МІСЦЕ

Related posts:

1. ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ – ділянки на поверхні суходолу та акваторії Світового океану, де людська діяльність може створити небезпечну екол. ситуацію., напр, зони підводного видобування нафти на мор. шельфі, ділянки моря, небезпечні для проходження танкерів, де може статися аварія з виливанням нафти, тощо....
2. СТАЦІЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись із середовищем біоценозу, фітоценозу, парцели, едасфери та її частин; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Напр., мокрі, вологі, свіжі або сухі заплавні луки. Типові для виду С. мозаїчно розподілені в межах видового ареалу, […]...
3. АЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи АЗОНАЛЬНІСТЬ – одна з головних фіз.-геогр. та екол. закономірностей, яка визначає поряд із зональністю формування регіональних ландшафтних комплексів, у т. ч. екосистем. А. зумовлена геол. структурою, тектонічним режимом і морфоструктурою рельєфу та ін. ендогенними, а інколи й антроп. чинниками. Наслідок А. – відмінності в кліматі, водному режимі, грунтах, орг. світі. Напр., […]...
4. АЛЬПІЙСЬКІ ЛУКИ Екологія – охорона природи АЛЬПІЙСЬКІ ЛУКИ – угруповання високогірної лучної рослинності, переважно зі злаків та осок, напр. у Карпатах, на Кавказі....
5. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
6. ЄМНІСТЬ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ РЕКРЕАЦІЙНА – здатність сприятливої для відпочинку людей території чи акваторії забезпечити деякому числу відпочиваючих психофізіол. комфорт та спортивно-зміцнювальну діяльність без деградації прир. середовища або антропо-культ. комплексів на цій території. Напр., Є. р. лісів не перевищує 2 осіб на 1 га....
7. ВАРЗЕА Екологія – охорона природи ВАРЗЕА – заплавні простори в Амазоніті з вологим тропічним лісом та частково саванами....
8. ЛУКА(И) Екологія – охорона природи ЛУКА(И) – тип рослинності, що характеризується переважанням трав’янистих багаторічних рослин. За місцеположенням розрізняють Л. заплавні, що поширені в заплавах річок, материкові, або рівнинні, розміщені на незаливних вододільних ділянках і терасах, та гір. Серед гір. Л. (у Карпатах їх називають полонинами, в Криму – яйлами) розрізняють субальпійські, що лежать вище від верхньої […]...
9. ФАУНА Екологія – охорона природи ФАУНА – 1) сукупність усіх видів тварин, що склалася еволюц.-історично, які мешкають чи мешкали в геол. минулому на певній території (акваторії); 2) перелік видів тварин, що мешкають на певній території (акваторії – для водяних організмів)....
10. ОХОРОНА УГІДЬ Екологія – охорона природи ОХОРОНА УГІДЬ – комплекс заходів щодо рац. використання та збереження ділянок території (акваторії), призначених для госп. цілей....
11. ТЕРИТОРІЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ – певна частина земної поверхні з визначеними кордонами або межами (напр., Т. міста, парку)....
12. БІОРІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи БІОРІЗНОМАНІТТЯ – сукупність типів відмінностей об’єктів світу (універсуму) будь-якого простору (території, акваторії, планети), які виявляються на підставі вибраної міри. Б. світу – розмаїття живих організмів (напр., багатство видів рослин і тварин, біомів, біосистем). Б. – найбільша цінність з екол., ген., соц., економічних, наук., освітніх, рекреаційних та естетичних причин. Б. найважливіше для […]...
13. ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА – елементарна, далі неподільна з погляду прир. комплексності ділянка поверхні землі, що характеризується упродовж усього існування однорідними літологією, рельєфом, клімат, особливостями, грунтами та біотичними компонентами, що складають на території Ф. ф.-г. один біоценоз. Напр., схил яру якоїсь однієї експозиції, русло струмка і т. д....
14. ЗАПАСИ ВОДИ В СНІГОВОМУ ПОКРИВІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ВОДИ В СНІГОВОМУ ПОКРИВІ – маса води, що міститься у твердих опадах, які нагромадились на поверхні землі до певного часу. Під час танення снігу вода, що утворюється, частково випаровується, а решта розподіляється між поверхневим стоком та інфільтрацією (якщо поверхнева частина грунту незамерзла або має порувату структуру, напр., під кроною лісу)....
15. ПОЛОНИНА Екологія – охорона природи ПОЛОНИНА – субальпійські луки Українських Карпат, що розташовані на згладжених поверхнях рельєфу. Нижня частина схилів вкрита буковими та хвойними лісами, а вище 1600- 1700 м над рівнем моря панують гірські луки. В зоні П. випадає багато опадів, літо прохолодне і сонячне, зима сувора, з глибоким сніговим покривом....
16. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
17. АРЕАЛ КОСМОПОЛІТИЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ КОСМОПОЛІТИЧНИЙ – зона поширення виду чи ін. систематичної групи, яка охоплює досить значні площі суходолу чи акваторії (не менше третини)....
18. РЕФУГІУМ Екологія – охорона природи РЕФУГІУМ – ділянка земної поверхні, де один вид або ціла група видів пережили несприятливий період геол. часу, протягом якого на великих просторах ці форми життя зникли (напр., Закавказзя – льодовиковий Р.)....
19. РЕЛІКТ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЛІКТ ГЕОГРАФІЧНИЙ – вид рослини або тварини, який мешкає в певному, як правило, невеликому регіоні, тоді як у решті геогр. місць його колишнього поширення він зникає під впливом прир. або антроп. чинників....
20. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
21. ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА ЛЬОДОВА Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА ЛЬОДОВА, зона арктичних та антарктичних пустель – прилегла до полюсів Землі територія, вкрита товстим шаром багаторічного льоду (полярні льоди Арктики і льодові масиви Антарктиди). 3. г. л. є постійним постачальником великих крижин та айсбергів, які при таненні розбавляють прісною водою приполярні акваторії, що впливає на екологічну ситуацію в цих […]...
22. ПАРК МОРСЬКИЙ Екологія – охорона природи ПАРК МОРСЬКИЙ – нац. або прир. парк, створений на акваторії моря. Зазвичай охоплює смугу мор. узбережжя материка або/та о-ва. Заг. кількість П. м. у світі – близько 200....
23. УГІДДЯ Екологія – охорона природи УГІДДЯ – ділянка території або акваторії, яка відрізняється від сусідніх своїм використанням (с.-г., ліс., рибні, мисливські) чи прир. особливостями. Кожне У. характеризується певною однорідністю та спільними ознаками....
24. СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
25. СИМПАТРІЯ Екологія – охорона природи СИМПАТРІЯ -1) існування в межах однієї території (акваторії) систематично близьких видів; 2) виникнення нових видів від предкової форми в одному місці....
26. МЕТАЛ ЛЕГКИЙ Екологія – охорона природи МЕТАЛ ЛЕГКИЙ – метал з малою щільністю – менш як 8 т/м3. До М. л. належать літій, берилій, натрій, магній, алюміній, калій, кальцій, титан, рубідій, стронцій, цезій та барій. М. л. найчастіше використовують для отримання легких сплавів. Розсіюючись по поверхні землі, М. л. самі по собі (напр., алюміній) або у складі […]...
27. ТУСОК Екологія – охорона природи ТУСОК, тасок – горбкуваті луки з ксерофільними кущовими травами, переважно субарктичних регіонів....
28. ЄЛАНІ Екологія – охорона природи ЄЛАНІ – лісові луки та галявини з густим травостоєм у Середній Росії та на Алтаї....
29. РАДІАЦІЯ РОЗСІЯНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ РОЗСІЯНА – частина променистого потоку Сонця, яка на шляху до поверхні Землі дифузно розсіюється аерозольними компонентами атмосфери та молекулами атм. газів. Характеризується максимумом енергії у короткохвильовій частині спектра, чим пояснюється блакитний колір неба. Інтенсивність Р. р. небосхилу зростає із збільшенням забруднення атмосфери і зменшенням прямої радіації (напр., узимку при значній […]...
30. ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ, потенціал самоочищення – здатність прир. території та акваторії без саморуйнування розкладати прир. й антроп. речовини (відходи, викиди) та запобігати їхньому шкідливому впливу на життя (в момент розкладання та в наступних циклах біотичного колообігу, до якого ці розкладені речовини залучаються). Розрізняють високий П. р. та низький П. р. залежно від […]...