МЕТОДИ АНАЛІЗУ СОЦІОМЕТРИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
МЕТОДИ АНАЛІЗУ СОЦІОМЕТРИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ – методи аналізу соціол. інформації, отриманої за допомогою соціометричних методів (див. Соціометрія). Особливість М. а. с. і. пов’язана з тим, що первинна інформація, яка має бути проаналізована, відображає не характеристики респондентів (традиційні при соціол. опитуванні), а стосунки між ними.
М. а. с. і. включають засоби подання соціометричних даних, розрахунок соціометричних індексів, визначення соціометричних підструктур, вивчення зв’язків
Подання соціометричних даних включає побудову соціоматриць, соціограм, використання різних методів підвищення їх наочності (напр., використання спеціальних типів соціограм: соціограма-мішень, локограма тощо).
Агрегування соціометричних даних полягає в об’єднанні інформації, яка міститься в деякій множині соціоматриць, в одну соціоматрицю (як правило, зважену, тобто таку, що складається не з одиниць і нулів, а з питомої ваги голосів виборців чи інтенсивності симпатій (антипатій) тощо).
Найбільш відомим методом є розрахунок соціометричних
Індекс психол. (емоційної) експансивності певного члена групи визначається як число виборів, здійснених ним, поділене на максимально можливе число виборів. Оскільки індекси цього типу не враховують властивості структури відносин взагалі, тобто властивості, які не зводяться до характеристики окремих елементів структури, доцільно при побудові індексів застосовувати методи, опрацьовані в теорії графів, які дають змогу враховувати характеристики цілісної структури. Напр., згуртованість групи визначається як мінімальне число дуг, яке потрібно вилучити для того, щоб граф став незв’язним, нормоване максимально можливим числом дуг графа (тобто нормована кількість зв’язків, які мають зникнути для того, щоб група розпалася на не пов’язані між собою підгрупи).
Повніше вивчення структури міжособистісних стосунків у групі дає змогу вирізняти соціометричні підструктури, тобто визначати одного чи кількох членів групи, які займають специфічне становище в структурі. До таких підструктур належать лідер групи, ядро групи та члени групи, які або нейтральні, або скріпляють, послаблюють чи пов’язують підструктури, та самі ці підструктури.
Аналіз зв’язків між соціометричними критеріями (або відношеннями, індикаторами яких виступають ті чи інші критерії) через специфіку соціометричних даних потребує особливих показників, оскільки традиційні коефіцієнти кореляції для такого емпіричного матеріалу недоречні. Напр., показником одностороннього зв’язку, що характеризує вплив соціометричного критерію А на критерій В, доцільно обрати коефіцієнт імплікації (причинності) Рab:
Де n – кількість респондентів, хi(аb) – число членів групи, які обрані і-м респондентом за критерієм А і критерієм В одночасно (логічна кон’юнкція), х.(а) – число членів групи, які і обрані і-м респондентом тільки за критерієм А. Коефіцієнт має інтерпретацію як імовірність того, що кожний з респондентів, який обрав за критерієм А певного члена групи, обере його також і за критерієм В.
Вивчення зв’язків між соціометричною та традиційною соціол. інформацією, тобто зв’язок структури відношень з характеристиками членів групи, може проводитися так. Розраховується коефіцієнт близькості за певною характеристикою між кожними двома членами групи. Зіставлення матриці цих коефіцієнтів із соціоматрицею дає відповідь на запитання, чи є зв’язок між структурою міжоcобистісних взаємин та даною характеристикою членів групи.
Перевірка статист, гіпотез при цьому має певну специфіку. Якщо при обробці даних звичайного соціол. опитування перевірка гіпотез щодо певних параметрів генеральної сукупності проводиться шляхом зіставлення вибірк. статистик зі значеннями відповідних статист, таблиць, у яких табулюється розподіл стохастичної величини за певним законом теорії ймовірності, то для випадку соціометричної інформації характеристики соціограм мають порівнюватися з характеристиками, що випливають з теорії графів із стохастичною природою.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...