Методичні рекомендації до аналізу уроків
Методичні рекомендації до аналізу уроків
Аналіз уроку – важлива ланка професійної підготовки студентів під час педагогічної практики. Його мета: поглиблювати знання з методики; розвивати дослідницькі, конструктивно-планувальні, комунікативно-навчальні, організаційні професійні вміння майбутнього вчителя; сприяти формуванню індивідуального стилю педагогічної діяльності.
Завдання проведення аналізу уроку:
– оволодіння вміннями щодо фіксованого спостереження за діяльністю вчителя або студента-практиканта та правильного
– навчитися визначати шляхи усунення недоліків з урахуванням причин їх виникнення та конкретних умов навчання;
– оволодіти вміннями самоаналізу, що дозволяє порівнювати свої дії з прийнятими в методиці еталонами, шукати й знаходити ефективні прийоми навчання, розвитку та виховання учнів, умінням оперативно перебудовувати накреслені дії залежно від конкретних змін у навчальній ситуації.
Схема аналізу уроку (за К. Плиско)
1. Загальні відомості про урок, його тип, структуру і зміст.
– Назва предмета, клас, школа, прізвище, ім’я, по батькові вчителя, дата проведення;
– Тип уроку, його місце серед інших уроків цієї ж теми.
– Структура уроку, послідовність його етапів та їх тривалість, логічний зв’язок між ними (чи відповідає структура уроку дидактичній меті, логіці навчального процесу, чи випливає наступний етап з попереднього, чи раціонально розподілено час між ними).
– Зміст уроку: науковість, оптимальність (чи відповідає тип і структура уроку його змісту, завданням і цілям, а також логіці навчального процесу).
2. Аналіз змісту етапів уроку.
– Організація класу і повідомлення завдань уроку.
– Підготовка до уроку, обстановка в класі (чистота, порядок, готовність до роботи тощо); обладнання уроку, організація класу (чи перевіряються відсутні, як організована робота асистентів тощо); постановка цілей і завдань уроку.
– Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
– Як відтворювалися знання, чи застосовувалися вони в новій ситуації, які поняття поглибили на уроці, які навички активізували, як опитувалися учні, чи активно працювали, чи залучалися до виправлення помилок, неточностей, які методичні прийоми застосовувалися, наскільки об’єктивно виставлялися оцінки, як перший етап пов’язувався з наступним тощо.
3. Формування нових понять і способів дій.
– Чи були поставлені перед учнями основні завдання вивчення теми, як здійснювалася мотивація навчання, чи викликався інтерес до теми, чи забезпечувалася реалізація принципів науковості! систематичності, доступності, наступності, проблемності; чи всі питання добре висвітлені в поясненні вчителя, які методи і прийоми застосовувалися, як вони поєднувалися, чи створювалася проблемна ситуація, як вона розв’язувалася, чи встановлювалися міжпредметні зв’язки, чи зрозуміли новий матеріал учні, як пов’язаний другий етап уроку з третім і т. д.
4. Формування умінь і навичок учнів (вправи на застосування знань).
– Чи вдало дібрані вправи, чи логічною була їх послідовність, чи сприяли вони здійсненню освітньої, виховної і розвивальної мети в єдності, чи забезпечувалася самостійність учнів при виконанні вправ, чи проводилася робота над помилками, чи організовувався самоконтроль за якістю виконання вправ, чи підводилися підсумки їх виконання, чи поєднувалася колективна робота з індивідуальною, чи диференціювалися завдання для різних за рівнем підготовки учнів, як встановлювався зв’язок з наступним етапом уроку, як були використані виховні можливості дидактичного матеріалу, які прийоми виховного впливу застосовувалися.
5. Завдання додому.
– Який обсяг і характер домашнього завдання, чи зможуть школярі його виконати за відведений час, чи передбачав учитель способи підвищення інтересу учнів до виконання домашнього завдання, як провів інструктаж, як повідомив вимоги до оформлення домашньої роботи, чи диференціювалися завдання, чи записане воно на дошці, чи перевірялась уважність учнів під час запису.
Примітка. Послідовність етанів може змінюватися залежно від дидактичної мети, характеру навчального матеріалу тощо або ж окремі з них можуть скорочуватися за рахунок інших чи випадати зовсім (наприклад, актуалізація опорних знань чи ознайомлення з новими поняттями та способами дій і т. ін.).
Результативність уроку
Наскільки успішно розв’язані на уроці освітні, виховні, розвивальні цілі; якість знань (свідомість, міцність, глибина, дієвість), уміння застосувати їх на практиці; які практичні уміння й навички вироблені на уроці, які елементи уроку мали найбільш виховний вплив на учнів.
Поведінка вчителя на уроці: педагогічний такт і культура мовлення, вміння науково організувати працю на уроці, ставлення до учнів; чи раціонально використовує час, чи володіє класом, чи підвищує активність учнів, чи викликає інтерес до предмета, чи володіє емоційністю викладу, чи користується авторитетом тощо.
Поведінка учнів на уроці: ступінь активності і дисциплінованості, культура мовлення, ступінь загального розвитку, ставлення до вчителя і один до одного, наявність інтересу до навчального предмета і т. ін.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...