Мораль як світогляд
Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ
Урок 61 . Мораль як світогляд
Мета: розкрити поняття: “мораль”, “світогляд”, “риси моралі та світогляду”; виховувати повагу до інших людей; розвивати вміння аналізувати факти, робити висновки.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення: евристична бесіда.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель. Мораль формується в суспільстві і впливає на людину на рівні моральної норми. Мораль виступає як
Моральна норма (від лат. – правило, зразок) – норма поведінки, відтворена безліччю людей. Вона виступає як моральний закон для кожної людини окремо. У природній залежності людей одне від одного, в їхній постійній взаємодії виникає потреба, щоб за певних ситуацій люди діяли однотипно. Ця потреба реалізується за допомогою моральної норми.
У моральній нормі не міститься вказівок на досягнення конкретного результату в певній діяльності. У ній міститься вимога, заклик, яким повинна слідувати людина в будь-якій діяльності, за будь-яких обставин. Прикладом може служити
Письменник Володимир Корнілов у своїх роздумах про несправедливість записав: “Пригадую: коли двадцятирічним, покаліченим війною, я повернувся додому і безсонними ночами висушував себе думами про несправедливість життя, мовчки увійшла до мене, сіла на ліжко моя мама. Змучений я запитав:
– Мамо, скажи, звідки береться в житті зло?
Після тривалого мовчання почув її тихий голос:
– Не знаю, як відповісти тобі, синку. Одне знаю напевне: горе приходить від людей, які не вміють думати про інших…”
У думці матері письменника – одна з моральних норм: думай про інших, не завдавай шкоди іншому.
У моралі містяться норми поведінки та оцінні уявлення про добро і зло, про те, що є добрим, а що поганим, що є чеснотою, а що – вадою.
У багатовіковому житті людей разом зі змінами у формах власності, в політичному устрої держав змінювався і зміст моральних норм. Кожна соціальна група людей, кожний клас, партії та рухи виробляли і пропонували суспільству свої моральні норми, свою мораль. Тому в моральних нормах виражаються інтереси цих груп і класів, а також діячів, що захопили панування в економіці, політиці, культурі.
Водночас вироблялися і зберігалися і загальні моральні норми людського спільного життя. Сукупність добрих норм складає загальнолюдську мораль. Бути правдивим, виконувати обіцянки, допомагати людям і не заважати їм жити, не руйнувати того, що дано природою і створено людьми, не красти – ці та інші моральні норми потрібні в будь-якому суспільстві, у будь-якій діяльності. Тому такі моральні норми називаються загальнолюдськими цінностями. В усі часи так чи інакше засуджувалися жадібність, лицемірство, боягузтво, наклеп, жорстокість і високо цінувалися скромність, совість, честь. Український мислитель Г. Сковорода головною умовою справедливого суспільстві вважав моральне начало.
Моральні норми описані в популярній і науковій літературі і творах мистецтва. Але самі по собі вони не стають регуляторами поведінки. Для їх здійснення необхідно зрозуміти зміст норми, усвідомити їхню роль у житті, виявити волю. Важливо, щоб моральні норми ставали внутрішньою потребою, звичкою і виконувалися без зовнішнього примусу.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда з учнями
1. Що таке мораль і світогляд?
2. Назвати правила моралі школярів.
3. Чому потрібно чинити добре, а не зле?
4. Сформулюйте моральні правила, яких повинна дотримуватися людина.
IV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
Підготувати повідомлення до наступного уроку.