Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ МІМІКРІЯ
МІМІКРІЯ
Екологія – охорона природи
МІМІКРІЯ – подібність одних тварин чи рослин (або їхніх органів) до ін. або до предметів навколишнього середовища. М. – захисне пристосування, що виникло в процесі еволюції і сприяє виживанню видів у боротьбі за існування.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ІДІОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи ІДІОАДАПТАЦІЯ – виникнення в процесі еволюції організмів окремих, пристосованих у будові і функціях органів, корисних за певних умов середовища, без підвищення заг. рівня організації. У тварин прикладом І. є захисне забарвлення – пристосування, не пов’язане з підвищенням рівня організації. У рослин пристосування плодів і насіння до поширення, листків – до зменшення […]...
- СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
- АЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АЛОМОРФОЗ – перетворення організмів, пов’язане зі зміною середовища, коли одні взаємозв’язки з середовищем замінюються на ін., біологічно рівноцінні. Для А. характерне пристосування організму до зміненого середовища без зміни рівня заг. організації організму. Так, пристосування китоподібних до життя у водному середовищі спричинило появу у них окремих пристосовних ознак (напр., ластів) за збереження […]...
- МОДИФІКАЦІЇ Екологія – охорона природи МОДИФІКАЦІЇ – не спадкові фенотипні відмінності, спричинювані факторами довкілля в однакових за генотипом організмів. М. – це корисна пристосовна (адаптивна) реакція організму на вплив чинників навколишнього середовища, які неодноразово зустрічались раніше у процесі тривалої еволюції даного виду....
- СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ – система держ. органів регулювання природокористування в Україні є багатогалузевою структурою. У кінці 1993 р. у Міністерстві охорони навколишнього середовища здійснено перехід від управління за ресурсним принципом до управління за функц. принципом. У грудні 1994 р. в Україні на його основі створено […]...
- ЖИТТЄВА ФОРМА Екологія – охорона природи ЖИТТЄВА ФОРМА – 1) у тварин – група систематично споріднених організмів, здебільшого з близьких рядів або родин, що мають подібні екол.-морф, пристосування для життя в однаковому середовищі; 2) у рослин (біоморфа) – сукупність видів рослин, подібних за зовн. виглядом (габітусом), зумовленим анатомо-морф. будовою й еколого-фізіол. ознаками, які виробилися в процесі еволюції […]...
- ЗАКОН СПРЯМОВАНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН СПРЯМОВАНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ – заг. хід еволюції завжди спрямований на пристосування до геохронологічно змінних умов існування і обмежений ними. 3. с. е. разом з принципом спрямованості еволюції (Л. Онеагера) пояснює, чому відбувається закономірна зміна форм живого (напр., спрямованість домінує над випадковістю, хоча мінливість іноді буває випадковою)....
- КОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування різних органів особини, що виробились у процесі її розвитку....
- ПРЕАДАПТАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА Екологія – охорона природи ПРЕАДАПТАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА – еволюц.-ген. передумови подальшого пристосування організмів до змін навколишнього середовища; закладені у видах живого наперед та безпосередньо не пов’язані із взаємодією організмів та середовища їхнього існування. Це визначення виглядає теологічно. Однак враховуючи величезну складність ген. коду і практичну необмеженість кількості варіацій (мінімум 1050), будь-яка мислима зміна організмів “закладена” в […]...
- ПРИРОДНІ УМОВИ Екологія – охорона природи ПРИРОДНІ УМОВИ – сукупність чинників, сил, організмів, предметів і явищ, особливості навколишнього природного середовища, що мають суттєве значення для життя організмів....
- НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) Екологія – охорона природи НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) – Міжнар. комітет, заснований у 1970 р., основою діяльності якого є створення н.-д. проектів, що мають глобальне значення: “Біогеохім. цикли”, “Вплив людини на відновлювані прир. ресурси”, “Людські поселення і навколишнє середовище”, “Токсикологія навколишнього середовища”, “Моніторинг навколишнього середовища”, “Суспільна оцінка і реакція на інформацію про […]...
- ЗАКОН ПРИСКОРЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПРИСКОРЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ – швидкість формоутворення з плином геол. часу збільшується, а середня тривалість існування видів всередині більшої за розміром систематичної категорії зменшується; або: більш високоорганізовані форми існують протягом коротшого часу, ніж більш низькоорганізовані. 3. п. е., як і всі подібні узагальнення, є не абсолютним, а лише ймовірним. Його застосування доцільне […]...
- ЕКОТЕХНІКА Екологія – охорона природи ЕКОТЕХНІКА – 1) техн. заходи з охорони, відновлення і поліпшення якості середовища, що оточує людину; 2) прикладна дисципліна, що досліджує взаємодію екосистем і людини, її культуру і техніку в процесі розвитку біосфери. Таке трактування Е. виникло нещодавно і поширене в основному за кордоном....
- КОНТРОЛЬ ЗА НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ Екологія – охорона природи КОНТРОЛЬ ЗА НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ – спостереження за станом і зміною характеристик особливо важливих для біоти й людини компонентів середовища (повітря, води, радіації тощо), зіставляння отриманих даних з нормативами, стандартними характеристиками, виявлення джерел і чинників негативних змін та інформування керівних органів про стан навколишнього середовища (довкілля)....
- МЕЗОТЕРМ Екологія – охорона природи МЕЗОТЕРМ – організм, що потребує помірних т-р навколишнього середовища. Більшість видів флори і фауни помірних широт – М....
- ЛИСТОПАД Екологія – охорона природи ЛИСТОПАД – масове обпадання листків з дерев, кущів та деяких трав’янистих рослин. У рослин помірних широт Л. настає восени, у рослин жаркого клімату – з початком посушливого періоду. Корисне пристосування, яке виробилося в процесі еволюції, захищає рослину від висихання в холодний період та під час посухи....
- РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І РОЗВИТКУ – сукупність принципів, які визначають права народів на розвиток та їхні обов’язки щодо збереження нашого спільного навколишнього середовища. Прийнято представниками держав на зустрічі у верхах у Ріо-де-Жанейро (1992). У Декларації заявляється, що єдиний шлях забезпечення довгострокового економічного прогресу – це його узгодженість з охороною […]...
- УМОВИ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи УМОВИ СЕРЕДОВИЩА – сукупність усіх чинників навколишнього середовища, що впливають на окремі особини, популяції чи угруповання....
- ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА – комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп., соц. – політ. І громадських заходів, спрямованих на забезпечення фіз., хім. та біол. параметрів рац. функціонування прир. систем у межах, необхідних для збереження оптим. стану навколишнього середовища....
- ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТ Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТ, енвайронменталіст – фахівець з питань навколишнього середовища (еколог, учений-гігієніст, фахівець з ландшафтної архітектури, працівник служби санітарії і комунальної гігієни тощо). Прихильник бережливого ставлення до навколишнього середовища, учасник Руху за охорону природи (архіт. споруд, істор. пам’ятників та ін.)....
- ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА – розділ екології, що вивчає екол. механізми еволюц. процесу, шляхи і форми еволюц. становлення індивід, і видових адаптацій та еволюції біоценотичних систем. Е. е. вивчає, як саме в процесі еволюції виникали і розвивались екол. зв’язки і відносини в межах окремої популяції та угруповань загалом....
- СПОРУДА ДРЕНАЖНА Екологія – охорона природи СПОРУДА ДРЕНАЖНА – будь-яке техн. пристосування, що сприяє Осушенню, вентиляції та зрошенню грунтів, а також видаленню з них солей....
- ЛІСОСМУГА Екологія – охорона природи ЛІСОСМУГА – штучне захисне насадження дерев і чагарників у вигляді довгої смуги....
- БЮРО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи БЮРО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА – орган, заснований у 1974 р., що об’єднує близько 70 великих природоохоронних організацій країн-членів. Штаб-квартира знаходиться в Брюсселі. Б. є. о. н. с. сприяє співробітництву своїх членів, відстоює їхні позиції і вимоги в комісіях ЄЕС, інформує їх про роботу ЄЕС. Коло проблем, що їх вивчає Б. […]...
- АЛОХТОЩИ Екологія – охорона природи АЛОХТОЩИ, вид місцевий – організми, що населяють певну місцевість, але виникли в процесі еволюції в ін. місці. На території сучасного поширення А. потрапили в результаті розселення. Так, А. Пн. Америки є опосум (сумчастий пацюк) і кілька видів колібрі, що переселилися з Пд. Америки....
- ЗООФІЛІЯ Екологія – охорона природи ЗООФІЛІЯ – запилення рослин тваринами. У процесі еволюції і в рослин, і в тварин виробилися взаємні пристосування – певні будова, забарвлення і запах квіток, певні форма тіла та звички тварин. Розрізняють такі види 3.: запилення комахами (ентомофілія), птахами (орнітофілія), молюсками (малакофілія), кажанами (хіроптерофілія). Найпоширеніше запилення комахами. 3. є одним із способів […]...
- СКОПЕ Екологія – охорона природи СКОПЕ – див. Науковий комітет з проблем навколишнього середовища....
- ПРИСТОСУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИСТОСУВАННЯ, адаптація – морфофізіол. та/або поведінкова (для тварин) зміна організму або угруповання відповідно до змін умов середовища (для окремої особини – в межах еволюційно досягнутої норми реакції, для популяцій та їхніх груп – у процесі зміни частоти прояву окремих генотипів або складових форм у біогеоценозі). Див. також Адаптація....
- КРИПТИЗМ Екологія – охорона природи КРИПТИЗМ – здатність організмів набувати забарвлення, яке робить їх непомітними або малопомітними на тлі предметів навколишнього середовища (грунту, кори дерев, листків тощо) і забезпечує захист від ворогів або маскування хижаків. К. вважається формою мімікрії. Зокрема, в заростях червоної водорості філофори такого самого забарвлення набувають і ін. організми цього ценозу....
- ГЕНОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ГЕНОЦЕНОЗ – інтегрована сукупність популяційно-видових ген. структур біогеоценозу, яка склалася в процесі еволюції....
- АДАПТАЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНА – швидке пристосування органів чуття, метаболічних процесів та фізіол. функцій до порівняно нетривалого впливу певних подразників....
- РЕЗУЛЬТАТИ ЕВОЛЮЦІЇ Довідник з біології ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИ ЕВОЛЮЦІЇ Результати еволюції виявляються в трьох зв’язаних між собою наслідках: органічної доцільності, поступового удосконалення організмів, різноманітності видів. 1. Органічний світ характеризується дивною доцільністю в будові органів і їх функцій. Ця доцільність – результат виживання найбільш пристосованих – має відносний характер. При зміні умов існування пристосованість перестає бути […]...
- АБРЕВІАЦІЯ Екологія – охорона природи АБРЕВІАЦІЯ – недорозвинення або повна втрата потомством органів, які були в їхніх предків. Виникає в ході регр. еволюції внаслідок послаблення індивід, розвитку на кінцевих стадіях онтогенезу в ряді поколінь. Виявом А. є, напр., поступова редукція кінцівок у різних видів ящірок аж до безногих форм, що відбувається шляхом негативної анаболії....
- ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ – комплекс міжнародних, нац. (держ.), регіональних та локальних адміністративних, правових, технол., планових, управлінських, екон., соц., політ, та сусп. заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища загалом або прир. середовища людини....
- Відносна пристосованість організмів – Основні положення еволюційної теорії Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ Основні положення еволюційної теорії Відносна пристосованість організмів Пристосованість – відносна доцільність будови і функцій організму, що є результатом природного добору, який усуває непристосованих особин. Ознаки виникають внаслідок мутацій. Якщо вони підвищують життєздатність організму, його плодючість, сприяють розширенню ареалу, то такі ознаки “підхоплюються” добором, […]...
- ПРИСТОСОВАНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ І ЇЇ ВІДНОСНИЙ ХАРАКТЕР Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЯ. ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ ПРИСТОСОВАНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ І ЇЇ ВІДНОСНИЙ ХАРАКТЕР Пристосованість – відносна доцільність будови і функцій організму, що є результатом природного добору, який усуває непристосованих особин. Ознаки виникають внаслідок мутацій. Якщо вони підвищують життєздатність організму, його плодючість, сприяють розширенню ареалу, то такі ознаки “підхоплюються” добором, закріплюються у потомстві і […]...
- ХІОНОФІЛИ Екологія – охорона природи ХІОНОФІЛИ – рослини й тварини, які заселяють райони із сніжними зимами і мають характерні пристосування до життя в цих умовах. До X. належить багато рослин, здатних розвиватись під сніговим покривом (ряст, пролісок, підсніжник), вічно – та зимозелені трави і чагарнички тундр, рослини наземного покриву лісів (мохи, лишайники). Ростові процеси і фотосинтез […]...
- АБОРИГЕННА ФЛОРА Екологія – охорона природи АБОРИГЕННА ФЛОРА – природна флора, що сформувалася в процесі еволюції на даній місцевості....
- АДАПТАЦІОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АДАПТАЦІОМОРФОЗ, адаптіоморфоз – розвиток, зміна і перетворення пристосувань (адаптацій) у процесі еволюції організмів. Частіше вживають поняття адаптаціогенез....
- ГОМОЙОТЕРМІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЙОТЕРМІЯ – властивість теплокровних тварин зберігати сталу т-ру свого тіла практично незалежно від т-ри навколишнього середовища....