МІСЦЕ ФОНЕТИКИ В СИСТЕМІ МОВИ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОНЕТИКИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ГОЛОСНИХ ТА ПРИГОЛОСНИХ
Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему
§ 13. МІСЦЕ ФОНЕТИКИ В СИСТЕМІ МОВИ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОНЕТИКИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ГОЛОСНИХ ТА ПРИГОЛОСНИХ
Мовознавчі студії
150. Пригадайте, що вивчає фонетика. У чому полягає специфіка цього розділу мовознавства? Опрацюйте теоретичний матеріал.
Фонетика – розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови. Оскільки звуки ми вимовляємо і чуємо, то ці два їх аспекти – вимова (артикуляційний аспект) та сприйняття (акустичний аспект) і
Фонологія починається там, де йдеться про функції звуків, які полягають у формуванні, розпізнаванні й розрізнюванні морфем, слів та інших одиниць мови. Для звука як знака мови у 70-х роках ХІХ століття польським мовознавці цем І. Бодуеном де Куртене було запроваджено окремий Л термін фонема (грецьк. phonema – звук, голос). Перший науковий опис фонетики української мови на загальнослов’янському фоні знаходимо у праці
151.1. Прочитайте. До якого стилю належить текст? Обгрунтуйте свою думку, наводячи приклади. Доберіть заголовок до тексту. Назвіть основні ознаки звуків мови.
Звуком називається коливальний рух тіл з наступним поширенням цих коливальних рухів у навколишньому середовищі. У природі існує необмежена кількість звуків, серед яких звуки людської мови становлять лише невелику групу. Творення мовних звуків є процесом, осмисленим людською свідомістю. Джерелом мовних звуків є коливання голосових зв’язок у гортані і тертя повітряного струменя об стінки мовних органів. Звуки поділяються на тони і шуми. Тони виникають внаслідок періодичних коливань повітряного середовища, а шуми – внаслідок неперіодичних коливань. У чистому вигляді як тони, так і шуми зустрічаються рідко. Проте мовні звуки розрізняються залежно від того, що лежить у їх основі – тон чи шум – і відповідно поділяються на дві групи: голосні і приголосні. Голосні – звуки, в основі яких лежить тон. Приголосні – звуки, в основі яких лежить шум.
Звукові одиниці, які слугують засобом передачі думки, досліджує спеціальна наука – фонетика (3 підручника).
ІІ. Виконайте завдання до тексту.
1) Розберіть перше речення за частинами мови.
2) Виконайте фонетичний аналіз слова зв’язок.
152. Прочитайте початок тексту. Проведіть спостереження за роботою мовних органів під час вимови різних голосних і приголосних (звертайте увагу на положення губ, язика, його взаємодію з піднебінням і зубами). Свої спостереження викладіть спочатку усно, а потім письмово, продовживши текст. Сформулюйте визначення, які звуки називаються голосними, а які – приголосними.
Кожний звук нашої мови утворюється мовним апаратом людини і сприймається на слух. Утворення голосу завжди відбувається тоді, коли видихаємо повітря. Коли струмінь повітря з легенів потрапляє в гортань, першою перепоною на його шляху стають голосові зв’язки. Якщо вони не напружені, між ними є щілина і повітря крізь неї проходить вільно, то тони при цьому не утворюються. Коли зв’язки напружені, утворюються голосні звуки (3 посібника).
153. Знайдіть у підручнику з біології схематичне зображення мовного апарату людини. Розкажіть за малюнком, як утворюються мовні звуки. Які органи діють під час творення голосних? А які – під час творення приголосних? Від чого це залежить?
154. І. Прочитайте. Визначте стиль уривків. Прокоментуйте друге висловлювання. Чим відрізняються звуки мови від звуків природи?
1. Говорячи словами одного з найвидатніших лінгвістів нашого століття А. Мейє, першими “розклали мову на приголосні й голосні звуки” давні греки (А. Кондратов).
2. Голосні – це жінки, приголосні – чоловіки. Голосні – це самий наш голос, матері, що нас родили, сестри, що нас цілували, першоджерело, звідки ми витекли в словеснім своїм лику. Отже, коли б у мовленні нашім були тільки голосні, ми не вміли б розмовляти – лише голосили б ними у плинній вільготності без форми, як плюскочуть води розливу. А приголосні мужньо своєю твердою вдачею впорядкували розкіш розливу, стали дамбою, греблею, довгим молом, ясним річищем, що спрямовує води до свідомої праці. Однак, хоч і керують усім за справжніх господарів слова,- не на приголосні, а на голосні падає наголос у кожнім слові… (К. Бальмонт).
II. Виконайте завдання до текстів.
1) Зробіть розбір першого речення за частинами мови.
2) Розберіть виділені слова за будовою, поділіть їх на склади.
3) Прочитайте вголос останнє речення, правильно наголошуючи.
Практикум
155. В уривку з поезії проаналізуйте всі наголошені голосні за місцем творення, ступенем підняття язика, за участю губ у їх творенні. Користуйтеся таблицею і лінгвістичною довідкою. Скільки підросло й полетіло нас В молодій весні, в колосистім полі,
А у тебе знов та ж доріжка в клас,
Той же явір наш під вікном у школі (А. Малишко).
Класифікаційна таблиця голосних звуків
Принципи класифікації | Ряд | ||
Передній | Середній | Задній | |
Ступінь Підняття Спинки Язика | Високий | [i] | [<у>] |
Високо-середній | [и] | ||
Середній | [е] | [<о>] | |
Низький | [а] |
Увага! Утворені за участю губ голосні називаються огубленими (або лабіалізованими, від лат. labium – губа): [<о>], [<у>], решта голосних – неогублені (або нелабіалізовані): [і], [и], [е], [а]. За ступенем підняття спинки язика розрізняють голосні високого, високо-середнього, середнього і низького підняття. За місцем підняття язика виділяють три ряди: передній, середній і задній.
156. Об’єднайтесь у пари і відгадайте загадки: визначте звук за його характеристикою.
1. Голосний заднього ряду, середнього підняття язика, лабіалізований. 2. Голосний переднього ряду, високого підняття язика, нелабіалізований. 3. Голосний переднього ряду, високо-середнього підняття язика, нелабіалізований. 4. Голосний заднього ряду, низького підняття язика, нелабіалізований. 5. Голосний переднього ряду, середнього підняття язика, нелабіалізований.
157. І. Вимовте подані звуки, затиснувши ніс пальцями. Які звуки не можна вимовити в такий спосіб? Які з цих звуків можна назвати носовими, а які – ротовими?
[б] – [м], [н] – [д], [н’] – [д’], [м] – [п].
II. Які звуки з наведених можна вимовити протяжно, а які є наслідком раптового прориву перепони, утвореної мовними органами?
[б] – [в], [т] – [с], [з] – [д], [х] – [к], [г] – [г].
158. З’ясуйте, у яких випадках сполучення літер означають [дж],
[дз], а в яких – сполучення двох звуків [д] і [ж], [д] і [з].
Підживити, ходжу, переджнивний, дзвоник, підзолити, джерело, піджак, надзелень, дріжджі, Аджарія, надзвичайний, піджарка, джаз, підзаголовок, дзижчати, передзвін, бджоли, дзеркало.
159. І. Користуючись таблицями, дайте характеристику приголосних за такими ознаками: а) за активним мовним органом або місцем творення (губні, язикові, глоткові); б) за способом творення шуму (зімкнені, щілинні, дрижачі); в) за звучністю (сонорні, шумні); г) за акустичним враженням (свистячі, шиплячі).
Класифікаційна таблиця приголосних звуків за місцем творення (за активним мовним органом)
Групи | Приголосні звуки | |
Губні (лабіальні) | Губно-губні | Б, п, м |
Губно-зубні | В, ф | |
Язикові | Передньоязикові | Д, т, з, дж, дз, с, ц, р, л, н, ж, ч, ш, д’, т’, з’, с’, ц’, дз’, р’, л’, н’ |
Середньоязикові | Й | |
Задньоязикові | Г, х, к | |
Глотковий (фарингальний) | Г |
Класифікаційна таблиця приголосних звуків за способом творення шуму
Групи | Приголосні звуки | |
Зімкнені (проривні) | Носові | М, н, н’ |
Чисті (неносові) | Б, п, д, т, к, г | |
Зімкнено-щілинні (африкати) | Дз, ц, дж, ч, дз’, ц’ | |
Щілинні (фрикативні) | В, ф, з, с, ж, ш, й, г, х, л, з’, с’, л’ | |
Дрижачі | Р, р’ |
Класифікаційна таблиця приголосних звуків за звучністю та співвідношенням голосу і шуму
Групи | Приголосні звуки | |
Сонорні | Р, л, м, н, в, р’, л’, н’, й | |
Шумні | Дзвінкі | Б, д, з, ж, дз, дж, г, г, д’, з’, дз’ |
Глухі | П, ф, т, с, ш, ч, ц, к, х, т’, с’, ц’ |
ІІ. Самостійно накресліть таблицю поділу приголосних звуків на тверді/м’які, користуючись поданими таблицями.
160. Об’єднайтесь у пари і відгадайте загадки: назвіть приголосний звук за його характеристикою.
1. Губний, глухий, щілинний. 2. Глотковий, дзвінкий, щілинний.
3. Передньоязиковий, сонорний, дрижачий. 4. Передньоязиковий, шумний, глухий, зімкнено-щілинний, шиплячий. 5. Задньоязиковий, шумний, глухий, щілинний.
Спілкування
161. Проведіть лінгвістичне дослідження. Працюючи в парах, перевірте тезу, замінивши один звук на інший у поданих словах.
Теза. Завдяки тому, що звуки мови протиставляються один одному за цілою низкою ознак, ми легко сприймаємо на слух будь-які слова. Замініть хоча б один звук у слові – і воно “зруйнується” або перетвориться на інше (І. Постнікова, І. Підгаєцька).
Мох, сум, коти, гол, тупати, ховати, рублений, трубка, вухо, Люда, кора, палка, калач, катати, голова, морок, сіють, Рая, зелень.
Related posts:
- Класифікація голосних і приголосних звуків – Звуки мови – Фонетика Українська мова Фонетика Звуки мови Класифікація голосних і приголосних звуків Голосні (6): , , , , , . Голосні – це звуки людської мови, основу яких становить голос. Приголосні (32): дзвінкі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ; глухі: […]...
- Класифікація приголосних звуків – Звуки мовлення ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Звуки мовлення Класифікація приголосних звуків Приголосні звуки утворюються за допомогою голосу і шуму або тільки шуму. Приголосні, що складаються з голосу і шуму, називаються Дзвінкими ( , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ), а ті, що утворюються лише […]...
- ЗМІНИ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У МОВНОМУ ПОТОЦІ. АСИМІЛЯТИВНІ Й ДИСИМІЛЯТИВНІ ПРОЦЕСИ У ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему § 16. ЗМІНИ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У МОВНОМУ ПОТОЦІ. АСИМІЛЯТИВНІ Й ДИСИМІЛЯТИВНІ ПРОЦЕСИ У ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ Мовознавчі студії 178. Прочитайте текст. Підготуйте лінгвістичне повідомлення про слабку і сильну позицію голосних. Голосні звуки акустично найбільш виразні під наголосом, тому така позиція для них є сильною. Наприклад: […]...
- ВИДИ ПИСЬМА В ПЕРІОД КИЇВСЬКОЇ РУСІ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ ПИСЕМНОСТІ. “ГРАМАТИКА СЛОВЕНСЬКА” МЕЛЕТІЯ СМОТРИЦЬКОГО. ПЕРША РУКОПИСНА ГРАМАТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІВАНА УЖЕВИЧА 3 історії розвитку української мови визначати й характеризувати етапи формування і розвитку української мови § 8. ВИДИ ПИСЬМА В ПЕРІОД КИЇВСЬКОЇ РУСІ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ ПИСЕМНОСТІ. “ГРАМАТИКА СЛОВЕНСЬКА” МЕЛЕТІЯ СМОТРИЦЬКОГО. ПЕРША РУКОПИСНА ГРАМАТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІВАНА УЖЕВИЧА Мовозначні студії 79. Опрацюйте теоретичний матеріал. З’ясуйте, чим відрізнялися три види кириличного письма. Які, на вашу думку, […]...
- Голосні й приголосні звуки УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Голосні й приголосні звуки У звуковій системі української мови 38 звуків: 6 голосних та 32 приголосних, які позначаються 33 літерами українського алфавіту. Голосні – це звуки, під час вимови яких струмінь повітря не натрапляє на перешкоди в ротовій порожнині, вони утворені за допомогою голосу. В українській мові це: […]...
- Приголосні тверді і м’які, дзвінкі й глухі УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Приголосні тверді і м’які, дзвінкі й глухі Приголосні звуки поділяються на тверді і м’які. Вони можуть утворювати пари. Вимова таких звуків відрізняється тільки положенням язика в ротовій порожнині. Тверді: , , , , , , , , . М’які: , [т’1, , , , , , , . […]...
- Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови 10. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 10.1 Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови Важливого складовою навчально-виховного процесу є позакласна робота з української мови, під якою розуміють цілеспрямовані, організовані на добровільних засадах, на основі пізнавальних інтересів учнів мовні заняття з ними, що виходять за межі уроків, іноді й за межі програми з […]...
- НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ З01. Прочитайте пари слів. Назвіть звуки, які в них змінюються. Слово – слів. Школа – шкільний. Нести – ніс. Рука – ручний. Дорога – дорозі – доріжка. Вухо – у вусі – вушко. Ходити – ходжу. При зміні форми слів та творенні нових […]...
- Фонетичний розбір слова – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Фонетичний розбір слова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Склади (відкриті чи закриті). Наголос. 3. Голосні звуки, їх вимова і позначення на письмі. 4. Приголосні звуки (дзвінкі чи глухі, тверді чи м’які), їх вимова, позначення на письмі. 5. Кількість звуків і букв. Зразок розбору […]...
- Тверді і м’які приголосні – Звуки мовлення ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Звуки мовлення Тверді і м’які приголосні Приголосні звуки української мови бувають Тверді і м’які. Їхня вимова розрізняється положенням язика в ротовій порожнині. Тверді приголосні вимовляються без додаткового наближення спинки язика до твердого піднебіння, а м’які утворюються в результаті такого наближення. До Твердих належать, , , , , , , , , […]...
- ОСНОВНІ ФОНЕТИЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему § 14. ОСНОВНІ ФОНЕТИЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мовознавчі студії 162. І. Прочитайте лінгвістичну довідку. Розкажіть, які одиниці мови є предметом вивчення фонетики. Під час членування мовного потоку виділяють найбільшу фонетичну одиницю – фонетичну фразу. Фрази можуть мати різну тривалість: так, у діалогах вони короткі, в […]...
- Приголосні звуки – Фонетика Фонетика Приголосні звуки Приголосні звуки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , . За участю шуму й голосу під час творення приголосних та за їх співвідношенням приголосні звуки поділяються на сонорні ( […]...
- Позначення звуків мови на письмі УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мови на письмі Графіка (від гр. Grapho – письмовий) – це розділ мовознавства, який вивчає сукупність мовних знаків для передачі на письмі усного мовлення. В ідеальному варіанті кожний звук мовлення повинен мати своє графічне позначення (літеру). Для передачі звуків української мови на письмі використовують особливі знаки […]...
- Основні розділи української мови як навчального предмета Українська мова Основні розділи української мови як навчального предмета Фонетика вивчає звуки мови і мовлення, наголос, склад. Графіка вивчає умовні знаки при передачі на письмі усного мовлення (букви, апостроф, знак наголосу, дефіс, крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки). Орфографія – це система правил передачі звуків мови (слів і їх форм) на […]...
- Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі 1. Шиплячі приголосні звуки, , , вимовляються твердо: Ни Е, Елест, Ні. Вони частково пом’якшуються перед та при подовженні перед Ю, я: Інка, Ість, Ні Ю. 2. Губні приголосні, , , , та задньоротові, , , також не бувають м’якими і можуть напівпом’якшуватися […]...
- Голосні і приголосні звуки – Звуки мовлення ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Звуки мовлення Голосні і приголосні звуки Усього в українській мові 38 звуків. Не всі звуки мовлення творяться однаково. Так, одні утворюються лише за допомогою голосу. Їх називають Голосними звуками. У нашій мові 6 голосних звуків. Голосні звуки: , , , , , . Інші 32 звуки утворюються за допомогою голосу і […]...
- ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Фонетика. Графіка. Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове позначення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені і ненаголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення […]...
- Спрощення в групах приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі >Довідник з української мови ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Спрощення в групах приголосних На письмі фіксується: А) випадіння, у важких для вимови групах приголосних, , , : Тиждень – на тому тиЖнІ, роз’їзд – роз’їЗнИй, захист – захиСнИк, стелити – СлАти, Але зап’яСтнИй, кіСтлЯвий, пеСтлИвий, хваСтлИвий, хвороСтнЯк, шіСтнАдцять; […]...
- Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі ВСТУП УРОК № 1 Тема. Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі Мета: подати учням відомості про значення мови в житті суспільства; зацікавити їх українською мовою, показати місце і роль її в Українській державі; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до української мови та поглиблювати знання про неї. Обладнання: підручник. […]...
- ЗВУКИ МОВИ І ЗВУКИ МОВЛЕННЯ. ЗВУКИ ГОЛОСНІ ТА ПРИГОЛОСНІ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ О мово рідна! Здаєшся звуком сопілки в полі, шептанням збіжжя на різних нивах, шелестом верб, калини, тополі… І. Кращу Ви знатимете: – звуки мови і звуки мовлення; – особливості вимови голосних і приголосних звуків. Ви вмітимете: – розрізняти в словах тверді й м’які, дзвінкі та глухі приголосні, ненаголошені й наголошені голосні; […]...
- ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. МИЛОЗВУЧНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 9 ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. МИЛОЗВУЧНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – ХАРАКТЕРНА ОЗНАКА ВСІХ ЇЇ СТИЛІВ Мета: повторити норми вимови приголосних звуків, ознаки милозвучності української мови; удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови. Внутрішньопредметні зв’язки: Фонетика: спрощення в групах […]...
- Зразок фонетичного розбору слова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Зразок фонетичного розбору слова 1. Берешся – . 2. У слові три склади: бе-ре-шся, усі відкриті. 3. Наголос падає на другий склад. 4. Голосні звуки: , , ; – звучання є наближається до и. 5. Приголосні звуки: , , . Звуки, – дзвінкі, тверді, – глухий, м’який, подовжений. […]...
- ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОВОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЗВУКОВІДТВОРЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 5 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОВОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЗВУКОВІДТВОРЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ Мета: повторити загальну характеристику звукового складу української мови, навчити встановлювати роль звуковідтворення в художніх текстах, удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови. Внутрішньопредметні […]...
- Зміни голосних та приголосних при словозміні та словотворенні Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір У діловій мові 4. Зміни голосних та приголосних при словозміні та словотворенні При творенні нових слів та їх форм певних фонетичних змін зазначають деякі приголосні. Ці зміни відтворюються і на письмі. 1. Перед суфіксами ськ(ий), ств(о) змінюються приголосні г, ж, з, к, […]...
- Короткі відомості з історії хімії ВСТУП & 2. Короткі відомості з історії хімії Опанувавши цю тему, ви зможете: – знати походження назви науки, а також імена вчених, дослідження яких спростували помилкові уявлення в хімії; – розуміти еволюцію становлення науки; – характеризувати етапи історичного розвитку хімії; – аргументовано пояснювати позитивні й негативні ознаки кожного етапу, їх роль у подальшому розвитку хімічної […]...
- Короткі відомості з історії хімії ВСТУП Урок 2 Тема. Короткі відомості з історії хімії Цілі уроку: вивчити основні етапи становлення хімії як науки; назвати найвидатніших хіміків та охарактеризувати їхні внески в науку; повторити відомості про речовини, вивчені в курсі “Природознавство”. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форми роботи: розповідь учителя, бесіда. Обладнання: комплект портретів учених-хіміків. ХІД УРОКУ I. Організація класу Перевірка […]...
- Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я М’якість приголосних на письмі позначається буквами Ь, і, є, ю, я: Культура, шануються, всі, спектаклі, сине, усю, мовленню, листя, вечірня....
- З історії заборони української мови ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення З історії заборони української мови (За матеріалами: Кононенко П. П., Кононенко Т. П. Феномен української мови: Генеза, проблеми, перспективи. Історична місія. – К.: Наша наука і культура, 1999. – С. 17-19). Українська мова мала довготривалу трагічну долю. Причина й мета заборони української […]...
- ОСНОВНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ. ОСОБЛИВОСТІ ВИМОВИ ГОЛОСНИХ, ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ТА ЇХНІХ СПОЛУЧЕНЬ Українська орфоепія як учення про систему загальноприйнятих правил української літературної вимова §22. ОСНОВНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ. ОСОБЛИВОСТІ ВИМОВИ ГОЛОСНИХ, ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ТА ЇХНІХ СПОЛУЧЕНЬ Мовознавчі студії 234. Прочитайте текст. Попрацюйте в парах: поясніть однокласникові суть помилки у складі фонем у слові і фонетичної помилки, особливості вимови голосних і приголосних української мови. Орфоепія (від […]...
- ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 32. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Про те, як при творенні слів чи зміні їхньої форми замість звуків [г], [к], [х] з’являються інші приголосні ПРИГАДАЙМО На які звуки змінюються приголосні [г], [к], [х] в іменниках перед закінченням [і]? 253 Прочитайте. Простежте, які зміни відбулися в коренях слів кожної групи. На основі спостереження […]...
- Узагальнення знань, умінь і навичок із фонетики, графіки, орфографії та орфоепії ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 58 Тема. Узагальнення знань, умінь і навичок із фонетики, графіки, орфографії та орфоепії Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів із фонетики, вдосконалити орфоепічні й орфографічні навички; розвивати усне й писемне мовлення; виховувати старанність у навчанні. Обладнання: підручник, текст диктанту. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ […]...
- Спрощення груп приголосних УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Приголосні звуки Спрощення груп приголосних -Ж(Д)Н-, -3(Д)Н-, – С(Т)Н-, – С(Т)Л- У групах приголосних – ждн-, – здн-, – стл-, – стн – При зміні слова випадають Д і Т: Тиждень – тижня – тижневий; виїздити – виїзний, поїзд – поїзний; лестощі – улесливий, щастя – щасливий; вість […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §28. ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ Приголосні звуки бувають тверді, м’які та пом’якшені, Деякі приголосні за твердістю й м’якістю утворюють пари: Не мають пари м’яких такі приголосні: Ці приголосні лише трохи пом’якшуються: [б’ік], [роздор’іж:’а]. Приголосні [г], [г], [к], [х] завжди тверді. Пом’якшуються вони лише перед голосним [і]: [кіт], [гірко]. Приголосний [й] […]...
- Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 33 Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків Запам’ятаймо! Дзвінкі приголосні звуки завжди вимовляються дзвінко в кінці та в середині слова: народ [народ], гриб [гриб], дудка [дудка], ніжка [н іжка]. Виняток становить [г], який перед [к], [т] змінюється на [х]: легко [лехко], вогко [вохко], нігті [н іхт і], кігті [к’іхт і]. […]...
- Краса і бaгaтcтвo української мови Вступ Краса і бaгaтcтвo української мови 1 Прочитайте тексти та поміркуйте над поданими після них запитаннями. ІЗ СИВОЇ ДАВНИНИ ЧОВНИ ЗОЛОТІЇ Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут виросла, розцвіла й зарясніла? Чи пила ти воду з Дніпра? Чи купалася в його ласкавих водах? Чи злітала з його мільйоннокрилим птаством? Мово! Течеш вічно, як ріка. “Тече […]...
- Календарно-тематичне планування уроків української мови в 5 класі Календарно-тематичне планування уроків української мови в 5 класі II семестр № пп Дата Зміст уроку Соціокультурна лінія Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія (продовження) 57 Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Правопис. Орфограма (практично) 58 Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом 59 Основні правила переносу. Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання. Слухання-розуміння текстів різних стилів […]...
- ВИМОВА ЗВУКОСПОЛУЧЕНЬ ПРИГОЛОСНИХ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У ДЕЯКИХ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМАХ Українська орфоепія як учення про систему загальноприйнятих правил української літературної вимова § 23. ВИМОВА ЗВУКОСПОЛУЧЕНЬ ПРИГОЛОСНИХ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У ДЕЯКИХ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМАХ Мовозначні студії 243. Назвіть парами дзвінкі/глухі, тверді/м’які, шиплячі/свистячі приголосні. Проаналізуйте за таблицею, яких змін зазнають свистячі перед шиплячими і навпаки. Як вимовляються ці групи приголосних? Як називається така фонетична зміна приголосних? […]...
- КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 10 КЛАСІ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 10 КЛАСІ № з/п Дата Зміст уроку Примітки ВСТУП 1 Мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення, їх відмінність 2 Два рівні володіння мовою: мовлення правильне й комунікативно доцільне. Синоніміка й варіативність. Стилістична норма й стилістична помилка 3 Урок розвитку […]...
- Тверді та м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних буквами я, ю, є, і Урок 104 Тема. Тверді та м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних буквами я, ю, є, і Мета: поглибити знання учнів про тверді та м’які приголосні звуки; закріпити вміння учнів позначати м’якість приголосних літерами я, ю, є, і; удосконалювати вміння розрізняти тверді та м’які приголосні на слух; збагачувати лексичний запас учнів; виховувати любов до природи. ХІД УРОКУ […]...
- СКЛАДНІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 25 СКЛАДНІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Мета: повторити знання десятикласників про основні чергування голосних і приголосних; формувати правописні вміння; удосхсоналювати уміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до рідної мови, а також відчуття […]...