсотках. До складу золи меду входить безліч хімічних елементів – калій, кальцій, залізо, фосфор, марганець, магній, йод, алюміній, натрій тощо. Квітковий мед має зольність 0,14 %, у падевому вона може варіюватися від 0,14 до 0,28 %, у деяких випадках […]...
22. ДОЗРІВАННЯ МЕДУ ДОЗРІВАННЯ МЕДУ – так називається досить складний процес переробки бджолами нектару або паді на мед. У зібраних бджолами нектарі й паді міститься до 92 % води. У меді – близько 20 %. Насамперед бджоли з корму видаляють надлишок вологи. Основна частина вологи з нектару передається ректальними залозами бджіл у пряму кишку ще під час польоту. […]...
23. ФАСУВАННЯ МЕДУ ФАСУВАННЯ МЕДУ – розлив і впакування меду в дрібну тару. Зазвичай мед розливають у скляні банки й герметично закривають бляшаними кришками. Найкраще це зробити до кристалізації меду. Мед можна також залити в глиняний керамічний посуд і липівки. Якщо мед сильно закристалізувався, можна розрізати його на невеликі шматки (200-500 г) і загорнути в пергаментний папір або […]...
24. КУПАЖУВАННЯ МЕДУ КУПАЖУВАННЯ МЕДУ – змішування одного сорту меду з іншим, котрий має сильніший запах і темне забарвлення. Наприклад, свіжий знітовий мед водянисто-прозорий, із ніжним смаком і майже без запаху. При кристалізації білосніжний. Знітовий мед рекомендується купажувати з іншими сортами меду, наприклад із квітковим, котрий має різко-гострий смак. Змішавши ці два сорти, можна одержати саме той смак […]...
25. НАГРІВАННЯ МЕДУ НАГРІВАННЯ МЕДУ – проводиться у виняткових випадках, тому що після підігрівання він втрачає частину своїх корисних якостей. При кип’ятінні меду відбувається розкладання цукрів, що містяться в ньому, з виділенням води й утворенням карамеланів. Карамелізований мед набуває неприємного запаху і смаку, змінює колір (темнішає). При вапняній реакції карамелізований мед утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати […]...
26. ПИТОМА ВАГА ВОСКУ ПИТОМА ВАГА ВОСКУ. П. в. натурального воску при температурі 15 °С коливається від 0,956 до 0,970. При підвищенні температури на кожний градус він зменшується на 0,0008. Якщо ж П. в. воску зазначена при температурі 20 °С, її переводять у питому вагу при 15 °С, додаючи число 0,0008 х 5 = 0,004. Білий і твердий бджолиний […]...
27. КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ (саджання) КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ (саджання) – перехід меду з рідкого стану в кристалічний без погіршення його якостей. Досить часто цей процес називають зацукровуванням, але це неправильно, тому що термін “зацукровування” у харчовій промисловості означає погіршення якості продукту. При кристалізації меду в осад виділяються кристали виноградного цукру, а плодовий цукор огортає їх або утворює зверху рідкий шар (що […]...
28. Чисті речовини та суміші Контрольні запитання № 1. Однорідні суміші – суміші, які мають частинки малих розмірів, які неможливо роздивитися неозброєним оком. Приклади: молоко, морська вода. Неоднорідної суміші – суміші, в яких окремі речовини помітні неозброєним оком. Приклади: гранит. № 2. У природі чисті речовини майже не трапляються. Частіше речовини в природі змішані одна з одною й утворюють суміші. […]...
29. НАПРИСКУВАННЯ НАПРИСКУВАННЯ – принесений бджолами нектар, складений до верхніх стінок чарунок у вигляді крапель. Літні бджоли не складають самостійно Н. в чарунки, а передають його бджолам-приймальницям. Н. містить у собі багато води, тому сприяє нагромадженню зайвої вологи у вулику. При переробці нектару в мед насамперед бджолами з корму видаляється надлишок вологи. Основна її частина з нектару […]...
30. МОНОФЛОРНИЙ МЕД МОНОФЛОРНИЙ МЕД – квітковий мед, перероблений з нектару одного виду медоносних рослин: липи, акації білої, гречки, фацелії, зніту, соняшника й інших. Монофлорні сорти, зібрані з певного виду рослин, зустрічаються досить рідко. Однак для визначення сорту досить, щоб у ньому переважав нектар якої-небудь однієї рослини, наприклад, у липці нектар липи. Незначні домішки нектару інших медоносних рослин […]...