Міжнародна економічна система

Міжнародна економічна система – сукупність основних метасистем, підсистем, елементів і компонентів світової економіки з властивими їм сутнісними та кількісно-якісними характеристиками, у процесі взаємодії яких виникають інтегративні властивості та якості, закони й закономірності розвитку і функціонування цієї системи. Основними метасистемами М. е. с. з погляду технологічного способу виробництва є аграрна цивілізація, індустріальне, постіндустріальне та інформаційне суспільство. В межах аграрної цивілізації проживає значна частина

країн, що розвиваються (передусім слаборозвинені), в яких переважає технологічний спосіб виробництва, що базується на ручній праці, натуральне господарство, панує тотальна злиденність, голод, безробіття тощо. У ЗО розвинених країнах ОЕСР, технологічний спосіб в яких грунтується значною мірою на автоматизованій праці, а отже, на найновіших техніці і технології, на найосвіченішій і найкваліфікованішій робочій силі, передових досягненнях науки, інформатики, переважанні сфери послуг та ін., у 80-ті XX ст. почалось формування постіндустріального суспільства, а в наймогутніших з них на початку XXI ст. – інформаційного
суспільства. Решта країн належать до індустріального суспільства, технологічний спосіб в яких базується здебільшого на машинній праці, переважанні матеріального виробництва. В межах цих метасистем можна виділити окремі підсистеми, елементи і компоненти. Так, з країн, в яких формується постіндустріальне суспільство, до підсистеми належать країни “великої сімки”, до елементів – окремі країни, до компонентів – окремі сфери економіки, певний комплекс галузей господарства. Проте такий аналіз з М. е. с. є обмеженим, однобічним, оскільки не дає змоги розкрити формування цілісної органічної системи з властивими їй відносинами субординації, експлуатації. З цією метою слід використовувати формаційний підхід, за якого аграрна цивілізація означає панування здебільшого докапіталістичних експлуататорських формацій; індустріальне суспільство – капіталізм на нижчій стадії його розвитку та перехідному етапі до вищої стадії; постіндустріальне та інформаційне суспільство – капіталізм на вищій стадії та його трансформації в соціалізм. З боку відносин субординації відносини між трьома підсистемами можна визначити поняттями “центр” (країни ОЕСР) і “периферія” (решта країн світу). За цих умов перші володіють монополією на новітні технології, техніку (технічна монополія), науку (наукова монополія), інформацію (інформаційна монополія), використовувані людьми сили та ресурси природи (сировинна та енергетична монополії) тощо, а також здійснюють монополізацію виробництва і збуту. Внаслідок цього 20% найбагатшого населення планети використовує понад 85% світового ВВП, а 20% найбіднішого населення – лише 1%. Крім того, внаслідок монополізації світових ринків центром зі слаборозвинених країн щорічно вилучається понад 500 млрд дол., що в 50 разів перевищує обсяг “допомоги” цим державам.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Міжнародна економічна система