МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЇХ ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ І ПРОСТОРОВИЙ РОЗПОДІЛ
УРОК 5. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЇХ ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ І ПРОСТОРОВИЙ РОЗПОДІЛ
Навчальна мета: поглибити та систематизувати знання про найбільш впливові світові та регіональні міжнародні організації, сприяти розумінню інтеграційних процесів у світі, ролі міжнародних організацій у розв’язанні міжнародних і регіональних проблем; удосконалювати навички роботи з картами, схемами, таблицями.
Обладнання: політична карта світу, атласи, схеми, плакати, таблиці, комп’ютер, проектор (за необхідністю).
Основні поняття: міжнародні організації:
Тип уроку: комбінований (форма проведення – конференція).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Кінець ХХ – початок ХІ ст. характеризується двома протилежними процесами, що, на перший погляд, виключають один одного – інтеграції та дезінтеграції країн світу. Розпад СРСР, Югославії, Чехословаччини, поява значної кількості невизнаних республік, сепаратистські настрої в Канаді, Великій Британії свідчать про прагнення народів
IІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Функціональний і просторовий розподіл міжнародних організацій у світі
Завдання. Ознайомтеся з функціональним та просторовим поділом міжнародних організацій у світі. Назвіть організації: а) які, на ваш погляд, є найбільш впливовими у світі; б) до складу яких входить Україна.
За функціями розрізняють такі міжнародні організації:
– загальнополітичні (ООН, Рада Європи, СНД та ін.);
– військово-політичні (НАТО, АНЗЮК, АНЗЮС, Ташкентський пакт та ін.);
– економічні (СОТ, ЄС, ОПЕК, МЕРКРСУР, НАФТА, АСЕАН та ін.);
– валютно-фінансові (МБРР, ЄБРР, МВФ та ін.);
– інші (Червоний Хрест, МОК, Римський Клуб та ін.).
За просторовим розподілом розрізняють такі міжнародні організації:
– глобальні;
– регіональні;
– субрегіональні.
2. Характеристика міжнародних організацій
Приклади виступів груп учнів з демонстрацією наочностей ООН створена (1945 р.) з метою підтримки миру і міжнародної безпеки і розвитку співробітництва між державами. Головні органи: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Рада з Опіки, Міжнародний Суд, Секретаріат. Членами ООН є 192 держави. На сьогодні існує 16 спеціалізованих установ ООН. Організація фінансується з обов’язкових та добровільних внесків від своїх держав-членів і користується шістьма офіційними мовами: арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська. Місцем перебування центральних установ ООН є Нью-Йорк. Окремі заклади цієї організації є у Відні, Женеві, Найробі та інших містах.
Організація Північноатлантичного договору – НАТО (Північноатлантичний Альянс, 1949 р.) – налічує 28 держав: Бельгія, Великобританія, Данія, Франція, Нідерланди, Ісландія, Канада, Люксембург, Норвегія, Португалія, США, Італія, Греція, Туреччина, Німеччина, Іспанія, Чехія, Польща, Угорщина, Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія, Естонія, Албанія, Хорватія. Головним принципом організації є система колективної оборони, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони. Штаб-квартира НАТО знаходиться в Брюсселі (Бельгія). З 1994 р., Україна бере активну участь у програмі “Партнерство заради миру”(ПЗМ).
Європейський Союз. ЄС (“Спільний ринок”) – союз держав-членів Європейських Спільнот (ЄВС, ЄОВіС, Євроатом), що створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним у лютому 1992 року і чинним з листопада 1993 р., об’єднує 27 європейських країн: Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція. Країни-кандидати на вступ до ЄС: Македонія, Туреччина, Хорватія. Основні органи ЄС: Європейська Комісія, Європейський Парламент, Європейська Рада (голів держав і урядів), Рада ЄС (міністри певного відомства), Європейський Суд. Штаб-квартира в Брюсселі (Бельгія). Головні напрями роботи ЄС: співробітництво країн щодо створення внутрішнього ринку, єдиної валютної системи, спільних інтересів у зовнішній політиці, єдиного громадянства і прозорості кордонів держав тощо.
Рада Європи.
СНД.
ІV. Закріплення нових знань і умінь учнів
Питання для обговорення. У чому полягають “плюси” і “мінуси” вступу України до ЄС?
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
– Опрацювати § .
– Використовуючи додаткову літературу, дізнатися, до яких міжнародних організацій входять Україна, Франція, Індія, Японія, Грузія.
– Пригадати особливості політико-географічного положення України.
– Сформулювати на основі аналізу додаткових джерел інформації основні вектори зовнішньої політики України.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...