Мелодична вправа у розмірі 2/4. Розучування пісні “Шкільний корабель” Г. Струве. Слухання музики. М. Глінка. Уверпора до опери “Руслан і Людмила”
7 КЛАС
Тема 2. Композиція музичного твору
Урок 17
Тема уроку. Мелодична вправа у розмірі 2/4. Розучування пісні “Шкільний корабель” Г. Струве. Слухання музики. М. Глінка. Уверпора до опери “Руслан і Людмила”
Мета уроку: закріпити з учнями тривалості нот і пауз на ритмічній вправі; розвивати у дітей вокально – хорові навички та музично-ритмічний слух; виховувати інтерес до оперного мистецтва.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: нотний текст пісні, магнітофон, фортепіано, аудіо-запис, портрет М. Глінки.
Хід уроку
I.
1. Музичне вітання.
2. Оголошення теми уроку.
II. Розспівування.
Відомо, що кожен лад складається із стійких і нестійких ступенів. Ми також
Знаємо, що нестійкі тяжіють у стійкі. Наприклад, у гамі до мажор.
1. Спів мажорного звукоряду від до.
2. Всі мелодії завершуються на стійких ступенях. Ось послухайте вправу. (Виконую вправу).
Ваше завдання дописати її закінчення. А щоб його дописати, потрібно визначити тональність.
– Фа мажор. (Діти записують вправу в зошити і завершують
– А тепер просольфеджуємо усі разом.
– Хто бажає виконати зі словами?
III. Розучування пісні Г. Струве “Шкільний корабель”.
Шкільний корабель
Слова К. Ібряєва
Музика Г. Струве
В темпі вальсу
Кожен рік ми входим, звісно,
В клас новий, як в інший порт,
Наші мрії, нашу пісню,
Як завжди, берем на борг.
Приспів:
Ми вахту несемо у класі роки,
То значить, хоч трошки ми всі – моряки.
Жага відкриттів нам знайома.
Дороги у нас не близькі.
По слідах героїв Гріна,
По книжках, що любиш ти,
Під невидимим вітрилом
Нам із друзями пливти.
Приспів.
Чи в морфлот підем зі школи,
Чи покличе космодром –
Не залишимо ніколи Ми людину за бортом.
Приспів.
1. Художній показ пісні.
2. Бесіда за прослуханим твором. Діти визначають основний зміст тексту слів пісні, характер мелодії.
– Чого вчить пісня?
– У якому темпі прозвучала пісня?
– Чи танцювального вона характеру?
– Яка тональність пісні?
3. Розучую пісню за нотним текстом по фразах, звергаю увагу на зустрічні знаки альтерації, затакт, заліговані суміжні ноти.
– Яким ступенем починається пісня, стійким чи нестійким?
– Яким закінчується?
IV. Слухання музики.
1. Вступна бесіда.
Діти, ви знаєте, що всі музичні твори мають свою структурну побудову і відповідно відносяться до певної групи, яка класифікується за жанром.
Жанр – це сформований різновид музичних творів, які визначаються за характером, тематикою, засобами виразності. Є такі жанри: пісенний, камерний, оперний, симфонічний.
Сьогодні ми звернемося до оперного жанру, слухаючи увертюру до опери “Руслан і Людмила” М. Глінки.
М. Глінка – російський композитор, основоположник російської класичної музики. Свою оперу він написав за однойменною казкою О. Пушкіна.
У 1838 р. Глінка здійснив мандрівку по Україні, побувавши у містах і селах, слухав українські пісні. В той час він почав писати дві українські пісні “Гуде вітер вельми в полі” та “Не щебечи, соловейку”, а також оперу, уривки з якої слухали із захопленням слухачі музичних вечорів у с. Качанівці. Головні персонажі казки – Руслан і Людмила. Це мужні і добрі люди, які вступають у боротьбу з носіями зла і жорстокості Чорномором і чарівницею Нашою.
2. Слухання увертюри.
3. Характеристика прослуханого.
– Що таке увертюра?
– Охарактеризуйте музику увертюри.
– До якого жанру належить опера?
– Чи має казковий характер увертюра?
V. Підсумок уроку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...