МЕТОД БІОГРАФІЧНИЙ (МЕТОД БІОГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ)
Соціологія короткий енциклопедичний словник
МЕТОД БІОГРАФІЧНИЙ (МЕТОД БІОГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ) у соціології – сукупність технік збору та аналізу особистих документів, які містять повідомлення людей про їх участь у різних подіях і процесах. Спирається на принцип, згідно з яким поведінку людей слід досліджувати і розуміти виходячи з їх власної суб’єктивної перспективи. Цей принцип виключає використання як основного джерела збору інформації структурованого досліди, інструментарію, що підказує респонденту певну форму відповіді.
Авторитетним початком таких досліджень став п’ятитомний твір У. Томаса і Ф. Знанецького “Польський
Поворот до інтенсивнішого використання біографічних матеріалів у світовій соціології настає на поч. 70-х рр. у руслі гуманістичної переорієнтації, зростання інтересу до людини як індивідуальності та незадоволення кількісними методами. Свідченням зростаючої зацікавленості у М. б. є створення при Міжнар. соціол. асоціації комітету біографічних досліджень та відповідних комітетів і груп у різних країнах. Комітет видає часописи “Історії життя” та “Біографія і суспільство”, міжнар. і міждисциплінарний характер яких слугує обміну досвідом та інтеграції наук, спільнот.
У сучасній соціології М. б. розвивається в руслі різних теорет. напрямів (символ, інтеракціонізму, феноменології, етнометодології, когнітивної соціології, структуралізму тощо), він торкається значно ширшого кола проблем, ніж раніше. Біографічні дослідження спрямовані на пошук типового стосовно індивідуальних та групових ситуацій, зв’язків між індивідуальними біографіями та значними подіями сусп. життя. Посилюється інтерес до способів конструювання індивідом біографії, розробляються техніки мінімізації впливу на нього ситуації дослідження. Удосконаленню М. б. сприяла нова записуюча техніка, яку застосовують при проведенні вільних біографічних інтерв’ю (нарративних чи лейтмотивних), а також розвиток методів семантичного і соціолінгвістичного аналізу (див. Інтерв’ю нарративне).