МЕДЯНА РОСА
МЕДЯНА РОСА, або падь, – зазвичай темного кольору (з ялини – темно-зелена, з ялиці – золотаво-жовта, з модрини – від лимонно-жовтого до світло-буруватого, з гірської сосни – прозора), тягуча, має слабкий аромат і найчастіше неприємний смак. Падевий мед цінується в багатьох європейських країнах, але тільки не в нас. Йому приписують цілющі властивості, хоча, порівняно з квітковим медом, він має значно слабші бактерицидні властивості. Падевий мед вирізняється вмістом токсичних для організму бджіл речовин й особливо шкідливий під час
Падевий мед – це продукт виділення дрібних комах. Трав’янисті воші, червці, тля, листоблішки й ін. комахи харчуються соками рослин, й екскременти, що падають із листя дерев донизу у вигляді рідких солодких крапель, звідси й одержали свою назву. У падевому меді міститься більше продуктів тваринного походження, головно речовин, що утворюються при розпаді білка. У безузятковий час бджоли збирають ці солодкі
Для визначення наявності П. в інших сортах меду застосовують спиртову реакцію. До розчину меду в дистильованій воді (1:1) додають шість частин 96%-вого спирту-ректифікату. Мед буде мутним, якщо домішка П. наявна. За в’язкістю падевий мед належить до клейких сортів.
Мед з ранніх медоносів (верба, суріпиця, гірчиця тощо) мало придатний для зимівлі бджіл через ранню кристалізацію в стільниках або через ранній збір П.
Слід сказати кілька слів також про появу падевого меду. Для того щоб доброякісний мед не був зіпсований падевим, бджоляр повинен стежити за появою П. на поверхні листя липи, осики, дуба, ліщини тощо, щоб вчасно уникнути збирання її бджолами. П. з’являється у вигляді блискучих липких плям на листі зазвичай в другій половині головного узятку або наприкінці нього. У випадку збирання бджолами падевого меду необхідно відразу видалити з вуликів добре заповнені кормові рамки, заготовлені на зиму, і зберігати їх у недоступному для бджіл місці. Замість видалених рамок ставлять рамки гніздової суші.