Міська культура

РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ

§ 9. Середньовічна культура Західної Європи

6. Міська культура

У середньовічних містах зародилася і сформувалася демократична культура світського характеру, тісно пов’язана з народною творчістю. Найяскравіше вона проявилася в міській літературі, створеній народною розмовною мовою, а не книжною латиною.

Здавна в народі були популярними веселі розважальні оповідки, байки, притчі, які в період розквіту міст зазнали літературної обробки. Так з’явився най популярніший жанр

міської літератури – невелике оповідання комічного або сатиричного змісту, спочатку – віршоване, а потім – прозове, яке у Франції називалося фабліо, а в Німеччині – шванк. Головним героєм такого твору був веселий, кмітливий чоловік, який завжди перемагав життєві незгоди й прикрі ситуації. Наприклад, у фабліо “Лікар мимоволі” розповідається, як одному селянинові наказали вилікувати королівську доньку, яка вдавилася кісткою. Селянин зумів розсмішити принцесу і кістка вискочила з її горла. Усі хворі міста вирішили, що селянин володіє даром зцілення і почали вимагати, щоб він вилікував і їх. Щоб не
осоромитися, мудрий селянин запропонував найбільш немічному принести себе в жертву: сердегу кинуть у вогонь, а всі інші будуть зцілені його попелом. Почувши це, усі хворі заявили, що вони цілком здорові.

Міська культура

Франсуа Війон – поет – бунтівник. Гравюра на дереві. 1497 р.

У міській літературі розвивалися й інші жанри: сатиричний епос (“Роман про Лиса”), алегоричний епос (“Роман про Троянду”), морально-дидактична поезія (“Видіння про Петра Орача”, “Книга про звичаї”) тощо.

До міської літератури відносять і поезію вагантів.

Її творили мандрівні школярі, а також ченці, що порушували обітницю осідлості та священики без парафії. Свої вірші вони писали латиною. Тематика творів була досить широкою: сатиричне висміювання хабарництва й аморальності духовенства, оспівування веселих розваг, кохання, хвалебні вірші на замовлення тощо. Традиції вагантів продовжив надзвичайно талановитий поет Франсуа Війон, який жив у XV ст. Іноді його називають “останнім вагантом”, хоча він творив не латиною, а французькою мовою.

Поезія Війона насичена суперечностями, вона відображає кінець епохи Середньовіччя і початок Відродження.

Ліричний герой його творів прагне зрозуміти себе – і не може, шукає шляхів – і не знаходить.

У спразі гину біля водограю,

Зубами біля вогнища січу,

Чужинцем в рідному краю блукаю,

Німую криком, мовчки я кричу…

(Із “Балади поетичного змагання в Блуа”)

Духом новизни пронизана творчість ще одного визначного митця – англійського письменника Джефрі Чосера (1340-1400). Він написав “Кентерберійські оповідання”, у яки^либоко та правдиво відтворено життя тогочасної Англії.

Жителі міст дуже любили різні театральні вистави: грандіозні містерії, які іноді тривали кілька днів; повчальні міраклі й мораліте, що виникли спочатку як доповнення до церковних богослужінь: веселі фарси, сповнені переодягань, бійок, сварок.

Велику роль у розвитку театрального мистецтва відігравали мандрівні актори – жонглери. Це були переважно бідні, бездомні люди, які пішки чи на возах мандрували шляхами середньовічної Європи. Вони поєднували ремесло співця-музиканта й актора. Жонглери виступали на перехрестях великих доріг, у містах і селах, були незмінними учасниками ярмарків, народних і релігійних свят.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

XIII ст. Настанови середньовічного трубадура жонглерові

Ти повинен грати на різних інструментах; обертати на двох ножах м’ячі, перекиду – вати їх з одного леза на інше; показувати маріонеток; стрибати через чотири обручі; придбати собі руду приставну бороду і костюм, щоб… лякати дурнів; привчати собаку стояти на задніх лапах; знати мистецтво вожака мавп; викликати сміх у глядачів дотепним висміюванням людських вад; бігати і стрибати по линві, натягнутій від однієї вежі до іншої.

Міська культура

Портрет Данте Аліг’єрі. Фрагмент фрески “Рай”. Флоренція. XIV ст.

Увінчує культурні здобутки епохи Середньовіччя творчість геніального поета і мислителя Дайте Аліг’єрі (1265-1321). Усесвітньо відомого флорентійця вважають творцем італійської літературної мови. Славу і безсмертя принесла Данте філософська поема “Божественна комедія”, у якій автор намагається осмислити людину як частину Всесвіту.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Міська культура