Головна ⇒ 📌Довідник з української мови ⇒ Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів

Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів

Розділ 16

ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

§ 47. Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів

Чи не найбільший ефект на сьогодні при етимологізації фразеологізмів дає органічне поєднання методів, зокрема, лінгвістичних (використання структурно-семантичної моделі) з аналізом екстралінгвістичного, етнографічного матеріалу. Проте сам характер ФО, а також доступний для дослідника матеріал спричинюють різне співвідношення між використанням цих двох засобів етимологізування різною мірою “затемнених” ФО.

При етимологізації ФО перш за все “необхідно віддавати повну перевагу матеріалу діалектному перед матеріалом літературним” . Ось чому важливе призбирування й інтерпретація ареальних фразеологізмів.

Добре може прислужитися, наприклад, структурно-семантична модель “покласти + зуби + назва місця, куди кладуть зуби = голодувати, жити бідно, не мати харчів”: “Бо що те панське жалування: сьогодні воно сяк-так годує тебе, а завтра, схоче пан, і покладеш зуби па полицю…” (М. Стельмах), Закинути зуби на полицю. Наприклад, М. Міхельсон твердив, що зуби (зуб’я) кладуть на полицю, коли нічого прясти, роботи

немає – доводиться голодувати. Про це пише й білоруський дослідник А. Аксамітов: вислів Зубы на паліцу класці (біл.) належить до тих виразів, що постали “з професійних діалектів зі своєю спеціальною лексикою” . Однак численні вислови, які наповнюють названу модель, спростовують “виробничу” етимологію названої ФО. Так, до складу прислів’я Голод – Не тітка, зуби на мисник не покладеш входить варіант Покласти зуби на мисник. Навряд чи, щоб поряд з посудом клали гребінку із зубцями для чесання пряжі. Українські лемки в Словаччині знають вислів Завісити зуби на клйнец. На Поділлі відомі варіанти Зуби на комин закинути й уживане в літературній мові Зуби на полицю закинути. Нами на території Донбасу на Луганщині (схід-но-слобожанські й східно-степові говірки) записані такі репрезентанти моделі: Зуби на камін (на комин) Закинути (класти), “Ми вже давно зуби на камін закинули” (с. Ями Троїцького р-ну), Зуби на камінь закинути (м. Старобільськ), Зуби на піч закинути (класти) (м. Перевальськ), Зуби покласти в тумбочку (На підвіконня) (м. Красний Луч). Про те, що тут ідеться саме про справжні зуби (а не зуби гребінки), для яких “немає роботи” і їх треба “закинути”, “покласти”, свідчать і вислови інших слов’янських мов, зокрема рос. діал. (курськ.) Класть зубы на грядку, пол. zeby nа grzede zalozyl (“він поклав зуби на жердину”), Zalozyc zeby nа kolek (“покласти зуби на кілок”), Powies zeby па kolku (“повісь зуби на кілочок”) ; чес. muze si poves it hubu na hrebicek, досл. “повісити рот на гвіздок”. Інформант із с. Свистунівки Сватівського р-ну на Луганщині повідомляє про варіант Язик на полку (класти) (” – Ти чому не заготовляєш на зиму. Що будеш робити? Язик на полку і все?”). У всіх випадках тут ідеться або про місця, куди звичайно “зуби для чесання пряжі не кладуть”, або про ті частини тіла, які не потрібні, коли нічого їсти. А це можливе тільки тоді, коли жартівливо мовиться про зуби людини. Особливо показові порівняльні (допустові) вислови на зразок хоч зуби на полицю клади (“Іще раз вона спече коржі, а тоді Хоч зуби клади на полицю”, С. Чорнобривець); пол. Choc zqby wbij w scianq, досл. “хоч зуби забий у стіну”, Chocby zqby nа stole kladz, досл. “хоч зуби на стіл клади”, Chocbys zqby nа police polozyl (“хоч би зуби на полицю поклав”), Bieda choc zqby па policy poloz ( “таке горе, хоч зуби на полицю клади”) . Білоруський дослідник І. Лепешев взагалі припускає, що спочатку була порівняльно-допустова конструкція з хоч (Хоць зубы на паліцу кладзі), а потім вислів “став уживатися без хоць” .

Широкий, загальнослов’янський ареал ФО Зуби на полицю класти, пop. ще: с.-х. Ставити (метнути) зубе на полицу (“покласти зуби на полицю”), Метнути (обесити) зубе о клин (“покласти, повісити зуби на клинок”) , варіанти, що називають місця, куди звичайно “зуби для чесання” пряжі не кладуть, ряд соматичних паралелей з компонентами Живіт, рот, язик Тощо, характеристичність допустових конструкцій свідчать про те, що перед нами “давній слов’янський фразеологічний каламбур” (О. Мокієнко), гіперболічний, жартівливий образ – коли немає чого їсти, то немає й “заняття зубам”, а тому “хоч клади їх на полицю” (І. Лепешев).

Зі словом шори Словник української мови подає три вислови – брати в шори (Кого), Тримати себе в шорах і ходити в шорах. У додатку – словничку до “Граматики малоросійського наріччя” О. Павловського та “Словарі” Б. Грінченка знаходимо ще ФО Убрати в шори “обдурити” (пор. у приказці Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше помандруватись у Номисовій збірці), у ФСУМі – тільки Брати в шори, що свідчить про затемнення їхньої мотивації, архаїзацію й вихід з активного вжитку таких висловів. Оскільки шорами називалася не тільки “ремінна кінська упряж”, “кінська збруя” (С. Караванський), а й “бокові щитки на вуздечці, прикріплені біля очей коня для того, щоб він не лякався”, деякі дослідники (М. Шанський, А. Зимін, В. Філіппов) вважають, що саме значення “щітки на вуздечці” й лягло в основу виразів. Гадаємо, що це можливе для ФО Зашорені очі (в кого). Для названих вище, проте, вірогіднішим видається значення “кінської упряжі”, оскільки ідею “неволі, зв’язаності” краще передає більшість з наведених висловів та фразеологізми з подібною структурою й семантикою, як-от: брати в шенкелі (стискати боки коня шенкелями і тим підкоряти його своїй волі), Тримати в віжках кого, гал. Держи остро в віжках (І. Франко), лемк. Тримати як коні в ліцах Кого (Ліці – “віжки”), кашуб. Trеmac kogos krotko v lеkrax(Іеска – “шнур, довгий ремінь”) ; ” – У мене серце одхідливе, але хлопа завжди треба Держати в трензелях…” (М. Старицький), де Трензелі – “вуздечка з вудилами”. Як бачимо, різноманітна кінська упряж (шенкелі, віжки, довгий ремінь, вуздечка з вудилами, трензелі) виходять далеко за межі тільки “бокових щитків на вуздечці” . “Узяти в шори” означає “запрягти коня”, “накласти на нього збрую”. Запрягання коня – це образ, який дуже легко перенести й на людські стосунки.

Значною мірою втрачена мотивація ФО комар носа не підточить “не буде до чого причепитися, прискіпатися”, “Подобається це мені чи ні, а якщо треба його зробити – зроблю так, що Й комар носа не підточить” (І. Григурко); “Документи натуральні, Комар носа не підточить” (М. Тарновський). Названий вислів був об’єктом уваги Ф. Буслаева, В. Вакурова, І. Лепешева, В. Мокієнка, М. Пінського. Звернімося до народного мовлення. Погляньмо на два опорні повнозначні компоненти ФО – “комариний ніс” і “підточити”. Фразеологізми в такому складі (А також щоб комар носа не підточив) фіксують основні українські фразеологічні словники ; уживають їх В. Большак, А. Головко, Є. Гуцало, М. Рудь, Н. Тихий, ІО. Бсдзик, В. Речмедін, М. Стельмах та ін.; знаходимо їх у збірниках паремій (під його й комар носа не підточить! ). Подібні варіанти функціонують і в інших східнослов’янських мовах та діалектах: рос. Комар носа не подточит, дон. Комар (комарь) носа (носом) не падденет, новг. Комару носа не подтюкарить (О. Івашко); біл. Комар носа не падточыць (Не псідсуне) .

Проте в Лесі Українки знаходимо Муха не підточить носа, пор.: “Тепер, Оксано, нам треба стерегтися так, Щоб муха не підточила носа, як то кажуть” (“Бояриня”). Український і російський мовознавець М. Дикарєв (Дикарів) записує на Воронежчині місцеве Нильзя варабйинава носа падвесьть “про сховані у воду кінці”. Звернімо увагу, що хоч і йдеться про різні “носи” (комарині, мушині, гороб’ячі), але всі вони “тоненькі”. За цією семою постають і вислови хоч і дещо з іншим компонентним складом, але фактично тотожні за схемою становлення. голки не підсунеш – такий еквівалент до російського Иголки не подточить (не подпустить) Знаходимо в словнику І. Виргана та М. Пилинської. Пор. також: “Але все повинно пройти чисто – Голки не підточиш” (Г. Брянцев); “Прийшли; стали у дворі коло ганку – повнісінький двір, Нігде голки просунути…” (Панас Мирний).

Таким чином, на основі наведених прикладів про етимологію аналізованого фразеологізму можна так уявити його загальну схему становлення: щось так щільно підігнано (дошки, колоди, камені), що між ними (під них) не можна підточити (просунути, підлізти, підвести) навіть комариного (мушиного, гороб’ячого) носа чи голки. Прояснюється й структурно-семантична модель, за якою утворений вислів Комар носа не підсуне: “комар та ін. + носа (голку та ін.) + не підточить (не підсуне та ін.) + під що (у що, між чим) = = неможливо знайти жодної хиби в чому-небудь”.

Спільний для східнослов’янських мов фразеологізм водою не розлити (не розілляти) (кого) означає “жити дружно, не розлучити, не роз’єднати кого-н.”: “Перепелиця та Алі Таскиров стали друзями – Водою не розіллєш” (І. Стадник); “нерозлучні, дружні”: “Отакі подруги були – Водою не розлити” (А. Головко) ; “міцний, щирий, приязний (про стосунки, почуття)”: “У Фальцфейнів з Америкою давня любов. Водою не розіллєш” (О. Гончар).

Був ефективний спосіб “розливати” водою тварин, наприклад биків або собак. У М. Коцюбинського знайдемо один з таких описів: “Вони із завмиранням серця спостерігали, як собаки рвуть одна одну… Інколи доводилося розбороняти водою” (“Світло і тіні російського життя”). Розливали й людей, про що нагадує нам Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”: “Онисько і собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися. Якби люди Не розлили, то, може б, обидва без голови осталися на батьківськім дворі”. Власне, така сама і форма Хоч водою розливай (кого) “не можна спинити в сварці, бійці і т. ін.”: “Біда з ними. Читають, а тоді як заведуться, так Хоч водою розливай” (Григорій Тютюнник). На шлях становлення й розвитку ФО водою не розлити (кого) вказують інші форми й вислови, утворені за структурно-семантичною моделлю “кого + чимось + не роз’єднати (не розлучити, не розвести)”: “Дружили ми з ним – водою не розлити” (А. Головко); діал. буков.: “У них така люба, що Водов ни розлити” . Подальшим структурно-семантичним розвитком фразеологізму не розлий вода стала лексикалізація його компонентів – об’єднання двох основ в один складний іменник: “Були ж подруги – нерозлийвода. Ніяких між ними секретів, ні найменших таємниць” (ІО. Бедзик); “І ось ці двоє Нерозлийвода – розвідників пропали безвісти” (Ю. Збанацький) (Як горицвіт, вернигора, вернидуб). Див. також вислови з іншим лексичним наповненням: “Вони між собою не розмита вода” , дещо віддалено – Ані лопата, ані мотика їх не розлучить; нерозлийвода; вони не розмита вода. Ця ідея поєднання, єдності двох осіб, яких важко роз’єднати, посварити, простежується і в інших висловах східнослов’янських діалектів і мов: охт. і силою не розведеш, ссл., сст. Палкою (дрючком) не розгониш (кого) (м. Лисичанськ, м. Кіровськ, с. Бобрикове Антрацитівського р-ну Луганської обл.; м. Торез Донецької обл.) , Віником не розметеш (кого) (м. Лисичанськ, м. Старобільськ, с. Ями Троїцького р-ну Луганської обл.; м. Шахтарськ Донецької обл.) ; рос. Водой не разольешь (кого-л.) , Водой не разлить, не разольешь (кого) , не разлей вода ; “У них такая дружба, что Топором не разрубишь” (М. Міхельсон); “Такие друзья, что схватятся, так Колом не разворотишь” (В. Даль); біл. Вадой не разліць (Не разольешь) (каго) , Не разлівада (хто з кім) , Вада не размые (каго) , діал. Их и цапом ни развядзеш, тобто “і ціпом не розведеш”.

Отже, поєднання (близькість, зв’язок) двох тварин (людей) під час бійки (сварки), яких могли тільки розлити водою, стало образною підосновою для фраземи водою не розлити (Не розіллєш) (кого), що пізніше розвинула енантіосемічне значення приязні – міцно, щиро дружити, бути завжди разом. Саме такий шлях становлення вислову підтверджується численними літературними й діалектними реалізаціями однієї і тієї самої моделі в згаданих східнослов’янських мовах і діалектах.

Структурно-семантична модель допомагає прояснити походження й іншої ФО – вилами по воді писано “невідомо, як буде”: “Казала Одарка, що чекає, але то, сину, ще по воді вилами писано” (М. Зарудний). Дехто з дослідників (М. Шанський) стверджує, що вислів Вилами на воде (по воде) писано “власне російський”, А вилы (рос.) – “кола” (відоме в діалектах). Одним із видів гадання з використанням води було нібито кидання каміння у воду, спостерігання за утворюваними колами і їх перетинаннями та тлумачення цього. Наведену версію, пов’язану з гідромантією (гаданням на воді), повторюють і деякі інші дослідники.

Другу версію, міфологічну, відштовхуючись від звичаю, який описав знавець поетичних поглядів слов’ян на природу О. Афанасьєв, обстоює відомий фразеолог Ю. Гвоздарьов. Щоб водяник не розпочинав бешкету, від якого могла постраждати худоба, селяни замовляли його, креслячи на воді хрест ножем або косою. Ніж і коса були емблемами Перуна. Не виключено, що писання вилами по воді також пов’язане із забобоном і породжене цим звичаєм. Щодо значення виразу “невідомо ще, буде так або ні”, то воно могло з’явитися, додає дослідник, як наслідок того, що заклинання не допомагали справі. Заперечуючи цю гіпотезу, В. Мокієнко, зокрема, вказує: 1) вона (гіпотеза) аж ніяк не пов’язана з чимось недовговічним; 2) вила, за міфотворчою символікою, певною мірою протиставлені ножу й косі, вони – зброя диявола, оскільки “нагадують один з його атрибутів – роги” .

Нарешті, третя версія, пов’язана з цілком матеріальними речами, – не залишати слідів на воді, коли пишеш вилами, – цілком узгоджується з моделлю “(як) чим-небудь + по + “матеріал”, на якому пишуть + писано = невідомо, як буде”: “Ніби йому самому не видно, на кого зазіхає зазнайкуватий бригадир. Але це ще Вилами по воді писано… У Тетяни вередлива вдача” (С. Добровольський) ; “Квартиру б вам однаково дали б, – завважив Байдачний… – Е, це ще Вилами по воді писано…” (О. Лук’яненко) . Пор. у Г. Квітки – Основ’яненка: “Я ж кажу, що наше сватання ще Вилами писане”. Діал. лемк. як Бы вилами по воді написане было “сумнівно, чи здійсниться” , як пугою по воді, Накарбував мов пугою по воді, ссл., сст. батогом писано (с. Великоцьк Міловського р-ну, м. Зимогір’я Слов’яно-сербського р-ну, м. Марківка Марківського р-ну Луганської обл.; с. Малоорлівка Шахтарського р-ну, м. Шахтарськ Донецької обл.) ; рос. вилами по (на) воде писано, вилами по воде писан ; біл. віламі па вадзе пісана, діал. Пугай па вадзе пісана, грод. Пісана як віламі па плоце ; пол. To jeszeze nа wodzie widlami pisano, widlami napisac, pisanymi galazka na wodzie, palcem na wodzie pisane, prqtkiem na piasku pisane, тобто писане вилами, гілкою, пальцем, прутом на воді, на піску. Пор. ще: у кбмені записати.

Приказка Писати на воді “даремна праця”, звертає увагу київський дослідник прототипів наших прислів’їв та приказок І. Тимошенко (1897), – була вживана ще в давніх греків (Софокл, Плавт, Лукіан), у римлянина Катулла. Пор. також у В. Даля (Его слова на воде пиши “не надавай йому ніякого значення”) . Оскільки подібні вислови є і в інших мовах – італ. Scrivere su una pozza d’acqua (“писати на колодязі з водою”), Write in (on) water, Чес. psat do vody, psat na vode nekomu, пол. pisас nа wodzie, to jeszcze na wodzie pisano, jakby na wodzie pisal – як і в сучасній українській (“Кинь свої розмови, вітре, Наче пишеш по воді”, П. Сингаївський), можна погодитися, що цей вислів уписується в давню модель. У багатьох мовах зафіксовані й інші варіанти, наприклад, у польській: Piszecie jakby nа wietrze, jako pismo nа sniegu, nа piasku pisane, nа lotnym piasku pisac; у французькій: etre йcrit sur le sable (“бути написаним на піску”).

Наведені різномовні реалізації моделі й підказують смисловий метафоричний перехід: усе, що написано чимось предметним (вилами, гілкою, пальцем, прутом) на чомусь, що не залишає слідів (на воді, піску, снігові, вітрі, у комині тощо), швидко щезає, непомітне, непевне, ненадійне.

Подальшим розвитком дещо притіненого образу є варіанти з нарощенням: ce ufe вилами писано, а граблями скорожено (гребено) ; біл. грод. Віламі пісана.

Моделювання як прийом етимологізування фразеологізмів активно використовує багато вчених – М. Толстой, В. Мокієнко, А. Івченко, В. Коваль, О. Бірих, М. Олійник та ін.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 49. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Примітно, що практично всі українські етимологи – М. Демський, А. Івченко, Л. Коломієць, Л. Скрипник, Я. Спринчак, В. Ужченко та ін. – широко використовують фразеологічні паралелі з російської мови та інших слов’янських джерел. Як і деякі російські – О. Бірих, В. […]...

  2. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 48. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів У мові є немало немотивованих ФО, які несуть суттєву інформацію про екстралінгвістичну дійсність, а їх етимологія – це фактично вказівка на позамовний “фон”, на фрагмент “живого життя”. Позамовна дійсність, зміст культури, закріплений за ФО, – об’єкт номінації етнофразеологізму, його “етимон”; метод етнокультурної […]...

  3. Творення фразеологізмів на базі вільних синтаксичних конструкцій Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 17. Творення фразеологізмів на базі вільних синтаксичних конструкцій Найчастіше фразеологічні одиниці утворюються на базі вільних синтаксичних конструкцій, які постають у процесі спілкування. Дуже часто дериваційною базою служать дієслівно-іменні словосполучення. При цьому дієслівна форма вживається або в недоконаному виді (Втрачати рівновагу, додавати духу (кому)), або в доконаному (Заорати носом, уложити […]...

  4. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 11. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Джерела походження українських фразеологізмів різні. Найважливішим є мова народу. Фразеологізми походять від словосполучень на позначення поведінки людини у праці (працювати засукавши рукава; гнути спину; наступати на граблі; гребти лопатою), побуті та родинних стосунках (побити горшки; заварити кашу; копилити губу; кліпати […]...

  5. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 53 БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: розкрити багатство стилістичних можливостей фразеологізмів; розвивати естетичні смаки десятикласників; виховувати повагу до народної мудрості, до творчості майстрів слова. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і стилістика: функціональні стилі. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Пунктуація: розділові знаки. Культура мовлення: точність, багатство і […]...

  6. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАТІ ВИРАЗИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: навчальна: ознайомити учнів із джерелами українських фразеологізмів, розширити знання про прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми та формувати вміння доречно їх використовувати; розвивальна: розвивати інтерес до яскравих мовних засобів; виховна: виховувати ціннісне ставлення до мудрості народної. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, інші науки, фольклор, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ […]...

  7. Джерела українських фразеологізмів – ФРАЗЕОЛОГІЯ ФРАЗЕОЛОГІЯ Джерела українських фразеологізмів Переважна більшість фразеологізмів походить із народної мови. Це передусім прислів’я, приказки, вислови жартівливого характеру. Не так лінь, як неохота. Надувся, як півтора нещастя. Господиня: три городи – одна диня. З народними звичаями й обрядами пов’язані вислови на зразок Дати гарбуза, стати на рушник, замовляти зуби, виносити сміття з хати. Фразеологія збагачується […]...

  8. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Під стилістично забарвленими фразеологізмами розуміють, по-перше, їх стильову належність, закріплення за певними сферами мовленнєвого спілкування. Наприклад, ФО П’ята колона, входити в плоть і кров звичайно вживаються в книжному стилі. Фразеологізми Ні в казці сказать пі пером описать, стрільці – молодці властиві фольклорному мовленню, […]...

  9. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 34. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів Основними функціонально-стильовими розрядами фразеологізмів є розмовні, просторічні, фольклорні й книжні. До Розмовних Належать літературні, дещо знижені фразеологізми, властиві переважно усному мовленню. Вони становлять найбільшу частину всього загальномовного фразеологічного фонду (саме тому в словниках біля них немає позначки “розм.”) і характеризуються повсякденністю, буденністю. Розмовні […]...

  10. Моделювання як структурно-семантичний чинник фразеотворення Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 23. Моделювання як структурно-семантичний чинник фразеотворення Поглиблення досліджень загальномовної та ареальної фразеології, розширення сфер використання фразеології (укладання словників. вивчення фразеології з погляду генези, стильове та функціональне розшарування, лінгвогеографія (фразеогеографія), типологічне висвітлення фразеологічних сходжень і розходжень) потребують групового аналізу фразеологізмів, близьких за значенням, внутрішнім мотивуванням, синтаксичною структурою, і з необхідністю […]...

  11. СЛОВНИЧОК ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ДОДАТКИ Додаток 1 СЛОВНИЧОК ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Авгієві стайні – занедбане, брудне місце чи занедбані справи. Ахіллесова п’ята – вразливе місце, слабкість людини. Без тями (рідше без тямки, без тямку) – нічого не усвідомлюючи; несамовито. Вибивати (бити) дрижаки (дріб) – дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Викинути / викидати з голови (з пам’яті, з […]...

  12. ОСНОВНІ ГРУПИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 50 ОСНОВНІ ГРУПИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: ознайомити десятикласників із основними групами фразеологізмів; збагатити мову учнів фразеологізмами; розвивати уважне ставлення до мови, до її якостей; виховувати навички самоосвіти і самовдосконалення. Внутріщньопредметні зв’язки: Лексика: значення фразеологізмів. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Стилістика: функціональні стилі. Культура мовлення: виразність, образність мови. Міжпредметні зв’язки: художня […]...

  13. Фразеологізми зі структурою словосполучення – ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 16. Фразеологізми зі структурою словосполучення Найбільше серед ФО виразів зі структурою словосполучення. Залежно від принципу, покладеного в основу поділу, одні й ті самі вирази можна відносити до різних груп. Так, для ФО Ранній птах, стріляний Горобець синтаксично стрижневими компонентами є іменники, що й зумовило їх традиційну віднесеність до іменникових […]...

  14. МЕТОД БІОГРАФІЧНИЙ (МЕТОД БІОГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ) Соціологія короткий енциклопедичний словник МЕТОД БІОГРАФІЧНИЙ (МЕТОД БІОГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ) у соціології – сукупність технік збору та аналізу особистих документів, які містять повідомлення людей про їх участь у різних подіях і процесах. Спирається на принцип, згідно з яким поведінку людей слід досліджувати і розуміти виходячи з їх власної суб’єктивної перспективи. Цей принцип виключає використання як основного […]...

  15. ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Як уже зазначалося, проблема систематизації фразеологічного матеріалу, його класифікації постійно перебуває в полі зору мовознавців. Дифузність фразеологічного значення, різноструктурність, семантична редукція компонентів ФО ускладнюють вибір основи для їх класифікації. В. Виноградов розподілив фразеологізми на групи за ступенем єдності компонентів. Однак для ФО властиві й інші характеристики. Вона виконує певну синтаксичну […]...

  16. Стилістичне використання фразеологізмів Стилістика української мови Стилістичне використання фразеологізмів Одним із стилістичних засобів мови й мовлення, по-особливому виразних, оригінальних і емоційних є фразеологізми. Фразеологізми (грец. phrasis – зворот і logos – слово, вчення) – семантично й граматично пов’язані сполучення слів, а також речення, які використовуються в мові як її усталені і здебільшого легко й образно сприймувані одиниці. Фразеологізми […]...

  17. Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 26. Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів Немало ФО сформувалося внаслідок евфемізації – явища заміни точної однослівної назви певного поняття, пряме вираження якого було б певною мірою небажаним, описовим з метою його пом’якшення, ввічливості, пристойності, а також заміни табуйованих назв. Важливо виділити ряди понять, які інтенсивно підлягають […]...

  18. Багатозначність фразеологізмів – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 9. Багатозначність фразеологізмів Багатозначність (полісемію) розуміють як наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох і більше значень, тобто віднесеність її до двох чи більше об’єктів позначення. Лексична полісемія досліджена вже достатньо, наявність же кількох значень фразеологізму, образна семантика якого нібито “не допускає варіації значення” (О. Єфімов), деякими дослідниками […]...

  19. Ідеографічна класифікація фразеологізмів – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів Попередній аналіз фразеологічного складу української мови, апробований різними дослідниками розподіл на ідеографічні групи, власний досвід ідеографічної класифікації фразеологізмів Східно-слобожанських і східно-степових говірок Донбасу дають змогу запропонувати в найзагальнішому вигляді таку ономасіологічну систематизацію української фразеології. Усі ФО розподіляємо між трьома фразеотематичними групами (ФТГ): “Людина”, “Абстрактні відношення” […]...

  20. Стилістичні функції фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 35. Стилістичні функції фразеологізмів Синтез функціонального й структурно-семантичного підходів до ФО породжує бісинхронний підхід до мови, що створює органічну єдність мови – коду й реалізації цього коду в процесі мовлення. Він же породжує й опозицію денотативно-сигніфікативного й експресивно-стилістичного аспектів. Виразні семантико – стилістичні якості фразеологізмів – їх […]...

  21. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 22. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних Становлення українських фразеологізмів на базі іншомовних фразем можна нерідко назвати творенням лише умовно: часом ідеться про калькування, тобто передачу нових виразів шляхом копіювання моделей інших мов і наповнення їх елементами української. наприклад, поставити крапки над “І” – з фр. Mettre les points […]...

  22. Сфера первісного функціонування фразеологізмів Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 42. Сфера первісного функціонування фразеологізмів Як бачимо з попереднього параграфа, у фразеології української мови представлені найрізноманітніші сфери буття народу. Детальніше розгляньмо деякі з названих і нові сфери первісного функціонування прототипів українських фразеологізмів (особливо за родом занять), їх семантико – образну динаміку, “згасання” чи активізацію, заміну одного живильного […]...

  23. СИНОНІМІЯ І АНТОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 55 СИНОНІМІЯ І АНТОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: розкрити синонімічні й антонімічні можливості фразеологізмів; розвивати навички доцільного використання фразеологізмів у своєму мовленні; виховувати творче ставлення до викладу думок. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і стилістика: у межах теми. Синтаксис і пунктуація: словосполучення, речення, текст, розділові знаки. Культура мовлення: образність мовлення. Міжпредметні зв’язки: […]...

  24. Творення фразеологізмів на базі прислів’їв та приказок Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 21. Творення фразеологізмів на базі прислів’їв та приказок Обгрунтування фразеологічної деривації знаходимо насамперед у працях О. Потебні (“згущення думки”), Б. Ларіна (“уламки прислів’їв”), В. Архангельського, який, базуючись на роботах І. Бодуена де Куртене та Є. Поливанова про “економію мовної роботи”, усебічно висвітлив еліптичні процеси в стійких фразах. Певний внесок […]...

  25. Збір і систематизація фразеологізмів – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 50. Збір і систематизація фразеологізмів Упорядкування українського фразеологічного багатства пов’язане насамперед з фольклорними збірниками, пареміологічними виданнями. Ось тільки деякі з них, але, мабуть, одні з найважливіших: “Краткий малороссийский словарь” О. Павловського в його “Грамматике малороссийского наречия” (1818); “Малороссийские пословицы и поговорки” (1834) В. Смирницького; “Галицькі приповідки і загадки” (1841) Г. […]...

  26. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів Розділ 13 КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ В УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ § 39. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів На стикові двох наукових дисциплін – фразеології та етнолінгвістики – склалися відчутні передумови для виникнення нового напряму – етнофразеології, у центрі якої перебувають вислови, пов’язані з традиційною народною культурою. В. Коваль подав навіть короткий список східнослов’янських етнофразем (серед яких і 31 […]...

  27. Творення слів на базі фразеологізмів – СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Розділ 4 СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА § 7. Творення слів на базі фразеологізмів Спостереження над процесом відфраземного словотворення допомагають простежити за конкретними виявами взаємодії слів і фразеологізмів, за їх функціональною і семантичною співвіднесеністю, виявити специфіку універбів як межі стійких нарізнооформлених лексем, глибше пізнати не лише один зі шляхів збагачування словникового складу мови, а й саму […]...

  28. Фразеологізми. Словник фразеологізмів ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 15 Фразеологізми. Словник фразеологізмів Пригадаймо! Які усталені вислови (фразеологізми) української мови ви знаєте? 123 1. Прочитайте текст. Порівняйте пари сполучень слів. Чим вони відрізняються? Ківш квасу – ківш лиха. Сіяти пшеницю – сіяти грішми. Свій велосипед – сам не свій. Надути кульку – надути губи. Пекти пироги – пекти раків. Бити посуд […]...

  29. Фразеологія – Лексика і фразеологія Українська мова Лексика і фразеологія Фразеологія Фразеологія вивчає стійкі мовні вирази (фразеологізми). Фразеологізм – це стійке словосполучення, що має особливе лексичне значення. Повісити носа – похнюпитися. Задерти носа – задаватися....

  30. Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни) Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 31. Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни) Дослідження широких трансформаційних потенцій ФО, безперервного оновлення їх компонентного складу, форми і структури як внаслідок історичних змін, під впливом мовної системи й дії екстралінгвістичних факторів, так і під пером майстрів слова відповідно до сюжетної лінії, розуміння стійкості (постійності) компонентного складу й структури ФО […]...

  31. КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Залежно від того, за якою ознакою розподіляють фразеологізми на групи, по-різному їх і класифікують. Виділяють різну кількість груп. Укладач найавторитетніших фразеологічних словників російської мови О. Федоров, наприклад, увесь фонд фразеологізмів залежно від семантики й значень слів – компонентів, які входять до складу ФО, поділяє на дві основні групи: ідіоми і фразеологічні […]...

  32. ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Нинішня суспільно-мовна ситуація характеризується особливою динамікою. Постійно виникають окремі лексеми й словосполучення, спостерігаються семантичні зрушення, мовні одиниці збагачуються новим екстралінгвістичним контекстом, одні з них виходять з активного вжитку, інші, навпаки, – активізуються. Пришвидшено змінюється конотація традиційних вербалізмів – часом аж до протилежної, у засобах масової інформації апробуються численні новотвори. Нові […]...

  33. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів – СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Розділ 4 СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА § 8. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів Становлення символів О. Потебня пов’язував з еволюцією семантики слів, становленням і забуттям їх внутрішньої форми, виникненням нових слів. Нові поняття, писав учений у ранній роботі “Про деякі символи в слов’янській народній поезії”, входячи в думку й мову народу, позначаються звуками, які […]...

  34. Еволюція соціальних фразеологізмів Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 30. Еволюція соціальних фразеологізмів Різночасові фразеографічні зрізи виразно ілюструють зміни у складі фразеології навіть упродовж незначного для історії періоду. Звернімося до словника Б. Грінченка, який укладався зовсім недавно – у кінці XIX – на поч. XX ст. Ось тільки деякі вислови, згадані в другому томі цього словника (1908) (їх […]...

  35. МОДЕЛЮВАННЯ Екологія – охорона природи МОДЕЛЮВАННЯ – метод дослідження складних об’єктів, явищ та процесів шляхом їх спрощеного імітування (натурного, мат., логічного). Грунтується на теорії подібності....

  36. Математичне моделювання УРОК № 40 Тема. Математичне моделювання Мета уроку: закріпити знання учнів про зміст поняття “математична модель задачі”, загальну схему розв’язування задач математичним моделюванням. Продовжити роботу над виробленням умінь: перекладати умову прикладної задачі мовою математики, розв’язувати математичні задачі різного змісту складанням рівняння з однією змінною, а також складанням систем рівнянь з двома змінними; відпрацювати навички розв’язування […]...

  37. СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Дослідження фразеотворення стало в останні десятиліття окремим напрямом (аспектом) фразеологічної науки. Ю. Гвоздарєв визначає фразеотворення як вивчення закономірностей утворення фразеологічних одиниць і їх структури. При фразеотворенні важливо знати, на базі якого типу матеріалу виникла ФО, які процеси привели до її створення, у якому відношенні ця одиниця перебуває до інших одиниць […]...

  38. СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Фразеологізми справедливо вважаються “специфічними рисами кожної мови”, “квінтесенцією національного обличчя мови”, “згустками розуму й знання”. У фразеології, за висловом М. Рильського, “дух “язика”. Стилістику й конотацію мовних одиниць Л. Блумфілд певним чином пов’язував з “авторитетом” тієї професії або ремесла, звідки вони взяті. Морські терміни звучать як щось “влучне, […]...

  39. МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ – наук, метод пізнання соціальних явищ та процесів за допомогою відтворення їхніх характеристик на інших об’єктах – спеціально створених з цією метою моделях. Потреба в М. с. обумовлена необхідністю вдосконалення технології управління соціальною сферою, подолання труднощів у галузі соціального проектування та прогнозування, запобігання негативним наслідкам певних управлінських рішень. М. […]...

  40. Творення фразеологізмів на базі окремих слів Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів Творення фразеологізмів можна пов’язувати з імплікацією/експлікацією: імплікація посилює знаковий характер мовної одиниці, експлікація – її експресивність. Розгортання окремих слів у фразеологізм відбувається шляхом нарощування вихідного слова в разі уточнення якогось його значення. Для ФО Важливий (важний, великий) птах конкретизацією семантики базового слова […]...

Ви зараз читаєте: Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів
«
»