Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР, International Bank for Reconstruction and Development) – міжнародна спеціалізована кредитно-фінансова установа, головна організація групи Світового банку. Створений з метою сприяння країнам-учасницям у розвитку їх економіки через надання довготермінових позик і кредитів, гарантування приватних інвестицій. Основні напрями діяльності МБРР: створення сприятливих умов для виробничих інвестицій, стимулювання міжнародних довготермінових капіталовкладень, сприяння реконструкції і розвитку економіки, конверсії
військової економіки в цивільну і гарантування приватних зарубіжних інвестицій. Створений 1944, почав функціонувати 1946. Органи управління МБРР знаходяться у Вашингтоні. Вищими органами управління є Рада керуючих і Директорат (виконавчий орган), до складу якого входить 21 виконавчий директор, 5 з яких є постійними членами (представники США, Великобританії, ФРН, Франції та Японії). Членами МБРР можуть бути лише країни, які вступили до МВФ. У 1947 до МБРР входило 49 країн, 1995 – 179, 2002 – 183. Право голосу, як і в МВФ, визначається квотою країни в капіталі МБРР. Статутний капітал формується за рахунок передплати країн-членів на
його акції. Початковий капітал МБРР становив 10 млрд дол. і був поділений на 100 тис. акцій номінальною вартістю 100 тис. дол. кожна. Акції між країнами розподілялися відповідно до їхніх квот у МВФ. Внески робили країни у розмірі 20% суми передплати, що розширювало можливості надання кредитів. На початку 90-х акціонерний капітал МБРР становив 142 млрд дол., третину його було сформовано від випуску облігацій, які купують приватні банки та інші фінансово-кредитні інститути, оскільки ставка на них – 9% і майже відсутній кредитний ризик. Оплачений капітал становив 10%, а 90% було сформовано за рахунок передплати, і ці кошти є гарантійним фондом. Під нього залучаються засоби на ринках позичкового капіталу для здійснення кредитних операцій. Статутний капітал МБРР 2002 становив 190 млрд дол. Вирішальну роль у реалізації політики МБРР відіграють 7 найрозвиненіших країн світу (США, Японія, ФРН, Великобританія, Франція, Канада, Італія), яким належить до 50% голосів у Раді керуючих. Найбільшу підписку на капітал банку здійснили США (16,8%), тому їх кількість голосів становить 16,4%. Посаду президента МБРР завжди обіймає американський представник. Як правило, кредити банку видаються на термін до 20 років під гарантію урядів країн-учасниць цієї організації. Для отримання кредитів країни-позичальники повинні надати інформацію про стан своєї економіки і фінансів, проекти, що потребують кредитування. МБРР надсилає в ці країни місії, які ретельно обстежують об’єкти, дають певні рекомендації (як умову надання кредитів). У 80-х МБРР почав надавати структурні кредити з метою регулювання господарської структури. Умовою їх отримання є прийняття країною-позичальником програми подолання кризи платіжного балансу впродовж 3-5 років через приватизацію частини підприємств, надання свободи дій приватному капіталу, лібералізацію зовнішньої торгівлі. Для широкого надання кредитів слаборозвиненим країнам 1956 було створено міжнародну фінансову корпорацію (МФК), яка є філіалом МБРР, а 1960 – Міжнародну асоціацію розвитку (МАР). Остання надає кредити строком до 50 років з виплатою 0,75% річних. Кредити державним підприємствам надаються лише за наявності урядових гарантій цих країн. МБРР, МФК і МАР створили єдині органи управління, очолювані президентом. Вони надають до 65% всіх кредитів слаборозвиненим країнам з боку міжнародних організацій. Плата за кредити МБРР зорієнтована на ринкові ставки і сягає 11% річних, що призводить до зростання внутрішнього боргу країни-позичальника. Значна частка отримуваних кредитів спрямовується на погашення заборгованості за відсотки. З кінця 60-х МБРР та інші міжнародні фінансово-кредитні організації виконують і небанківські функції: регулюють експорт та імпорт капіталу, впливають на демографічну політику, розвиток науки та освіти у слаборозвинених країнах та ін.