Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Мотив моральний
Мотив моральний
Мотив моральний – внутрішня рушійна сила, внутрішнє спонукання людини до моральності, моральної поведінки. М. м. у сфері економіки зумовлений глибоким усвідомленням економічних потреб, намірів, цінностей окремої людини, трудового колективу і суспільства. Важливу роль у цьому процесі відіграють рівень розвитку національної самосвідомості, національного економічного мислення тощо. М. м. значною мірою розкривається у моральних принципах, які фіксують найважливіші риси, культуру взаємин між людьми, людиною і трудовим колективом, людиною
Related posts:
- Моральний знос основних фондів Моральний знос основних фондів – зменшення вартості засобів праці внаслідок науково-технічного прогресу і зростання продуктивності праці. М. з. о. ф. відбувається у двох формах: 1) втрата засобами праці частини своєї початкової вартості внаслідок зростання продуктивності праці в галузях, які виготовляють такі засоби. Коли виробництво в цих галузях стає масовим, зменшується вартість засобів праці, внаслідок чого […]...
- Мотив соціальний Мотив соціальний – усвідомлене людиною спонукання до діяльності, що грунтується на системі соціальних відносин. У вузькому значенні – це відносини з приводу формування класів, соціальних верств і груп, їх взаємодії; у широкому – сукупність усіх підсистем суспільних відносин (відносин економічної власності, правових, політичних та ін.) у їх взаємодії. М. с. у широкому значенні формується на […]...
- МОТИВ Культурологічний словник МОТИВ (франц. motif, від лат. moveo – рухаю) – спонукальна причина дій і вчинків людини. Основою М. діяльності людини є її різноманітні потреби. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини виникають певні спонуки до дії, завдяки яким ці потреби задовольняються. У дошкільному віці – це ігрові М. У шкільному віці вони відступають на […]...
- Моральний стан радянського суспільства Тема 4. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х – початок 1980-х років) § 20. ЖИТТЯ ПАРТІЙНО-ДЕРЖАВНОЇ НОМЕНКЛАТУРИ ТА НАРОДУ 3. Моральний стан радянського суспільства. Мораль – це система уявлень про добро та зло, норми та оцінки, що регулюють поведінку людей. Одним з атрибутів держави, створеної комуністами, була комуністична мораль. Основні її засади […]...
- Як відрізнити моральний ідеал від кумира Тема І. Прагнімо вершин добра УРОК 7 Як відрізнити моральний ідеал від кумира. Тема. Як відрізнити моральний ідеал від кумира. Мета: сформувати в учнів поняття “ідеал”, “кумир”, “ідол”; обгрунтувати важливість самовдосконалення як одного з дієвих засобів наближення до морального ідеалу; розвивати потребу в самовдосконаленні, з’ясувати, чому людині властиве прагнення до ідеалу; виховувати розумне ставлення до […]...
- Мотив Мотив (нім. Motive, лат. moveo – спонукати, приводити в рух) – те, що спонукає людину до діяльності ( активності) й заради чого ця діяльність здійснюється; в економічній теорії психологічна категорія “М.” означає комплекс явищ, які спонукають людину (працівника і власника) до господарської діяльності. Елементами М. є потреби, інстинкт, емоції, настанови, цінності та ідеали. Форми його […]...
- Баланс народного господарства Баланс народного господарства – система загальноекономічних балансів, в яких відображено умови й результати розширеного відтворення, рівень і темпи розвитку економіки, економічну та соціальну структури суспільства. Розрізняють Б. н. г. плановий і звітний. Звітний Б. н. г. використовують для виявлення та аналізу загальних закономірностей процесу суспільного виробництва, характеристики темпів і пропорцій економічного розвитку, оцінки ефективності досягнутого […]...
- Диференціація соціальна Диференціація соціальна – різниця в життєвому рівні, розмірі національного багатства, можливості впливати на владу в суспільстві тощо, залежна від соціальної структури суспільства, а з економічного боку – залежна від типу власності на засоби виробництва, характеру суспільного способу виробництва. В Україні у 90-х-на початку XXI ст. внаслідок первісного нагромадження капіталу відбулось значне соціальне розшарування суспільства на […]...
- Кінцевий суспільний продукт Кінцевий суспільний продукт – частина сукупного продукту, яка складається з національного доходу і амортизаційних відрахувань і виражає сукупність економічних відносин з приводу його виробництва, обміну, розподілу і споживання. К. с. п. використовується для задоволення кінцевих господарських потреб суспільства у предметах споживання, засобах праці, в утворенні запасів і резервів, а також в експорті предметів праці. За […]...
- Закони привласнення Закони привласнення – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки, які виникають під час взаємодії людини з природою у процесі праці та створення економічних благ, а також між людьми з приводу привласнення таких благ в усіх сферах суспільного відтворення. До З. п. належать уся сукупність економічних законів і передусім закони розвитку продуктивних сил та відносин економічної […]...
- Планування соціальне Планування соціальне – науково обгрунтоване визначення цілей і забезпечення відповідності й структури соціальних відносин потребам розвитку технологічного способу виробництва, передусім системі продуктивних сил (а в її межах – основній продуктивній силі). Основні об’єкти П. с. – суспільство загалом, кожна із підсистем суспільних відносин (економічної власності, соціальних – у вузькому значенні поняття, правових, політичних, національних, культурних, […]...
- Додатковий продукт Додатковий продукт – частина суспільного продукту, створеного працівниками різних сфер суспільного виробництва понад необхідний продукт. Д. п. виникає в період розпаду первісного ладу на основі використання нових знарядь праці, поліпшення якості робочої сили, першого суспільного її поділу. Поява Д. п. вивільнила частину людей від створення засобів до фізичного існування і дала їм змогу займатися мистецтвом, […]...
- Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
- Закони розвитку людини економічної Закони розвитку людини економічної – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між людиною – працівником (її рисами, потребами та інтересами) і людиною – власником (її рисами, потребами та інтересами), внаслідок взаємодії яких (зв’язків) у різних сферах суспільного відтворення відбувається вдосконалення та еволюція економічної людини, поступово формується комплекс умов для її трансформації в людину соціальну. При […]...
- Суспільна праця Суспільна праця – діяльність людей у системі суспільного поділу праці, спрямована на виготовлення товарів і послуг для задоволення соціально-економічних потреб суспільства. Опосередковано до С. п. належить праця людей, не залучених до системи суспільного поділу праці (зокрема, праця на присадибній ділянці, в домашньому господарстві та ін.). Результатом С. п. є сукупний суспільний продукт, створений у сфері […]...
- Економічна психологія Економічна психологія – наука, яка вивчає економічне мислення, суб’єктивну форму існування й розвитку економічних потреб та інтересів окремої особи, колективу й суспільства, а також аспекти національної свідомості, психології, цілей та ідеалів основних суб’єктів економічної діяльності, які опосередковано впливають на розвиток продуктивних сил. Е. п. сформувалася в 60-ті XX ст. у працях західних психологів: Г. Саймона, […]...
- Культура матеріальна Культура матеріальна – частина загальної культури, яка є сукупністю матеріальних цінностей, створених творчою працею людей, й охоплює сферу матеріальної діяльності людини, економічні відносини, які розвиваються при цьому, а також її результати, раціональне ставлення людини до природи, ступінь практичного використання людиною сил і багатств природи. Поділ культури на матеріальну та духовну умовний, оскільки будь-який предмет, об’єкт, […]...
- Система техніко-економічних відносин Система техніко-економічних відносин – сукупність форм суспільного поділу праці та елементів техніко-економічних відносин, що формуються і розвиваються у процесі взаємодії людини з природою та людини з людиною за техніко-економічного поєднання особистих і речових факторів виробництва й поступового поглиблення спеціалізації та одиничного поділу праці, внаслідок чого ця система у процесі історичного розвитку перетворюється на цілісність із […]...
- Складові частини мелодії: мотив, фраза, речення. Розучування пісні “Посміхайтеся”, муз. О. Осадчого. Слухання музики. Б. Фільц. “Закарпатські новелети” 7 КЛАС Тема 1. Образний зміст музики Урок 3 Тема уроку. Складові частини мелодії: мотив, фраза, речення. Розучування пісні “Посміхайтеся”, муз. О. Осадчого. Слухання музики. Б. Фільц. “Закарпатські новелети” Мета уроку: закріпити з учнями складові мелодії на знайомому музичному творі; розвивати навички активного сприймання музичного твору; виховувати любов та інтерес до музики. Тип уроку: комбінований. […]...
- Комунізм Комунізм (лат. communis – загальний, спільний) – найрозвиненіша суспільно-економічна формація, яка приходить на зміну соціалізму, заснована на планомірному та пропорційно всебічному розвитку нового технологічного способу виробництва, на зумовленій потребами життя творчій праці людини, що здійснюється в умовах гармонійного співіснування суспільства і природи, панування загальнонародної власності, відсутності класів, завдяки чому долаються всі форми відчуження, забезпечується органічна […]...
- Природа Природа – загальна та об’єктивно необхідна передумова життєдіяльності людини і суспільства. Взаємодіючи з людиною, П. стає предметом людської праці, внаслідок якої речовина П. втілюється в необхідних для життя продуктах праці. Як історична категорія поняття “П.” збагачується елементами якісно нового змісту в межах однієї суспільної формації та сутнісного змісту при переході від менш розвиненої формації до […]...
- Оптимум економічний Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, за якого досягається максимальна ефективність виробництва і праці за мінімальних витрат. Найузагальненішим критерієм O. e. є […]...
- ХАРАКТЕР ЛЮДИНИ & 6. ХАРАКТЕР ЛЮДИНИ – Прочитай. Чи подобається тобі Гриць? Які наслідки матиме для хлопця його поведінка? Грицю, Грицю, до роботи! В Гриця порвані чоботи… Грицю, Грицю, до телят! В Гриця ніженьки болять… Грицю, Грицю, молотити! Гриць нездужає робити… Грицю, Грицю, врубай дров! – Кахи-кахи! Нездоров… Упізнайте казкових героїв за описом: – Вона щиросердна, доброзичлива, […]...
- Стилі та напрямки в мистецтві. Романтизм. Слухання музики. Й. Штраус. “Полька піцикато”. Основні складові мелодії (мотив, фраза, речення). Розучування пісні П. Майбороди “Моя стежина” 8 КЛАС I семестр Тема 1. Відлуння епох у музичному мистецтві Тема. Музичне мистецтво і сучасність Урок 3 Тема уроку. Стилі та напрямки в мистецтві. Романтизм. Слухання музики. Й. Штраус. “Полька піцикато”. Основні складові мелодії (мотив, фраза, речення). Розучування пісні П. Майбороди “Моя стежина” Мета уроку: закріпити з учнями поняття “стиль” та його види на […]...
- Виробнича функція Кобба-Дугласа Виробнича функція Кобба-Дугласа – макроекономічна модель економіки, яка розкриває функціональну залежність обсягів виробництва від засобів виробництва і праці. Розроблена 1928 американськими вченими П. Дугласом (економіст) та Ч. Коббом (математик) для обробної промисловості США. Методологічною основою моделі стали положення про наявність фізичної продуктивності засобів виробництва (або капіталу, за термінологією західних учених) і про участь у виробництві […]...
- Розподіл функціональний Розподіл функціональний – розподіл національного багатства, передусім національного доходу в капіталістичному суспільстві залежно від власності та влади і факторів виробництва. Такими факторами Ж. Б. Сей першим назвав землю, працю і капітал, стверджуючи при цьому, що власники кожного з цих факторів (землевласники, наймані працівники і капіталісти) отримують справедливу частку національного доходу залежно від внеску кожного з […]...
- Первіснообщинний спосіб виробництва Первіснообщинний спосіб виробництва – перший в історії людства суспільний спосіб виробництва, для якого характерна спільна (общинна) власність на засоби виробництва, колективний характер виробництва і розподіл виробленого продукту. Охоплює період з моменту появи людини до виникнення класового суспільства і держави. В умовах П. с. в. відсутній додатковий продукт, праця була обов’язковою, споживання регулювалось общиною. З переходом […]...
- Закон зростання потреб Закон зростання потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідний, суттєвий і сталий зв’язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією всієї системи суспільних відносин та кількісним зростанням, якісним удосконаленням і збагаченням різних видів потреб суспільства, колективів та індивідів, розвиток яких (зв’язків) викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення. Найважливіші з-поміж потреб людини – працівника у […]...
- Суспільний поділ праці Суспільний поділ праці – сукупність різних видів виробничої діяльності. Світовий поділ праці – основна форма суспільного виробництва, існує в різних формах, що відповідають рівню розвитку продуктивних сил і характеру виробничих відносин. Світовий поділ праці ділиться на загальний, що означає поділ суспільного виробництва на крупні роди (промисловість, землеробство, транспорт тощо); частковий – поділ родів на види, […]...
- Фізична праця Фізична праця – праця, що здійснюється здебільшого завдяки витратам фізичної сили працівника і в процесі якої використовуються природні сили людини, а отже, Ф. п. є витратами мускулів, мозку, нервів, органів чуття та ін. Ф. п. переважала на всіх етапах розвитку людського суспільства аж до середини 50-х років XX ст. – часу розгортання НТР. За підрахунками […]...